ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2024 рокусправа № 380/7846/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови.
в с т а н о в и в:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:
-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209140/2023/000932;
-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400289/2 від 27.11.2023;
-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209140/2023/000931;
-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400288/2 від 27.11.2023;
-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209140/2023/000930;
-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400287/2 від 27.11.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Львівською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що оскаржувані рішення митного органу прийнято з порушенням вимог законодавства, а саме, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржувані рішення. На думку позивача, ним було надано всі необхідні документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у поданих митних деклараціях митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту), який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару. Тому, вважає, що оскаржувані картки відмови та рішення є протиправними та підлягають скасуванню..
Ухвалою від 16.04.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.
На виконання вказаної ухвали відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти задоволення позову. Зазначив, обґрунтовуючи таку позицію, що при проведенні, у відповідності до положень ст. 54 Митного кодексу України, контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та виявлені окремі розбіжності або неточності. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Оскільки декларантом не було надано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, документи, надані декларантом на підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у органах доходів і зборів відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 зареєстрований 27.09.2023, як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.
Інші види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 82.92 Пакування.
05.10.2023 між «Firma Halmar Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia», з однієї сторони, в подальшому названий «Продавець» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , в подальшому названий «Покупець», було укладено контракт №1/7/2023 від 05.10.2023, за яким Продавець продає, а Покупець купує, здійснює оплату, приймає меблі в комплектах і меблі як окремі предмети для їдалень, віталень та багатофункціональних кімнат, для холів, спалень, кухонь та офісів виробництва «Halmar Sp. z o.o.», іменований далі «Товар» у тексті цього договору, в асортименті, кількості та ціні, відповідно до рахунків проформ, погоджених між сторонами протягом періоду дії цього договору та складається для кожної партії товару (п. 1.1. Контракту).
Згідно з п. 1.3. Контракту, ціна товару була узгоджена сторонами в злотих на дату укладення цього Договору. Ця ціна може бути змінена за згодою сторін. Ціна вважається узгодженою Сторонами якщо вона підтверджена в рахунку проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця.
Згідно з п. 2.1. Контракту товар, який буде доставлено згідно з цим договором, буде поставлено автомобільним транспортом за рахунок Покупця, на умовах FCA з Stalowa Wola (відповідно до положень Інкотермс 2000), або на основі взаємної згоди на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку.
Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Контракту встановлено, що Покупець зобов`язаний перед відправкою автомобіля 100% оплатити товар Продавця в одній валюті за кожну узгоджену партію товару. Форма розрахунку банківський переказ у злотих.
Згідно з виставленим продавцем рахунком-проформою №FEP/151/23MWP від 15.11.2023 на погоджений сторонами контракту асортимент і кількість товару (меблевих виробів) ФОП ОСОБА_1 , згідно з платіжною інструкцією №5 від 22.11.2023, здійснив передоплату за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 28319,04 PLN на банківський рахунок продавця. Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 24.11.23 відвантажила товар на суму 28319, 04 PLN у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) № (S)FSE-280/23/EX від 24.11.2024 на вказану партію товару на суму 28319,04PLN, специфікацію на товар (Specyfikacja paczek) №(S) FSE-280/23/EX від 24.11.2023 із 45 позиціями та автомобільну товаро-транспортну накладну (CMR) від 24.11.2023.
У рахунку-фактурі (S)FSE-280/23/EX від 24.11.2024 одиницею виміру товару встановлюється шт (SZ).
Згідно з платіжною інструкцією № 5 (#1435891556214) від 22.11.2023 ФОП ОСОБА_1 позивач, оплатив вартість товару у розмірі 28 319, 04 PLN, згідно з Контрактом №1/7/2023 від 05.10.2023 та Фактурою (Faktyra VAT) №(S) FSE-280/23/EX від 24.11.2023 та у відповідності до п. 3.1. та 3.2 вищезазначеного контракту.
Послуги з перевезення товару позивачу надавав ФОП ОСОБА_2 , що видно з Договору-заявки № 25 від 21.11.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом Польща Україна..
У договорі- заявці вказані такі умови перевезення:
Маршрут: Ostrowiec Sw. (Польща) Stalowa Wola(Польща), Zychlin (Польща) - м.Червоноград (Україна);
1) Вантаж: меблі ;
2) Маса: 3400 кг.;
3) Дата завантаження: 22.11.2023р.;
4) Місце завантаження: Halmar MEBLE Sp.z.o.o. ul. COP 2, 37- 450 Stalowa Wola;
5) Дата поставки: 22.11.2023;
6) Вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_1 ;
7) Місце розвантаження: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса,
23/168;
8) Місце митного очищення: 80380, Малехів, вул. тараса Дороша, 20А;
9) Сума фрахту 18000,00 грн.;
10) ПІБ водія: Karpa Volodymyr
На підставі договору-заявки № 25 від 21.11.2023 виставлено Рахунок - фактуру № 25 від 21.11.2023 за вищевказаним маршрутом, тобто від місця навантаження продавцем Halmar MEBLE Sp.z.o.o.ul. COP 2, 37- 450 Stalowa Wola):
міжнародні транспортні перевезення за маршрутом: Stalowa Wola (Польща) м/п Угринів (Україна) послуга 3050,00 грн.;
міжнародні транспортні перевезення за маршрутом: м/п Угринів (Україна) м.Червоноград (Україна) послуга 1700,00 грн.
