Рішення

від 09.07.2024 по справі 911/1306/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1306/24

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС», м. Київ

до Приватного підприємства «БТК СЕРВІС», Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення заборгованості

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (далі - позивач) б/н від 21.05.2024 року (вх. №2799 від 22.05.2024) до Приватного підприємства «БТК СЕРВІС» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №19582-29/2021 від 21.12.2021 року у розмірі 81152,20 грн., з яких 39923,36 грн. основного боргу, 29801,55 грн. пені, 9151,66 грн. 12% річних та 2275,63 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1306/24 за правилами загального позовного провадження.

Позивачем ухвалу від 24.05.2024 року про відкриття провадження у справі отримано 24.05.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відповідач про розгляд даної справи повідомлений шляхом вручення йому копії ухвали від 24.05.2024 року про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення №0690052068599, з якого вбачається, що відповідачу ухвалу від 24.05.2024 року про відкриття провадження у справі було вручено 31.05.2024 року.

Станом на день прийняття рішення у даній справі від відповідача до суду відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем протягом встановленого судом строку не було надано відзиву на позовну заяву, та, враховуючи, розумні строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (за Договором - Постачальник) та Приватним підприємством «БТК СЕРВІС» (за Договором - Покупець) укладено Договір №19582-29/2021, згідно п. 1 якого, Постачальник, зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю запчастини та експлуатаційні матеріали (надалі по тексту Товар), а Боржник, як Покупець, зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати Товар та оплачувати його. Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальна кількість, ціна за одиницю Товару, що передаються за цим Договором, термін та умови передачі визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару. Загальна сума договору складається із вартості переданого Товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного Договору. Кожна із Сторін гарантує, що на момент укладання даного Договору, вона не обмежена законом, іншим нормативним або правоустановчим актом, судовим рішенням або іншим передбаченим діючим законодавством способом, у своєму праві укладати цей Договір та виконувати всі договірні умови.

Відповідно до пп. 2.3 2.3.2 Договору, поставка Товару здійснюється на умовах: EXW (франко завод; назва місця: склад Постачальника (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2020 року) Товар переходить у власність Покупця з моменту його передачі Покупцю на складі постачальника. Доказом передачі Товару Постачальником у власність Покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна; FCA (франко-перевізник) (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2020 року) Товар переходить у власність покупця з моменту передачі Товару Постачальником перевізнику на складі Постачальника.

Згідно пунктів 3.1 3.4 Договору, ціна на Товар погоджується Сторонами у кожному окремому випадку і вказуються у товарних (видаткових) накладних. За домовленістю сторін Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом Сторони вважають суму, на яку Постачальник може поставити товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визнає суму кредитного ліміту. У випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату. Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату.

Відповідно до пунктів 5.2. - 5.3 Договору, за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.

Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 127997,58 грн., що підтверджується видатковими накладними №SI0003828755 від 09.02.2023 року, №SI0003828931 від 09.02.2023 року, №SI0003828938 від 09.02.2023 року, №SI0003829234 від 09.02.2023 року, №SI0003829278 від 09.02.2023 року, №SI0003829520 від 09.02.2023 року та №SI0003830987 від 10.02.2024 року, які підписані представниками обох сторін без зауважень.

Разом з переліченими вище видатковими накладними відповідачу вручено рахунки на оплату №S0007608472 від 30.01.2023 року, №S0007634797 від 09.02.2023 року, №S0007635526 від 09.02.2023 року, №S0007635144 від 09.02.2023 року, №S0007636010 від 09.02.2023 року, №S0007636522 від 09.02.2023 року та №S0007636082 від 09.02.2023 року.

Однак, відповідачем не було своєчасно здійснено оплату за поставлений товар.

10.02.2024 року відповідачем повернуто позивачу товар на загальну суму 4350,72 грн., що підтверджується накладними на повернення №SR0000357937 від 10.02.2023 року та №SR0000357940 від 10.02.2023 року.

З доданих до матеріалів справи платіжних доручень №1528 від 17.02.2023 року, №1451 від 27.02.2023 року, №1451 від 16.03.2023 року, №1476 від 25.05.2023 року, №1500 від 21.06.2023 року, №1501 від 22.06.2023 року та №1517 від 15.09.2023 року вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 83723,50 грн., внаслідок чого, сума непогашеної заборгованості склала 39923,36 грн.

Викладені обставини спричинили звернення позивача до суду з даною позовною заявою за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вже було зазначено, позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 127997,58 грн., що підтверджується видатковими накладними №SI0003828755 від 09.02.2023 року, №SI0003828931 від 09.02.2023 року, №SI0003828938 від 09.02.2023 року, №SI0003829234 від 09.02.2023 року, №SI0003829278 від 09.02.2023 року, №SI0003829520 від 09.02.2023 року та №SI0003830987 від 10.02.2023 року.

Суд зазначає, що підписання відповідачем видаткової накладної, яка у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

За змістом ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас, у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У Договорі сторонами погоджено, що поставка товару здійснюється за умови попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. Разом з цим, сторонами погоджено, що якщо оплата за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу, то строк оплати зазначається у товарній (видатковій) накладній. Однак, з доданих до матеріалів справи копій видаткових накладних вбачається, що у них такий строк не зазначено.

У відповідності до п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №905/102/17, в силу положень ч. 1 ст.692 ЦК України, обов`язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем (постачальником) за придбаний (поставлений) товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Зі змісту ст. 692 ЦК України можна зробити висновок, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції, і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

З урахуванням наведеного, відповідач повинен був розрахуватись за поставлений позивачем товар за видатковими накладними в дату поставки товару, а тому, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару є таким, що настав.

Відповідач своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару не виконав, у зв`язки з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 39923,36 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем за поставлений товар відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 39923,36 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 29801,55 грн. пені за прострочення виконання зобов`язання за Договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.2. Договору, за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи, що відповідачем свої зобов`язання щодо виконання Договору №19582-29/2021 від 21.12.2021 року не виконано у встановлений строк, позивачем правомірно нараховано пеню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 29801,55 грн., суд дійшов висновку, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9151,66 грн. 12% річних та 2275,63 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сторонами погоджено, що за прострочення зобов`язання сторона, яка його прострочила, сплачує на користь іншої сторони 12% річних (пп. 5.3 Договору).

Суд зауважує, що при розгляді вимоги про стягнення основного боргу було встановлено та вказано дату початку періоду прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару.

Перевіривши розмір інфляційних втрат та 12% річних, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 126, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» до Приватного підприємства «БТК СЕРВІС» про стягнення заборгованості за Договором №19582-29/2021 від 21.12.2021 року у розмірі 81152,20 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «БТК СЕРВІС»(08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 118/19, кв. 162, код ЄДРПОУ 38107659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16, код ЄДРПОУ 37141112) 39923 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять три) грн. 36 коп. основного боргу, 29801 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот одну) грн. 55 коп. пені, 9151 (дев`ять тисяч сто п`ятдесят одну) грн. 66 коп. 12% річних, 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п`ять) грн. 63 коп. інфляційних втрат та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць