Ухвала

від 10.07.2024 по справі 344/14876/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14876/20

Провадження № 2/344/165/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мистецького об`єднання «Елегія», Івано-Франківської обласної ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та індексації, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Мистецького об`єднання «Елегія», Івано-Франківської обласної ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та індексації.

Позивач в судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відтак норми частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).

Так, виклик позивача здійснювався судом за адресою місця проживання, зазначеної в позовній заяві. Також, ОСОБА_1 повідомлялася про час і місце розгляду справи шляхом направленням SMS- повідомлення.

Повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відноситься до імперативних, тобто в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду. Такий висновок щодо застосування аналогічних норм ЦПК України 2004 року викладено в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язки добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 21 грудня 2020 року у справі № 484/146/16-ц (провадження № 61-3299св20)).

Додатково суд врахував, що прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи судом.

Дана цивільна справа перебуває в провадженні суду з 04 листопада 2020 року, при цьому позивач неодноразово не з`являлася за викликами до суду. Заяви про розгляд справи за її відсутності, а також про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції до суду не подавала.

Враховуючи наведене, оскільки позивач повторно не з`явилася в судове засідання, заяви про розгляд справи у її відсутності не надходило, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Мистецького об`єднання «Елегія», Івано-Франківської обласної ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та індексації, слід залишити без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, право позивача на доступ до суду не є порушеним, оскільки після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, керуючись ст. ст. 259-260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Мистецького об`єднання «Елегія», Івано-Франківської обласної ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та індексації залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Татарінова О.А.