Рішення

від 01.07.2024 по справі 910/570/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2024Справа № 910/570/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву ОСОБА_1 , Київська обл., м. Біла Церква

до Акціонерного товариства «Завод "Квант"», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м. Київ

про визнання недійсними рішення наглядової ради,

Представники сторін:

від позивача: Трембіч А.Я.;

від відповідача: Шуліма Д.В.;

від третьої особи: Ленько М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Завод "Квант"» (далі - АТ «Завод "Квант"»/відповідач) про визнання недійсними рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Завод "Квант"» від 12.12.2023, оформлених протоколом №1/2023 від 12.12.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувані рішення є недійсними, оскільки прийняті Наглядовою радою АТ «Завод "Квант"» у складі, який не відповідає вимогам ч. 4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства». Також, позивач вказує на те, що Наглядовою радою АТ «Завод "Квант"» оскаржуваним рішенням призначено на посаду тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора ОСОБА_2 , кандидатура якого є неналежною, оскільки порушує вимоги щодо несумісності цієї посади з підприємницькою діяльністю.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.01.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 26.02.2024, залучив до участі у справі Фонд державного майна України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору далі - ФДМУ/третя особа), на стороні відповідача та витребував у Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи Акціонерного товариства «Завод "Квант"».

09.02.2024 до канцелярії суду від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду надійшли копії матеріалів реєстраційної справи АТ «Завод "Квант"».

14.02.2024 до канцелярії суду від ФДМУ надійшли письмові пояснення по справі.

26.02.2024 суд відклав підготовче засідання на 11.03.2024.

11.03.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.04.2024.

29.04.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. на лікарняному.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 30.04.2024 повідомив сторін про призначення судового засідання на 27.05.2024.

27.05.2024 суд оголосив перерву у судовому засідання до 01.07.2024.

12.06.2024 на виконання вимог суду до канцелярії суду від ФДМУ надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії протоколу засідання Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» від 10.05.2024 №2/2024.

20.06.2024 на виконання вимог суду від ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.07.2024 у судове засідання з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Зокрема, у судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник АТ «Завод "Квант"» проти задоволення позову заперечував, при цьому, відзиву на позовну заяву не надав, представник ФДМУ також просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками АТ «Завод "Квант"» є:

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, розмір частки учасника: 3 489 517,00 грн;

- Згідно реєстру акціонерів 3 223 фізичних осіб, розмір частки учасника: 241 267,00 грн;

- Згідно реєстру акціонерів 8 юридичних осіб, розмір частки учасника: 1 031 216,00 грн.

Отже, Фонд державного майна України є органом управління корпоративними правами держави у розмірі 73,2784% статутного капіталу АТ «Завод «Квант».

ОСОБА_1 є акціонером ВАТ «Завод "Квант"», правонаступником якого є АТ «Завод "Квант"», у кількості 1 000 шт. простих електронних іменних акцій, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 19.12.2023.

13.12.2021 відбулися позачергові загальні збори ВАТ «Завод "Квант"», які оформлені протоколом №1/2021 від 17.12.2021, та в яких прийняли участь 8 акціонерів (їх представників) власників 18 008 950 голосів, що сукупно є власниками 99,94226% голосуючих акцій від загальної кількості.

На цих позачергових загальних зборах товариства прийняті рішення, в тому числі:

- по питанню першому порядку денного вирішено: припинити повноваження Наглядової ради товариства у повному складі;

- по питанню другому порядку денного вирішено: обрати членами Наглядової ради товариства: 1. ОСОБА_3 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 2. ОСОБА_4 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 3. ОСОБА_5 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 4. ОСОБА_6 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 5. ОСОБА_7 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України.

- по питанню третьому порядку денного вирішено: змінити повне найменування товариства з Відкритого акціонерного товариства «Завод "Квант"», скорочене найменування ВАТ «Завод "Квант"» на АТ «Завод "Квант"».

- по питанню четвертому порядку денного вирішено: внести зміни до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції;

- по питанню п`ятому порядку денного вирішено: затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради товариства, та встановити наведений у них розмір винагороди членам наглядової ради товариства

Отже, згідно із п. 1.2. статуту АТ «Завод "Квант"», засновником товариства є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Відповідно до п. 8.1. статуту, акціонерами товариства є фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

У відповідності до п. 8.2 статуту, акціонери мають право, в тому числі: брати участь в управлінні товариством у порядку та у спосіб, передбаченому цим статутом та чинним законодавством.

Управління діяльністю та контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим статутом та чинним законодавством України. Органами товариства є: вищий орган товариства - загальні збори; наглядова рада; виконавчий орган товариства (колегіальний) - дирекція; ревізійна комісія (п. 15.1. та п. 15.2. статуту).

Згідно із п. 17.1. статуту, наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції визначеної статутом та Законом України «Про акціонерні товариства», здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність дирекції.

До виключної компетенції наглядової ради належить, в тому числі: обрання та припинення повноважень генерального директора, обрання членів дирекції (директорів) за поданням генерального директора та припинення їх повноважень; прийняття рішення про відсторонення генерального директора та/або члена дирекції (директора) від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноважень генерального директора та/або директора (п. 17.3. статуту).

Відповідно до п. 17.5. статуту наглядова рада складається з 5 (п`яти) осіб, включаючи голову наглядової ради. Наглядова рада має складатися не менше ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Пунктом 17.6. статуту передбачено, що члени наглядової ради обираються акціонерами під час проведення загальних зборів шляхом кумулятивного голосування на строк 3 роки. У разі не обрання нового складу наглядової ради по закінченню трирічного строку, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів, на яких у тому числі, буде обраний новий склад наглядової ради. Особи, обрані членами наглядової ради, можуть переобиратися необмежену кількість разів. Членом наглядової ради може бути фізична особа. Член наглядової ради не може бути одночасно членом дирекції та/або членом ревізійної комісії. До складу наглядової ради обираються акціонер або особи, які представляють їх інтереси та/або незалежні директори. Незалежним директором може бути обрана фізична особа, яка відповідає вимогам ст. 551 Закону України «Про акціонерні товариства».

Обрання членів наглядової ради на загальних зборах здійснюється шляхом кумулятивного голосування, відповідно до якого одночасно проводиться голосування з обрання по всіх кандидатах в члени наглядової ради, при цьому кожний акціонер має право віддати незалежні йому голоси повністю за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами. Під час проведення кумулятивного голосування загальна кількість голосів кожного акціонера помножується на кількість членів наглядової ради. Підраховані у такий спосіб голоси складають загальну кумулятивну кількість голосів акціонера, якими він може розпоряджатися під час проведення кумулятивного голосування за обрання членів наглядової ради. Кожна голосуюча акція під час проведення кумулятивного голосування надає право акціонерам товариства та/або їх уповноваженим представникам розпоряджатися під час голосування кумулятивними голосами у кількості, що відповідає загальному складу наглядової ради, встановленому статутом товариства (п. 17.6.6. статуту).

Кожен акціонер товариства (уповноважений представник акціонера) має право у строки, передбачені цим статутом, подати кандидатуру для обрання їх в члени наглядової ради загальними зборами, порядок денний яких передбачає вирішення питання про обрання членів наглядової ради (п. 17.6.7. статуту).

У відповідності до п. 17.6.9. статуту списки кандидатур осіб для обрання в члени наглядової ради вносяться до бюлетенів на голосування, які видаються реєстраційною комісією акціонерам (їх уповноваженим представникам) під час реєстрації на загальні збори. При проведенні кумулятивного голосування на загальних зборах з питання обрання членів наглядової ради учасники загальних зборів (акціонери або їх уповноважені представники) напроти прізвища (назви) кожного кандидата для обрання до наглядової ради вказують (пишуть, ставлять) кількість голосів, яку вони віддають із своєї загальної кумулятивної кількості голосів за відповідного (відповідних) кандидата (кандидатів). Загальна кількість голосів, що віддані акціонером (його представником) за одного або кількох кандидатів не може перевищувати загальної кумулятивної кількості голосів, що належить такому акціонеру.

Обраними до складу наглядової ради вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість кумулятивних голосів акціонерів товариства порівняно з іншими кандидатами. При підрахунку кумулятивних голосів, відданих за кандидатів у члени наглядової ради, мають значення та підлягають урахуванню тільки кумулятивні голоси, віддані за відповідного кандидата. Члени наглядової ради вважаються обраними, а наглядова рада вважається сформованою виключно за умови обрання повного кількісного складу наглядової ради (п. 17.6.10. та п. 17.6.11. статуту).

Пунктом 17.7. статуту передбачено, що повноваження члена наглядової ради за рішенням загальних зборів можуть бути припинені достроково лише за умови одночасного припинення повноважень усього складу наглядової ради. У такому разі рішення про припинення повноважень членів наглядової ради приймаються загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.

Положення п. 17.7. цього статуту не застосовуються до права акціонера (акціонерів), представник якого (яких) обраний до складу наглядової ради, замінити такого представника - члена наглядової ради. Член наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів відповідно, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час (п. 17.7.1. статуту).

Згідно із п. 17.11.6. статуту рішення наглядової ради з усіх питань приймаються більшістю від загальної кількості членів наглядової ради. Рішення наглядової ради на засіданні приймається способом відкритого голосування (крім випадків заочного голосування).

Всі рішення наглядової ради оформляються протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами наглядової ради. Протокол засідання наглядової ради виготовляється секретарем наглядової ради або іншою особою, яка визначена наглядовою радою протягом 5 (п`яти) днів з моменту проведення засідання наглядової ради (п. 17.11.7. статуту).

Фонд державного майна України наказами про заміну члена Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» замінив членів Наглядової ради, зокрема:

1. ОСОБА_3 замінений на ОСОБА_8 згідно наказів №80 від 17.01.2023 та №321 від 20.02.2023.

2. ОСОБА_4 замінений на ОСОБА_9 згідно наказів №1380 від 09.11.2022, №321 від 20.02.2023 та №1934 від 30.10.2023.

3. ОСОБА_6 замінена на ОСОБА_10 згідно наказу №835 від 07.05.2023.

4. ОСОБА_5 замінена на ОСОБА_11 згідно наказів №835 від 07.05.2023, №1061 від 09.06.2023. №1934 від 30.10.2023.

Судом встановлено, що 11.12.2023, а не 12.12.2023 як зазначає позивач, відбулося засідання Наглядової ради АТ «Завод "Квант"», яке оформлене протоколом №1/2023 та на якому були присутні члени наглядової ради: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .

Зокрема, на цьому засіданні були прийнятті рішення:

1. Припинити з дня прийняття цього рішення повноваження т. в. о. Генерального директора АТ «Завод "Квант"» ОСОБА_12 та розірвати укладений з ним контракт №798 від 12.01.2022.

2. Обрати з дня наступного після прийняття цього рішення ОСОБА_2 Генеральним директором АТ «Завод "Квант"».

Отже, позивач зазначає, що ці рішення Наглядової ради, оформлені протоколом №1/2023 є недійсними, оскільки прийняті Наглядовою радою АТ «Завод "Квант"» у складі, який не відповідає вимогам ч. 4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства». Також, позивач вказує на те, що Наглядовою радою АТ «Завод "Квант"» оскаржуваним рішенням призначено на посаду тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора ОСОБА_13 , кандидатура якого є неналежною, оскільки порушує вимоги щодо несумісності цієї посади з підприємницькою діяльністю.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 4 ГПК).

Відповідно до частин першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина перша статті 16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Звертаючись із позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відтак, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 у справі №220/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

Отже, рішення наглядової ради товариства можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства або, якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо вони порушують права чи законні інтереси такого акціонера товариства. Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення наглядової ради товариства призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, виснуючи, чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (частина третя статті 16, частини друга, третя статті 13 ЦК).

Як зазначено судом вище, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що оскаржувані рішення Наглядової ради, оформлені протоколом №1/2023, прийняті Наглядовою радою АТ «Завод "Квант"» у складі, який не відповідає вимогам ч. 4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

При цьому, позивач стверджує, що протокол №1/2023 засідання Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» від 11.12.2023 підписано сторонніми особами, які не були членами Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» станом на час прийняття оскаржуваних рішень.

Суд при розгляді цієї справи враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.08.2023 у справі №910/21572/21, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Отже, вказаною нормою встановлено вимоги щодо кількості незалежних директорів наглядової ради для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, яка має складати не менше однієї третини від її складу, водночас, кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Судом вище встановлено, що у статутному капіталі АТ «Завод "Квант"» державі в особі Фонду державного майна України належить 73,2784% акцій.

Також судом встановлено, що відповідно до п. 17.5. статуту АТ «Завод "Квант"» наглядова рада складається із 5 (п`яти) осіб, включаючи голову наглядової ради. Наглядова рада має складатися не менше ніж на одну третину із незалежних директорів, при цьому, кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Проте, як стверджує позивач та не заперечують інші учасники справи, всі члени наглядової ради АТ «Завод "Квант"» (5 осіб) є представниками Фонду державного майна України, що не відповідає вищенаведеній нормі Закону України «Про акціонерні товариства».

Зокрема, судом встановлено, що 13.12.2021 відбулися позачергові загальні збори ВАТ «Завод "Квант"», які оформлені протоколом №1/2021 від 17.12.2021, та в яких прийняли участь 8 акціонерів (їх представників) власників 18 008 950 голосів, що сукупно є власниками 99,94226% голосуючих акцій від загальної кількості, та на яких було прийнято рішення по питанню другому порядку денного про обрання членів Наглядової ради товариства: 1. ОСОБА_3 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 2. ОСОБА_4 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 3. ОСОБА_5 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 4. ОСОБА_6 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 5. ОСОБА_7 - представника акціонера товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України.

За таких обставин вбачається, що загальними зборами товариства прийнято рішення, яким порушуються положення статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки при обранні членів наглядової ради відповідача до наглядової ради товариства не включено щонайменше двох незалежних директорів.

Разом із тим, суд зазначає, що визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів ВАТ «Завод "Квант"» від 13.12.2021, які оформлені протоколом №1/2021 від 17.12.2021 були предметом розгляду у справі № 910/21572/21, за результатом розгляду якої у позові відмовлено.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у справі № 910/21572/21 з цього приводу виснував, що визнання недійсним рішення загальних зборів про обрання членів наглядової ради у складі, який не відповідає вимогам частини четвертої статті 53 Закону про АТ, не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до усунення невизначеності у праві позивача на обрання членів наглядової ради у складі, який відповідає закону щодо необхідної кількості незалежних директорів. Відповідно, таке рішення безпосередньо не відновить позивача у праві корпоративного управління товариством, а лише створить ситуацію юридичної невизначеності повноважень наглядової ради, яка є відповідальною за результативність товариства. Отже, визнання недійсним спірного рішення може завдати шкоди товариству щодо результативності/ефективності його господарської діяльності, втім не усуне зловживання Фондом своєю позицією основного тримача акцій, який має вирішальний вплив на прийняття рішення щодо складу членів наглядової ради.

Отже, станом на день розгляду цієї справи по суті, рішення позачергових загальних зборів ВАТ «Завод "Квант"» від 13.12.2021, які оформлені протоколом №1/2021 від 17.12.2021 є дійсними.

Щодо твердження позивача про підписання сторонніми особами протоколу №1/2023 засідання Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» від 11.12.2023, суд зазначає таке.

Пунктом 17.7. статуту передбачено, що повноваження члена наглядової ради за рішенням загальних зборів можуть бути припинені достроково лише за умови одночасного припинення повноважень усього складу наглядової ради. У такому разі рішення про припинення повноважень членів наглядової ради приймаються загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.

Водночас, положення п. 17.7. цього статуту не застосовуються до права акціонера (акціонерів), представник якого (яких) обраний до складу наглядової ради, замінити такого представника - члена наглядової ради. Член наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів відповідно, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час (п. 17.7.1. статуту).

Судом встановлено, що Фонд державного майна України, як представник мажоритарного акціонера товариства, скористався таким правом та наказами про заміну члена Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» замінив членів Наглядової ради, зокрема:

1. ОСОБА_3 замінений на ОСОБА_8 згідно наказів №80 від 17.01.2023 та №321 від 20.02.2023.

2. ОСОБА_4 замінений на ОСОБА_9 згідно наказів №1380 від 09.11.2022, №321 від 20.02.2023 та №1934 від 30.10.2023.

3. ОСОБА_6 замінена на ОСОБА_10 згідно наказу №835 від 07.05.2023.

4. ОСОБА_5 замінена на ОСОБА_11 згідно наказів №835 від 07.05.2023, №1061 від 09.06.2023. №1934 від 30.10.2023.

При цьому, судом встановлено, що протокол №1/2023 засідання Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» від 11.12.2023 підписано членами наглядової ради товариства, які були присутні на засіданні, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що твердження позивача про підписання протоколу №1/2023 засідання Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» від 11.12.2023 сторонніми особами спростовується наведеним вище.

Отже, позивач вказує, що оскільки склад наглядової ради на момент ухвалення оскаржуваних рішень наглядової ради відповідача був сформований не у відповідності до вимог закону (не включав незалежних директорів), то це, на його думку, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту та відповідності закону.

Водночас, Верховний Суд з цього приводу зазначає, що неприведення складу наглядової ради, а саме необрання до її складу необхідної кількості незалежних директорів, не є підставою для скасування всіх прийнятих нею рішень, навіть тих, які відповідають закону і не порушують прав позивача. В цьому контексті не є слушним довід скарги про те, що незаконний склад наглядової ради не здатний прийняти правомірне рішення.

Оскаржуючи відповідні рішення наглядової ради, позивачу необхідно доводити, що вони суперечать закону та/або порушують його права та законні інтереси (із наведенням відповідного обґрунтування), що в силу норм закону може бути підставою для визнання недійсним такого рішення. При цьому, обов`язковому доведенню підлягає факт зловживання наглядовою радою при прийнятті нею рішень, прийняття рішень в інтересах основного тримача акцій (мажоритарного акціонера) і при цьому не в інтересах міноритарних акціонерів та самого товариства. Такий висновок Суду не суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.12.2021 у справі 924/641/20 щодо права акціонера оскаржувати рішення наглядової ради, оскільки цей висновок не ґрунтується на тому, що рішення наглядової ради, склад якої не відповідає закону, лише з цих підстав підлягає безумовному скасуванню.

В контексті наведеного, відсутні підстави стверджувати за доктриною "плодів отруйного дерева" (якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними) про протиправність/недійсність всіх рішень наглядової ради, прийнятих у складі, що не відповідає вимогам закону (не включає незалежних директорів), адже в кожному конкретному випадку (щодо кожного прийнятого наглядовою радою рішення) позивачу потрібно в загальному порядку доводи його невідповідність вимогам закону та порушення цим рішенням прав позивача.

Вказуючи на порушення своїх прав на участь в управлінні товариством, позивачу варто врахувати, що він має реалізовувати таке право шляхом звернення до наглядової ради про скликання нею загальних зборів про приведення складу наглядової ради у відповідність до вимог закону, а саме про включення до її складу незалежних директорів. Адже в силу норм частини першої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» саме під час проведення загальних зборів товариства акціонерами обираються члени наглядової ради акціонерного товариства. Визнання недійсним рішення про обрання наглядової ради без дотримання вимог законодавства не усуне зловживання Фондом правами основного тримача акцій постанова Верховного Суду від 23.08.2021 у справі №910/21572/21).

Щодо твердження позивача про невідповідність кандидатури ОСОБА_2 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Завод "Квант"», оскільки порушує вимоги щодо несумісності цієї посади з підприємницькою діяльністю, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 4 статті 112 Закону Україна «Про управління об`єктами державної власності» керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, забороняється суміщати таку діяльність з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності та/або випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, керівником чи членом колегіального виконавчого органу (особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) якого є відповідна особа, а в разі відсутності наглядової ради - відповідним суб`єктом управління об`єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами товариства (для господарського товариства).

Як зазначено судом вище, оскаржуване рішення Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» про обрання ОСОБА_2 . Генеральним директором АТ «Завод "Квант"» прийнято 11.12.2023, проте як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рішення про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. прийнято 30.06.2020, тобто до обрання останнього на посаду Генерального директора АТ «Завод "Квант"».

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТзОВ «КДК Альянс» є ОСОБА_2 , водночас, з наданого Фондом державного майна України протоколу №2/2024 засідання Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» від 10.05.2024, останньою прийнято рішення про визнання неефективною роботу ОСОБА_2 на посаді Генерального директора АТ «Завод "Квант"» та припинення повноважень ОСОБА_2 на посаді Генерального директора АТ «Завод "Квант"».

Таким чином, визнання недійсним рішення Наглядової ради АТ «Завод "Квант"» про призначення на посаду Генерального директора товариства ОСОБА_2 не є ефективним способом захисту, з огляду на припинення його повноважень на цій посаді станом на день розгляду цієї справи по суті.

Отже, з огляду на наведену вище судову практику, яка склалася в аналогічних справах, якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень наглядової ради АТ «Завод "Квант"», оформлених протоколом №1/2023 від 11.12.2023, що має наслідком відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 10.07.2024.

Суддя В.В. Бондарчук