Ухвала

від 09.07.2024 по справі 480/5911/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2024 року Справа № 480/5911/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумського апеляційного суду, в якій просить:

- визнати протиправним наказ Сумського апеляційного суду від 30 січня 2024 року № 52-ОСК в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ Сумського апеляційного суду в частині перерахунку та встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року);

- зобов`язати Сумський апеляційний суд здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Сумського апеляційного суду від 06 червня 2022 року №51-ОСК з 01 січня 2024 року.

Водночас позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій просить визнати причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду із позовом про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії поважними та поновити його. Заява обгрунтовується тим, що з 24.02.2022 в державі запроваджений воєнний стан, який діє до цього часу, у зв`язку з чим працівники суду вживають посилених заходів щодо виконання своїх службових обов`язків, та реагування на сигнали повітряної тривоги. Території Сумської області внесені до активних бойових дій , а з 06.03.2024 року м. Суми внесли до територій можливих бойових дій.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З позовної заяви суд вбачає, що позивач, зокрема, оскаржує наказ Сумського апеляційного суду від 30 січня 2024 року № 52-ОСК в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ Сумського апеляційного суду в частині перерахунку та встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року).

Тобто позивачем, зокрема, заявлені позовні вимоги, які пов`язані з проходженням публічної служби, а тому суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ датований 30.01.2024року. При цьому з даними позовними вимогами позивач звернулась до суду через систему "Електронний суд" 04.07.2024, тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про перерахунок заробітної плати позивача (надбавки за вислугу років на державній службі), починаючи з 01.01.2024.

Відповідно до ч. 1 ст 233 Кодексу законів про працю працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Обгрунтовуючи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою, позивач посилається на запровадження воєнного стану в Україні та те, що території Сумської області внесені до активних бойових дій, а з 06.03.2024 року м. Суми внесли до територій можливих бойових дій.

Проте суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України та внесення з 06.03.2024 року м. Суми до територій можливих бойових дій, не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником позивача суду не наведено.

А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем у заяві щодо поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою, є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу Сумського апеляційного суду від 30 січня 2024 року № 52-ОСК в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року) та скасування наказу Сумського апеляційного суду в частині перерахунку та встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року).

Також позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про зобов`язання Сумського апеляційного суду здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Сумського апеляційного суду від 06 червня 2022 року №51-ОСК з 01 січня 2024 року.

При цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Павлічек