Таким чином загальна вартість перевезення вищеописаного товару становить 4750,00грн.
Виконувати дії, пов`язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера, який 27.11.2023 подав електронну митну декларацію №23UA209140032941U4, згідно з якою задекларовано ввезення в Україну в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 9-ти товарних позиціях загальною фактурною вартістю 28319, 04 PLN, що складає 255406,59 грн (+ витрати на транспортування до кордону 5250,00 = 82651,11 грн) згідно з курсом НБУ на дату декларування.
Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 255406,59грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 3050,00 грн. (разом 258 456, 59 грн).
Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.
Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209140032941U4 як підставу застосування основного методу, було надано такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, що зазначені у графі 44, а саме:
1) 0271 Specyfikacja paczek № (S) FSE-280/23/EX від 24.11.2023;
2) 0325 Рахунок-проформа №FEP/151/23/MWP від 15.11.2023;
3) 0380 Рахунок -фактура (Faktura eksportowa VAT) (S) FSE-280/23/EX від 24.11.2023;
4) 0730 Автотранспортна накладна б/н CMR від 24.11.2023;
5) 0862 (S) FSE-280/23/EX від 24.11.2023 декларація про походження товару;
6) 3004 Рахунок фактура №25 від 21.11.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг;
7) 4104 Контракт №1/7/2023 від 05/10/2023.
Згідно з доповненням №1 до МД №№23UA209140032941U4 було надано такі документи до графи 44 митної декларації для розгляду даних документів та прийняття відповідного рішення:
8) d4207 Договір про надання послуг митного брокера №200 від 07.11.2023;
9) 4301 Договір про перевезення № 25 від 21.11.2023;
10) 9000 Відповідь на вимогу від 27.11.2023;
11) 9610 Копію митної декларації країни відправника 23PL402010Е1788220 від 24.11.2023;
Згідно з електронною МД позивач сплатив 20% ПДВ від задекларованої митної вартості, а саме від суми 258456,59 грн. зазначеної у гр. 12 МД. Сума сплаченого ПДВ становить 51718,05 грн
27.11.2023 відповідач скерував позивачу електронне повідомлення вимогу надати такі документи (додаткові документи, які підтверджують вартість товару): 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на таке повідомлення, уповноваженим митним брокером позивача надано відповідь, що на вимогу митного органу інших документів надати не може, просить прийняти рішення згідно з наданими документами.
Відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000932 з підстав неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 Митного Кодексу України.
За результатами розгляду ЕМД №23UA209140032941U4 від 27.11.2023 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення №UA209000/2023/400289/2 від 27.11.2023 про коригування митної вартості товару.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400289/2 від 27.11.2023, в графі 33 зазначено: « 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
За результатами встановлено наступне:
-відповідно до п.1.3 договору купівлі-продажу «…ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених осіб Постачальника та Покупця», наданий до митного оформлення рахунок-проформа, не засвідчений стороною покупця.
-у рахунку-проформі зазначено, що товар постачається на умовах попередньої оплати, платіжні документи до митного оформлення не надано;
-у п.2,2 договору зазначено, що доставка товару здійснюється окремими партіями після підтвердження замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось.
-у гр..44 МД внесено реквізити документів за кодами « 3004» рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг « 4301»-договір про перевезення, документи до МД не доєднано.
Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:
1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
9) виписку з бухгалтерської документації;
10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
11) копію митної декларації країни відправлення;
12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.ТОВАР 1.7.8.9
На вимогу декларантом надано рахунок на оплату транспортних витрат, договір-заявку на перевезення, експортну мд країни відправлення.
Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Джерело інформації №1 -МД № UA209140/2023/25213 від 12.09.23- 4,81 дол. США/кг; товару №7 - МД № UA209140/2023/25213 від 12.09.23- 13,78 дол. США/кг№8 -UA209140/2023/26546 -4,81дол. США/кг №9- UA209230/2023/122337 від 19.11.23.-4,81 дол.США/кг».
27.11.2023 декларантом було подано нову митну декларацію (повторну) №23UA209140033061U1 з визначенням митної вартості за резервним методом згідно з ст. 64 МКУ, з врахуванням рішення про коригування митної вартості, після чого, у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно з розділом Х Митного кодексу України, (як вважає позивач надмірних 11 758, 50 грн), після чого товар було випущено на митну територію України.
Таким чином, позивач сплатив: 51718,05грн. згідно з електронною митною декларацією №23UA209140032941U4 від 27.11.2023 (первісна); 11758,50грн. згідно з електронною митною декларацією №23UA209140033061U1 від 27.11.2023 (нова МД коригуюча).
