Рішення

від 03.07.2024 по справі 916/1882/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1882/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товаривства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (29010, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул.Пілотська, буд.20)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавєр" (67661., Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, вул. 5-та лінія, буд.179)

про стягнення 416 324,51 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Даньков А.Д. довіреність №530 від 13.05.2024;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен".

29.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавєр" (далі - Відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 416 324, 51грн, у тому числі: основний борг у сумі 293 859,13 грн, інфляційні втрати у сумі 101 835,99 грн., 3% річних у сумі 20 629,39 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 6244,87 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.05.2024 було відкрито провадження у справі №916/1882/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання до розгляду справи по суті на 03.06.2024.

Вказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивача 06.05.2024, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу.

Також вказана ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві, але поштове відправлення було повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

15.05.2024 представником позивача було надіслано до суду заяву, відповідно до якої останній просить суд провести судове засідання, призначене на "03" червня 2024 р. о 12:00, при розгляді справи №916/1882/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням сервісу відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою суду від 27.05.2024 заяву від представника Товаривства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" про участь у судовому засіданні при розгляді справи №916/1882/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та постановлено проведення судових засідань при розгляді справи №916/1882/24 здійснювати в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Протокольною ухвалою від 03.06.2024 року судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 03.07.2024 року.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду на юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДР, поштове відправлення було повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи повідомленою цією особою суду: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв?язку з позначками " за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов?язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі Nє 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження Nє11-2683а18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі Nє 913/879/17, від 21.05.2020 у справі Nє 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі Nє 24/260-23/52-6).

За таких обставин, зважаючи на обставини повернення до суду надісланих відповідачу на адресу поштового відправлення із відмітками поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою" та " за закінченням терміну зберігання", що підтверджується наявними в матеріалі справи поштовими відправленнями (а.с.109 та 129), суд зазначає про виконання обов?язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі).

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

3. Позиція учасників справи.

3.1 Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен ".

22.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Діавєр" було укладено договір № 4014 поставки оптових партій товару.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Позивачу було поставлено товар на загальну суму 304 981,87 грн.

До моменту поставки товару згідно видаткової накладної Nє 245 від 22 грудня 2021 року на суму 21900,60 грн., заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 249 377,26 грн., що наведено в додатку Nє41 до позовної заяви (а.с. 83).

Здійснені Відповідачем платежі підтверджуються Виписками з АТ «Укрексімбанк» (додатки № 29-39 до цієї позовної заяви (а.с.60 - 81).

В кінці 2023 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: Січень 2023 р. - Листопад 2023р., згідно якого станом на 30.11.2023 року за Відповідачем рахувався борг в сумі 297 359,13 грн. 31.01.2024 року Відповідачем здійснений останній платіж на суму 3500,00 грн.

Таким чином, на дату (25.04.2024 року), що передує зверненню з даним позовом, сума основної заборгованості по Договору за Відповідачем складає 293 859,13 грн.

Згідно до п. 6.4. Договору, у разі недостатності суми проведеного Покупцем платежу для погашення існуючої заборгованості за товар у повному обсязі, незалежно від вказаного у платіжного документі призначення платежу, отримана сума приймається Постачальником в рахунок послідовного погашення боргу Покупця за поставлений товар за принципом FIFO, починаючи з погашення найпершого неоплаченого на дату платежу товаророзпорядчого документу і до останнього.

Відповідно до п. 6.1. Договору (зміненого додатковою угодою Nє1 від 01 серпня 2014 року), Покупець здійснює 100% передоплату вартості товару. Покупець оплачує товар за цінами, що вказані в рахунку Постачальника. За згодою постачальника, поставка Товару може здійснюватися на умовах післяплати, в такому випадку Покупець здійснює оплату вартості Товару на протязі 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Однак, в порушення п. 6.1. Договору, Відповідачем не було здійснено оплати за фактично здійснені поставки.

Крім того, позивач посилається на ч. 2 ст. 625 ЦК України та зазначає, що оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати поставок оптових партій товару, останній зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 101 835,99 грн, а також 3% річних від простроченої суми 20 629,39 грн.

Отже, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову, складає 416 324, 51 грн.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

22.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Діавєр" було укладено договір № 4014 поставки оптових партій товару (а.с.29 - 33), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та предавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.4.2. Договору поставка кожної партії товару здійснюється на підставі погодженої Посточальником заявки Покупця, після надходження суми попередньої оплати на поточний рахунок Постачальника, 100% вартості партії товару згідно узгодженої заявки. Заявка на поставку повинна бути подана Постачальнику не пізніше ніж за 7 днів до запланованої дати поставки товару.

Відповідно до п.6.1 договору в редакції Додаткової угоди №1 (а.с.32) Покупець здійснює 100% передоплату вартості товару. Покупець оплачує товар за цінами, що вказані в рахунку Постачальника. За згодою постачальника, поставка товару може здійснюватися на умовах післяплати, в такому випадку Покупець здійснює оплату вартості товару на протязі 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно до п. 6.4. Договору, у разі недостатності суми проведеного Покупцем платежу для погашення існуючої заборгованості за товар у повному обсязі, незалежно від вказаного у платіжного документі призначення платежу отримана сума приймається Постачальником в рахунок послідовного погашення боргу Покупця за поставлений товар за принципом FIFO, починаючи з погашення найпершого неоплаченого на дату платежу товаророзпорядчого документу і до останнього.

Відповідно до пункту 9.1 в редакції Додаткової угоди №2 (а.с.33) даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами їх зобов`язань за Договором.

Пунктом 9.2 Договору визначено, що у випадку відстуності за один місяць до закінчення строку дії даного Договору письмових повідомлень сторін про припинення дії даного Договру, він вважається продовженим строком на 1 календарний рік щоразу автоматично, але не більше ніж на 3 роки підряд.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи письмових повідомлень сторін про припинення дії Договору, суд дійшов висновку про його автоматичне продовження до 31.12.2021 року. Водночас, суд також враховує конклюдентні дії сторін, що виявилися, зокрема, у зазначенні у видаткових накладних від 11 березня 2022 р. в якості підстави поставки договір № 17 від 22.12.2021 (а.с.50-56).

Даний Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

На підтвердження поставки відповідачу товару позивачем надано суду підписані сторонами видаткові накладні №245 від 22.12.2021 на суму 21 900,60 грн, №246 від 22.12.2021 на суму 30 975,77 грн, №287 від 29.12.2021 на суму 47 600,14 грн, №288 від 29.12.2021 на суму 20 630,16 грн, №289 від 29.12.2021 на суму 27 717, 12 грн, №290 від 29.12.2021 на суму 45 334,80 грн, №291 від 29.12.2021 на суму 70 388,90 грн, №292 від 29.12.2021 на суму 5 264,93 грн, №14 від 11.03.2022 на суму 7 740,00 грн, №15 від 11.03.2022 на суму 9 315,36 грн, №16 від 11.03.2022 на суму 8 077,68 грн, №17 від 11.03.2022 на суму 10 036,41 грн (а.с.34 - 57).

Крім того, матеріали справи містять товарно-транспортні накладні, що мають наступну інформацію: вантажовідправник - ТОВ "Сіріус Екстружен", вантажоодержувач - ТОВ "Діавєр", пункт навантаження м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. № 66-Б, пункт розвантаження Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, вул. 5-та лінія, буд. № 179, автомобільний перевізник ТОВ "Сіріус Екстружен", Філія ТОВ "Сіріус Екстружен" у місті Одеса, водій ОСОБА_1 .

Водночас з акту звірки взаємних розрахунків по стану за період: Січень 2023 р. - Листопад 2023р. вбачається, що сальдо на кінець становить 297 359,13 грн (а.с.82).

В матеріалах справи наявні документи, що були надані Позивачем - Довідка про стан взаєморозрахунків за Договором поставки оптових партій товару №4017 від 22.04.2014 за період 01.12.2021 - 25.04.2024 р., в якій розписані наявні суми заборгованості, сума яких складає 293 859,13грн (а.с. 83)

Доказів оплати заявленої позивачем до стягнення суми боргу матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1,2,3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 293 859,13 грн відповідач, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок інфляційних втрат, сума яких становить 101 835,99 грн, та 3% річних, сума яких становить 20 629,39 грн, суд вважає його вірним, таким, що розрахований в межах періоду прострочення визначеного судом, а отже вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки ставка процентів річних (3%) передбачена законом (ч.2 ст.625 ЦК України) та не є завищеною, а інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавєр» (67661., Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, вул. 5-та лінія, буд.179, код ЄДРПОУ 38225235) на користь Товаривства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Екстружен» (29010, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул.Пілотська, буд.20, ЄДРПОУ 31617387) заборгованість у сумі 293 859 /двісті дев`яносто три тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять/ грн 13 коп., інфляційні витрати у сумі 101 835 /сто одна тисяча вісімсот тридцять п`ять/ грн 99 коп., 3% річних у сумі 20 629 /двадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять/ грн 39 коп., судовий збір у сумі 6 244 /шість тисяч двісті сорок чотири/ грн 87 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 08 липня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська