Ухвала

від 08.07.2024 по справі 420/13378/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13378/24

У Х В А Л А

08 липня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідачів О.Гриценко про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 30.04.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення №10834909/30948692 від 02.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 26.03.2024 на суму 637 450,80 грн;

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 26.03.2024 на суму 637 450,80 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.

Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.» обґрунтовує наступним. ТОВ «А.С.» є діючим підприємством реального сектору економіки, придбання і реалізація товарів на підприємстві відбувається у великому об`єму, у відповідності до звітності підприємства. Позивач має на балансі основні засоби та трудові ресурси які використовуються при та вироблення устаткування. Підприємство наразі здійснює господарську діяльність попри повномасштабну війну та обстріли. Головним управлінням ДПС в Одеській області було винесено і направлено на адресу ТОВ «А.С.» рішення №10834909/30948692 від 02.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 26.03.2024. Вказане Рішення Головного управління ДПС в Одеській області винесено з порушенням вимог діючого законодавства та без детального вивчення наданих документів позивача. 20.03.2024 між ТОВ «А.С.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЧИЗНА» було укладено Договір поставки №11-П/24 від 20.03.2024. Відповідно до предмету даного Договору Постачальник зобов`язується поставити у власність Замовнику «Пристрій про надання плинності злежаним насипним вантажам УМВ-02М» в обсязі одної штуки, а Замовник зобов`язаний прийняти та здійснити оплату на умовах узгоджених в Договорі. В рамках укладених з контрагентом Договору поставки, за фактом перерахування передоплати (по першій події), позивачем було складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №1 від 26.03.2024 на суму 637450,80 грн В той же час, незважаючи на наданні позивачем документи та пояснення, Комісією з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято Рішення №10834909/30948692 від 02.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 26.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідне рішення податкового органу, на думку позивача, не відповідає вимогам діючого законодавства.

Ухвалою судді від 06.05.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.» та вирішено провести її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

29.05.2024 (вх.№ ЕС/21817/24) від представника Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідачі не погоджуються з доводами позивача.

Одночасно з відзивом представником Головного управління ДПС в Одеській області, до суду було подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Подане клопотання обґрунтоване тим, що враховуючи загальну суму оскаржуваних податкових накладних, розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників спричинить негативні процесуальні наслідки для Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, оскільки представники відповідачів не зможуть повною мірою доказувати суду обставини, які свідчать про правомірність прийнятих рішень, заперечувати проти доводів Позивача, ставити питання представникам ТОВ «А.С.» тощо.

Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до такого.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідачів О.Гриценко про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА