Рішення

від 09.07.2024 по справі 440/2850/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2850/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості в особі Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного центру зайнятості в особі Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості (надалі відповідач) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Полтавського обласного центру зайнятості в особі Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості щодо припинення виплати допомоги по безробіттю з 24.10.2023 на підставі статті 31 ч.1 п.1, абз. 5 п.3-3 розділу VIII Прикінцеві Положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

- зобов`язати Полтавський обласний центр зайнятості в особі Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості відновити виплату допомоги по безробіттю, призначену 04.04.022, припинену з 24.10.2023 на підставі наказу №231030 від 30.10.2023, з моменту набрання рішенням законної сили, та виплатити заборгованість по виплаті допомоги по безробіттю з 24.10.2023.

Позов обґрунтований тим, що позивач, на дату призначення допомоги у зв`язку з безробіттям відносилась до осіб передпенсійного віку, виплата допомоги на випадок безробіття їй мала проводитись до призначення пенсії за віком, тобто до березня 2024 року. Однак, наказом Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості позивачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 24.10.2023 відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, за яким виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі закінчення строку її виплати. Позивач вважає дії Полтавського обласного центру зайнятості в особі Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості щодо припинення виплати допомоги по безробіттю протиправними, оскільки положення Закону №2622-IX, якими внесено зміни до статті 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не поширюються на позивача у зв`язку з тим, що відповідний закон набрав чинності 29.10.2022, тобто після виникнення у позивача права на отримання допомоги по безробіттю.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 провадження у даній справі відкрито, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимоги повному обсязі. Вказували, що, керуючись нормами Закону України від 21 вересня 2022 року №2622-ІХ та роз`ясненнями Міністерства економіки України щодо застосування норм чинного законодавства №4704-06/77451-03 від 30 листопада 2022 року, Лубенською філією Полтавського обласного центру зайнятості 30.10.23 прийнято рішення про припинення виплати позивачу допомоги по безробіттю з 24.10.23 (воєнний стан, передпенсійний вік, строк виплати перевищив 360 календарних днів).

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Лубенської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного від 04.04.2024, в якій просила надати їй статус безробітної відповідно до Закону України Про зайнятість населення.

Також позивач звернулася до Лубенської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості із заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю від 04.04.2022, в якій просила призначити їй виплату допомоги по безробіттю в розмірі, передбаченому Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до Витягу із наказів Лубенської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 від 19.03.2024 Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України Про зайнятість населення, Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та нормативними актами щодо їх застосування:

- Наказом від 04.04.2022 №НТ220404 надано статус безробітного з 04.04.2022;

- Наказом від 06.06.2022 №НТ220606 призначено допомогу по безробіттю з 04.04.2022 по 23.03.2024 та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до статті 22 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з 04.04.2022;

- Наказом від 30.10.2023 №НТ231030 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з тим, що на дату набуття чинності Законом № 2622 строк виплати допомоги по безробіттю перевищував 360 днів з 24.10.2023.

Не погодившись із рішенням відповідача щодо припинення виплати допомоги по безробіттю з 24.10.2023, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначаються Законом України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року №5067-VI /надалі Закон №5067-VI (в редакції станом на дату набуття позивачем статусу безробітної)/.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 43 Закону України Про зайнятість населення статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

За приписами пункту 2 частини першої статті 44 Закону України Про зайнятість населення зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та цього Закону.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02 березня 2000 року /надалі Закон №1533-III (в редакції станом на дату набуття позивачем статусу безробітної) /.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1533-ІП видом забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Частинами першою та третьою статті 22 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону № 1533-ІІІ загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Також пунктом 3.3 розділу VIII Прикінцеві положення Закону № 1533-ІІІ, який набрав чинності 07 травня 2022 року та діяв на дату набуття позивачем статусу безробітної, передбачалося, що під час дії воєнного стану:

Кабінет Міністрів України визначає перелік видів забезпечення, соціальних послуг, компенсацій та допомоги у сферах зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також особливості їх надання;

Кабінет Міністрів України визначає особливості реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а також особливості призначення, відкладення, скорочення тривалості, припинення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;

Кабінет Міністрів України затверджує бюджет Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та приймає інші рішення, передбачені цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", без погодження (схвалення) правлінням Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;

виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;

призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у: Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування; інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України; Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб; податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік;

до отримання відомостей стосовно осіб, зазначених в абзаці сьомому цього пункту, допомога по безробіттю призначається їм у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів; після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядаються відповідно до законодавства;

максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;

виплата допомоги по безробіттю припиняється з підстав, визначених статтею 31 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.

Станом на дату звернення позивача із заявами про встановлення їй статусу безробітної та виплату допомоги по безробіттю від 04.04.2022 та станом на дату початку їй виплати допомоги по безробіттю позивач вважалася особою передпенсійного віку, що не заперечується відповідачем та підтверджується витягом із наказу від 06.06.2022 №НТ220606, відповідно до якого їй призначено допомогу по безробіттю 04.04.2022 по 23.03.2024, тобто відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 22 та пункту 3.3 розділу VIII Прикінцеві положення Закону № 1533-ІІІ з першого дня надання статусу безробітної та тривалістю не більше 720 календарних днів.

В подальшому Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці від 21 вересня 2022 року № 2622-IX /надалі Закон № 2622-IX/, який набрав чинності 29 жовтня 2022 року, частину четверту статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" викладено в новій редакції, а саме:

Для осіб передпенсійного віку (за два роки до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Вік набуття права на пенсію визначається Пенсійним фондом України на дату реєстрації особи в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, залежно від наявного страхового стажу, обчисленого на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за період до запровадження реєстру - на підставі трудової книжки або інших документів, що підтверджують стаж.

Підтвердження наявного страхового стажу та віку виходу на пенсію для осіб передпенсійного віку (за два роки до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") здійснюється Пенсійним фондом України за зверненням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку обміну інформацією, визначеному Пенсійним фондом України та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

У разі якщо страховий стаж, визначений за даними обміну інформацією, є недостатнім для призначення допомоги по безробіттю відповідно до цієї частини, зареєстрований безробітний може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України для підтвердження наявності страхового стажу.

Також Законом № 2622-IX, який діє з 29 жовтня 2022 року, пункт 3.3 розділу VIII Прикінцеві положення Закону № 1533-ІІІ викладено в новій редакції, а саме:

Установити, що під час дії воєнного стану:

Кабінет Міністрів України визначає перелік видів забезпечення, соціальних послуг, компенсацій та допомоги у сферах зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також особливості їх надання;

Кабінет Міністрів України визначає особливості реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а також особливості призначення, припинення, відкладення, скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;

Кабінет Міністрів України затверджує бюджет Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та приймає інші рішення, передбачені цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", без погодження (схвалення) правлінням Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом;

для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів;

допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного;

виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;

призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у: Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування; інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України; Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб; податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік;

до отримання відомостей стосовно осіб, зазначених в абзаці дев`ятому цього пункту, допомога по безробіттю призначається їм у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 90 календарних днів; після надходження необхідних відомостей розмір допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства;

максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;

виплата допомоги по безробіттю припиняється з підстав, визначених статтею 31 цього Закону, а також з 31 календарного дня від дня перетину зареєстрованим безробітним державного кордону України у разі безперервного перебування ним за кордоном понад 30 календарних днів;

вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені частиною четвертою статті 31 цього Закону, не застосовуються".

Таким чином, з 29.10.2022 змінилося правове регулювання тривалості виплати допомоги по безробіттю, відповідно до якого тривалість виплати допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану визначається з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3.3 розділу VIII Прикінцеві положення Закону № 1533-ІІІ (в редакції Закону № 2622-IX). При цьому такі особливості стосуються й безробітних, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності Законом № 2622-IX (тобто станом на 29.10.2022) перевищує 90 днів. Водночас будь-яких застережень та особливостей регулювання щодо строку виплати допомоги по безробіттю особам передпенсійного віку, які станом на дату набрання чинності Законом № 2622-IX отримують виплату допомоги по безробіттю, призначену відповідно до статті 22 Закону № 1533-ІП в редакції, чинній до внесення змін Законом № 2622-IX, пункт 3.3 розділу VIII Прикінцеві положення Закону № 1533-ІІІ (в редакції Закону № 2622-IX) не містить. Тобто зміни в законодавстві, які набрали чинності з 29.10.2022, не містять прямої вказівки про надання нормам Закону № 2622-IX (щодо осіб передпенсійного віку) зворотної дії в часі, а відтак дія норми пункту 3.3 розділу VIII Прикінцеві положення Закону № 1533-ІІІ (в редакції Закону № 2622-IX), яка встановлює для осіб передпенсійного віку тривалість виплати допомоги по безробіттю не більше 360 календарних днів, не поширюється на осіб передпенсійного віку, яким допомога по безробіттю була призначена до набрання чинності змінами в законодавстві та тривалість виплати допомоги визначалася відповідно до норм, чинних на дату призначення такої допомоги по безробіттю.

В контексті спірних правовідносин суд звертає увагу також на положення статті 58 Конституції України, за змістом якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту, які виникли до набрання чинності відповідною нормою, застосовується та норма закону (іншого нормативно-правового акта), під час дії якої вони настали або мали місце.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, неодноразово висловленою Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 23 квітня 2014 року у справі №6-26цс14, від 3 травня 2018 року у справі №904/7981/17, від 19 червня 2018 року у справі №826/12868/17, від 16.10.2020 у справі № 813/2441/18.

Також, згідно з приписами частини першої статті 31 Закону № 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) закінчення строку її виплати; 2) припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".

Як встановлено судом, наказом від 06.06.2022 №НТ220606 позивачу призначено допомогу по безробіттю на період з 04.04.2022 по 23.03.2024.

Вказаний наказ відповідачем не скасовувався та зміни до нього відповідачем не вносилися. А відтак, відповідач, приймаючи наказ від 30.10.2023 №НТ231030 про припинення виплати допомоги по безробіттю позивачу, не врахував, що строк, на який було призначено допомогу по безробіттю наказом від 06.06.2022 №НТ220606 ще не закінчився, а тому були відсутні законні підстави для припинення виплати позивачу допомоги по безробіттю з посиланням на закінчення строку її виплати.

Доказів на підтвердження припинення реєстрації позивача як безробітної відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" матеріали справи також не містять та відповідачами відповідні доводи не заявлялися.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на те, що відповідач не довів перед судом правомірність винесення оскаржуваного позивачем рішення щодо припинення виплати допомоги по безробіттю з 24.10.2023, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати наказ Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості від 30.10.2023 №НТ231030 в частині припинення ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) виплати допомоги по безробіттю та зобов`язати відповідача поновити позивачу виплату допомоги по безробіттю з 24.10.2023 та здійснити її виплату по 23.03.2024.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття відповідачем протиправного наказу про припинення виплати допомоги по безробіттю позивачу, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повністю.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Сінна, буд. 45, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 03491234) в особі Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Старо-Троїцька, буд. 5, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 45064169) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості від 30.10.2023 №НТ231030 в частині припинення ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) виплати допомоги по безробіттю.

Зобов`язати Лубенську філію Полтавського обласного центру зайнятості поновити виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 24.10.2023 та здійснити виплату допомоги по безробіттю до 23.03.2024.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя С.С. Бойко