05.10.2023 між «Firma Signal Meble Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia», з однієї сторони, в подальшому названий «Продавець», та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , в подальшому названий «Покупець», укладено контракт №1/3/2023 від 05.10.2023 (далі «Контракт»), за яким Продавець продає, а Покупець купує, здійснює оплату, приймає меблі в комплектах і меблі як окремі предмети для їдалень, віталень та багатофункціональних кімнат, для холів, спалень, кухонь та офісів виробництва «Signal Meble Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia», іменований далі «Товар» у тексті цього договору, в асортименті, кількості та ціні, відповідно до рахунків проформ, погоджених між сторонами протягом періоду дії цього договору та складається для кожної партії товару (п. 1.1. Контракту).
Згідно з п. 1.3. Контракту, ціна товару була узгоджена сторонами в злотих на дату укладення цього Договору. Ця ціна може бути змінена за згодою сторін. Ціна вважається узгодженою Сторонами якщо вона підтверджена в рахунку проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця.
Згідно з п. 2.1. Контракту товар, який буде доставлено згідно з цим договором, буде поставлено автомобільним транспортом за рахунок Покупця, на умовах FCA Ostrowiec Sw (відповідно до положень Інкотермс 2000), або на основі взаємної згоди на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку.
Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Контракту встановлено, що Покупець зобов`язаний здійснити оплату на рахунок Продавця з відстрочкою 7 днів з моменту відгрузки, якщо сторони не домовилися про інше, що буде вказано в рахунку-проформі. Форма розрахунку безготівковий переказ у злотих.
Згідно з виставленим продавцем рахунком-проформою №WZ/KM /23/112117 від 13.11.2023 на погоджений сторонами контракту асортимент і кількість товару (меблевих виробів) «Firma Signal Sp. z o.o.» 24.11.2023 відвантажила товар на суму 8582,10 PLN у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) № Faktura VAT F /KEX/23/110027 від 24.11.2024 на вказану партію товару на суму 8 582, 10 PLN, специфікацію на товар (Packing list) № WZ/KM/23/112117 від 13.11.2023 із 21 позицією та автомобільну товаро-транспортну накладну (CMR) від 24.11.2023.
У рахунку-фактурі VAT F /KEX/23/110027 від 24.11.2024 одиницею виміру товару встановлюється шт (SZ).
Згідно з платіжною інструкцією № 10 (#1446444381614) від 04.12.2023 ФОП ОСОБА_1 позивач, оплатив вартість товару у розмірі 8582,10 PLN, згідно з Контрактом №1/3/2023 від 04.12.2023 та Фактурою (Faktyra VAT) №F/KEX/23/110027 від 24.11.2023 та у відповідності до п. 3.1. та 3.2 вищезазначеного контракту.
Послуги з перевезення товару позивачу надавав ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується Договором-заявкою № 25 від 21.11.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом Польща Україна.
У договорі- заявці вказані такі умови:
Маршрут: Ostrowiec Sw. (Польща) Stalowa Wola(Польща), Zychlin (Польща) - м.Червоноград (Україна); Вантаж: меблі ; Маса: 3400 кг.; Дата завантаження: 22.11.2023р.; Місце завантаження: Signal MEBLE Sp.z.o.o.ul. Kilinskiego, 35B, 27-400 OstrowiecSw. Poland -2; Дата поставки: 22.11.2023; Вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_1 ; Місце розвантаження: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса, 23/168; Місце митного очищення: 80380, Малехів, вул. тараса Дороша, 20А; Сума фрахту 18000,00 грн.; ПІБ водія: Karpa Volodymyr.
На підставі означеного договору-заявки № 25 від 21.11.2023 виставлено Рахунок - фактуру № 25 від 21.11.2023 за маршрутом від місця «Firma Signal MEBLE Sp.z.o.o.» ul. Kilinskiego, 35B, 27-400 Ostrowiec Sw. Poland ):
Міжнародні транспортні перевезення за маршрутом: Ostrowiec Sw. (Польща) м/п Угринів (Україна) послуга 5250,00 грн.
Міжнародні транспортні перевезення за маршрутом: м/п Угринів (Україна) м.Червоноград (Україна) послуга 1700,00 грн. Таким чином загальна вартість перевезення вищеописаного товару становить 6950,00грн.
Виконувати дії, пов`язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера, який 27.11.2023 подав електронну митну декларацію №23UA209140032939U2, згідно з якою задекларовано ввезення в Україну в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 6-ти товарних позиціях загальною фактурною вартістю 8582,10 PLN, що складає 77401,11 грн (+ витрати на транспортування до кордону 5250,00 = 82651,11 грн) згідно з курсом НБУ на дату декларування.
Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 82651,11 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 5250,00 грн. (разом 82651,11грн).
Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209140032939U2 як підставу застосування основного методу, було надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, що зазначені у графі 44, а саме:
1) 0271 Packing list № WZ/KM /23/112117 від 13.11.2023;
2) 0325 Рахунок-проформа №WZ/KM /23/112117 від 13.11.2023;
3) 0380 Рахунок -фактура (Faktura VAT) VAT F /KEX/23/110027 від 24.11.2023 року;
4) 0730 Автотранспортна накладна б/н CMR від 24.11.2023 року;
5) 0861 PL/MF/AL 0514609 від 24.11.2023 сертифікат про походження товару;
6)3004 Рахунок фактура №25 від 21.11.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг;
7) m4104 Контракт №1/3/2023 від 05.10.2023;
Згідно з доповненням №1 до МД №23UA209140032939U2 було надано такі документи до графи 44 митної декларації для розгляду даних документів та прийняття відповідного рішення: d4207 Договір про надання послуг митного брокера №200 від 07.11.2023; 4301 Договір про перевезення № 25 від 21.11.2023; 9000 Відповідь на вимогу від 27.11.2023; 9610 Копію митної декларації країни відправника 23PL341010Е035875 від 24.11.2023.
Згідно з даною електронною МД позивачем було сплачено 20% ПДВ від задекларованої митної вартості, а саме від суми 82 651,11 грн. зазначеної у гр. 12 МД. Сума сплаченого ПДВ становить 16530,22 грн.
27.11.2023 відповідачем було скеровано позивачу електронне повідомлення вимогу надати наступні документи (додаткові документи, які підтверджують вартість товару): 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконання умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ТОВАР 1.4.
У відповідь на таке повідомлення, уповноваженим митним брокером позивача подано відповідь такого змісту: «На вашу вимогу інших документів надати не можу, прошу прийняти рішення згідно наданих документів».
Відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000931 з підстав неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 Митного Кодексу України.
За результатами розгляду ЕМД №23UA209140032939U2 від 27.11.2023 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення №UA209000/2023/400288/2 від 27.11.2023 про коригування митної вартості товару.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400288/2 від 27.11.2023, в графі 33 зазначено: « Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:
-В пункті 1.3 контракту від 05.10.2023 № 1/3/2023 вказано, що ціна товару вважається узгодженою, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами представників Постачальника та покупця. У наданій до митного оформлення Проформі-відсутні підписи сторін.
-В пункті 2.2 контракту від 05.10.2023 № 1/3/2023 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось.;
- у гр..44 МД внесено реквізити документів за кодами « 3004» рахунок на оплату перевезення, « 4301»-договір на перевезення, документи до мд не доєднано.
- в експортній декларації країни відправлення статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі на умовах поставки FCA, що не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 9 лютого 2010 № 113/2010 в якій зазначено, що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так, щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені для доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:
1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
9) виписку з бухгалтерської документації;
10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
11) копію митної декларації країни відправлення;
12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
ТОВАР 1.4
Декларантом на вимогу надіслано рахунок на оплату транспортних витрат та договір-заявку на перевезення. Інші документи не надано.
Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: Для т1 МД № UA209230/2023/120316 від 12.11.23 де митна вартість-4,809дол.США/кг; Т4 МД № UA209230/2023/122337119176 від 19.11.23 де митна вартість складає -4,89 дол.США/кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
27.11.2023 декларантом подано нову митну декларацію (повторну) № 23UA209140033060U2 з визначенням митної вартості за резервним методом згідно з ст. 64 МКУ, з врахуванням рішення про коригування митної вартості, після чого, у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно розділу Х Митного кодексу України, в т. ч. і надмірних 9715, 50 грн., після чого товар було випущено на митну територію України.
Таким чином позивач сплатив: 16530,22грн. згідно з електронною митною декларацією №23UA209140032939U2 від 27.11.2023 року (первісна); 9715,50грн. згідно з електронною митною декларацією № 23UA209140033060U2 від 27.11.2023 (нова МД коригуюча).
05.10.2023 між «Furnitex Radoslaw Roszak Adrian Roszak Spolka Komandytowo-Akcyjna», з однієї сторони, в подальшому названий «Продавець», та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , в подальшому названий «Покупець», було укладено контракт №1/2/2023 від 05.10.2023 (далі «Контракт»), за яким Продавець продає, а Покупець купує, здійснює оплату, приймає меблі в комплектах і меблі як окремі предмети для їдалень, віталень та багатофункціональних кімнат, для холів, спалень, кухонь та офісів виробництва «Furnitex», іменований далі «Товар» у тексті цього договору, в асортименті, кількості та ціні, відповідно до рахунків проформ, погоджених між сторонами протягом періоду дії цього договору та складається для кожної партії товару (п. 1.1. Контракту).
Згідно з п. 1.3. Контракту, ціна товару була узгоджена сторонами в злотих на дату укладення цього Договору. Ця ціна може бути змінена за згодою сторін. Ціна вважається узгодженою Сторонами якщо вона підтверджена в рахунку проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця.
Згідно з п. 2.1. Контракту товар, який буде доставлено згідно з цим договором, буде поставлено автомобільним транспортом за рахунок Покупця, на умовах FCA Конін (відповідно до положень Інкотермс 2000), або на основі взаємної згоди на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку. Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Контракту встановлено, що Покупець зобов`язаний перед відправкою автомобіля 100% оплатити товар Продавця в одній валюті за кожну партію товару. Форма розрахунку передоплата у злотих.
Згідно з виставленим продавцем рахунком-проформою №0004/23SR/1 від 16.11.2023 на погоджений сторонами контракту асортимент і кількість товару (меблевих виробів) ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №8 від 22.11.2023 здійснив передоплату за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 11828,44PLN на банківський рахунок продавця.
Продавець 23.11.23 відвантажив товар на суму 11828,44PLN у наданий позивачем транспортний засіб та передав перевізнику фактуру (інвойс) Faktura VAT №0004/23/SR1 від 16.11.2024 на вказану партію товару на суму 11828,44PLN, специфікацію на товар (Packing list) №4/23/0.0. від 30.10.2023 із 28 позиціями та автомобільну товаро-транспортну накладну (CMR) від 23.11.2023.
У рахунку-фактурі VAT №0004/23/SR1 від 16.11.2024 одиницею виміру товару встановлюється шт (SZТ).
Згідно з платіжною інструкцією № 8 (#1435918112914) від 22.11.2023 ФОП ОСОБА_1 позивач, оплатив вартість товару у розмірі 1828,44 PLN, згідно з Контрактом №1/2/2023 від 05.10.2023 та Фактурою (Faktyra VAT) №0004/23/SR1 від 16.11.2024 та у відповідності до п. 3.1. та 3.2. вищезазначеного контракту.
Послуги з перевезення товару позивачу надавав ФОП ОСОБА_2 , що видно з Договору-заявки № 25 від 21.11.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом Польща Україна.
У договорі- заявці вказано: маршрут: Ostrowiec Sw. (Польща) Stalowa Wola(Польща), Zychlin (Польща) - м.Червоноград (Україна); Вантаж: меблі; Маса: 3400 кг.; Дата завантаження: 22.11.2023; Місце завантаження: FURNITEX MEBLE Sp.z.o.o. ul. Tuliszkowska 14C, 62-571 Zychlin; Дата поставки: 22.11.2023; Вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_1 ; Місце розвантаження: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса, 23/168; Місце митного очищення: 80380, Малехів, вул. тараса Дороша, 20А; Сума фрахту 18000,00 грн.; ПІБ водія: Karpa Volodymyr.
На підставі означеного договору-заявки № 25 від 21.11.2023 виставлено Рахунок - фактуру №25 від 21.11.2023 за маршрутами від місця «FURNITEX MEBLE Sp.z.o.o.» ul. Tuliszkowska 14C, 62-571 Zychlin):
Міжнародні транспортні перевезення за маршрутом: Zychlin (Польща) м/п Угринів (Україна) послуга 8000,00 грн.
Міжнародні транспортні перевезення за маршрутом: м/п Угринів (Україна) м. Червоноград (Україна) послуга 1700,00 грн.
Таким чином загальна вартість перевезення вищеописаного товару становить 9700,00 грн.
Виконувати дії, пов`язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера, який 27.11.2023 подав електронну митну декларацію №23UA209140032938U3, згідно з якою задекларовано ввезення в Україну в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 6-ти товарних позиціях загальною фактурною вартістю 11 828, 44 PLN, що складає 106 679,51 грн (+ витрати на транспортування до кордону 8000,00 = 114 679, 51 грн) згідно курсу НБУ на дату декларування.
Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 106 679, 518грн.
До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 8000,00 грн. (разом 114679,51грн).
Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.
Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209140032938U3 як підставу застосування основного методу, було надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, що зазначені у графі 44, а саме:
1) 0271 Packing list №4/23/0.0. від 30.10.2023.
2) 0325 Рахунок-проформа №0004/23/SR1 від 16.11.2023;
3) 0380 Рахунок -фактура (Faktura VAT) №0004/23/SR1 від 16.11.2023;
4) 0730 Автотранспортна накладна б/н CMR від 23.11.2023;
5) 0861 PL/MF/AS 0351109 від 23.11.2023 сертифікат про походження товару;
6) 3004 Рахунок фактура №25 від 21.11.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг;
7) 4104 Контракт №1/2/2023 від 05.10.2023.
Згідно з доповненням № 1 до МД №23UA209140032938U3 було надано такі документи до графи 44 митної декларації для розгляду даних документів та прийняття відповідного рішення: d4207 Договір про надання послуг митного брокера №200 від 07.11.2023; 4301 Договір про перевезення № 25 від 21.11.2023; 9000 Відповідь на вимогу від 27.11.2023; 9610 Копію митної декларації країни відправника 23PL394010Е1230737 від 23.11.2023.
Згідно з електронної МД позивачем було сплачено 20% ПДВ від задекларованої митної вартості, а саме від суми 114679,51грн. зазначеної у гр. 12 МД. Сума сплаченого ПДВ становить 22935,90грн.
