Ухвала

від 10.07.2024 по справі 460/6429/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 липня 2024 року м. Рівне№460/6429/24Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути виявлені недолікіи шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

На виконання ухвали позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначає, підстави аналогічні зазначеним в заяві, поданій одночасно з позовною заявою. Зокрема, зазначає, що в період з 09.09.2023 по 06.03.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками із медичної картки. В подальшому 06.03.2024 у нього народився син, тому у період з 08.03.2024 по 13.03.2024 перебував у відпустці за сімейними обставинами. По завершенню відпустки проходить військову службу у місцевості де відсутній зв`язок.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогою про скасування наказу про призов позивача на військову службу від 24.08.2023.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як свідчить зміст позовної заяви, предмет спору зводиться до вимог під час проходження ним військової служби, яка в силу пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України є публічною службою.

Тож таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

У зв`язку з цим слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Як зазначалось судом в ухвалі від 20.06.2024 та повторно зауважується судом, позивача призвано на службу 24.08.2023, відтак про порушення свого права йому стало відомо 24.08.2024. Тому, саме з цієї дати слід обраховувати строк звернення до суду.

Поряд з цим, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою 14.06.2024, тобто з пропуском строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.

Щодо обставин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначав, що в період з 09.09.2023 по 06.03.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками із медичної картки. В подальшому 06.03.2024 у нього народився син, тому у період з 08.03.2024 по 13.03.2024 перебував у відпустці за сімейними обставинами. По завершенню відпустки позивач проходить військову службу у місцевості де відсутній зв`язок.

Оцінка поважності вказаних обставин надавалась судом в ухвалі від 20.06.2024.

Зокрема, суд зауважував, що позивач про порушення свого права дізнався в момент призову на військову службу - 24.08.2023.

З наданих суду виписок з епікризів із медичної картки стаціонарного хворого, вбачається, що позивач перебував на лікуванні з 09.09.2023 по 15.09.2023, з 20.09.2023 по 28.09.2023, з 30.09.2023 по 12.10.2023, 13.10.2023 по 25.10.2023, з 28.10.2023 по 08.11.2023, з 11.11.2023 по 27.11.2023, 01.12.2022 по 12.12.2023, з 15.12.2023 по 28.12.2023, з 298.12.2023 по 15.01.2024, з 31.01.2024 по 15.02.2024, з 16.02.2024 по 23.02.2024, з 24.02.2024 по 06.03.2024.

Наведене свідчить, що позивач перебував на лікуванні тривалий період, однак не безперервно.

Крім того, позивач вказує, що перебував у відпустці з 06.03.2024 по 13.03.2024. За час перебування у відпустці позивач мав можливість вчиняти дії щодо реалізації свого права.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути надані ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК Енергоатом" документи про бронювання від 21.07.2023.

Вказані обставини виникли ще до призову позивача на військову службу. Відтак, позивачем не доведено обставин, які б свідчили про наявність перешкод захистити свої права шляхом звернення до суду, а свідчать лише про тривалу пасивну поведінку позивача.

Інших доказів поважності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду суду надано не було.

За таких обставин, стороною позивача безпідставно пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивач у встановлений строк звернення до суду не звернувся, підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Щербаков