Рішення

від 13.06.2024 по справі 917/685/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 Справа № 917/685/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

ОСОБА_1 , Полтавська область, Миргородський район, с. Ковалівка, РНОКПП НОМЕР_1

до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, 37645, Полтавська область, Миргородський район, село Великі Сорочинці, вулиця Гоголя, будинок 26, код ЄДРПОУ 24832716

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Шведенко П. Ю.

від відповідача: не з`явились

Обставини справи: ОСОБА_1 звернулася з позовом до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову в затвердженні проєкту Рішення № 30 від 23.07.23 Великосорочинської сільської ради про надання дозволу на викуп земельної ділянки К/Н: 5325782600:00:031:0043 площею 14,1641, ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 );

- зобов`язати Великосорочинську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) від 16.06.2023 щодо викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності К/Н: 5325782600:00:031:0043 площею 14,1641.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на те, що 16.06.2023 вона звернулась до Великосорочинської сільської ради з клопотанням про викуп земельної ділянки відповідно до пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України. Викуп ділянки повинен був відбутися без розстрочення платежу. Проте 21.07.2203 депутати Великосорочинської сільської ради проголосували проти прийняття за основу в цілому проєкту Рішення про надання дозволу на викуп земельної ділянки у власність Ділянки (Витяг з протоколу № 33 від 21.07.2023 в матеріалах справи). Підстави та мотиви такої відмови не зазначені.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 8195 від 11.06.2024) проти позову заперечує, посилаючись на те, що розглянувши клопотання позивачки щодо надання дозволу на викуп у власність земельної ділянки на спільному засіданні постійних комісій сільської ради та пленарному засіданні сільської ради, рішення по суті вказаного питання не було прийнято у зв`язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів депутатів - «За». Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області вчинила усіх, встановлених чинним законодавством України, необхідних дій для розгляду питання визначеного у клопотанні позивачки стосовно надання дозволу на викуп у власність (без розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки) земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, з кадастровим номером 5325782600:00:031:0043 площею 14,1641 га ріллі (цільове призначення для ведення фермерського господарства, код КВЦПЗ 01.02), яка розташована за межами населених пунктів на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області та перебуває у неї в постійному користуванні, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії I - ПЛ № 009154, який видано 02.06.2000 на підставі рішення 10 сесії 23 скликання Шишацької районної Ради народних депутатів Шишацького району Полтавської області та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 119 (відповідні відомості про право постійного користування гр. ОСОБА_1 земельною ділянкою перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26.05.2023, номер запису про інше речове право 50455096).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 09:20 29.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 219.05.2024 відклав підготовче засідання на 10:00 13.06.2024.

31.05.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі та копія Державного акту на право постійного користування землею в повному обсязі.

Суд долучив зазначені докази до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , на підставі Рішення 10 сесії 23 скликання Шишацької районної ради народних депутатів Шишацького району Полтавської області від 17.02.2000, отримала на праві постійного користування земельну ділянку площею 14,41 га для ведення фермерського господарства, що розташована в с. Ковалівка Шишацького району Полтавської області (надалі ділянка).

Зазначена ділянка надана відповідачці для ведення фермерського господарства.

17.07.2000 позивачка отримала Свідоцтво про державну реєстрацію Селянського (фермерського) господарства «ЛОТОС» (30732982) серія А00 №123966.

Відповідно до вимог законодавства позивачка замовила нову технічну документацію із присвоєнням кадастрового номеру ділянці 5325782600:00:031:0043 та уточненням меж ділянки 14,1641 га.

На початку 2023 було здійснено зміну назви Селянського (фермерського) господарства «ЛОТОС» на Фермерське господарство «ЛОТОС-3».

16.06.2023 позивачка подала на розгляд сесії Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області клопотання про надання дозволу на викуп у власність (без розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки) земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, з кадастровим номером 5325782600:00:031:0043 площею 14,1641 га ріллі (цільове призначення для ведення фермерського господарства, код КВЦПЗ 01.02), яка розташована за межами населених пунктів на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області та перебуває у неї в постійному користуванні, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії I - ПЛ № 009154, виданого 02.06.2000 на підставі рішення 10 сесії 23 скликання Шишацької районної Ради народних депутатів Шишацького району Полтавської області та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 119 (відповідні відомості про право постійного користування гр. ОСОБА_1 земельною ділянкою перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26.05.2023, номер запису про інше речове право 50455096).

Рішення за результатами розгляду клопотання позивачки про надання дозволу на викуп у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, з кадастровим номером 5325782600:00:031:0043 площею 14,1641 га ріллі (цільове призначення для ведення фермерського господарства, код КВЦПЗ 01.02), яка розташована за межами населених пунктів на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області та перебуває у неї в постійному користуванні, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії I - ПЛ № 009154, виданий 02.06.2000 на підставі рішення 10 сесії 23 скликання Шишацької районної Ради народних депутатів Шишацького району Полтавської області та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 119 (відповідні відомості про право постійного користування гр. ОСОБА_1 земельною ділянкою перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26.05.2023, номер запису про інше речове право 50455096) не було прийняте, у зв`язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів депутатів - "За".

25.01.2024 позивачка звернулась до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із аналогічною позовною заявою - справа № 541/272/24.

29.01.2024 ухвалою суд передав цю справу на розгляд Шишацького районного суду Полтавської області.

06.02.2024 позивачка подала апеляційну скаргу на ухвалу від 29.01.2024.

06.03.2024 Полтавський апеляційний суд Постановою скасував ухвалу від 29.01.2024 та направив справу на розгляд до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

05.04.2024 Миргородський міськрайонний суду Полтавської області ухвалою відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на підвідомчість справи господарському суду.

З огляду на викладене, з метою реалізації свого права на захист, позивачка звернулася з цим позовом до Господарського суду Полтавської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Як убачається з матеріалів справи предметом спору є правовідносини з приводу викупу позивачкою земельних ділянок в порядку, визначеному пунктом 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Предметом спору є правовідносини, що виникли між позивачкою та органом місцевого самоврядування з приводу відмови у набутті права приватної власності на земельні ділянки, надані позивачу у постійне користування для ведення фермерського господарства, які врегульовані пунктом 61 Розділу Х «Перехідні положення».

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно зі статями 1, 12, 13, частини 1 статті 14, статей 19, 22 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім`ї. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Громадяни України, які до 01.01.2002 отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.

Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право, зокрема: а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію.

До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити, зокрема право користування землею. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, у тому числі, передане до складеного капіталу. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно - правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України, але вже з іншим цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно - правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.

Системний аналіз вказаних положень вказують на те, що земельні ділянки для фермерського господарства мають правовий зв`язок не лише з самим фермерським господарством як з юридичною особою, але й із засновником, який є громадянином України та який має право на створення фермерського господарства. І цей правовий зв`язок залишається при продажі фермерського господарства як цілісного майнового комплексу іншому громадянину України, який має право на створення фермерського господарства. У той же час, у разі продажу фермерського господарства як єдиного майнового комплексу, такий правовий зв`язок засновника із земельною ділянкою втрачається і земельна ділянка змінює своє цільове призначення із земель для ведення фермерського господарства на землі для товарного сільськогосподарського виробництва.

З огляду зазначене слід дійти висновку, що позивач наділений правом, передбаченим положеннями пункту 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин).

Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство України не передбачало окремих норм права, які б спеціально визначали порядок реалізації громадянами права, передбаченого пунктом 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, та продажу відповідних земельних ділянок державної та комунальної власності таким особам.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності земельними ділянками із комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 127 даного кодексу передбачено, що органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Водночас, повноваження сільських, селищних, міських рад щодо передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб передбачено частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України.

Згідно із вказаною нормою права сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 статті 128 вказаного кодексу зазначено, що продаж громадянам земельних ділянок комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частинами 2, 3 та 5 цієї статті врегульовано, що громадяни, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.

Орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставами для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Згідно з частиною 6 зазначеної статті рішення сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян», заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно з частинами 1, 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Із зазначеного слідує, що реалізація майнового права позивача на викуп вказаних земельних ділянок залежить від прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення у встановленому законом порядку.

Разом з цим, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, орган місцевого самоврядування не може діяти на власний розсуд, а виключно лише в межах, визначених законом. Водночас реалізація дискреційних повноважень має відбуватись лише у спосіб, встановлений законом. У іншому випадку, якщо орган місцевого самоврядування прийматиме рішення не в межах повноважень, або й в межах повноважень, але не в спосіб, визначений законом, то такі рішення органу місцевого самоврядування є незаконними і такими, що порушують права та справедливі майнові очікування громадян.

Принцип законності, визначений в частині 2 статті 19 Конституції України, який в контексті спірних правовідносин, конкретизований у положеннях частини 3 статті 128 Земельного кодексу України, частини 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» та статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вимагає від органу місцевого самоврядування, щоб його рішення про відмову у продажі вказаних земельних ділянок ґрунтувалось на положеннях закону та мотивувалось фактичними обставинами - юридичними фактами.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17.12.2018 №509/4156/15-а, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування повинно містити належні мотиви та причини відмови, а недотримання таких вимог є підставою для скасування оскарженого рішення.

Як убачається з Витягу з протоколу тридцять другої сесії восьмого скликання від 21.07.2023 клопотання позивачки щодо надання дозволу на викуп у власність на спільному засіданні постійних комісій сільської ради та пленарному засіданні сільської ради, рішення по суті вказаного питання не було прийнято у зв`язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів депутатів - «За».

Тобто по суті клопотання позивачки відповідач рішення не прийняв.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 2 статті 95 вказаного кодексу передбачено перелік прав землекористувачів, які користуються земельною ділянкою на праві постійного користування.

Однак цей перелік, за своєю правовою природою, не є вичерпним і розширюється за рахунок прав, визначених іншими нормами закону та договору. Одним з таких прав, який розширює права землекористувача на праві постійного користування, є право на викуп земельної ділянки комунальної власності, яке належить такій особі на праві постійного користування для ведення селянського (фермерського) господарства, передбачене пунктом 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України, яким належить право постійного користування земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років з рівним річним платежем за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу щодо заборони продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 127 цього кодексу передбачено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб передбачено частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України.

Порядок продажу земельних ділянок визначено положеннями статті 128 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 2, пунктів г, д частини 3 статті 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що право на викуп земельної ділянки закріплене законодавством і не може бути обмежене, тому Великосорочинська сільська рада повинна повторно розглянути зазначене клопотання.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодекс України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову в затвердженні проєкту Рішення № 30 від 23.07.23 Великосорочинської сільської ради про надання дозволу на викуп земельної ділянки К/Н: 5325782600:00:031:0043 площею 14,1641, ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Великосорочинську сільську раду Миргородського району Полтавської області (37645, Полтавська область, Миргородський район, село Великі Сорочинці, вулиця Гоголя, будинок 26, код ЄДРПОУ 24832716) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (Полтавська область, Миргородський район, с. Ковалівка, РНОКПП НОМЕР_1 ) від 16.06.2023 щодо викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності К/Н: 5325782600:00:031:0043 площею 14,1641.

Стягнути з Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (37645, Полтавська область, Миргородський район, село Великі Сорочинці, вулиця Гоголя, будинок 26, код ЄДРПОУ 24832716) на користь ОСОБА_1 (Полтавська область, Миргородський район, с. Ковалівка, РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.07.2024.

Суддя Дмитро СІРОШ