ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2024 Справа № 917/307/24
Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», 36022, м. Полтава, вул. Панянки, 65Б, код ЄДРПОУ 42223804,
до Комунального підприємства «Спецкомунтранс», 37604, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Шишацька, 86, код ЄДРПОУ 30131862,
про стягнення 59 166,90 грн.
Без виклику сторін
ВСТАНОВИВ:
04.03.2024р. відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору. Ухвалу скеровано сторонам, в т.ч. відповідачу поштою, у зв"язку з відсутністю у нього зареєстрованого електронного кабінету в системі Електронний суд.
25.03.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність договірних відносин з позивачем у зазначений у позові період.
Згідно ч.ч.5,6 ст.6 ГПК України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відтак, відповідач є особою, яка у обов`язковому порядку зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет. Про це додатково було роз`яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі. Втім, за наявною у суду інформацією, ні станом на час відкриття провадження у справі, ні на час подання відзиву на позов, ні на час прийняття рішення у справі відповідачем не зареєстровано електронного кабінету.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, визначаються ГПК України.
Так, згідно ч.10 ст.165 ГПК України, суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.
Відтак, поданий відповідачем відзив судом до уваги не приймається.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2018 р. № 575 було прийнято рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (позивачу) ліцензії на право провадження діяльності з постачання електричної енергії споживачам.
З 01 січня 2019 року ТОВ «Полтаваенергозбут» згідно ліцензії, виданої на підставі постанови НКРЕКІІ № 575 від 26.06.2018 року, здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312 (далі - Постанова) були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Пунктом 2 Постанови визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Згідно з п. 1.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п. 3.2.6 Правил).
Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору постачання електричної енергії споживачу. Така комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору. Споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами. Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку. (п.3.2.10-3.12.14 Правил).
Так, позивачем на виконання викладених приписів розроблено та опубліковано на сайті в мережі Інтернет Договір про постачання електричної енергії споживачу та комерційну пропозицію №10 для споживачів, які фінансуються виключно з державного бюджету або місцевого бюджету відповідач, засновником якого є Миргородська міська рада, фінансується з місцевого бюджету і підпадає виключно під комерційну пропозицію постачальника №10.
Попередньо між сторонами по справі було укладено договір №219 12410 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022р. строком дії по 31.08.2022р. Проте, відповідач, усвідомлюючи закінчення строку дії цього договору, продовжив споживати електричну енергію за визначеними в заяві-приєднанні точками обліку та спожив у вересні 2022р. електричну енергію в осбязі 6 583 кВт*год, аа у жовтні 2022р. 6 469 кВт*год. За об`єктами відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відтак, як стверджує позивач, і з цим погоджується суд, споживаючи електричну енергію відповідач акцептував/засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції №10 для споживачів, які фінансуються виключно з державного або місцевого бюджету.
Судом досліджено подані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог. Зокрема, комерційну пропозицію №10 , договір про постачання електричної енергії споживачу (паперові копії), рахунки за вересень і жовтень 2022р., деталізації рахунків, Акти купівлі-продажу електричної енергії за вказані періоди і т.д. Вказані документи, як вбачається з матеріалів справи, не підписані споживачем (відповідачем) та повернуті ним без виконання згідно листа від 23.11.2022р. №05-23/773 (а.с.49). У вказаному листі відповідач повідомив, що термін дії договору щодо постачання активної електричної енергії споживачу від 17.01.2022р., укладений між сторонами по справі, закінчився 31.08.2022р. та договірні відносини між сторонами виконані в повному обсязі.
Однак вказані доводи відповідача не є підставою для відмови у задоволенні даного позову, оскільки,як вже вказано судом вище, відповідачем не спростовані доводи позивача стосовно того, що у вересні 2022р. ним продовжилося споживання електричної енергії, а відтак, споживаючи електричну енергію, відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії №21912410 від т01.09.2022р. на умовах комерційної пропозиції №10. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач і постачальник набули всіх прав та обов`язків по договору і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавствм України. Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Вказане (факт постачання електричної енергії відповідачу саме позивачем) підтверджується відповіддю на адвокатський запит вих.. від 04.08.2023р. адвоката позивача ОСОБА_1 , яка надана йому АТ «Полтаваобленерго» за №04 33/21 332 від 09.08.2023р. Згідно даної відповіді, постачальником електричної енергії КП «Спецкомунтранс» за період з 01.09.2022р. по 31.10.2022р. є ТОВ «Полтаваенергозбут», вказано обсяги споживання електричної енергії за вказаний період відповідачем по 55 об`єктам (а.с.38-40).
Умовами вказаного договору та комерційної пропозиції визначено, серед іншого:
-споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до договору;
-розрахунковим періодом є календарний місяць;
-оплата електроенергії здійснюється споживачем за фактичну спожиту електроенергію на підставі отриманого у постачальника рахунку протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 год. 25 числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у договорі та/або розрахункових документах постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок постачальника;
-- розрахунковий період календарний місяць з першого по останнє число включно;
-Постачальник до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію і разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії надає його споживачу. Якщо споживач не повернув підписаний Акт протягом 5 робочих днів або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, він вважається погодженим сторонами;
-Спосіб отримання рахунку і акту споживач отримує їх у зручний для нього спосіб (електронною поштою, поштовим зв`язком і т.д.).
Відтак, суд вважає правомірними і обргунтованими позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 54 062.06 грн.за спожиту електричну енергію у вересні жовтні 2022 року.
Стосовно позовних вимог про стягнення 1 689,10 грн річних за період з 01.10.2022р. по 30.11.2023р. та 3 415,74 грн інфляційних за перід з 16.11.2022р. по 15.10.2023р.:
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17). Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що фактично обрахунок річних за простроченням зобов"язання з оплати за вересень 2022р. починається позивачем не з 01.10.22р., як заявлено в тексті позову, а з 01.11.2022р., що відповідає умовам договору та положенням чинного законодавства; суми, заявлені до стягнення, обраховані арифметично правильно та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що позивач звертався до Господарського суду Полтавської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача боргу за договором від 01.09.2022р. №21912410, річних та інфляційних; 17.04..2023р. було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 54 062,06 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 604,90 грн річних, 1007,70 грн інфляційних, 268,40 грн судового збору. У зв"язку з поданням відповідачем заяви про скасування судового наказу, ухвалою від 16.05.2023р. вказаний судовий наказ було скасовано та роз"яснено стягувачу його право звернутися з тими ж вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Комунального підприємства «Спецкомунтранс» (м.Миргород, вул..Шишацька, буд.86, код ЄДРПОУ 30131862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (36022, м. Полтава, вул. Панянки, 65Б, код ЄДРПОУ 42223804) 54 062,06 грн основного боргу, 1 689,10 грн річних, 3415,74 грн інфляційних.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.07.2024р.
Рішення набирає законної сили та може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені ГПК України (ст.ст.241,256-257 ГПК України).
СуддяО.С.Мацко
-
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120306149 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Мацко О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні