Рішення

від 10.07.2024 по справі 380/8988/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2024 рокусправа № 380/8988/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ» (79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 253/9, ЄДРПОУ 44843053) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ» до Тернопільської митниці, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA403070/2024/000085/2 від 18.03.2024; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000143 від 18.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, однак вказаний висновок Відповідача не відповідає дійсності. Відсутність страхування Товару не впливає на митну вартість і тому не може бути підставою для коригування митної вартості. До митного оформлення надавалась довідка №079/2024 від 12.03.2024р. У вказаній довідці передбачена компенсація вартості міжнародного перевезення 20 футових контейнерів по маршруту м. Гдиня - ст. Мостиська. Враховуючи умови договору № W00041 від 14.07.2022, виконавцю надано право організувати перевезення вантажу шляхом залучення посередників від власного імені або від імені клієнта. Вказує, що митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Відповідач не ставив під сумнів вірність визначення Позивачем коду товару, про що свідчить відсутність рішення Відповідача про визначення іншого коду за УКТЗЕД щодо імпортованого Позивачем товару. Стверджує, що визначення коду товару в експортній декларації, не має взагалі жодного значення для визначення декларантом коду товару в імпортній митній декларації та жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару. Доводи відповідача про те, що наданий декларантом прайс-лист має адресний характер та не зазначений асортимент товарів, не свідчить про порушення позивачем норм митного законодавства. Кодексом торгівельного мореплавства України №176/95-ВР від 23.05.1995 року не передбачено завірення коносаменту печатками безпосередньо перевізника. Відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином наявність або відсутність відміток митного органу Індії впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості їх наявності у наданій копії. Позивачем до митного оформлення надано транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ. А саме були надані до митного оформлення довідка про транспортно-експедиційні витрати №079/2024 від 12.03.2024 та довідка про транспортні витрати № 080/2024 від 12.03.2024. В рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, та відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Стверджує, що у рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено. В рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості. Просив позов задовольнити.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що під час здійснення митного контролю за МД N° 24UA403070002538U2 від 15.03.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено: товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного ДОГОВОРУ ВІД 27.03.2023 N° 03/23/2-RAD/WEX, (далі-Контракт); згідно з п 5.1 Контракту Продавець зобов`язується надати ПОКУПЦЮ пакет обов`язкових документів на відвантаження. Якщо Продавець не відправив Покупцеві оригінали документів зазначених в п 5.1 Контракту, то Продавець зобов`язується компенсувати всі витрати, пов`язані з простоями, (п 6.6 ). В п.5.1 зазначено №11 - Страховий сертифікат, який відсутній в поданих документах; з порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником «РРС Intermodal SA», однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від вказаного перевізника; у пакувальному листі від 22.11.2023 №б/н, проформі-інвойсі від 01.11.2023 №SDLG/PIN/23-24/107, комерційному інвойсі від 22.11.2023 №SDLG/EXIN/23-24/107, коносаменті від 21.12.2023 №MEDUT6157997, сертифікаті походження від 08.12.2023 №А/14067, прайс-листі від 02.12,2023, копії митної декларації країни відправлення від 24.11,2023 №SB22021220231726 зазначено класифікаційний код 10063010, в ж/д накладних від 04.03.2024 №№ - 31505060, 31505072, 31505073, 31505074, 31505084, 31505087, 31505092 зазначено класифікаційний код 10063000. в поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕДЯ; поданий до митного оформлення прайс-лист від 02.12.2023 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для ТОВ "ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ"), не зазначений асортимент товарів, не містить терміну дії, містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність; поданий до митного оформлення коносамент від 21.12.2023 №MEDUT6157997 що жодним чином не завірений, відсутні будь-які штампи, печатки. Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано експортну декларацію країни відправлення від 24.11.2023 №SB22021220231726, вказаний документ не містить жодних відміток митного органу Індії. Таким чином, у сукупності перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 26 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № 03/23/2-RAD/WEX від 27.03.2023, укладеного між компанією «SDLG Radiant Private Limited» (Індія) та ТОВ "ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ" (Україна), згідно із рахунком-проформою № SDLG/PIN/23-24/107 від 01.11.2023, рахунком-фактурою (інвойс) № SDLG/EXIN/23-24/107 від 22.11.2023, Позивачем на митну територію України ввезено товар.

