Рішення

від 03.07.2024 по справі 500/2130/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2130/24

03 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Тернопільській обл. щодо відмови у постановці на облік і виплаті пенсії ОСОБА_1 ;

визнати противоправною бездіяльність Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області», щодо не виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для поновлення пенсії з 19.11.2019 р., у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення за посадою поліцейського ОСОБА_1 до порівняної посади на день звільнення із служби;

зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області, виготовити довідку про розмір грошового забезпечення для поновлення пенсії з 19.11.2019 р. у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення за посадою поліцейського ОСОБА_1 до порівняної посади на день звільнення із служби, та направити її до ГУ ПФУ в Тернопільській області;

зобов`язати ГУ ПФ України в Тернопільській обл. прийняти на облік і поновити з 01.12.2019р. виплату пенсії ОСОБА_1 , згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі Довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області» про грошове забезпечення, виданої на підставі рішення суду.

В обґрунтування позову зазначено, що пенсія позивачу була призначена довічно відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Пенсійним органом України.

Після анексії АР Крим в 2014 році, позивач виїхав до Тернопільській області і мешкає за вказаною адресою: АДРЕСА_1 .

Право на отримання пенсії (в якості основного джерела існування) є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

13.03.2024 р. позивач звернувся із заявою до Відповідача про постановку його на облік та поновлення виплати пенсії згідно із ЗУ 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 02.04.2024 № 3564-3194/С-02/8-1900/24 йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що пенсію він отримував в Криму і неможливістю отримати документи від пенсійних органів Росії.

Також позивач звернувся із заявою до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області» про видачу довідки про розмір грошового забезпечення для поновлення пенсії з 19.11.2019 р., у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення за посадою поліцейського ОСОБА_1 до порівняної посади на день звільнення із служби. Однак, листом від 11.03.2024 № 33/40-298 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області йому було відмовлено, в зв`язку з тим, що позивач не стоїть на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області.

Таким чином, на думку позивача складається замкнуте коло. Орган Пенсійного фонду відмовляє в постановці на облік, бо не має документів. Уповноважений орган не надає довідку про грошове забезпечення, для поновлення /перерахунку пенсії, через відсутність обліку.

Позивач вважає бездіяльність відповідачів, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.

26.04.2024 року до суду надійшов відзив на позов, у якому Державна установа заперечує проти позовних вимог. Зокрема, представник відповідача вказує, що у наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Тернопільській області списках для оформлення довідок про грошове забезпечення на осіб - отримувачів пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, які мають право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та з 01.01.2018 року прізвище ОСОБА_1 відсутнє, тому довідка про грошове забезпечення на його ім`я не виготовлялась.

У ГУ ПФУ в Тернопільській області відсутня пенсійна справа Позивача. Позивач не отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ та, відповідно, не перебуває на обліку в ДУ ТМО.

У ДУ ТМО відсутня будь-яка інформація про періоди служби Позивача, останню штатну посаду перед звільненням, останнє спеціальне звання, додаткові види грошового забезпечення, що встановлюються за профілем діяльності та враховуються при перерахунку пенсій, а також інші відомості, на підставі яких видається довідка про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського.

З огляду на вказане просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ГУ ПФУ в Тернопільській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 26.04.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Позивач не перебуває на обліку як одержувач пенсії в органах Пенсійного фонду України.

Враховуючи вимоги пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та де яких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, для поновлення виплати раніше призначеної пенсії за новим місцем проживання на контрольованій українською владою території особам, які до цього проживали на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя та отримували пенсію та соціальні послуги від Пенсійного фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації, слід подати до органу Пенсійного фонду України заяву про поновлення виплати пенсії.

Крім того, необхідно отримати відповідні документи, зокрема, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.

У період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсії особам, які проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

На теперішній час питання щодо відновлення/продовження пенсійних виплат особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для визначення умов поновлення пенсійної виплати, законодавчо не врегульовано.

Виходячи з викладеного, слід зазначити, що будь-яких порушень прав позивача на пенсійне забезпечення, зокрема щодо порядку проведення перерахунку пенсії та її виплати, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у своїх діях не вбачає.

Ухвалою суду від 08.05.2024 у задоволенні клопотання Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області" про заміну відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою суду від 21.05.2024 клопотання Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" про заміну неналежного відповідача задоволено частково. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) в Тернопільській області (вулиця Стрийська, 5, с. Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 4361189).

Відповідач Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) в Тернопільській області подав до суду відзив, в якому зазначив наступне.

Функції з видачі довідок про розмір грошового забезпечення колишнім особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членам їх сімей передані регіональним сервісним центрам ГСЦ МВС лише з 01 травня 2024 року.

До регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області чи його структурних підрозділів з питань, порушених у позовній заяві, Позивач не звертався, будь-яких відмов щодо підготовки та надання довідок про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 не отримував, а тому між регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС) та Позивачем не існує будь-яких правових відносин, тобто регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС) не є особою яка не визнає, порушує або оспорює право Позивача у даній справі.

Що також підтверджується відсутністю позовних вимог до РСЦ ГСЦ МВС в Тернопільській області чи його структурних підрозділів.

Окрім цього в матеріалах справи, наявних в ЄСІТС, відсутні будь-які докази щодо подання Позивачем заяв чи клопотань про зміну позовних вимог, відповідно до яких Позивач міг вказати на порушення його прав ГСЦ МВС.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.

Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Також представник відповідача зазначив, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС) та його структурні підрозділи не розглядали звернення Позивача про поновлення довідки про перерахунок пенсії, не надавали йому жодних відмов та роз`яснень з даних питань, порушених у заяві, тому між регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС) та Позивачем не існує будь-яких правових відносин, тобто регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС) не є особою, яка не визнає, порушує або оспорює право Позивача у даній справі та у відповідності вимог чинного законодавства та КАС не може бути відповідачем у даній справі. Просив в задоволенні позову відмовити.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 2005 року, перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим.

Пенсія була призначена довічно відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Пенсійним органом України.

Після анексії АР Крим в 2014 році, він виїхав до Тернопільській області і мешкає за вказаною адресою: АДРЕСА_1 .

Право на отримання пенсії (в якості основного джерела існування) є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

13.03.2024 р. позивач звернувся із заявою до Відповідача про постановку його на облік та поновлення виплати пенсії згідно із ЗУ 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 02.04.2024 № 3564-3194/С-02/8-1900/24 позивачу відмовлено, у зв`язку з тим, що пенсію він отримував в Криму і неможливістю отримати документи від пенсійних органів Росії.

Також позивач звернувся із заявою до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області» про видачу довідки про розмір грошового забезпечення для поновлення пенсії з 19.11.2019 р., у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення за посадою поліцейського ОСОБА_1 до порівняної посади на день звільнення із служби. Однак, листом від 11.03.2024 № 33/40-298 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області йому було відмовлено, в зв`язку з тим, що позивач не стоїть на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області.

Не погодившись із бездіяльністю відповідачів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Тернопільській області щодо відмови у постановці на облік і виплаті пенсії ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону № 1058-IV право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

15.04.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII (далі - Закон №1207-VII), яким визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1207-VII сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнано тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 7 цього Закону для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення … здійснюється відповідно до законодавства України. Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234. У п. 1 зазначено, що цей Порядок визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які (1) проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і (2) не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації (далі - особи).

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач у листі та співвідповідач у рішенні зазначили, що пенсія йому призначалася раніше, та зауважили, що позивач зобов`язаний повідомити орган, що призначав пенсію про припинення виплати такої у зв`язку зі зміною місця проживання.

Суд звертає увагу, що на час звернення до пенсійного органу позивач не проживає на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (проживає у с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область), а тому до нього не застосовується ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII та прийнятий на її виконання Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234.

Відповідно, не застосовується і пункт 4 Порядку № 234, яким визначено, що територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації; виплата пенсії після надходження-пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

З 22.11.2014 набув чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон №1706-VII), яким встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 1 цього Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Зазначена норма застосовується до усіх внутрішньо переміщених осіб, зокрема й тих, які відмовилися від довідки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала заяву про відмову від довідки.

Обставини, які спонукали позивача стати на облік внутрішньо переміщених осіб не мають значення для вирішення справи. Суд не встановив, що позивач звертався за скасуванням довідки чи що статус було визначено помилково.

Таким чином, призначення (поновлення виплати) пенсій особам, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, залишили її та зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, виключний перелік підстав для припинення виплати пенсій наведено у статті 49 Закону №1058-IV, наявність яких у справі, що розглядається, встановлено не було.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправним.

Враховуючи, що матеріалами справи не містять доказів на підтвердження призначення ОСОБА_1 територіальними органами Пенсійного фонду України пенсії за віком, а посилання відповідача у листі від 02.04.2024 року на необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи є неправомірним, оскільки стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином не було розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, внаслідок чого належним способом поновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути вищезазначену заяву з урахуванням висновків суду.

Щодо позовних вимог про визнання противоправною бездіяльності Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області», щодо не виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для поновлення пенсії з 19.11.2019 р. у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення за посадою поліцейського ОСОБА_1 до порівняної посади на день звільнення із служби, то суд зазначає, що дана вимога є передчасною, оскільки, на момент звернення до установи відсутнє підтвердження того, що позивач отримує пенсію за Законом №2262. Відповідно, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області» не може бути суб`єктом владних повноважень та відповідачем в суді щодо вчинення дій чи бездіяльності відносно осіб, які не отримують пенсію за Законом № 2262.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, у Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області» підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року небуло.

Відтак, позов належить задовольнити частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 09.04.2024 року.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови відновлення/продовження виплати пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять грн. 60 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддяПодлісна І.М.