Рішення

від 10.07.2024 по справі 500/3048/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3048/24

10 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання - Хоміцької С.О., представника позивача - Кузів Т.Б., представників відповідача - Хаварівського І.В., Клімової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) науково-виробничого господарства "Коваль" до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Селянське (фермерське) науково-виробниче господарство "Коваль" з позовною заявою до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про скасування адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в Селянському (фермерському) науково- виробничому господарстві "Коваль" працевлаштовані 8 осіб з інвалідністю станом на 2023 рік. Середньооблікова чисельність штатних працівників за 2023 рік складає 178 осіб. В Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2023 рік позивачем було допущено помилку, а саме при заповненні даних за ІІІ квартал 2023, в рядку 101 помилково зазначена середньооблікова чисельність штатних працівників за звітний період 1007 осіб, при фактичній - 107 осіб. Позивач вказав на даний факт у листі №20 від 26.03.2024, однак, відповідач, зсилаючись на неможливість опрацювати уточнену звітність подану роботодавцем, відмовилися коригувати останню. У зв`язку з чим позивачу і було нараховано адміністративно-господарські санкції. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 10.07.2024.

22.05.2024 від відповідача поступив до суду відзив на позовну заяву, в якому Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю просить в задоволенні позову відмовити.

З посиланням на норми чинного законодавства вказує, що згідно з даними наданими Пенсійним фондом України та сформованими розрахунками сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік у позивача складає 178 осіб.

Кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" становить - 7 осіб.

Середньооблікова кількість осіб з інвалідністю позивача у 2023 році згідно даних Пенсійного фонду України становить 6 осіб. Даний норматив працевлаштування позивачем не дотримано. Середня річна заробітна плата штатного працівника складає 88723,46 грн.

Таким чином, за 1 робоче місце, незайняте особою з інвалідністю, позивач до 15.04.2024 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 88723,46 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк у позивача вказано в розмірі 1313,13 грн.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що позовні вимоги Селянського (фермерського) науково-виробничого господарства "Коваль" задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 10.07.2024 представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити, представники відповідача проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Селянське (фермерське) науково-виробниче господарство "Коваль" зареєстроване як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 22.03.1993.

07.03.2024 Селянському (фермерському) науково-виробничому господарству "Коваль", через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, надійшов Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Так, відповідно до змісту Розрахунку зазначено що СГ "Коваль" не виконало нормативу, призначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю, як це передбачено статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", у зв`язку з чим Відповідач здійснив розрахунок розміру адміністративно-господарських санкцій за 2023 рік, що підлягає стягненню з останнього у розмірі 88723,46 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо нарахування Селянському (фермерському) науково-виробничому господарству "Коваль" адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі також Закон №875-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої, третьої статті 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з наведених норм, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. (частина друга статті 19 Закону №875-XII).

Згідно із статтею 20 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

В силу положень статті 238 Господарського кодексу України до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, за статтею 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із частиною другою статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації про працевлаштування осіб з інвалідністю.

З набуттям чинності з 06.11.2022 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю" від 18.10.2022 №2682-ІХ скасовано реєстрацію роботодавців у територіальних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ. Тобто, за 2022 рік до 01.03.2023 роботодавцем цей звіт вже не подається.

Натомість, починаючи з 2023 року, згідно статті 19 Закону №875, визначення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, відбувається на підставі даних, що надаються роботодавцем до Державного реєстру з загальнообов`язкового державного соціального страхування у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.01.2015 за №111/26556.

Як слідує з матеріалів справи, СГ "Коваль "зверталося до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з листом - зверненням за №20, в якому повідомили про допущену помилку в Додатковому розрахунку сум доходу, нарахованого ( сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податків за III квартал 2023 року, а саме в рядку 101 помилково зазначена середньооблікова чисельність штатних працівників за звітний період 1007 осіб при фактичній - 107 осіб.

Оскільки, законодавством не передбачено коригування в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, фактом який підтверджує на помилку при заповненні такого Розрахунку є Квартальна звітність та Додоток 4 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, поданий позивачем.

Що стосується питання правильності розрахунку Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо дотримання позивачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2.6. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286: «Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12».

Відповідно п. 9 досі чинної Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю", затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України 27 серпня 2020 року №591, згідно якого дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого; якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення.

Таким чином, у 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Товариства в цілому складала 102 особи (101+95+94+100+103+107+105+105+107+107+105+102=1231/12=102,58).

Відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році для Товариства складає 4 особи (4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу (102,58 *4%).

У свою чергу, станом на 31.12.2023 року середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність становить 6 осіб.

Отже, суд дійшов до висновку, що Селянським (фермерським) науково-виробничим господарством "Коваль" було дотримано нормативів встановлених статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а тому, дії Тернопільського обласного відділу Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо нарахування Селянському (фермерському) науково-виробничому господарству "Коваль" адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023, є протиправними.

Суд зазначає що відповідачем до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності вчинених дій, а відтак доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та про доцільність їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо нарахування селянському (фермерському) науково-виробничому господарству "Коваль"адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в користь селянського (фермерського) науково-виробничого господарства "Коваль" понесені судові витрати у вигляді судового збору сплаченого при поданні позову в сумі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Селянське (фермерське) науково-виробниче господарство "Коваль" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Залізнична, 27,с. Васильківці,Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48257 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46021 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

Головуючий суддяОсташ А.В.