Ухвала

від 10.07.2024 по справі 908/1562/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.07.2024 Справа № 908/1562/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БУДАВТОТРАНС ЛТД про забезпечення позову у справі № 908/1562/24

за позовом: Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БУДАВТОТРАНС ЛТД (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корп. 8, ідентифікаційний код 21509156)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СРТ (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57, кв. 44, ідентифікаційний код 43457890)

про стягнення 1 117 031,58 грн

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СРТ (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57, кв. 44, ідентифікаційний код 43457890)

до відповідача: Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БУДАВТОТРАНС ЛТД (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корп. 8, ідентифікаційний код 21509156)

про визнання припиненими зобов`язань

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1698/08-07/24 від 27.05.2024) Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БУДАВТОТРАНС ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СРТ про стягнення 1 117 031,58 грн заборгованості, яка складається з основного боргу в розмірі 708 476,30 грн, пені в розмірі 69 477,62 грн., штрафу в розмірі 14 160,53 грн, 3% річних в розмірі 57 495,14 грн та інфляційних витрат в розмірі 267 421,99 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.05.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1562/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1562/24, присвоєно справі номер провадження 19/114/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

12.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СРТ надійшла письмова заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідно до якої просить суд перейти до розгляду справи № 908/1562/24 за правилами загального позовного провадження.

13.06.2024 ухвалено розгляд справи № 908/1562/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 08.07.2024.

03.07.2024 надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 2047/08-07/24 від 03.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СРТ до Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БУДАВТОТРАНС ЛТД про визнання припиненими всі зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СРТ перед Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БУДАВТОТРАНС ЛТД за Договором про виконання робіт № 11/01-21 від 11.01.2021, Специфікаціями: № 1 від 11.01.2021, № 2 від 11.10.2021, № 3 від 29.11.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2024, зазначена зустрічна позовна заява передана на розгляд судді Давиденко І.В. в провадженні якої перебуває справа № 908/1562/24.

Ухвалою суду від 08.07.2024 прийнято зустрічний позов до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/1562/24. Розгляд зустрічного позову призначено разом із первісним позовом.

08.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БУДАВТОТРАНС ЛТД надійшла заява про забезпечення позову.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2024, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Давиденко І.В.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що сума позову є значною, а позов обґрунтованим, позовні вимоги підтверджені належними та достатніми доказами, саме тому позивач має небезпідставні підозри, що відповідач намагатиметься приховати грошові кошти та інше наявне у нього майно з метою уникнення сплати заборгованості та штрафних санкцій, і це унеможливить виконання рішення суду. У зв`язку з чим, позивач просить вжити заходів щодо забезпечення позову ТВП ТОВ "БУДАВТОТРАНС", ЛТД до ТОВ "НВП "СРТ" про стягнення заборгованості за Договором №11/01-21 від 11.01.2021 та штрафних санкцій у сумі 1 117 031,58 грн у вигляді арешту рахунків відповідача у банківських установах, у тому числі у ПАТ ПУМБ.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СРТ через підсистему «Електронний суд» 09.07.2024 надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, відповідно до яких останній просив суд відмовити в її задоволенні, в зв`язку з її безпідставністю.

Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно п. 1 ч. 1 цієї статті позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи зі змісту чинного процесуального закону, забезпечення позову це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду або ефективного захисту прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.

Таким чином, заявник має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача за первісним позовом від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання суду відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд зазначає, що заявником не подано жодного доказу, в підтвердження того, що боржник вчиняє дії що свідчать про ухилення від виконання рішення суду у майбутньому.

Так, жодних доказів на підтвердження обставин того, що грошові кошти, які є у боржника на момент пред`явлення заяви до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю, до заяви не приєднано. Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що боржник здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів, з метою ухилення від виконання зобов`язань.

Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов`язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань перед позивачем за первісним позовом не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача за первісним позовом заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за первісним позовом. Невиконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду у даній справі.

За таких обставин, заявником не надано суду переконливих доказів щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514,00 грн, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БУДАВТОТРАНС ЛТД про забезпечення позову у справі № 908/1562/24 відмовити.

Відповідно до ст.ст. 140, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Ухвалу підписано 10.07.2024.

Суддя І.В. Давиденко