Рішення

від 08.07.2024 по справі 380/2542/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2542/24

провадження №

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННА АГЕНЦІЯ «СКІФ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННА АГЕНЦІЯ «СКІФ» (далі ТзОВ «ОХОРОННА АГЕНЦІЯ «СКІФ», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.12.2023 № 10267336/37898308;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 30.11.2023, яка сформована «ОА «СКІФ», датою її фактичного подання.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 31.05.2024 у справі № 380/2542/24 адміністративний позов задовольнив повністю.

11.06.2024 представник позивача подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 44110).У поданій заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Зважаючи на викладену обставину, суд вирішує питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі 380/2542/24.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, ч. 3 і 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому ч. 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 262 КАС України).

Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд зазначає, що 06.03.2024 позивач подав клопотання про стягнення витрат на правову допомогу. 11.06.2024 повторно позивач подав клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Суд встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ОА СКІФ» в особі директора ОСОБА_1 , з однієї сторони, та адвокатом Олійник Олександром Леонідовичем, з іншої сторони, укладено договір про надання правової допомоги від 16.01.2024 № 01/16.

Відповідно до п. 1. договору предметом договору є представництво клієнта у судах адміністративної юрисдикції, державних органах або органах місцевого самоврядування, незалежно від форм власності, перед фізичними чи юридичними особами щодо питання оскарження рішень контролюючих органів щодо в реєстрації ПН № 8 від 30.11.2023 клієнта.

Також на підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи № 380/2542/24 представник позивача надав копію:

- акта виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 16.01.2024 № 01/16;

- платіжної інструкції від 16.01.2024 № 2043;

- банківської виписки про рух коштів адвоката.

Частинами 4-6 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача у акті приймання-передачі наданих послуг зазначив детальний опис послуги (надання правової допомоги), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, зокрема:

- представництво, підготовка та подання позовної заяви клієнта по справі № 380/2542/24.

Загальна вартість виконаних робіт адвокатом склала 7500,00 грн.

Суд зазначає, що ст. 134 КАС України передбачає можливість здійснювати розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають сплаті, тобто, ще не сплачені стороною.

Правова позиція з цього питання викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, у якій суд зазначив про те, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Приписами Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Норми ст. ст. 134, 139 введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що ст. 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат та заперечення відповідача, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

У контексті викладеного суд зауважує, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.

Враховуючи вищевикладене, розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7500,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 04.11.2019(справа №9901/264/19).

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить 2000 грн. (по 1000 грн. з кожного з відповідачів).

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

За таких обставин, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення, п.п. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННА АГЕНЦІЯ «СКІФ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННА АГЕНЦІЯ «СКІФ» (код ЄДРПОУ 37898308; місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. М. Балабана, буд. 29) 1000 (одну тисячу) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННА АГЕНЦІЯ «СКІФ» (код ЄДРПОУ 37898308; місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. М. Балабана, буд. 29) 1000 (одну тисячу) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.07.2024.

СуддяПотабенко В.А.