Рішення

від 10.07.2024 по справі 500/2535/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2535/24

10 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 23 жовтня 2023 року за №UA403030/2023/000095/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов контракту №1 від 26.08.2022 укладеного між ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" (покупцем) та підприємством-нерезидентом LLC "PACKAGING TRADE", Грузія (продавцем), з урахуванням додатку №8 від 05.10.2023 у жовтні 2023 року було імпортовано на митну територію України товари - мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток в асортименті.

З метою проходження митного оформлення товару, позивачем було подано відповідачу електронну вантажну митну декларацію №23UA403030024138U1 від 20 червня 2023 року, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів імпортовані від нерезидента LLC "PACKAGING TRADE", (Грузія) товари - мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, плетіння тканини 39*39, молочно-білого кольору, зверху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50 мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: мішки поліпропіленові розміром 550х1070 мм - 209 125 шт., вага мішка 63 +/-2 гр., допуск по довжині +/- 20 мм, допуск по ширині +/-10 мм; мішки поліпропіленові розміром 550х1050 мм - 63 000 шт., вага мішка 50 +/-2 гр., допуск по довжині +/- 20 мм, допуск по ширині +/-10 мм; мішки поліпропіленові розміром 500х900 мм - 72 000 шт., вага мішка 40 +/-2 гр., допуск по довжині +/- 20 мм, допуск по ширині +/-10 мм; мішки поліпропіленові розміром 550х1100 мм - 10 000 шт., вага мішка 72 +/-2 гр., допуск по довжині +/- 20 мм, допуск по ширині +/-10 мм, всього 354 125 шт., за договірною вартістю 31 586,50 доларів США (1154173,87 грн по курсу 36,5401 грн за 1 дол. США) на умовах поставки FCA Батумі (Грузія) без врахування вартості доставки імпортованих товарів поза митною територією України з Батумі (Грузія) в сумі 119903,00 грн, а разом 1274076,87 грн.

Разом із вищезазначеною вантажною митною декларацією, позивачем через свого представника було надано весь перелік документів, перелічений в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість, а саме: зовнішньоекономічний контракт №1 від 26.08.2022 з додатком №8 від 05.10.2023, комерційний інвойс, договір про надання транспортно-експедиторських послуг №1/12 від 01.12.2022 року із експедитором ТОВ "Логістик Транс Континент" із рахунком на оплату за транспортно-експедиційні послуги та довідкою про вартість перевезення.

За результатами опрацювання поданої позивачем вантажної митної декларації, відповідач, видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні №UA403030/2023/000563 і прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000095/2 від 23.10.2023.

Таким чином, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів позивачу збільшено митних платежів на суму 144 058,96 грн, що слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою судді від 24.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.05.2024 до суду від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 20 жовтня 2023 року уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA403030024138U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, плетіння тканини 39*39, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки поліпропіленові розміром 550х1070 мм - 209125шт. вага мішка 63+/-2гр, допуск по довжині +/-20 мм, допуск по ширині +/- 10 мм. Мішки поліпропіленові розміром 550х1050мм - 63000шт. вага мішка 50+/-2гр, допуск по довжині +/-20 мм, допуск по ширині +/- 10 мм. Мішки поліпропіленові розміром 500x900мм - 72000шт. вага мішка 40+/-2гр., допуск по довжині +/-20 мм, допуск по ширині +/- 10 мм. Мішки поліпропіленові розміром 550х1100мм - 10000шт. вага мішка 72+/-2гр, допуск по довжині +/-20 мм, допуск по ширині +/- 10 мм. Всього - 354125шт. Виробник: SHREE NILKANTHPOLYTEX; Торгова марка: нема даних; Країна виробництва: Індія/IN.".

Проте під час здійснення митного контролю за вказаною митною декларацією, митницею було встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Ухвалою суду від 14.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля.

Між позивачем, ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд", (покупцем за контрактом) та підприємством-нерезидентом LLC "PACKAGING TRADE", Грузія (продавцем за контрактом) укладено зовнішньоекономічний контракт №1 від 26 серпня 2022 року на постачання товарів (мішків для пакування в асортименті) на умовах поставки та оплати, FCA Батумі, що зазначається в додатках до контракту, за умовами п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1 контракту №1 від 26.08.2022.

