Рішення

від 04.07.2024 по справі 909/424/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/424/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретаря судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КНС-К"

Солом`янська площа, буд. 2, офіс 609/2, м. Київ, 03035

до відповідача: Калуського ліцею № 6 Калуської міської ради Івано-Франківської області

вул. Василя Стуса, буд. 13, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300

про: стягнення заборгованості в сумі 44 851 грн 13 к., з них: 39 809 грн 21 к. - основного боргу, 4 141грн 35 к. - пені, 479 грн 58 к. - інфляційні втрати, 420 грн 99 к. - 3% річних

представники сторін в судове засідання не з`явились

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "КНС-К" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуського ліцею № 6 Калуської міської ради Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 44 851,13 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №106 від 30.11.2023 в частині здійснення оплати за надані позивачем послуги (чищення каналізаційних колекторів), внаслідок чого виникла заборгованість на суму 39 809,21 грн.

Ухвалою від 09.05.2024 Господарський суд Івано-Франківської області позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників в судове засідання. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

02.07.2024 позивачем по справі через систему "Електронний суд" подав заяву (вх.№10887/24 від 02.07.2024) про розгляд справи без участі повноваженого представника позивача на підставі наявних у суду матеріалів.

02.07.2024 відповідач через систему "Електронний суд" подав суду заяву (вх.№10846/24 від 02.07.2024) про розгляд справи без участі його повноваженого представника; та клопотання (вх.№10850/24 від 02.07.2024) про зменшення витрат на правову допомогу з підстав неспівмірності.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд приходить до висновку вирішити спір без участі представників сторін та за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

30.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КНС-К" (по договору - виконавець/по справі - позивач) та Калуською ліцею № 6 Калуської міської ради Івано-Франківської області (по договору - замовник/по справі - відповідач) укладено Договір про надання послуг №106 (далі Договір), який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п.1.1 Договору замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) зобов`язався надати послуги з чищення каналізаційних колекторів - Гідродинамічне очищення каналізації (ДК 021:2015:90470000-2) Калуського ліцею №6 по вул. Василя Стуса, буд.13 в місті Калуш Івано-Франківської області.

Згідно п. 2.1 Договору сторонами погоджено, що загальна сума договору складає 39 809,21 грн.

У відповідності до п. 3.1 Договору за надання послуг згідно п.1.1 договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена Актом здачі-приймання-наданих послуг.

Пунктом 3.2 Договору про надання послуг №106 від 30.11.2023 встановлено, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п.3.2 здійснюється не пізніше 30.11.2023.

На виконання умов Договору позивач по справі виконав взяте на себе зобов`язання по наданню послу з чищення каналізаційних колекторів - Гідродинамічне очищення каналізації Калуського ліцею №6 по вул. Василя Стуса, буд.13 в місті Калуш Івано-Франківської області, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією Акту здачі-приймання робіт за грудень 2023 рік.

Відповідно до Довідки про вартість робіт, копія якої долучена до матеріалів справи вартість наданих позивачем послуг по спірному договору складає в сумі 39 809,21 грн.

Листом № №376/01-22 від 07.12.2023 відповідач по справі звернувся до позивача,в якому повідомив про можливість здійснення сплати заборгованості після завершення досудового розслідування №12023091170000752 від 01.11.2023.

Вимогою №26 від 11.12.2023 позивач по справі звернувся до відповідача, в якій повідомив останнього про наявність у нього заборгованості по спірному договору та необхідність її сплати протягом 7-ми днів з моменту отримання даної вимоги. Докази направлення (їх копії) даної вимоги містяться в матеріалах справи.

Вимогою від 13.02.2024 позивач звернувся до відповідача про сплату заборгованості на суму 41 441,27 грн., з яких 39 809,21 грн. - основного боргу та 1 632,06 грн. штрафні санкції, яка отримана відповідачем 19.02.2024 (докази направлення та отримання вказаної вимоги місяться в матеріалах справи).

У відповідь на зазначену вимогу відповідач Листом від 21.02.2024 зазначив, що дана вимога є безпідставною та просив надати обгрунтування показникам у підсумковій роботі ресурсів до локального кошторису №02-01-01.

Листом №20 від 07.03.2024 позивач по справі надав відповідачу належне обгрунтування показникам у підсумковій відомості ресурсів до локального кошторису та вимагав погасити заборгованість в розмірі 39 809,21 грн. згідно претензії від 13.02.2024.

Однак, відповідач вимоги щодо погашення заборгованості по спірному договору не виконав, що зумовило позивача звернутись із даним позовом до суду.

Зі змісту ст.11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

Як встановлено матеріалами справи між сторонами укладено Договір про надання послуг №106 від 30.11.2023, який, за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-903 Цивільного кодексу України.

Вказаний вище договір є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, на виконання вказаних вище умов договору позивач надав відповідачу послуги з чищення каналізаційних колекторів - Гідродинамічне очищення каналізації (ДК 021:2015:90470000-2) Калуського ліцею №6 по вул. Василя Стуса, буд.13 в місті Калуш Івано-Франківської області, про що свідчить Акт здачі-приймання робіт за грудень 2023 рік, підписаний як зі сторони позивача так зі сторони відповідача, копія якого долучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач в порушення умов зазначеного договору оплату за надані позивачем послуги на підставі Акту здачі-приймання робіт не здійснив.

Як зазначалось вище, строки та порядок оплати наданих послуг сторонами обумовлено в п. 3.2 та 3.3. Договору про надання послуг №106 від 30.11.2023.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в спірному випадку мало місце пред`явлення позивачем вимоги щодо виконання відповідачем зобов`язання в частині здійснення оплати за наданні послуги, з якого і здійснювався відлік виникнення у відповідача зобов`язання по оплаті.

Враховуючи спірність (неточність) в сукупності умов п.3.2 та 3.3., а також Акту фактично виконаних робіт (грудень 2023 рік), суд вважає за правомірне визначати строк виникнення у відповідача зобов`язання по оплаті за надані позивачем послуги по спірному договору з моменту пред`явлення вимоги.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач не здійснив оплату наданих за договором послуг у встановлені строки, а тому з останнього слід стягнути 39809,21 грн. основної заборгованості.

Крім того, приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а саме: суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Поняття неустойки (штрафу, пені) розкрито у статті 549 ЦК України.

Так, законодавець визначив, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина перша статті 231 ГК України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина четверта статті 231 ГК України).

Розділом 6 Договору передбачена відповідальність сторін.

Так, пунктом 6.4. Договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідачу нараховано пеню в сумі 4 141 грн 35 к.

Суд здійснивши перевірку нарахування пені, вважає їх арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 420 грн 99 к. - 3 % річних та 479 грн 58 к. - інфляційні.

Суд здійснивши перевірку нарахування інфляційних витрат та 3% річних, вважає їх арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

З аналізу наведеного вище, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В позовній заяві позивач заявляє щодо відшкодування йому за рахунок відповідача судового збору та зазначає про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Станом на момент ухвалення рішення позивач клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу та докази їх понесення суду не надав, а тому у суду відсутні правові підстави для розгляду та вирішення питання щодо відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 350 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст.4 вказаного закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В спірному випадку позивачем по справі позовну заяву подано через систему "Елетронний суд", про що свідчить відмітка на позовній заяві.

З урахуванням наведеного, вище за подання позову, позивачем підлягав сплаті судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Однак, позивачем сплачено 3 028 грн 00к., що підтверджується платіжною інструкцією №1069 від 02.05.2024.

З урахуванням наведеного позивачем переплачено 605,60 грн.

Відповідно до приписів п.1.ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі сплати судового збору за подання позову в більшому розмірі, то зайво сплачена сума (судового збору) підлягає поверненню на підставі поданого клопотання особи, яка його сплатила.

В спірному випадку на момент ухвалення рішення позивач до суду клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн. не подав.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору (позов задоволено) суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Керуючись ст. 73, 74, 77, 86, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю "КНС-К" до Калуського ліцею № 6 Калуської міської ради Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 44 851 грн 13 к., з них: 39 809 грн 21 к. - основного боргу, 4 141грн 35 к. - пені, 479 грн 58 к. - інфляційні втрати, 420 грн 99 к. - 3% річних - задовольнити.

Стягнути з Калуського ліцею № 6 Калуської міської ради Івано-Франківської області ( вул. Василя Стуса, буд. 13, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, код 23922788) на Товариства з обмеженою відповідальністю "КНС-К" (Солом`янська площа, буд. 2, офіс 609/2, м. Київ, 03035, код 40694074) - 44 851 грн 13 к. заборгованості, з них: 39 809 грн 21 к. - основного боргу, 4 141 грн 35 к. - пені, 479 грн 58 к. - інфляційні втрати, 420 грн 99 к. - 3% річних, 2 422 грн 40 к. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 08.07.2024

Суддя С. М. Кобецька