Ухвала

від 09.07.2024 по справі 917/602/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

09.07.2024 Справа № 917/602/24

Суддя Погрібна С.В., після виходу з відпустки, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Укрросметал" про забезпечення позову по справі

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Укрросметал", пр-т Перемоги (Курський), 6, м. Суми, Сумська область, 40020

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Константа»», вул. Заводська, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36037

про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Укрросметал" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Константа»» про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.2021, 2 701 500,00 грн - основний борг, 145 169,00 грн - 3 % річних, 442 004,95 грн - пеня, 476 630,00 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою від 15.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 11.06.2024, 10:00.

11.06.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 30.07.2024, 10:30, про що постановлено відповідну ухвалу.

Від Приватного акціонерного товариства "Укрросметал" надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 9233 від 03.07.2024), в якій просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень № 5, разом із місцями загального користування на першому поверсі, які знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Павленківська, 3Д, загальною площею 287,4 м2, та місця загального користування площею 69,5 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2530921453080, який належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Константа»» (код ЄДРПОУ 37440271, 36037, м. Полтава, вул. Заводська, б. 3), шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним нерухомим майном, а також заборонити відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися (користуватися) таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше, а також із забороною державним реєстратором прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерство юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Обґрунтовуючи подану заяву заявник вказує, що існує реальна загроза відчуження нерухомого майна відповідачем, яке належить останньому на праві приватної власності, з метою не виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог позивача в повному або частковому обсязі.

На це вказує пасивна позиція відповідача та не зацікавленість у відстоюванні своєї позиції під час розгляду справи № 917/602/24, про що вказує його не явка в судове засідання, не подання до суду відзиву на позовну заяву, в строки надані судом, про що було зазначено представником позивача під час судового засідання, яке відбулось 11 червня 2024 року. Саме не виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу групи нежитлових приміщень № 5, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2530921453080, Адреса: Полтавська обл., м. Полтава, площа Павленківська, будинок 3д, вимусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав. У разі відсутності грошових коштів частково або в повній мірі для виконання рішення, у разі його ухвалення на користь позивача, останній зможе скористатись інститутом примусового виконання рішення, та маючи статус Стягувача у виконавчому провадженні задовольнити свої вимоги шляхом продажу майна, за яке з ним не розрахувався відповідач, а саме: об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень №5, разом із місцями загального користування на першому поверсі, які знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Павленківська, 3Д, загальною площею 287,4 м2, та місця загального користування площею 69,5 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2530921453080, на прилюдних торгах відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач стверджує, що має фактичні підстави вважати, що у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову, виконання можливого рішення суду може бути ускладнене чи, взагалі, неможливим, та просить накласти арешт не усе майно, яке належить ТОВ БВКК «КОНСТАНТА» на праві приватної власності, а лише на групу нежитлових приміщень №5, разом із місцями загального користування на першому поверсі, які знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Павленківська, 3Д, загальною площею 287,4 м2, та місця загального користування площею 69,5 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2530921453080.

При цьому суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту на кошти відповідача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені при обґрунтуванні поданої заяви, суд зазначає, що всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України заявником не зазначено достатньо обґрунтованих та підтверджених відповідними доказами фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову.

Згідно статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

До поданої заяви позивачем не додано жодних доказів які б свідчили про намір чи реальні дії відчуження нерухомого майна відповідачем, яке належить останньому на праві приватної власності.

Доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин.

З огляду на те, що заявником не подано доказів на підтвердження існування фактичних обставин, які можуть призвести до утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укрросметал" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її прийняття шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд.

Ухвалу підписано 09.07.2024.

Суддя Погрібна С.В.