Відповідно до укладеного між сторонами контракту №1 від 26 серпня 2022 року та додатку №8 від 05 жовтня 2023 року визначено асортимент та кількість товару, що поставляється, а також базис поставки товару (FCA Батумі, Грузія), а також зазначений строк оплати поставленого товару.

На виконання вказаного зовнішньоекономічного договору, згідно із рахунком-фактурою №06/10 від 06.10.2023, позивачем на митну територію України ввезено товар (мішки для пкування).

20 жовтня 2023 року уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA403030024138U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, плетіння тканини 39*39, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки поліпропіленові розміром 550х1070 мм - 209125шт. вага мішка 63+/-2гр, допуск по довжині +/-20 мм, допуск по ширині +/- 10 мм. Мішки поліпропіленові розміром 550х1050мм - 63000шт. вага мішка 50+/-2гр, допуск по довжині +/-20 мм, допуск по ширині +/- 10 мм. Мішки поліпропіленові розміром 500x900мм - 72000шт. вага мішка 40+/-2гр., допуск по довжині +/-20 мм, допуск по ширині +/- 10 мм. Мішки поліпропіленові розміром 550х1100мм - 10000шт. вага мішка 72+/-2гр, допуск по довжині +/-20 мм, допуск по ширині +/- 10 мм. Всього - 354125шт. Виробник: SHREE NILKANTHPOLYTEX; Торгова марка: нема даних; Країна виробництва: Індія/IN.".

Як слідує із інформації, що міститься в гр. 44 МД та матеріалів справи, до даної митної декларації, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

сертифікат якості № б/н від 06.10.2023;

пакувальний лист № б/н від 06.10.2023;

рахунок-фактура (інвойс) № 06/10 від 06.10.2023;

автотранспортна накладна № б/н від 09.10.2023;

супровідний документ T1 № 23LR0802003133696 від 10.10.2023;

сертифікат про походження товару № 125123411211 від 07.10.2023;

некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція № б/н від 05.10.2023;

некласифікований комерційний документ - прайс-лист № б/н від 05.10.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2/10 від 20.10.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1/10 від 20.10.2023;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1 від 26.08.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 8 від 05.10.2023;

договір про надання послуг митного брокера № МП-02/20-05-22 від 20.05.2022;

договір (контракт) про перевезення № 1/12 від 01.12.2022;

договір (контракт) про перевезення № 3/11 від 07.10.2022;

договір (контракт) про перевезення № 8 від 09.10.2023;

копія митної декларації країни відправлення № C24079 від 10.10.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".

Митницею 23.10.2023 було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Початок консультації з митним органом: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось).

Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Листом від 23.10.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі та просив прийняти рішення і оформити митну декларацію у термін, передбачений згідно статті 255 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000095/2 від 23.10.2023, у гр. 33 якого зазначено: "Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках виконання положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

Поданий до митного оформлення зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів від 26.08.2022 № 1 укладений між LLC PACKAGING TRADE (директор ОСОБА_1 ) та ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" (директор ОСОБА_1 ). За наявною інформацією покупець ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" та продавець LLC ''PACKAGING TRADE'', Грузія є пов`язані між собою особи (гр.9(а) ДМВ).

У зв`язку з тим митний орган має підстави вважати, що взаємопов`язаність сторін зовнішньоекономічного контракту вплинула на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (... named place) Франко перевізник (…назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 ст. 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої ст.53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомо, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка. Рахунок від 20.10.2023 №2/10 не містить відомостей щодо згаданих складових.

Встановлено, що в поданій довідці про транспортні витрати від 20.10.2023 №1/10 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. "ж" п. 186.3 ПК).

Згідно договору про транспортно-експедиторське обслуговування вантажів від 07.10.2022 №3/11 та відповідно до міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 09.10.2023№ б/н, ТОВ "ЛОГІСТИК ТРАНС КОНТИНЕНТ" залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом.

Наданий офіційний прайс-лист на жовтень 2023 адресовано виключно ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" і містить посилання на контракт від 26.08.2022 №1, а також інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FCA Батумі, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців.

Отже, Тернопільською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до частин 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту направлена вимога стосовно надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом надіслано лист від 23.10.2023 б/н та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткових документів. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами подібних (аналогічних) товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 03.08.2023 №UA807200/2023/9729 (Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу; країна виробництва Індія; виробник SHREE NILKANTH POLYTEX; умови поставки DAP) на рівні 2,55 дол. США/кг.".

Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403030/2023/000095/2 від 23.10.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів згідно з ЕМД від 03.08.2023 № UA807200/2023/9729 (Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу; країна виробництва Індія; виробник SHREE NILKANTH POLYTEX; умови поставки DAP) на рівні 2,55 дол. США/кг.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію. Проте, у подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, подані декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс № 06/10 від 06.10.2023 за назвою і змістом відповідають вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1 від 26.08.2022 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 05.10.2023.

Також, митному органу представлено: сертифікат якості № б/н від 06.10.2023; пакувальний лист № б/н від 06.10.2023; автотранспортна накладна № б/н від 09.10.2023; супровідний документ T1 № 23LR0802003133696 від 10.10.2023; сертифікат про походження товару № 125123411211 від 07.10.2023; некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція № б/н від 05.10.2023; некласифікований комерційний документ - прайс-лист № б/н від 05.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2/10 від 20.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1/10 від 20.10.2023; договір про надання послуг митного брокера № МП-02/20-05-22 від 20.05.2022; договір (контракт) про перевезення № 1/12 від 01.12.2022; договір (контракт) про перевезення № 3/11 від 07.10.2022; договір (контракт) про перевезення № 8 від 09.10.2023; копія митної декларації країни відправлення № C24079 від 10.10.2023.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Щодо покликань митного органу на те, що поданий до митного оформлення зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів від 26.08.2022 № 1 укладений між LLC PACKAGING TRADE (директор ОСОБА_1 ) та ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" (директор ОСОБА_1 ). За наявною інформацією покупець ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" та продавець LLC ''PACKAGING TRADE'', Грузія є пов`язані між собою особи (гр.9(а) ДМВ). У зв`язку із цим митний орган має підстави вважати, що взаємопов`язаність сторін зовнішньоекономічного контракту вплинула на ціну оцінюваних товарів, суд зауважує, що відповідно до норм ч.12 ст. 58 Митного кодексу України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

При цьому, відповідно до норм ч. 13, ч. 14 ст. 58 Митного кодексу України, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце; у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Однак, в оскаржуваному рішенні митного органу про коригування митної вартості товарів не зазначено, яким чином взаємопов`язаність сторін зовнішньоекономічного контракту вплинула на ціну оцінюваних товарів або на підставі яких документів або доказів, митний орган дійшов до висновку про те, що взаємопов`язаність сторін вплинула на ціну оцінюваних товарів.

Щодо покликань митного органу на те, що митна вартість скоригована через те, що рахунок №2/10 від 20.10.2023 року не містить відомостей щодо складових вартості перевезення - витрати на транспортування товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на територію України, витрат на страхування товарів тощо або з підстав, що вартість перевезення у довідці про транспортні витрати №1/10 від 20.10.2023 року не містить ПДВ суперечать обставинам справи з нижчезазначеного, суд зазначає наступне.

Згідно рахунку №2/10 від 20.10.2023 транспортного експедитора ТОВ "Логістик Транс Континент" вартість транспортно-експедиційних послуг за маршрутом м. Батумі (Грузія) - м/п Порубне (Україна) склала 119903,00 грн (включена до митної вартості товарів як складова митної вартості), вартість перевезення м/п Порубне - м. Тернопіль (Україна) склала 44850,00 грн. Згідно довідки про транспортні витрати транспортного експедитора ТОВ "Логістик Транс Континент" від 20.10.2023 року №1/10 вартість завантажувальних робіт включена у вартість перевезення, страхування вантажу не проводилось. Транспортно-експедиційні послуги за рахунком №2/10 від 20.10.2023 року в загальному розмірі 164753,00 грн сплачені позивачем згідно платіжної інструкції від 23.10.2023 року за №3365, копія якої наявна у матеріалах справи. Послуги з перевезення імпортованих товарів на загальну суму 164753,00 грн передані ТОВ "Логістик Транс Континент" та прийняті ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" відповідно до акту №1 від 23 жовтня 2023 року здачі-приймання робіт (надання послуг).

Із зазначеного слідує, що рахунок №2/10 від 20.10.2023 року містить інформацію про вартість перевезення до території України, в яку включено вартість завантажувальних робіт, а страхування не проводилось, тому й страхові документи не подавалися через їх відсутність, вартість страхування не додана, як така, що відсутня.

Окрім транспортний експедитор ТОВ "Логістик Транс Континент" не є платником ПДВ, що зазначено в договорі №1/12 від 01.12.2022 року (преамбула договору, з якої вбачається що експедитор є платником податку на спрощеній системі), а тому й у довідці про транспортні витрати №1/10 від 20.10.2023 вартість перевезення не містить ПДВ, що додатково підтверджується й платіжною інструкцією від 23.10.2023 року за №3365, згідно якої платіж не містить ПДВ.

Щодо покликань митного органу на те, що декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом, суд зазначає, що повна вартість транспортно-експедиторських послуг сплачена позивачем на користь транспортного експедитора ТОВ "Логістик Транс Континент" на підставі рахунку №2/10 від 20.10.2023 року згідно платіжної інструкції від 23.10.2023 за №3365.

Згідно акту №1 від 23.10.2023 року загальна вартість робіт (послуг) з перевезення вантажу з Батумі до Тернополя склала 164753 грн 00 коп., сторони не мають претензій одна до одної, тому слід дійти висновку, що вартість експедиторської винагороди включена до загальної вартості перевезення. Будь-яких інших платежів щодо перевезення імпортованих товарів позивач не здійснював.

Щодо покликань митного органу на те, що наданий офіційний прайс-лист на жовтень 2023 адресовано виключно ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" і містить посилання на контракт від 26.08.2022 №1, а також інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FCA Батумі, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців, суд зазначає, що відповідно до п. 2, п. 3 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, окрім іншого, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу).

Отже документами, що підтверджують митну вартість імпортованих товарів при митному оформленні були саме зовнішньоекономічний контракт №1 від 26.08.2022 з додатком №8 від 05.10.2023 (із встановленою номенклатурою товарів, їх кількістю, цінами, умовами поставки та оплати товару) та комерційний інвойс №06/10 від 06.10.2023.Тому, прайс-лист наданий при митному оформленні товарів не може бути документом, який підтверджує митну вартість імпортованих товарів.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23 жовтня 2023 року №UA403030/2023/000095/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

У позові представник позивача просив стягнути на користь позивача понесені судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору та з витрат на професійну правничу допомогу. Так, у позові представник позивача зазначив таке: "Щодо підтвердження розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу згідно укладеного договору про надання правової допомоги від 18.04.2024 із додатковою угодою №1 від 18.04.2024, то станом на дату подання позовної заяви такі витрати ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" склали 8500,00 грн, підтверджуючі документи про що будуть надані до суду впродовж судового розгляду справи".

До позовної заяви представник позивача долучив копію договору про надання правової допомоги від 18.04.2024 та додаткової угоди №1 від 18.04.2024. Інших доказів стосовно витрат на правничу допомогу ні позивач, ні його представник не долучали.

Стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з частинами першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 та від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 380/3142/20, від 02.02.2023 у справі №120/4765/21-а.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем (його представником) не надано жодних належних та допустимих доказів, а відтак витрати на правничу допомогу не підтвердженні.

В такій ситуації відсутні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 23 жовтня 2023 року №UA403030/2023/000095/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Финтрейд" (місцезнаходження: вул. Робоча, 82А, м. Херсон, Херсонська обл., Херсонський р-н, 73011, код ЄДРПОУ 41908814);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ 43985576);

Головуючий суддяБаб`юк П.М.