15 березня 2024 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA403070002538U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар- «Рис повністю обрушений, довгозерний, пропасений, із співвідношенням довжини і ШИРИНИ 3 або більше, у поліпропіленових мішках по 26 кг, PARBOILED RICE SWARNA, 5% BROKEN. Виробник - SDLG Radiant Private Limited. Торговельна марка - SDLG Radiant. Країна виробництва - Індія (IN).».

До вказаної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

-сертифікат якості №NMCI/KOL/23-24/4657 від 17.12.2023;

-пакувальний лист № б/н від 22.11.2023;

-рахунок-проформа № SDLG/PIN/23-24/107від 01.11.2023;

-рахунок-фактура (інвойс) № SDLG/EXIN/23-24/107від 22.11.2023;

-коносамент № MEDUJ6157997 від 21.12.2023;

-накладна ЦІМ № 31505060 від 04.03.2024;

-накладна ЦІМ № 31505072 від 04.03.2024;

-накладна ЦІМ № 31505073 від 04.03.2024;

-накладна ЦІМ № 31505074 від 04.03.2024;

-накладна ЦІМ № 31505084 від 04.03.2024;

-накладна ЦІМ № 31505087 від 04.03.2024;

-накладна ЦІМ № 31505092 від 04.03.2024;

-фітосанітарний сертифікат №PSC11KOL2023017920 від 14.12.2023; - сертифікат про походження товару №А/14067 від 08.12.2023;

-платіжний документ, що підтверджує вартість товару №231102/001128615 від 02.11.2023;

-платіжний документ, що підтверджує вартість товару №240102/001182835 від 02.01.2024;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 079/2024 від 12.03.2024;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 080/2024 від 12.03.2024;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 02.12.2023;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 1 від 02.01.2024;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 1 від 31.10.2023;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 03/23/2-RAD/WEXвід 27.03.2023;

-договір про надання послуг митного брокера № 3108-2022/ЗКТ-ВЕТ/п від 31.08.2022;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н

-інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11186994;

-копія митної декларації країни відправлення №SB22021220231726 від 24.11.2023.

Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403070002538U2 від 15.03.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено: товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного ДОГОВОРУ ВІД 27.03.2023 N° 03/23/2-RAD/WEX, (далі-Контракт); згідно з п 5.1 Контракту Продавець зобов`язується надати ПОКУПЦЮ пакет обов`язкових документів на відвантаження. Якщо Продавець не відправив Покупцеві оригінали документів зазначених в п 5.1 Контракту, то Продавець зобов`язується компенсувати всі витрати, пов`язані з простоями, (п 6.6 ). В п.5.1 зазначено №11 - Страховий сертифікат, який відсутній в поданих документах; з порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником «РРС Intermodal SA», однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від вказаного перевізника; у пакувальному листі від 22.11.2023 №б/н, проформі-інвойсі від 01.11.2023 №SDLG/PIN/23-24/107, комерційному інвойсі від 22.11.2023 №SDLG/EXIN/23-24/107, коносаменті від 21.12.2023 №MEDUT6157997, сертифікаті походження від 08.12.2023 №А/14067, прайс-листі від 02.12,2023, копії митної декларації країни відправлення від 24.11,2023 №SB22021220231726 зазначено класифікаційний код 10063010, в ж/д накладних від 04.03.2024 №№ - 31505060, 31505072, 31505073, 31505074, 31505084, 31505087, 31505092 зазначено класифікаційний код 10063000. в поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕДЯ; поданий до митного оформлення прайс-лист від 02.12.2023 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для ТОВ "ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ"), не зазначений асортимент товарів, не містить терміну дії, містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність; поданий до митного оформлення коносамент від 21.12.2023 №MEDUT6157997 що жодним чином не завірений, відсутні будь-які штампи, печатки. Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано експортну декларацію країни відправлення від 24.11.2023 №SB22021220231726, вказаний документ не містить жодних відміток митного органу Індії; Згідно з п.6.1. договору на перевезення від 14.07.2022 Замовник оплачує послуги Виконавця на підставі виставлених Виконавцем рахунків. Розрахунки між Сторонами, в тому числі оплата штрафів, здійснюється в національній валюті України за курсом НБУ на день виставлення рахунку; - згідно п.6.2. договору Замовник проводить 100% передоплату послуг Виконавця згідно з виписаними рахунками - до митного оформлення декларантом не надано жодних рахунків на перевезення та квитанцій які б підтверджували факт сплати за надані транспорпортно-експедиційні послуги.

Листом від 18.03.2024 декларант повідомив митний орган, що документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи-подаватися не будуть.

Відповідач електронним повідомленням направив уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім вже наданих документів, додатково було надано: договір (контракт) про перевезення №W00041 від 14.07.2022.

Листом №б/н від 18.03.2024 позивач повідомив митницю, що усі додаткові документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватися не будуть.

У зв`язку з викладеним та відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товару була визначена митницею самостійно.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.03.2024 №UA403070/2024/2370 на рівні 1,02дол. США/кг. Умови поставки:

-CIF, CONSTANTA, Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATELIMITED. Торговельна марка

-DOMASHNI. Країна виробництва - Індія (IN). Товар - Рис повністю обрушений, довгозерний, пропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN PARBOILED RISE 5% BROKEN, у полімерних мішках по ЗО кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403070/2024/000085/2 від 18.03.2024 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару № 1 згідно ЕМД від 11.03.2024 №UA403070/2024/2370 на рівні 1,02дол. США/кг. (умови поставки

-CIF, CONSTANTA, Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATELIMITED. Торговельна марка

-DOMASHNI. Країна виробництва - Індія (IN). Товар - Рис повністю обрушений, довгозерний, пропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN PARBOILED RISE 5% BROKEN, у полімерних мішках по ЗО кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

18.03.24 відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000143 та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000085/2 в сторону збільшення за резервним методом.

Пред`явлений до розмитнення товар випущено в обіг за ЕМД № 24UA403070002694U0 від 19.03.2024.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості Відповідач обґрунтовує наявністю розбіжностей в документах, а саме:

1.до митного оформлення не подано страховий сертифікат передбачений контрактом;

2.не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від перевізника «РРС Intermodal Sa»;

3.у пакувальному листі від 22.11.2023 №б/н, проформі-інвойсі від 01.11.2023 №SDLG/PIN/23-24/107, комерційному інвойсі від 22.11.2023 №SDLG/EXIN/23-24/107, коносаменті від 21.12.2023№MEDUJ6157997, сертифікаті походження від 08.12.2023 №А/14067, прайс-листі від 02.12.2023, копії митної декларації країни відправлення від 24.11.2023 №SB22021220231726 зазначено класифікаційний код 10063010, в ж/д накладних від 04.03.2024 №№ - 31505060, 31505072, 31505073, 31505074, 31505084, 31505087, 31505092 зазначено класифікаційний код 10063000, в поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕД;

4.прайс-лист від 02.12.2023 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер;

5.коносамент від 21.12.2023 N°MEDUJ6157997 не завірений, відсутні будь-які штампи, печатки;

6.експортна декларація країни відправлення від 24.11.2023 №SB22021220231726 не містить жодних відміток митного органу Індії;

7.до митного оформлення декларантом не надано жодних рахунків на перевезення та квитанцій які б підтверджували факт сплати за надані транспорпортно- експедиційні послуги.

Не погоджуючись із згаданими рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є рішення про коригування митної вартості товарів прийняті Тернопільською митницею Державної митної служби України та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Стосовно висновку Відповідача про те, що згідно п 5.1 Контракту Продавець зобов`язується надати Покупцю пакет обов`язкових документів на відвантаження. Якщо Продавець не відправив Покупцеві оригінали документів зазначених в п 5.1 Контракту, то Продавець зобов`язується компенсувати всі витрати, пов`язані з простоями, (п 6.6 ). В п.5.1 зазначено №11 - Страховий сертифікат, який відсутній в поданих документах, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3.1. Поставка Товару здійснюється на умовах CIF або FOB на вибір Покупця.

Відповідно до інвойса SDLG/EXIN/23-24/107 від 22.11.2023р та п. З Специфікації додаток № 1 від 31.10.2023р., товар постачається на умовах FOB Калькутта, Індія, відповідно до Інкотермс 2010 р.

Відповідно до умов FOB продавець та покупець не мають зобов`язань, щодо укладення договору страхування. Обов`язок продавця щодо укладення договору страхування в інтересах покупця передбачено на умовах CIF. Проте сторони обрали умови FOB відповідно до п. 3.1. Договору.

Договір страхування не укладався і такі документи не подавались до митного оформлення.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач стверджує, що страхування не здійснювалось так як умовами FOB Інкотермс 2010 на продавця такий обов`язок не покладено. Відсутність страхування Товару не впливає на митну вартість і тому не може бути підставою для коригування митної вартості.

Стосовно висновку Відповідача про те, що із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався залізничним видом транспорту перевізником «РРС Intermodal Sa», однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника.

Позивач до митного оформлення надав договір № W00041 від 14.07.2022.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору виконавець зобов`язується надати або забезпечити надання замовнику послуг, пов`язаних з транспортуванням, перевалкою та іншим обслуговуванням експортно-імпортних і транзитних вантажів в стандартних 20-ти і 40-ка футових контейнерах за маршрутом вказаним Замовником, а замовник зобов`язується оплатити надані Виконавцем послуги на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2.1. договору виконавець зобов`язується організувати обслуговування вантажу Замовника в межах маршруту, зазначеного Замовником.

Позивач до митного оформлення також надав довідку №079/2024 від 12.03.2024. У вказаній довідці передбачена компенсація вартості міжнародного перевезення 20 футових контейнерів по маршруту м. Гдиня - ст. Мостиська.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Враховуючи умови договору № W00041 від 14.07.2022 виконавцю надано право організувати перевезення вантажу шляхом залучення посередників від власного імені або від імені клієнта.

Щодо висновку Відповідача про те, що у пакувальному листі від 22.11.2023 №б/н, проформі-інвойсі від 01.11.2023 №SDLG/PIN/23-24/107, комерційному інвойсі від 22.11.2023 №SDLG/EXIN/23-24/107, коносаменті від 21.12.2023№MEDUJ6157997, сертифікаті походження від 08.12.2023 №A/14067, прайс-листі від 02.12.2023, копії митної декларації країни відправлення від 24.11.2023 №SB22021220231726 зазначено класифікаційний код 10063010, в ж/д накладних від 04.03.2024 №№ - 31505060, 31505072, 31505073, 31505074, 31505084, 31505087, 31505092 зазначено класифікаційний код 10063000, в поданій до митного оформлення митній декларації заявлено класифікаційний код 1006306700 УКТЗЕД;

Відповідно до частин 1-5 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган мас право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із наведених положень слідує, що: класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією, при цьому митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Відповідач не ставив під сумнів правильність визначення Позивачем коду товару, про що свідчить відсутність рішення Відповідача про визначення іншого коду за УКТЗЕД щодо імпортованого Позивачем товару.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що визначення коду товару в експортній декларації, не має взагалі жодного значення для визначення декларантом коду товару в імпортній митній декларації та жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Стосовно висновку Відповідача про те, що поданий до митного оформлення прайс-лист від 02.12.2023 не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для ТОВ "ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ"), не зазначений асортимент товарів, не містить терміну дії, містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність, суд зазначає наступне.

Доводи відповідача про те, що наданий декларантом прайс-лист має адресний характер та не зазначений асортимент товарів, не свідчить про порушення позивачем норм митного законодавства, оскільки прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 року у справі №810/690/17.

При цьому надані позивачем документи (зокрема прайс-лист) кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так в основу оскаржуваного рішення, між іншим, покладено підставу незастосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) через адресність та суб`єктивність спрямування прайс листа, через неможливість його спрямування, за загальним правилом, невизначеному колу осіб.

Відповідач не надав належного обґрунтування адресності та не зазначення асортименту товарів прайс-листа та причинного зв`язку між вказаними обставинами та правильністю визначення митної вартості позивачем.

Відповідач не є органом який впроваджує Державну політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, щоб встановлювати факт обмеження конкурентності.

Щодо висновку Відповідача про те, що поданий до митного оформлення коносамент від 21.12.2023 №MEDUJ6157997 що жодним чином не завірений, відсутні будь-які штампи, печатки, суд зазначає наступне.

Реквізити коносаменту визначені положеннями частини 1 ст. 138 Кодексу торгівельного мореплавства України №176/95-ВР від 23.05.1995 року, якими є:

1)найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні;

2)найменування перевізника; 3)місце приймання або навантаження вантажу; 4)найменування відправника; 5)місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; 6)найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника); 7)найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об`єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; 7-1)для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об`єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; 8) фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; 9) час і місце видачі коносамента; 10)кількість складених примірників коносамента; 11)підпис капітана або іншого представника перевізника.

Вказаною нормою закону не передбачено завірення коносаменту печатками безпосередньо перевізника.

Також таких вимог не визначено статтею 15 Конвенції ООН про морську перевозку вантажів 1978 року (Гамбурські правила).

В нижньому правому кутку коносамента міститься підпис.

Що стосується висновку Відповідача про те, що для підтвердження митної вартості товару декларантом надано експортну декларацію країни відправлення від 24.11.2023 №SB22021220231726 вказаний документ не містить жодних відміток митного органу Індії, суд зазначає наступне.

Відповідач не навів жодних відомостей про те, яким саме чином наявність або відсутність таких відміток впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості їх наявності у наданій копії.

Митна декларація країни відправлення містить у собі інформацію щодо відправника, товару та його вартості, а також містить qr-код, номер та дату. Окрім, того в нижній частині вказаної декларації на кожній сторінці міститься інформація про можливість перевірити достовірність відомостей у вказаній декларації за допомогою мобільного додатку ICETRAK або за допомогою сайту ICEGATE. До позовної заяви додано скріншот з сайту https://enquiry.icegate.gov.in/enquiryatices/sbTrack з якого видно що дані вказані в експортній декларації країни відправлення від 24.11.2023 № 5560675 (SB22021220231726) є ідентичними даним на сайті.

На першій сторінці вказаної експортної декларації в нижньому правому кутку є відмітка про накладений Цифровий підпис Центрального Управління Непрямих Податків та Мита.

Висновки відповідача про наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі є необгрунтованими.

Щодо висновку Відповідача про те, що згідно п.6.1. договору на перевезення від 14.07.2022 Замовник оплачує послуги Виконавця на підставі виставлених Виконавцем рахунків. Розрахунки між Сторонами, в тому числі оплата штрафів, здійснюється в національній валюті України за курсом НБУ на день виставлення рахунку; - згідно п.6.2. договору Замовник проводить 100% передоплату послуг Виконавця згідно з виписаними рахунками - до митного оформлення декларантом не надано жодних рахунків на перевезення та квитанцій які б підтверджували факт сплати за надані транспорпортно-експедиційні послуги, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах розгляду справи №804/16553/14 у постанові від 31.05.2019 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому інвойс, довідка про транспортно-експедиційні витрати, платіжні доручення та свіфт-платежі є допустимими доказами на підтвердження розміру витрат на перевезення товарів.

Позивач до митного оформлення надав транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ. А саме були надані до митного оформлення довідка про транспортно-експедиційні витрати №079/2024 від 12.03.2024 та довідка про транспортні витрати № 080/2024 від 12.03.2024.

Щодо висновку Відповідача про те, що за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.03.2024 №UA403070/2024/2370 на рівні 1,02дол. США/кг. (умови поставки - CIF, CONSTANTA, Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATELIMITED. Торговельна марка - DOMASHNI. Країна виробництва - Індія (IN). Товар - Рис повністю обрушений, довгозерний, пропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше-LONG GRAIN PARBOILED RISE 5% BROKEN, у полімерних мішках по 30 кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, та відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно із п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Отже, в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен; витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів, у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Головною рисою актів індивідуальної дії є їхня - гранична чіткість, яка проявляється у чіткому формулюванні конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти,- розв`язання за їх допомогою індивідуальних питань, що виникають у сфері правозастосування; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю у своїх рішеннях зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, варто зазначити, що митний орган має право витребовувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Щодо висновків про вартісні характеристики товару від експертних організацій, то слід зазначити, що у Сторін договору не виникало сумнівів щодо об`єктивності встановленої Продавцем ціни на Товар, та не було необхідності залучення експертних організацій для визначення вартісних характеристик Товару. Контракт та Прайс-лист є достатніми документами для визначення митної вартості Товару за основним методом.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган не аргументував, як зазначені обставини впливають на числові значення митної вартості товарів, що було подано до митного оформлення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: ЕМД від 11.03.2024 №UA403070/2024/2370 на рівні 1,02дол. США/кг. (умови поставки - CIF, CONSTANTA, Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATELIMITED. Торговельна марка DOMASHNI. Країна виробництва - Індія (IN). Товар - Рис повністю обрушений, довгозерний, пропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN PARBOILED RISE 5% BROKEN, у полімерних мішках по 30 кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цієї декларації, а не будь-якої іншої. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків, а також причин не проведення коригування на обсяг партії на комерційні рівні (обсяги поставок різняться в десятки разів), різні країни експорту, різні умови поставки, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки, тощо, не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржуване рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за методом 2ґ, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування його є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення та картка відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA403070/2024/000085/2 від 18.03.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000143 від 18.03.2024.

Стягнути з Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ЄДРПОУ 43985576) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕКСІМ ТРЕЙДІНГ» (79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 253/9, ЄДРПОУ 44843053) судовий збір у розмірі 11276,14 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович