Рішення

від 08.07.2024 по справі 340/1325/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1325/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДТЕХ» (код ЄДРПОУ 37503074, 25002, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 7, оф. 425) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, 25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-б) про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНДТЕХ» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці ДМС України № UА901000/2024/000025/1 від 05 лютого 2024 року про коригування митної вартості товару «Жниварка зернова JONH DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM, 30 футова (ширина захвату 9,1 м) = 1 шт. Нова. Серійний номер: 1Z0630RXVNN065544. Рік випуску: 2022. Призначена для збирання врожаю зернових культур. Торгова марка: JONH DEERE. Виробник: «AGROSTROJ PELHRIMOV, A.S.», який надійшов згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 609411513 від 15 листопада 2023 року, та визначення митної вартості цього товару на рівні 33 754,33 EUR;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UА901020/2024/000058, видану на підставі рішення про коригування митної вартості від 05 лютого 2024 року № UA901000/2024/000025/1.

Позов мотивовано тим, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Посилався на те, що відповідачем при винесенні спірних рішень порушено принцип обґрунтованості рішення.

Ухвалою судді від 07.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач стверджував, що прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб що визначені Митним кодексом України. Так, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, на підтвердження митної вартості товару, встановлено розбіжності, що є підставою для визначення митної вартості митним органом.

Дослідивши подані документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ Ландтех (Покупець) та Джон Дір Вальдорф Інтернешнл ГмбХ (John Deere Walldorf International GmbH) (Продавець) укладено контракт №JD-LTD-MACH-UA-2023, Вальдорф, Німеччина від 27.02.2023 (а.с.23-34).

Відповідно до положень Контракту, Продавець погоджується продати, а Покупець погоджується купити сільськогосподарську техніку та садово-паркове обладнання, компоненти АМS, запасні частини, моторні оливи та іншу продукцію (далі «Товар») (п. 1.1). Опис, асортимент, кількість, ціни та умови поставки Товарів визначають окремо в Інвойсах та/або Додатках до Контракту для кожної партії, які є невід`ємною частиною цього Контракту і мають бути належним чином підписані Сторонами та завірені печатками сторін (п. 1.2).

П. 3.1 Контракту визначено, що сума за Товар, що підлягає оплаті, визначається Рахунком та/або Додатком до Контракту. Оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця за платіжними реквізитами Продавця, зазначеними в Рахунку, Договорі та/або Додатках до Контракту, у валюті Договору та/або Додатків до Контракту.

Згідно п. 3.8 контракту, умови оплати кожної партії Товару узгоджуються Сторонами в Рахунках та/або Додатках до Контракту.

Відповідно до п. 3.9 Контракту, якщо в Рахунку та/або Додатку до Контракту не зазначено інше, Сторони керуються умовами оплати, зазначеними в Рахунку та/або додатку до Контракту для кожної партії Товару, з урахуванням положень ст. 3 та ст. 7 цього Контракту. Для уникнення сумнівів положенняя статті 7 цього Контракту застосовуються до всіх поставок за цим Контрактом.

На виконання контракту, Продавець Джон Дір Вальдорф Інтернешнл ГмбХ здійснив поставку товару - «Жниварка зернова JONH DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM, 30 футова (ширина захвату 9,1 м) = 1 шт.», відповідно до Рахунку (інвойсу) від 15 листопада 2023 року № 609411513, вартість товару 20 736,63 EUR (а.с. 50-53).

25 січня 2024 року представник ТОВ «Ландтех» - митний брокер ТОВ «СВ-Брокер» Свербій О. М., яка діяла на підставі договору-доручення № 03/01 від 03 січня 2023 року (а.с.19-22), подала до Кропивницької митниці ДМС України митну декларацію № 24UА901020000654U8 для митного оформлення товару «Жниварка зернова JONH DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM, 30 футова (ширина захвату 9,1 м) = 1 шт. Нова. Серійний номер: 1Z0630RXVNN065544. Рік випуску: 2022. Призначена для збирання врожаю зернових культур. Торгова марка: JONH DEERE. Виробник: «АGROSTROJ PELHRIMOV, А.S.» (а.с.63).

Вартість товару було визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - у сумі 20 736,63 ЕUR, що на час подання декларації дорівнювало 847 790,16 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) 609411513 від 15 листопада 2023 року; Автотранспортна накладна № 24/0070 від 22 січня 2024 року; Декларація про походження товару 609411513 від 15 листопада 2023 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №JD-LTD-MACH-UA-2023 від 27 лютого 2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору від 30 червня 2023 року; Додаткова угода до контракту від 27 лютого 2023 року; Технічна специфікація б/н від 25 січня 2024 року; Копія митної декларації країни відправлення 24СZ63000007121LIА3 від 23.01.2024 року.

Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.

Службовими особами відповідача розпочато процедуру консультацій, позивачеві направлено повідомлення №1 до МД від 25.01.2024 №24UA901020000654U8, в якому, зокрема, зазначено наступне: «… З використанням автоматизованої системи митного оформлення - ПІК «Інспектор» проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Жниварка зернова JOHN DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM» за кодом згідно УКТ ЗЕД 8433 20 90 00 торгової марки JOHN DEERE, країна походження Чехія та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт».

Протягом 2021 2022 років ТОВ «ЛАНДТЕХ» імпортувало товар «жниварка зернова JOHN DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM» з заявленою митною вартістю 29 309,70 EUR 3 митних оформлення, 30 721,52 1 митне оформлення. Розділом 3 «Умови оплати та замовлення. Строки поставки» - Покупець здійснює передплату Продавцю в розмірі від 15 % до 100 % від вартості Товару протягом 10 банківських днів з моменту розміщення замовлення але до переходу Товару в статус «Frozen» в системі замовлень продавця JDMint.

Документи щодо оплати товару до митного оформлення не надавались.

Виявлені обставини унеможливлюють здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи вищезазначене, для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до розділу III «Митна вартість товарів та методи її визначення», ч.3 ст.53 «Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості» МКУ, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію декларації країни експорту; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/та/або інформація біржових організацій про вартість товару».

У електронному повідомленні відповідача №2 до МД від 25.01.2024 №24UA901020000654U8 зокрема зазначено наступне: «У відповідь на електронне повідомлення митного органу, декларант «СВ-БРОКЕР» листом від 05.02.2024 б/н проінформувало Кропивницьку митницю щодо наступного: «На Ваше повідомлення № 1 від 25.01.2024 до МД №24UA901020000654U8 було надано: інформаційний лист б/н від 27.02.2023 р.; лист від JOHN DEERE від 26.01.2024; копію дистриб`юторського договору (перша та остання сторінка); експортна декларація № 24CZ63000007I2LIA3 від 23.01.2024 р. Інші додаткові документи відсутні».

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару та визначених СУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою всіх документів згідно з переліком, результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості ідентичних товарів - основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до частини шостої ст.54 МКУ, частини другої ст.58 МКУ. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

У відповідності до положень ст.54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену ст.57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 59 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні - 33 754,33 EUR за кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД: від 23.02.2023 №UA110050/2023/000660, за якою здійснено митне оформлення товару ««Жниварка зернова JOHN DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM 2022 року випуску. Виробник компанія AGROSTROJ PELHRIMOV, A.S. Чехія, торгова марка JOHN DEERE, серійний номер - 1Z0630RXKNN065474» країна виробництва Чехія, МВВ 1, умови поставки СРТ Україна; від 23.02.2023 №UA110050/2023/000660, за якою здійснено митне оформлення товару «Жниварка зернова JOHN DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM 2022 року випуску. Виробник компанія AGROSTROJ PELHRIMOV, A.S. Чехія, торгова марка JOHN DEERE, серійний номер НОМЕР_1 » країна виробництва Чехія, МВВ 1, умови поставки СРТ Україна».

05.02.2024, відповідач прийняв рішення № UА901000/2024/000025/1 про коригування митної вартості товару «Жниварка зернова JONH DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM, 30 футова (ширина захвату 9,1 м) = 1 шт. Нова. Серійний номер: 1Z0630RXVNN065544. Рік випуску: 2022. Призначена для збирання врожаю зернових культур. Торгова марка: JONH DEERE. Виробник: «AGROSTROJ PELHRIMOV, A.S.», який надійшов згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 609411513 від 15 листопада 2023 року, та визначив митну вартість цього товару на рівні 33 754,33 EUR, а також прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000058 (а.с. 65-69).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частиною 1 ст. 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ст.50 Митного кодексу України вказує, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У свою чергу, ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

До того ж, ч.2 ст.54 Митного кодексу України наголошується, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Разом з тим, ч.3 ст.53 Митного кодексу України містить застереження, за яким у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу положень ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено те, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 6 ст. 54 Митного Кодексу України вичерпно визначені підстави, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів встановлено, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме - наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд звертає увагу, що аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Цей висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Як встановлено судом, позивачем до митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару подані: рахунок-фактура (інвойс) 609411513 від 15 листопада 2023 року; автотранспортна накладна № 24/0070 від 22 січня 2024 року; декларація про походження товару 609411513 від 15 листопада 2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №JD-LTD-MACH-UA-2023 від 27 лютого 2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 30 червня 2023 року; додаткова угода до контракту від 27 лютого 2023 року; технічна специфікація б/н від 25 січня 2024 року; копія митної декларації країни відправлення 24СZ63000007121LIА3 від 23.01.2024 року.

Вищевказані документи не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості, ціни задекларованого позивачем товару, а тому суд дійшов висновку, що такі документи містять всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного позивачем товару та його ціни.

Крім того, відповідно до рахунку-фактури (інвойс) 609411513 від 15 листопада 2023 року, встановлений строк оплати до 01 вересня 2024 року (а.с.52), вказана умова відповідає зовнішньоекономічному договору (контракту) №JD-LTD-MACH-UA-2023 від 27 лютого 2023 року (п.п. 3.8, 3.9).

Також судом враховано, що відповідно до висновку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 16 лютого 2024 року № 3-3/75, ціни на жниварки комбайнові зернозбиральні John Deere 630 R (cерійний номер -1Z0630RXVNN065544, 1Z0630RXANN065545), та причіпну пневматичну сівалку точного висіву DB55 (cерійний номер 1JLDBECMJ795112) що постачається згідно з інвойсами №609411513 від 15.11.2023, №609411514 від 15.11.2023 та інвойсом №609433016 від 06.02.2024 до контракту №JD-LTD-MACH-UA-2023 від 27 лютого 2023 між фірмою Джон Дір Вальдорф Інтернешнл ГмбХ та ТОВ «Ландтех», відносяться до категорії спеціальних дистриб`юторських цін, що встановлені компанією Джон Дір Вальдорф Інтернешнл ГмбХ (Німеччина) для ТОВ «Ландтех» (а.с. 70).

Отже, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості на підставі положень договору було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого статтею 53 Митного кодексу України, а тому суд не може погодитися з висновками відповідача, що використані декларантом відомості при визначенні митної вартості товару не підтверджені документально або не визначені кількісно і недостовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою, оскільки даний висновок спростовано наявними у справі письмовими доказами.

Що стосується визначення контролюючим органом митної вартості товарів за другорядним методом (резервний метод), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, згідно частини 2 зазначеної статті, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина 3 статті 57 Митного кодексу України визначає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 4 - 8 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 59 Митного Кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (частини 4, 5 стаття 59 Митного Кодексу України).

Згідно частини 7 статті 59 МК України у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Отже, висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що підприємницька діяльність передбачає за своєю суттю пошук можливості укладення найбільш вигідних контрактів та відсутність обмежень в законі здійснювати придбання вказаного товару за встановленими заздалегідь цінами, тощо.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний метод (резервний метод), а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також, в позовній заяві ТОВ «Ландтех» просив розподілити судові витрати по справі та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з витрат на оплату пов`язану з залученням експертів в сумі 9600 грн. та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ландтех» поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14270,00 грн., що підтверджується: копією договору про надання професійної правничої допомоги №1/24-А від 19.02.2024; копією акта №1 приймання виконаних робіт (професійної правничої допомоги) від 06.03.2024; копією акта №2 приймання виконаних робіт (професійної правничої допомоги) від 25.04.2024; копією платіжної інструкції від 07.03.2024 №2384; копією платіжної інструкції №4377 від 26.04.2024.

Враховуючи надані документи, суд вважає доведеними і обґрунтованими 14270,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, та відповідність їх критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем на проведення експертизи, суд зазначає наступне.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22.

На підтвердження витрат щодо проведення цінової експертизи, позивачем надано: висновок експертизи від 16.02.2024 №3-3/75, рахунок на оплату, акт надання послуг від 16.02.2024 та платіжна інструкція №1600 від 16 лютого 2024 (а.с. 70-74).

Враховуючи, що суд врахував висновок експерта ДП «Держзовнішінформ» як доказ, судові витрати пов`язані з проведенням еспертизи підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДТЕХ» (код ЄДРПОУ 37503074, 25002, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 7, оф. 425) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, 25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-б) про визнання протиправним та скасування рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці ДМС України № UА901000/2024/000025/1 від 05 лютого 2024 року про коригування митної вартості товару «Жниварка зернова JONH DEERE 630R RIGID CUTTING PLATFORM, 30 футова (ширина захвату 9,1 м) = 1 шт. Нова. Серійний номер: 1Z0630RXVNN065544. Рік випуску: 2022. Призначена для збирання врожаю зернових культур. Торгова марка: JONH DEERE. Виробник: «AGROSTROJ PELHRIMOV, A.S.», який надійшов згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 609411513 від 15 листопада 2023 року, та визначення митної вартості цього товару на рівні 33 754,33 EUR;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UА901020/2024/000058, видану на підставі рішення про коригування митної вартості від 05 лютого 2024 року № UA901000/2024/000025/1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДТЕХ» понесені ним судові витрати: судовий збір у розмірі 3028,00 грн., витрати на оплату пов`язану з залученням експертів у розмірі 9600 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005668).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА