Ухвала

від 10.07.2024 по справі 500/3887/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/3887/24

10 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідачів про розгляд за правилами загального позовного провадження та за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр Тернополя" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр Тернополя" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування двох рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.05.2024 № 11132602/40464994 та № 11132603/40464994 та зобов`язання зареєструвати податкові накладні №7 від 15.08.2023 та № 21 від 31.08.2023.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

09.07.2024 до суду надійшов відзив відповідачів разом з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. У разі відмови у такому клопотанні, представник відповідачів просила призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.

Вирішуючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд враховує таке.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина третя статті 12 КАС України).

У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із частинами першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Справи за позовами юридичних осіб до контролюючих органів щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не належать до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідачів у клопотанні зазначив, що характер спірних правовідносин становить значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для контролюючого органу, оскільки механізм відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування створений задля запобігання формуванню фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування і запобіганню ризикам у фінансовій сфері, при використанні якого, контролюючий орган здійснює дослідження великого обсягу аналітичної інформації. Суду необхідно всебічно дослідити чи здійснювалося лише оформлення окремих документів без фактичного виконання операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій, наслідком чого є отримання необґрунтованої податкової вигоди, зокрема формування неправомірного податкового кредиту чи дійсно операція відбулася та настали реальні наслідки за правочинами, що є не можливим в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки необхідно заслухати всі пояснення сторін і надати їм належну оцінку.

Надаючи оцінку таким аргументам представника відповідачів, суд зазначає, що зазначення ними того, що справа становить значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для контролюючого органу, є суб`єктивною думкою відповідачів та не зумовлює необхідність продовження розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Також суд звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 21.06.2024 сторонам у справі роз`яснено порядок викладення вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору у заявах по суті справи. Встановленим порядком Головне управління ДПС у Тернопільській області та Державну податкову службу України не обмежено у можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази. При цьому суд зауважує, що пояснення сторін у судовому засіданні не є доказами у справі.

За приписами частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Таким чином, оскільки дана справа (виходячи з її категорії та складності, обсягу та характеру доказів, відсутності потреби у призначенні експертизи, виклику свідків, кількості учасників справи, відсутності значного суспільного інтересу) є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, а відповідач не навів достатніх обґрунтувань необхідності розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, тому клопотання представника відповідачів про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження належить залишити без задоволення.

Щодо клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При цьому клопотання за формою та змістом повинно відповідати вимогам частини першої статті 167 КАС України.

За приписами частини сьомої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, за загальним правилом, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заявляючи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи представник відповідача не наводить обґрунтування такого клопотання з урахуванням обставин цієї конкретної справи: у чому полягає складність справи, її значення для сторін, обсяг та характер доказів, необхідність виклику та допиту свідків тощо, які зумовлюють необхідність проведення судового засідання та що об`єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

При вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи, яка заявляє заяву, є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.

Варто зауважити, що забезпечуючи принцип змагальності сторін, законодавцем встановлено правило, за яким свої доводи, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору сторони викладають у заявах по суті справи. Згідно з частиною другою статті 159 КАС України заявами по суті справи для позивача є позовна заява, відповідь на відзив, а для відповідача відзив на позовну заяву (відзив), заперечення. У свою чергу, частиною другою статті 72 КАС України усні пояснення учасників справи не віднесено до засобів доказування.

Засоби доказування визначені у частині другій статті 72 КАС України, відповідно до якої обставини, що входять у предмет доказування, встановлюються на підставі: 1) письмових, речових і електронних доказів; 2) висновків експертів; 3) показань свідків.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом доказування є обставини щодо правомірності чи протиправності відмови позивачу у реєстрації двох податкових у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою з`ясування обставин справи, що підлягають доказуванню, суд ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 21.06.2024 витребував необхідні для розгляду справи матеріали, які будуть досліджені судом незалежно від того, чи розгляд справи буде здійснено у письмовому провадженні чи у судовому засіданні. Важливим у цьому випадку є належне виконання учасниками справи обов`язку надати докази на підтвердження обставин справи. При цьому суд зазначає, що порядок надання доказів чітко регламентований КАС України і відповідачі не позбавлені права надати такі, незалежно від того проводиться розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи у порядку письмового провадження.

Відтак, наведені у заяві представника відповідачів аргументи не вказують на існування підстав для продовження розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання, у зв`язку із чим у задоволенні цього клопотання представника відповідачів належить відмовити.

Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідачів про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр Тернополя" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

У клопотанні представника відповідачів про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр Тернополя" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

СуддяЧепенюк О.В.