Рішення

від 09.07.2024 по справі 910/5115/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2024Справа № 910/5115/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опті Торг Сервіс Груп"

про стягнення 111173,17 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опті Торг Сервіс Груп" про стягнення за договором поставки від 28.07.2021 № 923 основного боргу в сумі 109408,44 грн., трьох процентів річних у сумі 887,82 грн. та інфляційних втрат у сумі 876,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 138.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Відтак, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 923 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується проводити поставку i передати у власність покупця товар окремими партіями відповідно до Замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму в порядку, передбаченому договором.

Згідно з пунктом 4.2 договору датою поставки є дата фактичного отримання товару покупцем і підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що оплата покупцем товару, що поставляється Постачальником за цим договорі здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати, якщо інше не погоджено сторонами у замовленні.

У пункті 9.1 договору зазначено, що договір набуває чинності з дати його підписання i діє протягом 1 (одного) року. Якщо на дату закінчення строку дії договору будь-які із зобов`язань сторін не виконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем здійснено поставку відповідачу товару за період з 02.12.2021 по 03.02.2022 на суму 486 301,22 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №4952 від 02.12.2021 на суму 44 283,74 грн., №5057 від 06.12.2021 на суму 9 338,59 грн., №5058 від 06.12.2021 на суму 139 284 грн., №5105 від 08.12.2021 на суму 10 570,60 грн., №5106 від 08.12.2021 на суму 3 339,02 грн., №5111 від 08.12.2021 на суму 67 930,40 грн., №5320 від 17.12.2021 на суму 60 707,09 грн., №5353 від 20.12.2021 на суму 62 797,16 грн., №5423 від 23.12.2021 на суму 36 607,90 грн., №5424 від 23.12.2021 на суму 5 664,60 грн., №5435 від 23.12.2021 на суму 5 664,60 грн., №286 від 03.02.2022 на суму 40 113,52 грн. На зазначених видаткових накладних містяться відмітки «документ прийнято контрагентом» та «електронний підпис ОСОБА_1 » зі сторони відповідача.

При цьому, за даними позивача станом на 02.12.2021 за відповідачем обліковувалася попередня оплата на суму 90 538,40 грн., та в подальшому відповідачем сплачено в рахунок погашення боргу за поставлений товар 286 354,38 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Відтак, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 109 408, 44 грн., з якої: за видатковою накладною №5353 від 20.12.2021 - 61 471,34 грн., за видатковою накладною №5423 від 23.12.2021 - 36 607,90 грн., за видатковою накладною №5424 від 23.12.2021 - 5 664,60 грн., за видатковою накладною №5435 від 23.12.2021- 5 664,60 грн.

09.01.2024 позивач направив відповідачу на офіційну електронну адресу optitorg@gmail.com претензію про сплату боргу в сумі 109408,44 грн.

Оскільки відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, останній звернувся з даним позовом до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару відповідачу за період з 02.12.2021 по 03.02.2022 на суму 486 301,22 грн., з якої відповідачем залишилася неоплаченою сума 109408,44 грн. за видатковими накладними №5353 від 20.12.2021, №5423, №5424, №5435 від 23.12.2021 року.

При цьому, відповідно до пункту 6.2 договору, відповідач мав здійснити 100 % попередню оплату такого товару.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 109408,44 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Із розрахунку позивача слідує, що останнім нараховані на суму боргу 109408,44 грн. за період з 17.01.2024 по 24.04.2024 три проценти річних у сумі 887,82 грн. та інфляційні втрати в сумі 876,91 грн. за лютий-березень 2024 року.

Здійснивши арифметичний перерахунок компенсаційних виплат, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опті Торг Сервіс Груп" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 138; ідентифікаційний код 43874667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, м. Київ, б-р М. Міхновського, 38, офіс 301-321; ідентифікаційний код 43409145) 109408 (сто дев`ять тисяч чотириста вісім) грн. 44 коп. основного боргу, 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 82 коп. трьох процентів річних, 876 (вісімсот сімдесят шість) грн. 91 коп. інфляційних втрат, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова