Рішення

від 09.07.2024 по справі 420/9243/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9243/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення при звільненні за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за весь період затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, але не більш, як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення обрахунку розміру індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 11.02.2022, без врахування вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, за період з 01.03.2018 по 11.02.2022, з урахуванням вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що при звільненні з військової служби із ним невчасно проведено повний розрахунок по індексації грошового забезпечення. У судовому порядку відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачеві індексацію. Індексація позивачеві виплачена, однак без компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів такої виплати. Позовні вимоги просить задовольнити, здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, за період з 01.03.2018 по 11.02.2022 р., стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в порядку визначеному ст.ст.116,117 КЗпП України та компенсацію втрати частини грошових доходів.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що позивач не звільнений зі Збройних сил України, а лише переведений до іншої військової частини, що не є тотожним звільненню. Відповідно розрахунок з ним як зі звільненою особою не проводився, що виключає застосування ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

Щодо зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати зазначили, що в переліку нормативно правових актів на момент нарахування індексації був відсутній механізм нарахування зазначеної компенсації на суми індексації. З огляду на вищезазначене вимога позивача нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення є цілком не обґрунтованою та безпідставною. Військова частина НОМЕР_1 у 2016-2018 роках бюджетних асигнувань на проведення індексації не мала у повному обсязі, а також у зв`язку з тим, що протягом цих років додаткові бюджетні асигнування на проведення індексації відповідачу не виділялися, нарахування та виплата в повному обсязі індексації особовому складу військової частини у 2016-2018 роках не проводилась. Отже, дії відповідача ставляться в залежність від наявності належного обсягу бюджетного асигнування на що розпорядник коштів нижчого рівня не може вплинути.

Щодо зобов`язання перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.02.2022, з урахуванням вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року зазначили, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації лише у грудні 2018 року і становив 3,7%. Починаючи з 01 грудня 2018 року і до дня звільнення з військової частини НОМЕР_1 індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась із застосуванням базового місяця березень 2018 року, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2024 року № 921/1595. Отже, індексація грошового забезпечення за період з 01.08.2018 року по 03.04.2020 року позивачу нарахована та виплачена відповідно до чинного законодавства, і ніякої заборгованості за цей період немає.

Крім того зазначають, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду передбачений ст. 122 КАС України.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 09.2003 року та наказом командира №32 від 11.02.2022 виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з переводом до іншої військової частини. Відповідно до довідки форми 5, позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

За період з 01.01.2016 року по день виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 по справі №420/6283/22 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, з визначенням базового місяця виключно січень 2008 року.

22.06.2023 військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду виконане та перераховано на картковий рахунок позивача 82 751,36 грн.

12.01.2024 ОСОБА_1 звернувся з заявою до військової частини НОМЕР_1 із заявою про доплату індексації грошового забезпечення з врахуванням фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 11.02.2022 включно; виплатити середнє грошове забезпечення за період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, але не більш, як за шість місяців: виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі № 420/6283/22, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 15.

10.02.2024 року в/ч НОМЕР_1 надала відповідь, якою в задоволенні вимог було відмовлено.

З підстав наведених у позовній заяві позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Проаналізувавши зміст позивних вимог ОСОБА_1 суд зазначає, що вони можуть бути систематизовані наступним чином:

1. Стягнення середнього грошового забезпечення з в/ч НОМЕР_1 за весь період затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, але не більш, як за шість місяців, з 11.02.2022 року.

2. Зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, відповідно до рішення Одеського ОАС, отриману 22.06.2023 року.

3. Зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, за період з 01.03.2018 по 11.02.2022, з урахуванням вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Щодо стягнення середнього грошового забезпечення з в/ч НОМЕР_1 за весь період затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у відповідності до ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Як зазначає позивач та підтверджує у відзиві відповідач, ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 13.01.2022 року №17 на посаду до військової частини НОМЕР_3 . Справу та посаду здав 11.02.2022 та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.

Таким чином, відповідно до цього наказу ОСОБА_1 був лише виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та переміщений до нового місця служби, а саме військової частини НОМЕР_3 . Він не є звільненим з військової служби у Збройних Силах України, а продовжує нести військову службу та безперервно отримує грошове забезпечення, що відповідно виключає застосування ст. 47, 116, 117 КЗпП України.

Щодо нарахування та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, відповідно до рішення Одеського ОАС, отриману 22.06.2023 року, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

За приписами ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно із статтею 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Індексація грошового забезпечення є його складовою та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 року у справі № 803/203/17 та від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.

Зокрема у Постанові від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 05.07.2022 року у справі № 420/7633/20.

Зазначене дає підстави для відхилення позиції відповідача, щодо відсутності правових підстав відшкодування втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену індексацією грошового забезпечення.

Доказів нарахування та виплати компенсації за затримку виплати індексації відповідач не надав, оскільки індексація є складовою грошового забезпечення та в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ є доходом за затримку якого виплачується компенсація. Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в указаний період на виплату індексації не є належним обґрунтуванням правомірності її невиплати.

Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації 22.06.2023 року відповідно до рішення Одеського ОАС у справі №420/6283/22.

Щодо зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, за період з 01.03.2018 по 11.02.2022, з урахуванням вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (надалі Закон №1282).

Приписами статей 1, 2 Закону №1282 визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу положень Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей і Закону України Про індексацію грошових доходів населення суд встановив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у Постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналізуючи зміст приписів вищенаведеного пункту у редакціях КМУ від 09.12.2015 № 1013 та від 28.02.2018 № 141 суд робить висновок, що у разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) необхідно розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Враховуючи приписи абз. 2, п. 5 Порядку №1078, ст. 4 Закону України № 1282-XII, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців.

З метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, суд має встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.

Розрахунок розміру підвищення доходу позивача в березні 2018 року.

Так, у лютому 2018 року позивачеві виплачено 15937,55 грн (із урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського ОАС від 20.07.2022 по справі №420/6283/22), у березні 2018 року 12258,81 грн згідно із довідкою про виплату грошового забезпечення від 09.04.2024 року №921/2242.

Таким чином, у березні 2018 року дохід позивача зменшився.

Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року, то з врахуванням цифрових значень наявних у матеріалах справи, врахування в якості базового місяця січня 2008 року, приписів п. 4, 5 Порядку №1078, даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін її розмір мав складати 4463,15 грн (1762,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на 253,3% - величина приросту споживчих цін поділений на100%).

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року дорівнює нулю та відповідно є меншим від суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року на 4463,15 грн, що відповідно і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачу за спірний період.

На необхідність здійснення судом таких розрахунків наголосив Верховний Суд у Постанові від 23.03.2023 року по справі № 400/3826/21.

З огляду на встановлені судом обставини, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачеві індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 року по 11.02.2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі не заявлені до розподілу.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації 22.06.2023 року відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/6283/22.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення, на суму невиплаченої індексації, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації 22.06.2023 року відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/6283/22.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 11.02.2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 року по 11.02.2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.