Рішення

від 10.07.2024 по справі 580/4940/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року справа № 580/4940/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Інвест Груп» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Інвест Груп» (далі позивач) до Черкаської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів від 01.05.2024 №UA902000/2024/000006/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у митного органу були відсутні жодні підстави для коригування митної вартості товарів на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою суду від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що перевіркою поданих документів було встановлено, що відомості, які містяться в наданих декларантом документах є необ`єктивними, не підтвердженими належним чином документально (не надано рахунок-фактуру (інвойс), чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення за ціною договору не відповідає умовам визначеним в статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору було неможливим, тому визначення митної вартості товару відбулось за методом визначення митної вартості щодо подібних (аналогічних) товарів використовуючи наявну у митниці інформацію. Таким чином відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірним та відповідає вимогам законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 29.04.2024 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці представником позивача було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) №24UA902080801642U0, за якою в режимі імпорт задекларовано товари: «трава з поліетилену S форми, Діаметр: 5/8», в асортименті, всього 264 м2. , торговельна марка: WUXI, виробник: Wuxi Zhongmeng Sports Facilities Technology Co., LTD, країна виробництва: Китай, задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 3,9814 дол. США за м 2. Загальна вартість поставки 48446,16 дол. США.

За результатами перевірки поданої митної декларації Черкаською митницею направлено позивачу повідомлення, в якому відповідачем зазначалося про необхідність відповідно до частин 3- 4 статті 53 Митного кодексу України надати декларанту додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару.

У відповідь декларантом було направлено відповідачу лист щодо надання додаткових документів, зокрема: переклад експортної декларації 30.01.2024 №223120240000446941, транспортний документ Т1 MRN 24PL322080NU6L9HQ9, супровідний лист від ТОВ «Спорт-Інвест Груп» від 01.05.2024 №б/н.

01.05.2024 Черкаською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA902000/2024/000006/2, відповідно до якого митну вартість товару «трава з поліетилену», було скориговано до 6,2010 доларів США за м2, тобто загальна вартість імпортованого товару складає 75 453,64 дол. США.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм суд приходить до висновку, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено, що 29.04.2024 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці представником позивача було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) №24UA902080801642U0, за якою в режимі імпорт задекларовано товари: «трава з поліетилену S форми, Діаметр: 5/8», в асортименті, всього 264 м2. , торговельна марка: WUXI, виробник: Wuxi Zhongmeng Sports Facilities Technology Co., LTD, країна виробництва: Китай, задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 3,9814 дол. США за м 2. Загальна вартість поставки 48446,16 дол. США.

Поставка вказаних товарів здійснювалась на виконання зовнішньоекономічного договору з компанією: Wuxi Zhongmeng Sports Facilities Technology Co., LTD., Китай.

Також разом із митною декларацією декларантом було надано до митного органу:

- рахунок-фактура (інвойс) № ZM20231225 від 25.12.2023;

- пакувальний лист б/н від 22.01.2024;

- коносамент № ZHWE24010457 від 11.02.2024;

- автотранспортна накладна CMR б/н від 11.04.2024;

- сертифікат про походження товару №24C3307Y1226/00303 від 04.02.2024;

- супровідний документ Т1 №24PL322080NU6L9HQ9.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених, за МД від 29.04.2024 № 24UA902080801642U0 відповідачем встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни товару, а саме, оскільки декларантом заявлено відомості про торгівельну марку WUXI, однак ним не надано митниці відповідні ліцензійні/авторські договори з власником торгівельної марки, які б встановлювали правовідносини між покупцем та продавцем щодо використання та реалізації товарів торгівельної марки WUXI.

Відповідно п.п. 2.2. контракту від 20.02.2023 №01-20/02/2023 підтвердженням якості з боку продавця є сертифікат відповідності (якості), видані продавцем, однак декларантом не надано відповідні сертифікати, які передбачені п.п. 2.2. контракту від 20.02.2023 №01-20/02/2023 щодо партії оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження продавця, який є і виробником товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару.

Крім того, відповідно п 7. контракту від 20.02.2023 №01-20/02/2023 передбачено пакування та маркування Товару. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов`язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Згідно умов контракту від 20.02.2023 №01-20/02/2023 зазначено, що товар постачається на умовах поставки FOB Shanghai. Відповідно до Тлумачень Інкотермс FOB «Франко-борт» означає, що зобов`язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження (в даному випадку порт Shanghai). Тобто, покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту.

Відповідно до п. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни що фактично сплачена або підлягає сплаті додаються складові митної вартості, серед таких складових є витрати на страхування цих товарів понесені покупцем.

Згідно п. 2 статті 53 Митного кодексу України серед обов`язкових документів які декларант зобов`язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів є страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування (якщо таке здійснювалось), однак до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації імпортера щодо відсутності такого.

Всупереч вищевикладеному, декларантом не надано інформацію щодо усіх складових митної вартості, а саме витрат на страхування, які відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України є обов`язковими складовими митної вартості та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Також судом встановлено, що для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: договір транспортного експедирування від 16.01.2023 №16/01/03, договір від 09.04.2024 №993, договір-заявка від 09.04.2024 №16093, договір від 25.10.2023 №25/10, рахунок на оплату від 17.04.2024 №96, довідка про транспортні витрати від 17.04.2024 №17/04/1.

Однак за результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться у зазначених вище документах встановлено, що декларантом заявлено в ДМВ до митної декларації від 29.04.2024 24UA902080801642U0 витрати на транспортування (графа 20 ДМВ), як окрему складову митної вартості та витрати на навантаження, вивантаження, обробку (графа 21 ДМВ), як окрему складову митної вартості на підставі відомостей рахунка на оплату від 17.04.2024 №96, в якому лише витрати на перевезення:

- перевезення вантажу морським транспортом, за межами території України по коносаменту ZHWE24010457 за умови поставки FOB Shanghai (Китай) до порту м. Гданськ (Польща);

- міжнародні транспортно-експедиційні послуги: м. Гданськ (Польща) м/п Чоп (Україна), вантажний автомобіль DAF BX6989HP пр. BX1429XF, що є лише «витратами на перевезення» партії оцінюваних товарів за маршрутом порт Shanghai (Китай)-Гданськ (Польща) п/п Чоп (Україна).

Разом з цим, відомості про числові значення витрат на навантаження, вивантаження, обробку в порту Гданськ (Польща) (графа 21 ДМВ) в рахунку на оплату від 17.04.2024 №96 відсутні.

Також, відповідно до п.п. 3.2.4 договору транспортного експедирування від 16.01.2023 №16/01/03 зазначені витрати є окремими послугами (приймання, накопичення, сортування, складування, навантаження, розвантаження, зберігання, перевезення вантажів), тобто декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості витрати на транспортування партії оцінюваних товарів за маршрутом порт Shanghai (Китай)-Гданськ (Польща) п/п Чоп (Україна), так як, відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України, витрати на навантаження, вивантаження, обробка є самостійними поняттями складових митної вартості, які повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

Судом встановлено, що згідно відомостей коносамента від 11.02.2024 №ZHWE24010457, CMR від 11.04.2024 № б/н партія оцінюваного товару транспортувалась за маршрутом порт Shanghai (Китай)-Гданськ (Польща) Чоп (Україна), отже партія оцінюваного товару перевантажувалась з судна на автомобільний транспорт в порту Гданськ (Польща) за рахунок покупця, однак у наданих декларантом документів відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження, обробку які є обов`язковою складовою митної вартості товару.

Підсумовуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що декларантом не заявлено митниці відомості щодо обов`язкової складової митної вартості витрати на навантаження/вивантаження, обробку тим самим останні не були додані декларантом до ціни товару, у зв`язку з чим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно п.п. 2.1 договору транспортного експедирування від 16.01.2023 №16/01/03 передбачено заявку, яка є невід`ємною частиною договору, однак зазначена заявка до митного оформлення не надана.

Відповідно до даних CMR від 11.04.2024 № б/н, а саме графи 5 (документи які подаються) наявні відомості, щодо декларації типу Т1, однак зазначений документ до митного оформлення не надано.

За результатами перевірки поданої митної декларації Черкаською митницею направлено позивачу повідомлення, в якому відповідачем зазначалося про необхідність відповідно до частин 3- 4 статті 53 Митного кодексу України надати декларанту додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару.

У відповідь декларантом було направлено відповідачу лист щодо надання додаткових документів, зокрема: переклад експортної декларації 30.01.2024 №223120240000446941, транспортний документ Т1 MRN 24PL322080NU6L9HQ9, супровідний лист від ТОВ «Спорт-Інвест Груп» від 01.05.2024 №б/н. Також декларантом проінформовано митницю, що надати додаткові документи не має можливості.

Враховуючи наявні у митниці відомості, станом на 01.05.2024 в наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості наявні розбіжності, які не було усунуто, однак із наявних у митниці документів, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом (з урахуванням додатково наданих станом на 01.05.2024), відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, повноту їх включення до ціни, та відповідно, до митної вартості товарів за основним методом.

Так, згідно ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України зазначено, що митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у випадку якщо декларантом не подано документи ч.ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, та у разі відсутності у цих документах усіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості. У разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод.

Згідно вимог ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

На виконання вимог ч. 5, 6 ст. 55, ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації під час проведення якої встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59 Митного кодексу України.

Під час проведення консультації встановлено, що у митниці та декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів щодо оцінюваних товарів, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59 Митного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що у митниці та декларанта була відсутня інформація щодо митних вартостей подібних товарів щодо оцінюваних товарів, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 60, 61 Митного кодексу України. Методи на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані щодо оцінюваних товарів так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст. 62, 63 Митного кодексу України.

Однак, у Черкаської митниці була наявна інформація щодо митної вартості товарів з подібними характеристиками на рівні 3,7810 дол. США/кг, по відношенню до оцінюваних товарів мають однакову країну виробництва, країну походження, є волокнистим текстильним покриттям, що імітує траву, незалежно від кольору, подібний за фізичними характеристиками, завдяки чому можуть виконувати однакові функції та бути комерційно взаємозамінними, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період з часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів на співставних умовах поставки та комерційних рівнях, митну вартість яких було визнано митницею за митною декларацією від 29.04.2024 №24UA100060212098U6.

Відповідно до статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. В результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість партії оцінюваного товару визначено за резервним методом визначення митної вартості та ґрунтується на раніше визнаній митницею митній вартості товару відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України.

Судом встановлено, що для розрахунку митної вартості за резервним методом визначення митної вартості, митницею взято за основу митну вартість товарів з подібними характеристиками на рівні 3,7810 дол. США/кг, та враховано обсяг партії оцінюваних товарів, який становить 19956 кг нетто, отже митна вартість, визначена за резервним методом, становить 75453,64 (3,7810 дол. США х 19956 кг) дол. США.

Суд звертає увагу, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товар.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №804/2708/18.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01.05.2024 №UA902000/2024/000006/2.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