Рішення

від 01.07.2024 по справі 915/61/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року Справа № 915/61/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/61/23

позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод,

вул. Хлібзаводська, 10, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500;

voz.hlebzavod@gmail.com;

adv.ok@ukr.net;

до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз,

вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54020;

company@mkgas.com.ua;

про визнання незаконними дій та стягнення грошових коштів у сумі 96911 грн. 89 коп.

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Вознесенський хлібзавод пред`явлено позов до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз (далі ? АТ ОГС Миколаївгаз) позов з такими вимогами:

1. Визнати незаконними дії Відповідача стосовно донарахування обсягу природного газу за період з 01.11.2018 року по 22.12.2018 року та скасувати Акт- розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 01.11.2018 року по 22.12.2018 року;

2. Стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти в розмірі 96 911,89 грн. (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 89 коп.).

3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені ним (та ті, що мають бути сплачені) судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову (правничу) допомогу.

Позов мотивовано тим, що 01.01.2016 представниками АТ ОГС Миколаївгаз виконано перевірку та обстеження комерційного вузла обліку природного газу позивача та складено акт технічної перевірки вузла обліку та акт про порушення № 00000688 (далі ? Акт № 00000688).

В Акті № 00000688, зазначено, що на дату його складання на об`єкті позивача встановлено порушення розділу ХІ глави 2 пункту 1 п.п.3 Кодексу ГРС, зокрема: Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ шляхом пошкодження пломби, а саме: відсутня пломба заводу виробника на лічильнику.

Зазначений Акт підписано представником позивача із зауваженням наступного змісту: З несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ шляхом пошкодження пломби не згодні, тому що пломба відпала внаслідок неякісного пломбувального матеріалу, а саме перержавіла.

У подальшому на підставі Акту № 00000688 та метрологічних характеристик лічильника відповідачем складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, без номеру та дати, однак із зазначенням вартості газу донарахованого за період 01.11-22.12.2018 в об`ємі 46002,19 м.куб. на суму 525875,59 грн. та виставлено позивачу відповідний рахунок, який ТОВ Вознесенський хлібзавод було вимушене оплатити з огляду на погрози відповідача припинити газопостачання.

Разом із тим, на думку позивача, висновки про нібито невідповідність лічильника вимогам нормативних документів, і, як наслідок, визначення об`єму і вартості необлікованого обсягу природного газу зроблені на підставі визначення метрологічних характеристик лічильника, що в даному випадку не є достовірним, допустимим, належним та достатнім доказом.

Позивач зазначає про те, що, з огляду на недоведеність порушень, відображених в матеріалах перевірки (в т.ч. в протоколі №16ЕП, висновку №310/1 977 та акті-розрахунку), відсутні підстави стверджувати про позаштатний режим роботи ЗВТ, як вказано в акті-розрахунку, а тому донарахування природного газу за спірний період є необґрунтованими та неправомірними.

Позивач також вважає, що відповідачем не було дотримано вимог Кодексу ГРС, що стосується порядку і процедури розгляду акту про порушення та прийняття за його результатами відповідних документів, що, в свою чергу, є додатковими підставами для задоволення позову.

Так, позивач, зокрема, вказує, що Акт про порушення №00000688 було складено 13.11.2018 року, а нарахування за ним у Акті-розрахунку проведено з 01.11.2018 року.

Про причини збільшення розрахункового періоду ані в Акті-розрахунку, ані в супроводжувальному листі до нього не зазначається.

При цьому з 01.11.2018 року і до дати демонтажу відповідачем лічильника позивач споживав природний газ і сплачував підприємству- постачальнику його вартість на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу).

В межах договору постачання природного газу згідно належним чином оформленого безспірного Акту приймання-передачі природного газу №919 від 30.11.2018 року ТОВ «ГАЗ-ОІЛ ГАРАНТ» (продавцем) було передано, а ТДВ «Вознесенський хлібозавод» (покупцем) було прийнято товар - природний газ у кількості 2 977 м.куб. загальною вартістю 38 403, 30 грн.

Оплата за переданий ТОВ «ГАЗ-ОІЛ ГАРАНТ» в листопаді природний газ була проведена Позивачем в т.ч. згідно платіжних доручень №720 від 08.11.2018 року та №735 від 13.11.2018 року.

В той же час за Актом-розрахунком Позивачу було донараховано обсяг та вартість природного газу за період з 01.11.2018 до 22.12.2018 в об`ємі 4 6002,19 м.куб. на суму 525 875,59 грн., тобто, фактично відповідач безпідставно змусив позивача здійснити подвійну плату за указаний спірний період (перший раз - безпосередньому продавцю природного газу ТОВ «ГАЗ-ОІЛ ГАРАНТ», а другий раз - АТ «Миколаївгаз» у складі донарахованих сум згідно спірного Акту-розрахунку).

ТОВ Вознесенський хлібзавод також виконано власний розрахунок безпідставно нарахованої вартості природного газу за період наявності ЗВТ у позивача з 01.11.2018 по 12.11.2018, на суму 121355,90 грн.

З урахуванням зазначеного розрахунку та часткової оплати, ТОВ Вознесенський хлібзавод вважає підлягаючими до стягнення з відповідача кошти у сумі 96911,89 грн. ? безпідставно нараховану та сплачену позивачем вартість природного газу.

Ухвалою від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.02.2023.

22.02.2023 засідання не відбулося, тому ухвалою від 07.03.2023 призначено підготовче засідання в даній справі на 23.03.2023.

15.03.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому АТ ОГС Миколаївгаз зазначило, що вважає позов у даній справі необґрунтованим та безпідставним, а донарахування обсягу природного газу за період з 01.11.2018 року по 22.12.2018 року та Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 01.11.2018 року по 22.12.2018 року ? законними та такими, що здійснені у відповідності до положень підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ та п. 6.4 Типового договору розподілу природного газу.

Відповідач також зазначив, зокрема, про неправильність обрання позивачем способу захисту свого порушеного права, та те, що ТОВ Вознесенський хлібзавод не надано жодного доказу на спростування висновку щодо невідповідності лічильника газу типу Курс-01 G-65 А2 № 6507 вимогам нормативної документації з метрології та експлуатаційної документації виробника, а також доказів не перевищення допустимого значення відносної похибки.

Крім того, відповідач указує, що за розрахунковий період - листопад 2018 року, позивач не надав відповідачеві звіт про дані комерційного вузла обліку, відповідно, акт приймання-передачі природного газу по об`єкту позивача за вказаний період не складався, а тому підписання в межах договору постачання природного газу Акту приймання-передачі природного газу №919 від 30.11.2018 року між позивачем та ТОВ «ГАЗ-ОІЛ ГАРАНТ» суперечить нормам глави ІХ Кодексу ГРМ і викликає у відповідача сумнів в належності, допустимості та достовірності цих доказів.

23.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ Вознесенський хлібзавод наполягало на доводах, викладених у позовній заяві, а також указало, зокрема, що після визначення метрологічних характеристик лічильника позивача відповідачем було зроблено висновки про нібито невідповідність лічильника вимогам нормативних документів; складенню Протоколу №16 ЕП передував процес проведення експертної повірки та виготовлення Метрологічних характеристик.

Позивач наполягає на тому, що документ Метрологічні характеристики є сумнівним, його взагалі не можна прочитати, з нього не можна нічого встановити, цей документ не має змоги розгледіти ані його назви, ані цифр/показників.

За такого на підставі цих метрологічних характеристик, на переконання позивача, неможливо дійти висновків щодо стану лічильника позивача, а тому відповідач не мав права на підставі такого неналежної якості документа здійснювати донарахування позивачу обсягу природного газу.

Аналіз Метрологічних характеристик свідчить, що з них не вбачається (в буквальному сенсі цього слова) фізичне відображення числових показників, саме емпіричних значень метрологічних характеристик. Суттєвим моментом є необхідність чіткого фізичного відображення саме емпіричних значень метрологічних характеристик, адже з цих досліджень/таблиць, не вбачається, чи перевищує поріг похибки значення +1%, чи становить - 1%, оскільки, якщо лічильник обліковував спожитий газ більше від реального споживання, то донарахування його додаткового об`єму є по суті таким, що суперечить меті й природі проведеного донарахування, як заходу, що призваний спонукати споживача сплатити спожитий, але не облікований обсяг природного газу. Без достеменного усвідомлення напрямку похибки +1% чи - 1%, не є правомірним здійснення донарахування.

На думку позивача, співставлення позиції та доказів сторін дає чітке усвідомлення про переважання доводів ТОВ "ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД" над аргументами АТ «Миколаївгаз», з огляду на принцип вірогідності доказування.

З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідачем не доведена та спростована несправність лічильника газу та його позаштатний режим роботи, а тому підстави для застосування до ТОВ Вознесенський хлібзавод положень п.4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ ? відсутні.

Ухвалою від 23.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 27.04.2023.

Від відповідача 03.04.2023 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких АТ ОГС Миколаївгаз зазначило, зокрема, що на підтвердження факту позаштатної роботи лічильника газу «Курс-01» типорозміру G65 А2, заводський № 6507, а саме, того, що він не відповідає вимогам нормативної документації з метрології та експлуатаційної документації виробника 14.11.2018 року представником Державного підприємства «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» була проведена його експертна повірка, оформлена Протоколом експертної повірки лічильника газу №16ЕП, та складено Висновок №310/1977.

У свою чергу, позивачем не надано доказів, які б спростували факти, встановлені при проведенні експертної повірки ЗВТ (лічильника), а замість цього ТОВ "ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД" посилається на вірогідність доказів як на новелу у процесуальному законодавстві, яка звільняє від обов`язку надавати докази на підтвердження позиції стороні у справі.

На переконання відповідача, у ТОВ "ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД" фактично не існує документа, який би спростовував встановлений експертним дослідженням факт невідповідності лічильника вимогам нормативної документації, тобто, позивач не довів наявність підстав вважати лічильник справним, відповідачем же доведено протилежне.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Ухвалою від 27.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2023.

Ухвалою від 18.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 20.09.2023.

Ухвалою суду від 25.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 11.12.2023.

Ухвалою суду від 11.12.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 12.02.2024.

Судове засідання (розгляд справи по суті) в даній справі 12.02.2024 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Давченко Т.М.

Ухвалою від 26.02.2024 судове засідання призначено на 01.04.2024.

Судове засідання, призначене на 01.04.2024, не відбулося оскільки у період, визначений для проведення засідання, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою від 01.04.2024 призначено справу до розгляду на 14.05.2024.

Ухвалою від 14.05.2024, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання (розгляд справи по суті) відкладено на 01.07.2024.

В ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, представник в засідання не з?явився, причин неявки чи підстав для відкладення розгляду справи суду не повідомлено.

Господарським судом також враховано, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 01.07.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України Про ринок природного газу. При цьому в преамбулі цього Закону визначено, що цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Статтею 2 Закону України Про ринок природного газу визначено правові основи ринку природного газу Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергозбереження", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Частина 2 ст.2 Закону України Про ринок природного газу визначає, що суб`єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст.4 Закону України Про ринок природного газу, визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Пункт 4 ч.2 ст.4 Закону України Про ринок природного газу визначає, що до основних завдань Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, сприяння безпечному, надійному та економному функціонуванню газової інфраструктури (газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG), що дасть змогу забезпечити недискримінаційний доступ до неї для всіх замовників, орієнтованість на потреби замовників, достатність потужності для потреб ринку природного газу та енергоефективність, а також можливості для виходу на ринок природного газу виробників газу з альтернативних джерел незалежно від обсягів виробництва.

Пунктом 6 ч.3 ст.4 Закону України Про ринок природного газу, визначено, що до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності з 27.11.2015 (надалі Кодекс ГРС).

Кодекс ГРС визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.

Суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу (п.1 гл.1 розділу VI Кодексу ГРС).

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 гл.3 розділу VI Кодексу ГРС).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

Пунктом 1.1 Типового договору розподілу природного газу передбачено, що він є публічним, регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Типового договору розподілу природного газу).

Судом встановлено, що на підставі ліцензії №1228 від 09.04.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, АТ Миколаївгаз здійснює діяльність з розподілу природного газу. Отже, АТ Миколаївгаз є оператором газорозподільної системи.

Також, судом встановлено, що позивач є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ Миколаївгаз, як Оператором ГРМ, на підставі заяви приєднання №094200AGJWCP016 від 01.01.2016 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

13.11.2018 року представниками Приватного акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» було виконано перевірку та обстеження комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) позивача та складено Акт технічної перевірки вузла обліку та Акт про порушення №00000688.

В Акті № 00000688, зазначено, що на дату його складання на об`єкті Позивача встановлено порушення розділу ХІ глави 2 пункту 1 п.п.3 Кодексу ГРС, зокрема: «Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ шляхом пошкодження пломби, а саме: відсутня пломба заводу виробника на лічильнику».

В п.8 Акту №00000688 зазначено, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання 29.11.2018.

Акт про порушення №00000688 підписано представником Позивача із зауваженням наступного змісту: «З несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ шляхом пошкодження пломби не згодні, тому що пломба відпала внаслідок неякісного пломбувального матеріалу, а саме, перержавіла».

В подальшому лічильник газу під час складання Акту №00000688 було демонтовано та направлено на експертну повірку, в результаті чого в день його написання складено відповідний протокол №02.4.3Мк - 02.1 27587-1118 від 13.11.2018 щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, ініціатором якої вказано Оператора ГРМ (Відповідача).

14.11.2018 також було складено Протокол МК021-27764-1118 щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку.

14.11.2018 року представником Державного підприємства «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» була проведена експертна повірка демонтованого лічильника газу, оформлена Протоколом експертної повірки лічильника газу №16ЕП та складено Висновок №310/1 977, якими встановлено, що: за результатами проведення експертної повірки:

1. Зовнішній огляд:

конструкцію лічильника не порушено, відбитки на пломбах відповідають відбиткам затвердженого зразку;

відсутня пломба «ОТК» заводу-виробника, відсутність даної пломби не дає змогу отримати доступ до відлікового механізму чи впливати на його роботу.

2. Герметичність:

порушень не виявлено.

3. Опробування лічильника:

порушень не виявлено.

4. Визначення метрологічних характеристик лічильника:

значення основної відносної похибки виходять за межі допустимих значень.

На підставі результатів експертної повірки за протоколом № 16ЕП від 14.11.2018р. визнано, що лічильник газу «Курс-01» типорозміру G-65 А2, заводський №6507 не відповідає вимогам нормативної документації з метрології та експлуатаційної документації виробника.

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2018 на засіданні постійно діючої робочої комісії по розгляду актів про порушення було прийнято рішення про перенесення розгляду акту № 00000688 від 13.11.2018.

31.01.2019 на засіданні постійно діючої робочої комісії по розгляду актів про порушення, результати якого оформлені протоколом № 5, було прийнято рішення про задоволення акту № 00000688 від 13.11.2018 та проведення нарахування згідно Кодексу ГРМ.

Згідно наданого відповідачем витягу з журналу реєстрації споживачів, присутніх на засіданні комісії по розгляду актів про порушення, на засіданні комісії 31.01.2019 були присутніми представники позивача Павлова О.М та Антіпова Д.В.

У зв`язку з наведеними обставинами відповідачем на підставі рішення комісії з розгляду «Актів про порушення» виконано акт - розрахунок № 06-01 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно якого за період 01.11-22.12.2018 розраховано вартість спожитого в указаний період газу у кількост 46002,19 куб.м. на суму 525875,59 грн.

Відповідачем також виставлено позивачу рахунок від 27.06.2019 № 69017134 на указану вище суму.

Зазначені акт-розрахунок та рахунок на оплату направлені відповідачем позивачу разом із супровідним листом від 02.07.2019 № 54003.1-СЛ-18566-0719.

ТОВ «ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД» здійснено часткову оплату виставленого відповідачем рахунку на загальну суму 525875,59 грн., згідно наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень.

Предметом позову в даній справі є визнання незаконними дій відповідача стосовно донарахування обсягу природного газу за період з 01.11.2018 року по 22.12.2018 року, скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 01.11.2018 року по 22.12.2018 року та стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 96911,89 грн. ? як таких, що безпідставно нараховані та сплачені позивачем.

Підставами позову є неналежність, на думку позивача, доказів, на підставі котрих постійно діючою робочою комісією по розгляду актів про порушення Оператора ГРМ прийняте рішення про задоволення акту № 00000688 від 13.11.2018 та проведено донарахування обсягу природного газу за період з 01.11.2018 по 22.12.2018.

Отже, в даному випадку, з огляду на предмет позову та обраний позивачем спосіб захисту права, насамперед судом має бути встановлено наявність або відсутність правових підстав для скасування рішення Оператора ГРМ про задоволення акту про порушення та донарахування споживачу обсягу необлікового природного газу та його вартості.

При цьому позивач посилається на неналежну якість метрологічних характеристик лічильника, на підставі яких зроблено висновок про його невідповідність вимогам нормативних документів, а також на безпідставність визначення періоду нарахувань.

Процедура та умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що перебувають в експлуатації, а також оформлення її результатів передбачено відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193 в редакції від 17.02.2017р.

Дія цього Порядку поширюється на: суб`єктів господарювання, які експлуатують, випускають з ремонту та видають напрокат ЗВТ; суб`єктів господарювання, які надають послуги з електро-, тепло-, газо-, водопостачання (далі - заявники); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, та інші державні органи; наукові метрологічні центри, державні підприємства, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та провадять метрологічну діяльність, і повірочні лабораторії.

Відповідно п. 3 р. ІІ Порядку, повірку ЗВТ проводять згідно з методиками повірки, які містяться в нормативно-правових актах або національних стандартах.

Результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки. Результати повірки ЗВТ вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та технічних регламентів щодо ЗВТ (далі - встановлені вимоги).

За результатами експертної повірки персонал, що проводив повірку, складає висновок у довільній формі, який затверджується керівником виконавця (розділ IV Порядку).

Матеріалами справи підтверджується, що 14.11.2018 представником Державного підприємства «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» була проведена експертна повірка демонтованого лічильника газу, оформлена Протоколом експертної повірки лічильника газу №16ЕП та складено Висновок №310/1 977, якими встановлено невідповідність лічильника позивача вимогам нормативної документації з метрології та експлуатаційної документації виробника.

Суд зауважує, що Метрологічні характеристики, на незадовільну якість яких посилається позивач, дійсно є додатком до висновку, проте вони не є документом, який безпосередньо фіксує результати перевірки.

Натомість, висновок складається у відповідності до вимог законодавства особою, уповноваженою на проведення такого виду досліджень, на підставі встановлених в ході повірки даних, у т.ч. метрологічних показників.

В даному випадку компетенція та повноваження виконавця повірки лічильника позивачем не оспорюються.

Отже, висновок експертної повірки є належним та допустимим доказом невідповідності лічильника позивача вимогам нормативної документації.

Погана якість метрологічних характеристик, які входять до складу матеріалів повірки, за відсутності подання позивачем інших доказів на спростування висновків повірки, не може бути визнаною достатнім доказом необґрунтованості результатів такої повірки в цілому.

З урахуванням наведеного, зазначені вище доводи позивача відхиляються судом.

Відповідно до п.п.1 п.3 гл.2 розділу ХІ Кодексу ГРС, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Відповідно до п.8 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України Про судову експертизу).

Згідно п.11 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

При складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газ.

Згідно п.12 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРС, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Пунктом 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ визначено, що у разі, зокрема, несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу непридатним до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Згідно п. 6.4 Типового договору розподілу природного газу, до умов якого приєднався позивач шляхом підписання заяви-приєднання, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

АТ Миколаївгаз розраховано позивачу обсяг природного газу з початку розрахункового періоду - першого числа місяця в якому виявлено порушення - 01.11.2018 року і до моменту встановлення ЗВТ на об`єкті позивача - 22.12.2018 року.

За такого, суд приходить до висновку, що АТ Миколаївгаз правомірно та у відповідності до приписів норм Кодексу ГТС здійснено позивачу нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності не можуть бути визнаними такими, що свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов?язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З огляду на викладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

Суд зазначає, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Керуючись ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2024.

Суддя Т.М. Давченко