Рішення

від 09.07.2024 по справі 910/18539/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2024Справа № 910/18539/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Підприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України

про стягнення 133 101,67 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Підприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України (далі - відповідач) про стягнення 133 101,67 грн., у тому числі 122 128,51 грн. основного боргу, 610,64 грн. інфляційних втрат, 672,54 грн. 3 % річних, 9 689,98 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 241038 від 25.07.2018 в частині здійснення оплати за спожиту теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 у справі № 910/18539/23 позовну заяву залишено без руху.

15.12.2023 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/18539/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Про відкриття провадження у справі № 910/18539/23 позивач та відповідач повідомлені належним чином.

Відзив на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не надходив.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".

25.07.2018 між КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (постачальник) та Підприємством по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України (абонент) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №241038 (далі - договір), за яким предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на у мовах, передбачених цим Договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.1 Договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мережі, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 30.09.2020. При цьому, керуючись ст. 631 ЦК України сторони домовились, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (п. 8.1, 8.2 Договору).

02.09.2020 відповідач звернувся до позивача з листом №27 про продовження терміну дії договору №241038.

За вищевказаним листом відповідача, Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №241038 від 25.07.2018 був продовжений з 30.09.2020 до 31.10.2023, що підтверджується листом КП "Київтеплоенерго" № 30/5/3/10770 від 12.10.2020.

Відповідно до п. 1 Додатку № 3 до Договору розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської МДА) від 26.04.2018 №700, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ, для опалення - 1491,57 грн/Гкал.

Пунктом 2 Додатку № 4 Договору встановлено, що Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 17.07.2023 між сторонами була укладена Угода №Р-241038/2023/07 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.07.2018 №241038, відповідно до якої споживач визнає та підтверджує заборгованість перед КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" за Договором від 25.07.2018 №241038 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.07.2023 загальною сумою 122 128,51 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 1 Угоди споживач зобов`язується сплатити зазначену у п.1 цієї угоди суму заборгованості протягом липня 2023 року - жовтня 2023 року щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором за вказаними реквізитами та згідно тарифних груп.

Пунктом 3 Угоди передбачено, що споживач разом із сплато суми, зазначеної у п.1 цієї угоди, зобов`язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.07.2018 №241038.

Тому, враховуючи вище наведене відповідач зобов`язаний був своєчасно здійснювати оплату позивачу за фактично отриману теплову енергію.

Позивачем свої обов`язки з постачання теплової енергії за Договором було виконано у повному обсязі, що відповідачем не заперечується.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що у відповідача наявна заборгованість з оплати поставленої теплової енергії за Договором, яку позивач просить стягнути з відповідача, а саме: 122 128,51 грн. основного боргу, 610,64 грн. інфляційних втрат, 672,54 грн. 3 % річних, 9 689,98 грн. пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 1 та 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Постачання теплової енергії є видом житлово-комунальних послуг і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 Угоди, споживач зобов`язується сплатити зазначену у п.1 цієї угоди суму заборгованості протягом липня 2023 року - жовтня 2023 року щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором за вказаними реквізитами та згідно тарифних груп.

Факт наявності у відповідача заборгованості за вказаним Договором у сумі 122 128,51 грн. за спожиту теплову енергію позивачем належним чином доведено, зокрема ці обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідачем не спростовано, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 122 128,51 грн. основного боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8 Угоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.07.2018 №241038 у разі порушення відповідачем умов (невиконання та/або неналежне виконання) Угоди, позивач набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які відповідач зобов`язується оплатити.

Таким чином, позивачем було нараховано пеню за прострочення строків оплати спожитої теплової енергії у розмірі 9 689,98 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, за прострочення строків оплати спожитої теплової енергії, позивач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу за період з 26.07.2023 по 30.09.2023 інфляційні втрати у сумі 610,64 грн. та 3 % річних у сумі 672,54 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розрахунку позивача інфляційних втрат за період з 26.07.2023 по 30.09.2023 на суму 610,64 грн., суд зазначає наступне.

Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем було пропущено серпень місяць у періоді нарахування, відповідно до якого індекс інфляції мав від`ємне значення, що свідчить про відсутність у позивача збитків від інфляції. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки за спірний період інфляційних втрат не було.

Положеннями статей 73,74 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище наведене, суд вважає заявлені позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Підприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України про стягнення 133 101,67 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Підприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21; ідентифікаційний код 32455477) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 122 128 (сто двадцять дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 51 коп. основного боргу, 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 54 коп. 3 % річних, 9 689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 98 коп. пені, 2 671 (дві тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 09.07.2024.

Суддя С. В. Стасюк