Рішення

від 10.07.2024 по справі 420/13391/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13391/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» (вул. Цвєтаєва генерала, 3/5а, м. Одеса, 65007) до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Комісія ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПСУ), в якому позивач просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС від 18.01.2024 №10398010/40636431 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» від 19.10.2023 за №193 у Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання (17.11.2023) податкову накладну, складену ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» №193 від 19.10.2023 на загальну суму 611032,36 грн, в тому числі ПДВ на суму 101838,73 грн.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ та здійснює свою господарську діяльність. Основним видом економічної діяльності Товариства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

Між ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» (продавець) та ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ» (покупець) укладений договір купівлі-продажу №3053/22 від 09.08.2022, на виконання умов якого 08.12.2023 року поставлено товар (серветки із тканого матеріалу мікрофібри) на загальну суму 611 032,36 грн, в т.ч. ПДВ 101 838,73 грн.

За правилом першої події (відвантаження товару) складено податкову накладну №193 від 19.10.2023 на загальну суму 611032,36 грн, в тому числі ПДВ на суму 101838,73 грн та на виконання вимог п.201.1 ст.201 ПК України подані позивачем на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Представник позивача зазначає, що реєстрація ПН №193 від 19.10.2023 зупинена. В квитанції вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 6307, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено, що показник «D»=3,8833%, «Р»=105114,2, запропоновано податковим органом позивачу. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» надано на адресу відповідача письмові пояснення до зупиненої ПН та первинні документи, що підтверджують здійснення господарської діяльності, які є достатніми на його думку для реєстрації ПН, проте Комісією ГУ ДПС прийняте оскаржуване рішення від 18.01.2024 №10398010/40636431, яким відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН з мотивів надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, конкретних документів, які на думку контролюючого органу не відповідають законодавству, оскаржуване рішення не містить, у рішенні наведений лише неідентифікований перелік загальних назв документів.

ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» 22.01.2024 року у порядку адміністративного оскарження подало скаргу на рішення від 18.01.2024 №10398010/40636431 за результатом розгляду якої Комісією ДПСУ прийнято рішення від 31.01.2024 року №5941/40636431/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Представник вважає оскаржуване в рішення від 18.01.2024 №10398010/40636431 про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, оскільки вказане рішення прийняте з підстав надання копій документів, складених з порушенням законодавства, та в графі «Додаткова інформація» комісією повинен зазначатись перелік конкретних документів, які були надані ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД», складених з порушенням законодавства, що свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваного рішення.

Недотримання податковим органом вимог законодавства прямо вказує на те, що рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них) не є законним.

Посилаючись також на практику Верховного Суду представник зазначив, що невмотивованість рішень відповідача є підставою для визнання їх протиправними, оскільки загальною вимогою до акту індивідуальної дії як акту правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 20.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.

Ухвалою суду від 10.07.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому не заперечував обставин по справі, що позивач подав ПН від 19.10.2023 за №193 на загальну суму з урахуванням ПДВ 611032,36 грн на реєстрацію, проте її реєстрація зупинена з підстав відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено. Однак, за спірним рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної вище податкової накладної.

На думку представника відповідача саме позивач повинен довести реальність господарської операції.

Станом на момент зупинення реєстрації ПН №193 від 19.10.2023 у позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку із кодом УКТЗЕД/ДКПП 6307 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється.

Представник відповідача зазначив, що під час моніторингу наданих платником документів, контролюючим органом були виявлені наступні недоліки, а саме: платіжна інструкція від 10.11.2023 №1901, надана позивачем, є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, так як в зазначеному документі відсутній підписи платника та надавача платіжних послуг. З вищенаведеного можна зробити висновок, що документи, надані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням законодавства.

Отже надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, слугувало причиною відмови в реєстрації податкової накладної ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД». З огляду на вищевикладене, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування винесено оскаржувані рішення про відмову в реєстрації вищезазначеної податкової накладної.

Також представник вважає, що чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення покладені на Державну податкову службу.

Представник відповідача стверджує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ 15.10.2008 року та здійснює свою господарську діяльність. Види економічної діяльності Товариства: 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.62 Оптова торгівля верстатами, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 82.92 Пакування, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у., 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням.

09.08.2022 року ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» уклало з ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ» договір купівлі-продажу №3053/22 на виконання умов якого 19.10.2023 поставило товар (серветки із тканого матеріалу мікрофібри) на загальну суму 611 032,36 грн, в т.ч. ПДВ 101 838,73 грн.

Вищевказаний товар ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» придбало на умовах CFR RO Constanta у компанії Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited» (КНР) згідно умов контракту №KD210802 від 02.08.2021 за інвойсом №ВН230526_1 від 26.05.2023.

Вказаний товар пройшов митне оформлення, який відвантажено ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» за МД №23UA500390008367U7 від 28.07.2023 року.

У зв`язку з відвантаженням товару ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ», на виконання вимог ПКУ ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» складено податкову накладну від 19.10.2023 за №193 та направлено до контролюючого органу для реєстрації у ЄРПН. Проте реєстрація ПН була зупинена.

За отриманою квитанцією від 17.11.2023 позивача повідомлено, що реєстрація ПН 19.10.2023 за №193 зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 6307, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено, що показник «D»=3,8833%, «Р»=105114,2, запропоновано податковим органом позивачу. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем подано повідомлення №1601-01 від 16.01.2024 про надання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено.

Проте Комісією прийнято рішення від 18.01.2024 №10398010/40636431 про відмову в реєстрації ПН від 19.10.2023 за №193. Рішення прийнято з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС неправомірним, позивач в порядку адміністративного оскарження 25.01.2024 звернувся до ДПСУ зі скаргою, за результатом розгляду якої Комісією ДПСУ прийнято рішення від 31.01.2024 №5941/40636431/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісіі? регіонального рівня про відмову у реєстраціі? податковоі? накладноі? / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач, вважаючи рішення від 18.01.2024 №10398010/40636431 про відмову в реєстрації ПН від 19.10.2023 за №193 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано ПН від 19.10.2023 за №193 та засобами телекомунікаційного зв`язку подано їх на реєстрацію в ЄРПН, проте позивач отримав квитанцію, в якій вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 6307, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено, що показник «D»=3,8833%, «Р»=105114,2, запропоновано податковим органом позивачу. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Такий конкретний перелік документів повинен бути визначений також у повідомленні, якщо контролюючий орган вважав необхідним витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що позивачу не запропоновано переліку конкретних документів необхідних для реєстрації ПН при зупиненні її реєстрації, тому вони були надані йому на його розсуд, які він вважав достатніми для реєстрації ПН.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19

Судом встановлено, що реєстрація ПН позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН та підтверджують реальність господарських операцій, придбання та продаж товару, його поставку та відображення у бухгалтерському обліку товариства.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28.12.2017 №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

За судовою практикою Верховний Суд неодноразово підтвердив свій правовий висновок, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 року по справі №580/7000/21 зазначено, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

У постанові від 01.02.2023 року по справі №140/506/22 Верховний Суд зазначив, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №460/8040/20, від 07.12. 2022 року у справі №500/2237/20.

Крім того, факт зупинення ПН не позбавляє обов`язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації ПН та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

В оскаржуваному рішенні вказано, що причиною відмови в реєстрації ПН позивача надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, проте які саме документи складені з порушенням якого законодавства в рішеннях не зазначено.

Лише у відзиві на позов представник відповідача в обґрунтування складення позивачем документів з порушенням якого законодавства зазначено наступне: платіжна інструкція від 10.11.2023 №1901, надана позивачем, є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, оскільки відсутні передбачені п.51 постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» та постанови Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі Інструкція №163) обов`язкові реквізити, зокрема, підписи платника та надавача платіжних послуг.

Обґрунтованими є доводи позивача, що рішення не відповідають вимогам вмотивованості, оскільки у них не зазначено які саме порушення при складанні яких документів було допущено, та вказано взагалі не про порушення нормативно-правових актів.

Що стосується посилань відповідача, як на підставу для відмови у реєстрації поданої позивачем ПН, на те, що платіжна інструкція від 10.11.2023 №1901 складена з порушеннями чинного законодавства, оскільки відсутні обов`язкові реквізити, зокрема підписи платника та надавача платіжних послуг, то вони є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що платіжна інструкція від 10.11.2023 №1901 складена в електронній формі та містить печатку банку.

Згідно з п.9 розділу І Інструкції №163 ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом (п.п.8 п.37 розділу ІІ Інструкції №163 ).

Отже оформлення платіжної інструкції в електронній формі не вимагає проставлення підписів як при створенні платіжних інструкцій у паперовій формі.

Також суд вважає, у разі наявності у контролюючого органу певних сумнівів щодо підтвердження здійснення оплати, податковий орган не був позбавлений права витребувати у позивача копії платіжних доручень, засвідчені підписом відповідальної особи. Застосування при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень припущень (платіжна інструкція є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства) є неприпустимим.

Представником відповідача не надано належних доказів щодо неможливості врахування вказаних документів, а також нереальності господарської операції.

Верховний Суд в постанові від 18.09.2023 року по справі № 380/17494/21 зазначив, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку.

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС від 18.01.2024 №10398010/40636431 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати ПН від 19.10.2023 року №193 в ЄРПН.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію ПН від 19.10.2023 року №193 в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивачем подане до суду клопотання про стягнення судових витрат, а саме: 1) сплаченого судового збору у розмірі 4844,80 грн; 2) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн за дві вимоги немайнового характеру.

Однак позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, оскільки оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН та зобов`язання її зареєструвати за сталою судовою практикою є однією вимогою.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто за подання даного адміністративного позову через підсистему «Електронний суд» сплаті підлягав судовий збір, з урахуванням коефіцієнта 0,8, отже у розмірі 2422,40 грн (3028 грн х 0,8).

Суд вважає, що по даній справі підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС. Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 10 000 грн правничої допомоги.

У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки станом на час прийняття рішення по справі позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), який виконаний адвокатом за час розгляду справи, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що є умовою відповідно до вимог ч.4 ст.134 КАС України для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на надання правничої допомоги, станом на час розгляду справи у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат у частині витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 132, 134, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» (вул. Цвєтаєва генерала, 3/5а, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 40636431) до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2024 №10398010/40636431 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.10.2023 року №193.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» від 19.10.2023 року №193 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва