Рішення

від 10.07.2024 по справі 420/12408/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12408/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.02.2024 року №5447/15-32-24-09/ НОМЕР_1 , яким фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 349 246грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 87311,50грн, мотивуючи, це тим, що 12.01.2024 року відповідачем проведена камеральна перевірка задекларованих показників в опдтковій декларації з ПДВ за жовтень 2023 року та складений акт про результати камеральної перевірки, яким встановлено завищення податкового кредиту в сумі 349246грн., В наступному на підставі висновків акту складено оскаржуване податкове повідомлення- ріщення. Та камеральна перевірка проведена з порушенням строку встановленого п.76.3 ст.76 ПК України - 30 днів, так як декларація за жовтень 2023 року була подана 12.11.2023 року, а граничний строк її подання -20 листопада 2023 року, та виходячи з чого перевірка могла бути проведена до 20.12.2023 року, тоді як вона проводилась 12.01.2024 року. А відтак акт складений за результатами такої перевірки є недопустимим доказом, а оскаржуване ППР прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 14.05.2024 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.05.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову, з підстав того, що відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.200.10 ст.200, ст.102 ПКУ та у порядку ст.76 ПКУ проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за жовтень 2023 року, за результатами камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ встановлено завищення податкового кредити в сумі 349246грн. Вважає, що оскаржуване ППР прийнято законно та обґрунтовано.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , зареєстровано платником ПДВ з 01.03.2020р.

Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до п. 75.1.1 п.75.1, п.200.10, ст.200, ст.102 та у порядку ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2023 року подану ФОП Нікулеску за результатами якої 12.01.2023 складено акт №1013/15-32-24-09/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки задекларованих показників в податковій з податку на додану вартість за жовтень 2023 року (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акта перевірки встановлено: завищення податкового кредиту в сумі 349246грн.

На порушення пункту 198.6 статті ПКУ ФОП Нікулеску включила до складу податкового кредиту податкової декларації з податку за додану вартість за жовтень 2023 року податкові накладні на суму ПДВ 349246 грн, у тому числі:

- податкові накладні за липень 2023 року на суму ПДВ 83154,49 грн, контрагент-постачальник ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ФІРМА "ГАРМАШ" (код ЄДРПОУ 25036281). Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв?язку з придбанням товарів/послуг, зазначених в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних - 19836,63 грн. ФОП Нікулескою було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку за додану вартість за липень 2023 року на суму ПДВ 2453,31 грн (податкові накладні Nє 28, 40, 41, 47, 39, 30, 65, 31, 64), до складу податкового кредиту декларації за серпень 2023 року на суму ПДВ 7383,32 грн (податкові накладні Nє 106, 105, 144, 115, 107);

- податкові накладні за липень 2023 року на суму ПДВ 102292,00 грн, контрагент-постачальник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОФІРМА "ДНІСТРОВСЬКА" (код ЄДРПОУ 0855440), які ФОП ОСОБА_1 були включені до складу податкового кредиту податкової декларації з податку зе додану вартість за липень 2023 року.

- податкові накладні за вересень 2023 року, сума ПДВ 287935, рО грн, контрагент-постачальник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОФІРМА "ДНІСТРОВСЬКА" (коД ЄДРПОУ 0855440), які ФОП ОСОБА_1 частково було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку за додану вартість за вересень 2023 року на суму ПДВ 124135 гривень.

За період з 01.10.2023 по 31.10.2023 ФОП Нікулескою задекларовано:

позитивне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (ряд.18) у сумі 15000,00 гривень.

Перевіркою повноти декларування показників з податку на додану вартість встановлено: - заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18) в сумі 349246,49 грн, в результаті чого допущені порушення податкового законодавства, п.198.6 ст.198 ПКУ та п.69.1 п.69 підрозділу ХХ ПКУ в результаті чого за жовтень 2023 року донараховано ПДВ на суму 349246грн. (а.с.30).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області 12.02.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №5447/15-32-24-09/ НОМЕР_2 , яким позивачу визначено грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 349246 грн. та за штрафними санкціями 87311.50 грн.(а.с.28).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків), своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу, своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки, своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу, своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу, своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально-зобов`язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, тому камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданій платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 10.04.2018 у межах справи № 826/13195/16, від 09.08.2022 у справі № 640/23486/21.

Приписами підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звітним періодом для платника податку на додану вартість є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що позивачем 12.11.2023 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2023 року.

Проте з урахуванням вищезазначених норм за звітний період - жовтень 2023 року граничний строк подання декларації - 20.11.2023.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Таким чином, оскільки у листопаді 30 днів, то 30-й календарний день припадає на 20.12.2023.

Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2023 року по ФОП Нігулеску, за результатами якої 12.01.2024 складено акт.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Узагальнюючи вищенаведене, після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, нескладання податковим органом акта за спливом строку перевірки свідчить про відсутність порушення.

Проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.

Протиправність проведення камеральної перевірки обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №824/51/16-а.

Таким чином, оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону призводять до відсутності правових наслідків, суд дійшов висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 12.02.2024 №5447/15-32-24-09/3214109585 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки вищенаведені мотиви безпосередньо свідчать про неправомірність прийнятого відповідачем рішення та дають самостійні підстави для його скасування, суд не вдається до перевірки інших підстав позову, у тому числі по суті зафіксованого перевіркою порушення вимог податкового законодавства.

У цьому контексті суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 21.02.2020 та від 22.09.2022 у справі № 826/17123/18.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Суд встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом надав платіжну інструкцію №1644 від 18.04.2024 року про сплату судового збору на суму 4365,58грн., проте суд враховує, що позов поданий до суду через Систему «Електронний суд», а тому до неї застосовується коефіцент -0,8, та стягненню підлягає з відповідача 3492,46грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.02.2024 року №5447/15-32-24-09/3214109585, яким фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 349 246грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 87311,50грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3492,46грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) код ЄДРПОУ ВП 44069166.

СуддяІванов Е.А.