27.11.2023 відповідачем скеровано позивачу електронне повідомлення вимогу надати такі документи (додаткові документи, які підтверджують вартість товару № 3,4,5): якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно експедиційних послуг; акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; Відповідно до ч. 3 ст.53 МКУ, у разі неподання документів, зазначених у ч. 2 ст. 53 МКУ, необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини
У відповідь на таке повідомлення, уповноваженим митним брокером подано відповідь відповідачу такого змісту: «На вашу вимогу інших документів надати не можу, прошу прийняти рішення згідно наданих документів».
Відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000930 з підстав неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 Митного Кодексу України.
За результатами розгляду ЕМД №23UA209140032938U3 від 27.11.2023 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення №UA209000/2023/400287/2 від 27.11.2023 про коригування митної вартості товару.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400287/2 від 27.11.2023, в графі 33 зазначено: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
За результатами встановлено наступне:
-у фактурі проформі та у комерційному інвойсі вказано термін оплати рахунку-19.11.2023. проте, платіжні документи до митного оформлення не надано.
-у п. 1.3 контракту зазначено, що ціна товару вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця. У Проформі підпис покупця відсутній.
-у п.2.1 договору Купівлі-продажу - вказано умови поставки FCA Zuchlin PL , проте, у українському тексті вказано-FCA Konin. Протиріччя у відомостях не дають змоги зійснити контроль правильності здійснюваної оплати за транспортування вантажу;
-у контракті-купівлі-продажу, зокрема п.2.4 та 2,6 зазначено що склад продавця розташований у м. Konin, натомість в українському тексті -у м. Жихлін.
-у гр..44 МД внесено реквізити документів за кодами « 3004» рахунок на оплату перевезення, « 4301»-договір на перевезення, документи до мд не доєднано.
Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:
Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 3.4.5
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вимогу декларантом надано рахунок на перевезення. Інші додаткові документи не надано.
Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ,
підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: Для т3 МД № UA205170/2023/36236 від 13.11.23 де митна вартість -4,02дол.США/кг; Т4 МД № UA209230/2023/119176 від 08.11.23 де митна вартість складає -4,81 дол.США/кг; Т5 МД № UA205140/2023/98067 від 22.11.23, 5.92 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
27.11.2023 декларантом було подано нову митну декларацію (повторну) №23UA209140033059U0 з визначенням митної вартості за резервним методом згідно ст. 64 МКУ, з врахуванням рішення про коригування митної вартості, після чого, у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно розділу Х Митного кодексу України, в т. ч. і надмірних 1060,85 грн., після чого товар було випущено на митну територію України.
Отже, позивач сплатив: 22935, 91 грн. згідно з електронною митною декларацію №23UA209140032938U3 від 27.11.2023 року (первісна); 1060, 85 грн. згідно з електронною митною декларацію № 23UA209140033059U0 від 27.11.2023 (нова МД коригуюча).
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Частиною 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Як вже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу, а саме надано копії: 1) Specyfikacja paczek № (S) FSE-280/23/EX від 24.11.2023; Рахунок-проформа №FEP/151/23/MWP від 15.11.2023; Рахунок-фактура (Faktura eksportowa VAT) (S) FSE-280/23/EX від 24.11.2023; Автотранспортна накладна б/н CMR від 24.11.2023; (S) FSE-280/23/EX від 24.11.2023 декларація про походження товару; Рахунок фактура № 25 від 21.11.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг; Контракт №1/7/2023 від 05/10/2023; Договір про надання послуг митного брокера №200 від 07.11.2023; Договір про перевезення № 25 від 21.11.2023; 2) Packing list № WZ/KM /23/112117 від 13.11.2023; Рахунок-проформа №WZ/KM /23/112117 від 13.11.2023; Рахунок -фактура (Faktura VAT) VAT F /KEX/23/110027 від 24.11.2023; Автотранспортна накладна б/н CMR від 24.11.2023; PL/MF/AL 0514609 від 24.11.2023 сертифікат про походження товару; Рахунок фактура № 25 від 21.11.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг; Контракт №1/3/2023 від 05.10.2023; Договір про надання послуг митного брокера №200 від 07.11.2023; Договір про перевезення № 25 від 21.11.2023; 3)Packing list №4/23/0.0. від 30.10.2023, Рахунок-проформа №0004/23/SR1 від 16.11.2023; Рахунок -фактура (Faktura VAT) №0004/23/SR1 від 16.11.2023; Автотранспортна накладна б/н CMR від 23.11.2023; PL/MF/AS 0351109 від 23.11.2023 сертифікат про походження товару; Рахунок фактура №25 від 21.11.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг; Контракт №1/2/2023 від 05.10.2023, Договір про надання послуг митного брокера №200 від 07.11.2023; Договір про перевезення № 25 від 21.11.2023.
Суд ураховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МК України) заборонено. Такий правовий висновок викладено в Постанові ВС КАС від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17.
Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
Оцінюючи аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товару суд ураховує, що уповноважена особа позивача на електронне повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару надіслала митниці повідомлення «На вимогу інших документів надати не може у зв`язку з їх відсутності та просив прийняти рішення згідно наданих документів».
У постанові ВС від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18, Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої, «неподання декларантом документів, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість».
Вказана правова позиція Верховного Суду підтверджує, що митний орган не може зловживати повноваженнями та здійснювати коригування митної вартості лише з формальних підстав.
У постанові ВС від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625, Верховний Суд констатував: «наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Ураховуючи наведене, суди дійшли висновку, що надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, а дії митного органу визнали незаконними».
Можливість виконання позивачем обов`язку щодо надання додаткових документів, необхідних відповідачу для прийняття рішення про визнання митної вартості товарів, прямо залежить від чіткого визначення митницею недоліків поданих документів, тобто містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто відповідач витребував визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та спричиняють те, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має можливості адекватно реагувати та усунути такі розбіжності (недоліки) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.
Щодо посилання відповідача в оскаржених рішеннях на те, що відповідно до п. 1.3 контракту від 05.10.2023 №1/3/2023 «ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених осіб Постачальника та Покупця», у наданій до митного оформлення Проформі відсутні підписи сторін, у рахунку-проформі зазначено, що товар постачається на умовах попередньої оплати, платіжні документи до митного оформлення не надано, то суд зазначає, що обмін документами між продавцем і покупцем (позивачем) по Контракту здійснювався шляхом надіслання їх електронних копій.
Надіслана позивачу фірмою «HALMAR Sp. Z o.o.» пропозиція на оплату за товар у формі рахунку-проформи №FEP/151/23/MWP від 15.11.2023 була очевидно і явно акцептована (прийнята) покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій здійсненням платежу за товар 22.11.2023 до дати відвантаження товару.
З урахуванням положень ч.2 ст.642 ЦК України, сплата відповідної суми грошей є належним підтвердженням прийняття пропозиції. Таким чином, сплативши виставлений продавцем рахунок, покупець (позивач) підтвердив згоду з його умовою.
За викладених обставин відсутність підпису позивача у проформі не може бути підставою для сумнівів у виконання контрактних зобов`язань між сторонами.
Крім того, як встановив суд, позивачем було надано митному органу належно сформований рахунок-фактуру (інвойс), який підтверджує вартість товару.
Відповідно до приписів ст. 53 МК надається при наданні митному органу інвойсу, не виникає необхідності взагалі надавати рахунок проформу, оскільки надається або інвойс, або проформа.
Отже, висновки митного органу стосуються недоліків, які не впливають на митну вартість товару, оскільки стосуються документів, які не є обов`язковими для надання для підтвердження митної вартості товару.
Крім того, суд зазначає, що рахунок-проформа - комерційний документ, який містить відомості про ціну товару, але не використовується для здійснення розрахунків за товар. Рахунок-проформу виставляють покупцю як документальне оформлення усних домовленостей або оголошення ціни, обсягів поставки товару чи послуг.
Відповідно до викладеного у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 правового висновку, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Умови оплати товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому разі , якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачений рахунок за такий товар; відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості; дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару, тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.
Такий же висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 по справі №420/1709/19, у якій також предметом спору було рішення митного органу про відмову у визнанні заявленої митної вартості через суперечності у поданих декларантом документах щодо умов оплати за імпортований товар. За висновком суду умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Спираючись на зазначені висновки Верховного Суду відсутність документа про фактичну оплату товару, не викликає розбіжностей чи суперечностей, які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.
Відповідачем жодним чином не обґрунтовано те, що митниця провела порівняльний аналіз цінових характеристик товарів за роком виготовлення, торговою маркою, за конфігурацією, технічними характеристиками, виробником, якістю тощо, а також не наведено в оскаржуваних рішення жодного аргументу, який би спростував зміст документів, наданих декларантом для митного оформлення товару, у зв`язку з чим, відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару. Тобто надані основні документи містили всі числові значення, необхідні для визначення вартості товару за основним методом.
Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, зазначених у повідомленні митного органу, без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Водночас, відповідач жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені ним розбіжності позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постановах від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17, від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.
Щодо аргументів відповідача, що у п.2.2 договору зазначено, що доставка товару здійснюється окремими партіями після підтвердження замовлення, а замовлення до митного оформлення не подавалося, то суд зазначає таке.
Перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (замовлення до митного оформлення, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин.
Характер зовнішньо-торговельних відносин в частині комунікації між продавцем і покупцем щодо обсягу і асортименту товару, який позивач забажав придбати, а його партнер (постачальник, продавець) погодився поставити не має впливу на митну вартість товару, оскільки ціна товару згідно з положеннями закону вказується у рахунку-фактурі і саме таку ціну покупець має сплатити продавцю.
Замовлення конкретного асортименту бажаного для поставки товару позивач може здійснити в телефонному режимі, через соціальні мережі, або в інший спосіб комунікації, однак будь-які відомості щодо ціни за товар, навіть якби вони вказувались у таких комунікаціях не можуть бути належним підтвердженням ціни товару в розумінні ст.58 МК України. Теж саме стосується і підтвердження покупцем дати відвантаження товару.
Щодо аргументів відповідача, що у гр. 44 МД внесено реквізити документів за кодами «3004» рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг « 4301»-договір про перевезення, документи до МД не доєднано, то суд зазначає таке.
Документи за кодами «3004» рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг « 4301»-договір про перевезення були подані декларантом до митної декларації після отримання електронного повідомлення, про що вказує уповноважена особа відповідача в останньому абзаці оскаржуваного рішення митниці, а саме: «декларантом надано - рахунок на оплату транспортних витрат, договір заявку на перевезення, експортну МД країни відправлення».
Щодо аргументів відповідача, що різницю вартості товару у експортній декларації країни відправлення та фактурі, то суд зазначає таке.
Умови поставки FCA, за якими фактично поставлявся товар за контрактами, укладеними позивачем, передбачають, що у вартість товару не включається його транспортування перевезення товару і відповідно витрати на це покладаються на покупця. Проте при митному очищенні товару у країні експорту, тобто у РП, то до експортної вартості входить також його транспортування територією цієї держави.
Таким чином, сумарна вартість у експортній декларації (9013,00 польських злотих), яка є на 430,90 польських злотих більшою, аніж фактурна (8582,10 польських злотих), не може викликати сумнів у фактурній вартості товару, яка за правилами ст.58 МК України визначається як ціна товару, що є основним елементом митної вартості при її визначенні за ціною договору.
Крім того, стаття 53 МК України передбачає перелік обов`язкових документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
З огляду на вказане, суд зазначає, що позивачем подано відповідачу усі передбачені цією статтею 53 МК України документи при переміщенні товарів через митний кордон.
Надані відповідачу документи не містять розбіжностей у зазначенні ціни товару, оскільки у всіх доданих до митної декларації та доповненні до митної декларації документах вказано, однакову ціну товару. Тобто означені документи не містили жодних розбіжностей щодо ціни товару, відтак відповідач не мав передбаченого законом обов`язку звертатися до інших додаткових документів не передбачених п. 4 ч. 2 ст.53 МКУ таких зокрема, як експортна декларація.
Аргументи відповідача, що розмір транспортних витрат документально не підтверджений; в калькуляціях транспортних витрат наданих декларантом відсутнє документальне підтвердження всіх складових транспортних витрат; розмір транспортних витрат є на значно нижчому рівні в порівнянні з іншими транспортними витратами відповідно до кілометражу, суд вважає безпідставними, оскільки такі твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях не доведено та не обґрунтовано належними та достатніми доказами, не зазначені інші порівняльні документи інших транспортних засобів.
Так, у постанові колегії Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 31.05.2019 по справі № 804/16553/14 (№ в ЄДРСР 82119177) суд дійшов висновку: «Надаючи оцінку доводам Митниці щодо не включення до митної вартості витрат на транспортування, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем під час митного оформлення довідки про транспортні витрати не є первинними документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже не можуть підтверджувати дійсність даної господарської операції.
Однак Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».
Вказану правову позицію підтримав Верховний Суд у справі № 400/2922/18 від 07.05.2020.
Щодо аргументів відповідача, що у п.2.1 договору Купівлі-продажу - вказано умови поставки FCA- Zychlin PL, проте, у українському тексті вказано - FCA Konin, то суд зазначає таке.
Митному органу було надано: CMR товарно-транспортну накладну від 23.11.2024, рахунок фактуру, пакувальний лист (всі документи додаємо), ці документи укладалися сторонами безпосередньо у процесі замовлення та відвантаження товару, у яких зазначено, що доставка товару здійснювалася з міста Жихлін, у рахунку фактурі та пакувальному листі також зазначено м. Жихлін.
В п. 2.1. Контракту зазначено, що: «Товар, який буде поставлено згідно з цим договором, буде доставлено автомобільним транспортом за рахунок Покупця, на умовах FCA Конін (відповідно до положень інкотермс 2010), або на основі взаємної згоди на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку».
За змістом умов постачання FCA правил Інкотермс 2010 «Free Carrier» («Франко перевізник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеного за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
Крім того суд наголошує, що ані в спірному рішенні, ані у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Щодо визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то суд зазначає таке.
У постанові від 23.07.2021 у справі № 820/3979/17 Верховний Суд виснував, що оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою.
Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 10174,08грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
в и р і ш и в:
адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209140/2023/000932.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400289/2 від 27.11.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209140/2023/000931.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400288/2 від 27.11.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209140/2023/000930.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400287/2 від 27.11.2023.
Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 10174 (десять тисяч сто сімдесят чотири)грн.08коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяЛунь З.І.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120299213 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Лунь Зоряна Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні