Рішення

від 02.07.2024 по справі 917/599/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024 Справа № 917/599/24

за позовною заявою Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, м. Хмельницький, 29041, ЄДРПОУ 21312821)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІС-ПОЛТАВА" (36008, Полтавська обл., місто Полтава, Вул. Леоніда Каденюка, буд. 1, ЄДРПОУ 34327481)

про стягнення 816000, 00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІС-ПОЛТАВА" про стягнення 816000,00 грн., що складається з штрафу у розмірі 408 000,00 грн., накладеного Рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.08.2023 №72/54-р/к у справі №72/23-21 та пені у розмірі 408 000,00 грн. за несплату штрафу.

Ухвалою від 15.04.24 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 07.05.2024.

Ухвалою від 07.05.24 суд постановив відкласти підготовче засідання на 30.05.2024 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 30.05.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 30.05.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/599/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 02.07.2024.

Сторони явку представників не забезпечили.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає, що ухвали по справі надсилалися позивачу в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та отримані ним.

Суд констатує, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

З метою дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи ухвали по справі надсилалися на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Полтавська обл., місто Полтава, Вул. Леоніда Каденюка (до перейменування вул.Серьогіна), буд. 1, проте повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Інформація про зміну юридичної адреси відповідача до суду не надходило.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття належних заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/599/24.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі Відділення, Позивач) від 18.08.2023 №72/54-р/к у справі №72/23-21 (далі рішення), згідно з пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на Товариство з обмеженою відповідальністю «АІС- Полтава» (надалі Товариство, Відповідач) накладено штрафні санкції у розмірі 408 000,00 грн.

Рекомендованим листом від 23.08.2023 року №72-02/1508 (0600040865087) на адресу Товариства було направлено копію зазначеного рішення Відділення. У листі Товариство попереджалось, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Зазначений лист повернувся до відділення «за закінченням терміну зберігання».

Інформацію про прийняте рішення Відділення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 24.10.2023 №213 (7611).

За твердженням позивача, датою вручення рішення Відділення Товариству вважається 03.11.2023 року. Строк, протягом якого Відповідач зобов`язаний був сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочався 03.11.2023 року і закінчився 03.01.2024 .

Як вказує позивач, відповідач всупереч згаданих приписів закону штраф, накладений рішенням, не сплатив. Станом на станом на дату звернення з позовом жодних документів на підтвердження оплати штрафу до позивача не подавалося.

За прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 408 000 гривень 00 коп.

Згідно наведеного у позові розрахунку пені за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням, позивач обчислював пеню таким чином:

1) початок нарахування пені за прострочення сплати штрафу 04.01.2024 р.;

2) за період з 04.01.2024 по 08.04.2024 р. прострочено 95 днів сплати штрафу;

розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 6120,00 (408000,00 х 1,5% = 6120,00), де: 408 000,00 гривень розмір штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 1,5 % розмір пені від суми штрафу за кожен день прострочення, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції;

3) за період з 04.01.2024 по 08.04.2024р. сума пені за прострочення сплати штрафу складає 581 400 ,00 (95 днів х 6120,00 гривень = 581 400,00 гривень, де: 95 днів кількість прострочених днів за період з 04.01.2024 по 08.04.2024 р.; 6120,00 гривень розмір пені за один день прострочення сплати штрафу).

Згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, розмір пені складає 408 000 (сто тридцять шість тисяч) гривень 00 коп.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаних нарахувань.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. (ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. (ч. 2,3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Як встановлено судом, що Рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі Відділення, Позивач) від 18.08.2023 №72/54-р/к у справі №72/23-21 (далі рішення), згідно з пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на Товариство з обмеженою відповідальністю «АІС- Полтава» (надалі Товариство, Відповідач) накладено штрафні санкції у розмірі 408 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що Рекомендованим листом від 23.08.2023 року №72-02/1508 (0600040865087) на адресу Товариства було направлено копію зазначеного рішення Відділення. У листі Товариство попереджалось, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Зазначений лист повернувся до відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:

-відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

-відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою,

- рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Інформацію про прийняте рішення Відділення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 24.10.2023 №213 (7611).

Отже, датою вручення рішення Відділення Товариству вважається 03.11.2023 року.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк, протягом якого Відповідач зобов`язаний був сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочався 03.11.2023 року і закінчився 03.01.2024.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Докази оплати відповідачем штрафу в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивачем розрахована та заявлена до стягнення пеня за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням, за період з 04.01.2024 по 08.04.2024 р. (включно).

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.

Оскільки відповідач у визначені законодавством строки не сплатив нарахований йому штраф, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно нарахував відповідачу пеню, яка дорівнює 408 000 гривень 00 коп.

Відповідно до ч.7 та 9 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Оскільки адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.08.2023 №72/54-р/к у справі №72/23-21 є таким що набрало чинності та є обов`язковим до виконання, і відповідач при цьому не надав суду доказів сплати штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням в добровільному порядку, в даному випадку суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача до державного бюджету України штрафу у розмірі 408 000 гривень 00 коп. та пеню у розмірі 408 000 гривень 00 коп. на загальну суму 816 000 гривень 00 коп.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 12 240 гривень 00 коп.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІС-ПОЛТАВА" (36008, Полтавська обл., місто Полтава, Вул.Леоніда Каденюка, буд. 1, ЄДРПОУ 34327481) штрафу у розмірі 408 000,00 (чотириста вісім тисяч) грн. та пені у розмірі 408 000,00 (чотириста вісім тисяч) грн. і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), рахунок UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІС-ПОЛТАВА" (36008, Полтавська обл., місто Полтава, Вул. Леоніда Каденюка, буд. 1, ЄДРПОУ 34327481) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України (адреса вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, м. Хмельницький, 29041, ЄДРПОУ 21312821) судовий збір у розмірі 12 240,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.07.2024

Суддя Киричук О.А.