Ухвала
від 04.07.2024 по справі 918/220/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" липня 2024 р. м. Рівне Справа №918/220/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про неплатоспроможність

у судове засідання учасники провадження у справі не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2024 року до Господарського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено заяву арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни про участь у справі про неплатоспроможність.

28 лютого 2024 року до Господарського суду Рівненської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за 3 місяці повноважень в сумі 45 420 грн 00 коп.

Ухвалою від 04.03.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Підготовче засідання призначено на 19.03.2024.

Ухвалою від 19.03.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризацію боргів боржника - ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну. Заборонено ОСОБА_1 відчужувати майно. Строк виконання всіх грошових зобов`язань ОСОБА_1 вважається таким, що настав 19.03.2024. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 18.04.2024 для подачі до Господарського суду Рівненської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 19.06.2024 для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника. Визначено дату проведення попереднього судового засідання 14.05.2024 Зобов`язано арбітражного керуючого не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника. Зобов`язано керуючого реструктуризацією у строк до 10.05.2024 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Окрім того, ухвалою від 19.03.2024:

- зобов`язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, - Головне управління ДПС у Рівненській області, надати керуючому реструктуризацією ОСОБА_2 та господарському суду інформацію про доходи за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки та станом на 01.01.2024 боржника ОСОБА_1 та членів його сім`ї: батько ОСОБА_3 , матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 ;

- зобов`язано орган державної прикордонної служби - Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надати керуючому реструктуризацією Мельник Ірині Анатоліївні та господарському суду інформацію про перетинання боржником - ОСОБА_1 та членами його сім`ї: батько ОСОБА_3 , матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 державного кордону за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки;

- зобов`язано Державну митну службу України надати керуючому реструктуризацією ОСОБА_2 та господарському суду інформацію щодо фактів декларування при переміщенні через митний кордон України за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки товарів боржником ОСОБА_1 та членами його сім`ї: батько ОСОБА_3 , матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 ;

- зобов`язано банківські установи, в яких відкрито рахунки ОСОБА_1 надати керуючому реструктуризацією ОСОБА_2 та господарському суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника ОСОБА_1 .

Належним чином засвідчена копія даної ухвали від 19.03.2024 направлена боржнику ОСОБА_1 ; арбітражному керуючому Мельник Ірині Анатоліївні; Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; приватному виконавцю Сідоренку Сергію Петровичу; приватному виконавцю Ярмошевич Наталії Олексіївні; Головному управлінню Державної податкової служби у Рівненській області; Рівненському міському суду Рівненської області; Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України; Державній митній службі України; Відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; органам, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; банківським установам, в яких відкрито рахунки боржника, а також потенційним кредиторам: Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк», Акціонерному товариству «Універсал Банк»; ОСОБА_7 ; ОСОБА_4 ; Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС"; Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ»; Товариству з обмеженою відповідальністю "СІТІ ФАКТОР".

21 березня 2024 року о 18:28 год. на офіційному веб-порталі судової влади України https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=72813v=6223099837t=6 оприлюднено Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Номер публікації: НОМЕР_2 .

Строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника у справі № 918/220/24 (з урахуванням з ч. 1 ст. 45 КУзПБ) тривав до 22.04.2024 включно.

27 березня 2024 року від Головного управління ДПС у Рівненській області на виконання вимог ухвали від 19.03.2024 надійшов лист про надання інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (ДРФО) про доходи за 2020, 2021, 2022 роки та по 4 квартал 2023 року боржника ОСОБА_1 та членів його сім`ї: батько ОСОБА_3 , матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 .

01 квітня 2024 року в межах процесуального строку, встановленого КУзПБ, через підсистему "Електронний суд від представника Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» Смолянюк Інни Анатоліївни надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 918/220/24.

Ухвалою від 02.04.2024 заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з грошовими вимогами кредитора до боржника прийнято та призначено її до розгляду у попередньому засіданні суду на 14.05.2024. Зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду, у строк до 18.04.2024 (включно), відомості про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредитора), а також доказів направлення заявнику відомостей про результати розгляду його заяви.

04 квітня 2024 року від Державної митної служби України на виконання вимог ухвали від 19.03.2024 надійшов лист про надання інформації з баз даних Єдиної інформаційної автоматизованої системи митних органів та Автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" щодо фактів декларування при переміщенні через митний кордон України за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки товарів боржником ОСОБА_1 та членами його сім`ї: батько ОСОБА_3 , матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 . Із листа-відповіді вбачається про відсутність фактів декларування.

08 квітня 2024 року від органу державної прикордонної служби - Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист про надання інформації з бази даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали та тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території" про перетинання боржником - ОСОБА_1 та членами його сім`ї: батько ОСОБА_3 , матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією за 2020, 2021, 2022, 2023 та станом на 05.04.2024. Із листа-відповіді вбачається про відсутність фактів перетинання.

09 квітня 2024 року від Головного управління ДПС у Рівненській області на виконання вимог ухвали від 19.03.2024 надійшов лист про надання інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (ДРФО) про доходи за 2020, 2021, 2022 та по 4 квартал 2023 року боржника ОСОБА_1 та членів його сім`ї: батько ОСОБА_3 , матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 . У даному листі контролюючий орган повідомляє, що боржник ОСОБА_1 в органах ДПС Рівненської області на обліку як самозайнята особа не перебуває.

22 квітня 2024 року в межах процесуального строку, встановленого КУзПБ від представника ОСОБА_4 адвоката Василюк Валерії Валеріївни надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 918/220/24.

22 квітня 2024 року в межах процесуального строку, встановленого КУзПБ, від ОСОБА_7 надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 918/220/24.

22 квітня 2024 року в межах процесуального строку, встановленого КУзПБ через підсистему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Ювко Віталія Олександровича надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 918/220/24.

Ухвалою від 23.04.2024 заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання грошових вимог кредитора у справі залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" строк та спосіб на усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог кредитора.

Ухвалою від 23.04.2024 заяву ОСОБА_7 про визнання грошових вимог кредитора у справі за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено ОСОБА_7 строк та спосіб на усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог кредитора.

Ухвалою від 25.04.2024 заяву ОСОБА_4 про визнання грошових вимог кредитора у справі залишено без руху. Встановлено ОСОБА_4 строк та спосіб на усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог кредитора.

08 травня 2024 року на поштову адресу господарського суду від представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою від 13.05.2024 заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання грошових вимог кредитора у справі за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність та додані до неї документи повернуто заявнику на адресу: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 14.05.2024 заяву ОСОБА_4 про визнання грошових вимог кредитора у справі прийнято та призначено її до розгляду у попередньому засіданні суду на 14.05.2024. Зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду відомості про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_4 (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредитора), а також доказів направлення заявнику відомостей про результати розгляду його заяви.

14 травня 2024 року від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про відкладення судове засідання.

Ухвалою від 14.05.2024 оголошено перерву у попередньому судовому засіданні до 28.05.2024. Повторно зобов`язано керуючого реструктуризацією виконати вимоги ухвал від 19.03.2024 та від 02.04.2024, а саме: надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, Звіт про результати перевірки декларації боржника, а також надати докази направлення такого звіту кредиторам та боржнику; докази проведення інвентаризації майна боржника та докази визначення його вартості.

15 травня 2024 року поза межами 30-денного процесуального строку, встановленого КУзПБ, через підсистему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Ювко Віталія Олександровича надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 918/220/24.

Ухвалою від 16.05.2024 заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання грошових вимог кредитора у справі прийнято та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.05.2024. Зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду до 24.05.2024 (включно) відомості про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредитора), а також доказів направлення заявнику відомостей про результати розгляду його заяви.

22 травня 2024 року від керуючого реструктуризацією надійшли пояснення у справі, в яких арбітражний керуючий Мельник Ірина Анатоліївна вказала, що аналізуючи отримані матеріали щодо боржника - фізичної особи ОСОБА_1 керуючим реструктуризацією не виявлено наявності в боржника грошового зобов`язання перед кредиторами щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Крім даного, відсутні відомості і щодо того, що у боржника наявні зобов`язання, які є забезпечені заставою майна активів боржника.

22 травня 2024 року від керуючого реструктуризацією надійшов Звіт про надіслані заявникам кредиторських вимог до боржника (Акціонерному товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк") повідомлення про результати розгляду їхніх вимог.

Ухвалою від 28.05.2024 заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання грошових вимог кредитора у справі № 918/220/24 - задоволено. Визнано грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 у розмірі 45 609 грн 86 коп. - друга черга задоволення. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі витрати Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на оплату судового збору у розмірі 4 844 грн 80 коп. Визнано Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" конкурсним кредитором у справі № 918/220/24, який не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Оголошено перерву у попередньому судовому засіданні до 11.06.2024. Запропоновано ОСОБА_1 надати суду до 07.06.2024 (включно) письмові пояснення щодо мети отримання за розпискою від 23.01.2023 коштів від ОСОБА_4 та подальше їх використання, з документальним обґрунтуванням. Запропоновано Акціонерному Товариству "Універсал Банк" надати суду до 07.06.2024 (включно) обґрунтований розрахунок з відображенням періодів виникнення грошової вимоги до боржника заявленої як заборгованість за порушення грошового зобов`язання у сумі 1079,60 грн (правова природа та підстави її нарахування).

Ухвалою від 03.06.2024 заяву ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання грошових вимог кредитора у справі за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність та додані до неї документи повернуто заявнику на адресу: АДРЕСА_3 .

05 червня 2024 року від керуючого реструктуризацією надійшли:

- Звіт про результатами перевірки декларації про майновий стан боржника із доказами його направлення 04.06.2024 боржнику та кредиторам (у тому числі заявникам грошових вимог до боржника);

- клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

07 червня 2024 року від керуючого реструктуризацією ОСОБА_2 надійшло клопотання про виплату грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 918/220/24.

10 червня 2024 року через підсистему "Електронний суд ЄСІТС" від Акціонерного Товариства "Універсал Банк" надійшли пояснення на виконання вимог ухвали від 28.05.2024.

11 червня 2024 року від боржника надійшло клопотання про відкладення судового засідання з метою надання можливості виконати вимоги ухвали від 28.05.2024.

11 червня 2024 року від керуючого реструктуризацією надійшли:

- клопотання про долучення до матеріалів справи доказів;

- клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із знаходженням ОСОБА_2 на лікарняному.

Ухвалою від 11.06.2024 оголошено перерву у попередньому судовому засіданні до 04.07.2024. Усну заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про участь у судовому засіданні 04.07.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 918/220/24 - задоволено. Продовжено ОСОБА_1 строк для надання письмових пояснень щодо мети отримання за розпискою від 23.01.2023 коштів від ОСОБА_4 та подальше їх використання, з документальним обґрунтуванням - до початку судового засідання 02.07.2024 (включно). Запропоновано керуючому реструктуризацією надати суду до 02.07.2024 (включно) правову позицію щодо грошових вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з урахуванням письмових пояснень Банку, поданих на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2024.

Ухвалою від 13.06.2024 клопотання ОСОБА_2 № 02-02/20-918/220/23-33 від 07.06.2024 про виплату грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 918/220/24 за період з 19.03.2024 по 31.05.2024 задоволено. Постановлено здійснити сплату основної винагороди арбітражному керуючому Мельник Ірині Анатоліївні за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 19.03.2024 по 31.05.2024 у справі № 918/220/24 у розмірі 36 629 грн 03 коп. з депозитного рахунку Господарського суду Рівненської області за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1 .

17 червня 2024 року від представника кредитора Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Ювко Віталія Олександровича надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та внесення його даних до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи.

04 липня 2024 року від боржника ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо мети отримання за розпискою від 23.01.2023 коштів від ОСОБА_4 та подальше їх використання, з документальним обґрунтуванням.

У судове засідання 04.07.2024 учасники справи, заявники грошових вимог до боржника не з`явились, не забезпечили явку уповноважених представників, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення.

Зважаючи на те, що заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило то суд дійшов висновку про проведення судового засідання без участі представників сторін та учасників по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18).

Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Судом встановлено, що на розгляді перебувають заяви з грошовими вимогами до боржника, що надійшли від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_4 .

Господарський суд, розглянувши заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про визнання його кредитором встановив наступне.

Заява надійшла до суду у межах встановленого законом процесуального строку.

В обґрунтування грошових вимог Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» вказує, що заборгованість ОСОБА_1 виникла на підставі невиконання боржником зобов`язань по Договору про надання банківських послуг, укладеному 31.08.2018 шляхом підписання ОСОБА_1 Анкети-Заяви до даного Договору та Додатку неї. У Заяві-анкеті клієнт просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_4 у гривні та встановити кредитний ліміт. Після цього, Клієнт отримав платіжну картку за Договором про надання банківських послуг «Моnоbank».

Заявник вказує, що заборгованість ОСОБА_1 становить 56 525 грн 38 коп. та складається із:

- 52 694 грн 78 коп. - заборгованість за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.20222 по справі № 569/11055/22;

- 2 481 грн 00 коп. - судовий збір за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.20222 по справі № 569/11055/22;

- 1 079 грн 60 коп. заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Зі звіту керуючого реструктуризацією боржника № 02-02/20-918/220/24-26 від 21.05.2024 про надіслані кредиторам боржника по справі № 918/220/24 повідомлень про результати розгляду грошових вимог, а також із Повідомлення № 02-02/20-918/220/24-24 від 13.05.2024 керуючого реструктуризацією про результати розгляду вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» вбачається, що арбітражний керуючий Мельник Ірина Анатоліївна частково визнає заявлені вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на суму 55 175 грн 78 грн (як вимоги 2 (другої) черги задоволення). Вимога щодо стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання, що по своїй природі є свого роду санкцією за незалежне повернення отриманих коштів в кредит, в сумі 1 079 грн. 60 коп. - відхиляється.

Як вбачається, від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшли додаткові пояснення стосовно грошової вимоги до боржника заявленої як заборгованість за порушення грошового зобов`язання у сумі 1 079,60 грн (правова природа та підстави її нарахування), в тому числі обґрунтований розрахунок з відображенням періодів виникнення заборгованості.

В той же час, керуючий реструктуризацією не скористався наданою йому можливістю надати суду свою правову позицію щодо грошових вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з урахуванням письмових пояснень Банку, поданих на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2024.

Господарський суд, розглянувши заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про визнання його кредитором, дослідивши матеріали справи та заперечення арбітражного керуючого, дійшов висновку про визнання грошових вимог Банку на загальну суму 56 525 грн 38 коп. з огляду на наступне.

Існує судове рішення, яке має преюдиційне значення для розгляду заяви Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з грошовими вимогами до боржника, а саме: рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2022 по справі № 569/11055/22 за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 52 694, 78 грн.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

Отже, виходячи з вищевикладеного, враховуючи принцип обов`язковості судових рішень згідно ст.129-1 Конституції України, а також принцип правової певності як основний елемент верховенства права, рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 по справі № 569/11055/22, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів та має преюдиціальне значення, а встановлені при його ухваленні обставини повторного доказування при розгляді заяви Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з грошовими вимогами до боржника у справі № 918/220/24 не потребують в силу ч.4 ст.75 ГПК України.

Як вбачається із рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 по справі № 569/11055/22, судом встановлено, що 31.08.2018 між Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує та зобов`язується виконувати його умови, а також, що він ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Він беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Крім того, в п.6 Анкети-заяви зазначено, що відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку. Він засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також він визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Він підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису.

Згідно п. 2.3 розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів (надалі - Умови) відповідно до статті 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів.

Між сторонами відповідно до п. 5.3, 5.7.1 розділу І Умов погоджено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку за допомогою дистанційного обслуговування для отримання інформації за договором, випуску і перевипуску платіжних карток, а також з метою отримання інших послуг, що надаються банком.

Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Мonobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону або при активації клієнтом віртуальної картки в мобільному додатку. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код (п. 2.1, 2.4, 2.5 розділу ІІ Умов).

На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах (п. 5.9 розділу ІІ Умов).

Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами (п. 5.11 розділу ІІ Умов).

За порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків (п. 5.15 розділу ІІ Умов).

Відповідно до п. 5.16 розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку, не пізніше трьох робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені (п. 5.17 розділу ІІ Умов).

При цьому у разі, якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці 1 цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу) (п. 5.18 розділу ІІ Умов).

У випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій (п. 5.19 розділу ІІ Умов).

Відповідно до п. 5.22 розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Так, згідно з Тарифами банку пільговий період за карткою встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1% на місяць; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Судом встановлено, що підписавши Анкету-заяву боржник підтвердив, що ця Анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує та зобов`язується виконувати його умови, вона ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, та отримала їх примірники в мобільному додатку, а тому сторонами було погоджено усі істотні умови договору, зокрема щодо збільшення кредитного ліміту, сплати відсотків, пені та комісії.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору від 31.08.2018 позивачем були виконані, а саме відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок та надана можливість розпоряджатися кредитними коштами.

Натомість з наданого представником позивача розрахунку заборгованості, де відображено рух коштів з використанням кредиту та його погашенням, вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у результаті чого станом на 11 січня 2022 року виникла заборгованість у розмірі 52 694, 78 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідач неналежно виконує взяті зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Суд у справі № 569/11055/22, розглянувши позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 52 694, 78 грн. ухвалив рішення від 01.11.2022, за яким присудив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 31.08.2018 в розмірі 52 694, 78 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом та судові витрати у розмірі 2 481, 00 грн.

З урахуванням викладеного суд виснує, що грошові вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на суму 52 694, 78 грн + 2 481, 00 грн. підтверджені належним чином.

Стосовно грошових вимог Банку на суму 1 079,60 грн, суд зазначає наступне.

Як вбачається, від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшли додаткові пояснення стосовно даної грошової вимоги до боржника заявленої як заборгованість за порушення грошового зобов`язання у сумі 1079,60 грн. У даних поясненнях Банк вказав, що дана вимога виникла у період із 12.01.2022 до 31.01.2022 та за своєю правовою природою є 74,4 % річних від простроченої суми 52 694, 78 грн. Також Банк зауважує, що у вимозі про необхідність повернення всієї суми боргу за кредитом Банк завжди вказує про необхідність оплати в терміновому порядку. Таким чином від цього моменту подальше неповернення клієнтом раніше одержаних від Банку коштів свідчить про несанкціоноване користування клієнтом чужими грошовими коштами, за що останній у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України та підпункту 8.20 пункту 8 розділу І Умов має сплатити Банку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 922/175/18, за змістом якої встановлено, що формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 Цивільного кодексу України і статті 230 Господарського кодексу України. Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що відповідно п. 8.20. п.8 Розділу І Умов з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що за несвоєчасне виконання Клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, Клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

При цьому суд відхиляє заперечення керуючого реструктуризацією з огляду на наступне.

Керуючий реструктуризацією трактує вимогу Банку на суму 1 079,60 грн. як санкцію, що нарахована за порушення грошового зобов`язання в період з лютого 2022 року по 18.07.2022, тобто тоді коли на території України діяв режим воєнного стану, а відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Дійсно, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Водночас, як вбачається, Банк нараховує 74,4 % річних із 12.01.2022 до 31.01.2022, тобто за період, коли не було воєнного стану та не діяв пункт Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на який покликається керуючий реструктуризацією.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом перевірено розрахунок 74,4 % річних долучений заявником до додаткових пояснень, не виходячи при цьому за межі визначеного останнім періоду часу та встановлено, що за 1 день прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_1 нараховано 53 грн 98 коп. З огляду на те, що Банк здійснив нарахування із 12.01.2022 до 31.01.2022 - відтак загальна сума заборгованості боржника за порушення грошового зобов`язання на суму 52 964 грн 78 коп. - обґрунтовано становить 1079,60 грн.

Крім того, суд зауважує, що факт не заявлення позовної вимоги про стягнення відсотків річних при зверненні Банку до боржника з позовом, що був пред`явлений суду загальної юрисдикції у справі №569/11055/22 не свідчить про заборону нарахування відсотків річних, що передбачені умовами Договору про надання банківських послуг «Моnоbank», за невиконання боржником зобов`язань на суму прострочених зобов`язань. Банк у даному випадку використав передбачені умовами договору заходи щодо стягнення заборгованості, включаючи нарахування відсотків за користування кредитом за прострочення платежів.

Відповідно КУзПБ за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена п. 4 ст. 133 даного Кодексу.

Зважаючи на викладене у сукупності, господарський суд визнає вимоги кредитора Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» у розмірі 56 525 грн 38 коп. (з яких: 52 694 грн 78 коп. - заборгованість за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.20222 по справі № 569/11055/22; 2 481 грн 00 коп. - судовий збір за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.20222 по справі № 569/11055/22; 1 079 грн 60 коп. заборгованість за порушення грошового зобов`язання) - друга черга задоволення.

Згідно з п. 2.10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство (неплатоспроможність), судовий збір становить - 2 розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто станом на 01.04.2024 - 6 056 грн 00 коп.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

За таких обставин, враховуючи, що заяву з грошовими вимогами до боржника подано 01.04.2024 через підсистему "Електронний суд", відповідно Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» зобов`язане було сплатити судовий збір у розмірі 4 844 грн 80 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору від 6 056 грн 00 коп.

Судом встановлено, що заявником внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме: 6 056 грн 00 коп. із належних 4 844 грн 80 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 9595/10 від 27.03.2024.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд дійшов висновку, що сума судового збору яка підлягає поверненню Акціонерному товариству «УНІВЕРСАЛ БАНК» з Державного бюджету України становить 1 211 грн 20 коп.

Відтак суд роз`яснює Акціонерному товариству «УНІВЕРСАЛ БАНК» про його можливість звернення до суду із письмовим клопотанням про повернення з Державного бюджету України 1 211 грн 20 коп у зв`язку із сплатою судового збору із надлишком.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням викладеного господарський суд дійшов висновку про включення до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» у розмірі 4 844 грн 80 коп., які підтверджуються платіжною інструкцією № 9595/10 від 27.03.2024.

Господарський суд, розглянувши заяву ОСОБА_4 про визнання її кредитором встановив наступне.

Заява надійшла до суду у межах встановленого законом процесуального строку.

В обґрунтування грошових вимог ОСОБА_4 вказує, що 23.01.2023 позичила ОСОБА_1 , що є боржником в даній судовій справі, кошти в сумі 10 000.00 дол. США, які позичальник зобов`язувався повернути до 31.12.2023. На підтвердження передачі боржник власноруч написав розписку, вказавши в ній свої дані (адреса проживання та РНОКПП), яку скріпив своїм підписом. Однак у встановлений строк ОСОБА_1 позику позичальнику не повернув в повному обсязі, у зв`язку з чим ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про грошові вимоги до боржника в розмірі 397 879 грн 00 коп., що включає основний борг по тілу позики за курсом НБУ станом на 22.04.2024.

На підтвердження обставин, що викладені в заяві, кредитором надано: копію розписки від 23.01.2023, копії Податкових декларації за 2021, 2022 роки.

Зі звіту керуючого реструктуризацією боржника № 02-02/20-918/220/24-26 про надіслані кредиторам боржника ОСОБА_1 по справі № 918/220/24 повідомлень про результати розгляду грошових вимог, а також із Повідомлення вих. № 02-02/20-918/220/24-22 від 13.05.2024 про результати розгляду Заяви про визнання кредитором ОСОБА_4 до боржника вбачається, що арбітражний керуючий Мельник Ірина Анатоліївна, розглянувши письмову заяву, повідомляє, що оскільки заявлені грошові вимоги до боржника не забезпечені заставою, а також з урахуванням ст. ст. 12, 45, 113, 114, 122 та 133 КУзПБ, - грошові вимоги кредитора визнаються керуючим реструктуризацією в повному обсязі на суму 10 000,00 дол. США, що станом на дату звернення з заявою еквівалентно за курсом НБУ 397 879 грн 00 коп., як такі, що підлягають включенню до Реєстру вимог кредиторів у справі № 918/220/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 як вимоги 2 (другої) черги задоволення.

Судом встановлено, що повідомлення про результати розгляду грошових вимог керуючий реструктуризацію боржника направила для заявника кредиторських вимог ОСОБА_4 14.05.2024 на її електронну пошту.

У судових засіданнях 28.05.2024 та 11.06.2024 під час розгляду заяви ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника, присутній у судовому засіданні в режимі ВКЗ представник АТ КБ «Приватбанк» заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_4 та піддав сумніву отримання 23.01.2023 коштів від ОСОБА_4 та будь-яке їх спрямування боржницею на свої цілі.

У даних поясненнях суду письмових поясненнях боржник вказав, що 23.01.2023 дійсно отримав від ОСОБА_4 в позику грошові кошти в розмірі 10 000,00 дол. США строком до 31.112.2023.

Також боржник зазначив, що з початком збройної агресії рф щодо України активно займається волонтерством, що підтверджується посвідченням; в основному разом з іншими волонтерами спеціалізується на тому, що ремонтує та привозить до потреб армії транспортні засоби, які із провіантом доставляє по відповідних напрямках в ті військові частини, з якими співпрацює. Кошти боржник змушений був позичити у зв`язку із необхідністю придбання деталей для транспортного засобу. Так, позичені кошти, які отримані в готівковому вигляді та частково наявні власні грошові кошти були використані на придбання автозапчастин та інших деталей. Частина з придбаних деталей були в січні-лютому 2023 року встановлені на особистий транспортний засіб боржника - автомобіль ЗИЛ А-75, який ОСОБА_1 в той період ремонтував та частина коштів на транспортні засоби, які боржник та інші волонтери приганяли з Європи та в подальшому ремонтували для потреб ЗСУ.

За змістом ст. 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Суд звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

У справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 20.05.2021 у справі №922/3369/19, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 20.09.2022 від №911/2796/21).

Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом. Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.

Суд зауважує, що заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Судом встановлено, що 23.01.2023 ОСОБА_4 позичила ОСОБА_1 , що є боржником у справі № 918/220/24, грошові кошти у сумі 10 000 дол. США, на підтвердження чого боржником від власного імені написано розписку.

Розписка містить підпис ОСОБА_1 . У розписці зазначені ідентифікаційний податковий номер ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та їх адреси.

Із розписки вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язався повернути ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 10 000 дол. США у строк до 31.12.2023.

Доказів повернення 10 000 дол. США для ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Досліджуючи розписку у даній справі, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №902/221/22, в якій зроблені наступні правові висновки: "Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначений правовий висновок викладений також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц, що повністю відповідає усталеній правовій позиції, відображеній, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 18.03.2013 у справі № 6-63цс13, а також у перелічених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду у справах №№604/1038/16-ц, 707/2606/16-ц, 143/280/17, 559/2587/19, 464/5314/17, 319/1669/16, 524/4946/16, 604/1038/16.

Судова палата під час розгляду цієї справи враховує, що згідно наведеної усталеної правової позиції боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей.

Втім, такий правовий висновок є застосовним у позовному провадженні, коли між кредитором та боржником за борговою розпискою існує відповідний спір, з метою вирішення якого сторона звертається із позовом до суду.

Натомість, у справах про неплатоспроможність існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, що виникли на підставі боргової розписки, від вирішення спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості за борговою розпискою.

Зазначена відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог.

Беручи до уваги зазначені мотиви, судова палата дійшла висновку, що задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки, покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.

За таких обставин, господарському суду під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника варто керуватися не лише засадами, серед інших, належності (ст. 76 ГПК України) та допустимості (ст. 77 ГПК України) доказів, а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв`язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.

Тож, у разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.

Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов`язальних правовідносин за відповідним договором позики.

У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов`язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

При цьому, визначена приписами ст. 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов`язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів.

Тобто, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов`язань на підставі інших доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики".

Як зазначалося вище, на підтвердження своїх вимог у справі №918/220/24 ОСОБА_4 долучила до заяви з грошовими вимогами до боржника розписку та докази спроможності позичити 10 000 дол. США, а саме: податкові декларації про доходи за 2021 та 2022 роки.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видасться боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-бЗцсІЗ та в постанові Верховного Суду від 26.04.2022 у справі № 753/1349/20 (провадження № 61-14052св21).

Отже, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує не тільки факт укладення договору позики та зміст його умов, але й факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

При цьому, ОСОБА_4 долучила докази, що документально підтверджують джерела походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, а саме: податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 2021, 2022 роки.

Судом встановлено, що сукупний дохід ОСОБА_4 за 2021-2022 роки становив 3 661 000 грн 00 коп., а відтак фізична особа-кредитор мала реальну можливість позичити для ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000 дол. США у січні 2023 року, позаяк була фінансово спроможна на надання відповідної позики.

Отже, ОСОБА_4 надано сукупність необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності (дійсності) грошового зобов`язання.

Крім того, судом встановлено, що боржник 24.01.2023, 25.01.2023 та 29.01.2023 здійснив витрати на загальну суму 315 764 грн 52 коп. на придбання автозапчастин та мастильних матеріалів для транспортних засобів, що підтверджується відповідними накладними № 10, 11, 15, 16, копії яких долучено боржником до письмових пояснень від 04.07.2024.

Водночас, як вже вище зазначалося, АТ КБ «Приватбанк» у судових засіданнях піддавав сумнівам обґрунтованість кредиторських вимог ОСОБА_4 та вказував на можливе створення штучної заборгованості за фіктивною борговою розпискою для збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів і можливості впливу на процедуру неплатоспроможності фізичної особи.

Суд вважає за необхідне зазначити правові висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 15.03.2023 у справі №904/10560/17:

"61.3. Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

61.4. При цьому, передбачені ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство заперечення проти вимог інших кредиторів на стадії попереднього засідання господарського суду можуть ґрунтуватися на спростуванні наявності або розміру заявлених грошових вимог до боржника, з дотриманням презумпції правомірності правочину, на підставі якого (яких) такі вимоги виникли.

61.5. Як наслідок наявності такого права (на подання заперечень проти вимог інших кредиторів), кредитор боржника наділений, зокрема, правом на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень про визнання вимог інших кредиторів, на перегляд відповідних судових рішень за нововиявленими обставинами, а також на спростування презумпції правомірності правочину, укладеного боржником з іншим кредитором, з якого у боржника виникло грошове зобов`язання перед іншим кредитором, а саме правом на оскарження у межах справи про банкрутство правочинів, на підставі яких у іншого кредитора виникло право грошової вимоги до боржника.

61.6. Оцінка та заперечення права кредитора звернутися з відповідним позовом здійснюються за загальним правилом, яке визначає передумови звернення до суду за захистом порушеного права (статті 15, 16 ЦК України, статті 4, 41, 45 ГПК України), зокрема, шляхом спростування особою, що заперечує відповідне право кредитора, існування у кредитора грошового зобов`язання до боржника.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.07.2022 у справі № 904/6251/20 (904/313/21)".

Вказана позиція висловлена Верховним Судом в рамках застосування приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У цій справі, процедура неплатоспроможності боржника регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), проте, викладена вище правова позиція щодо права кредитора на заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів, з огляду на приписи ч. 6 ст. 45 КУзПБ, не втратила своєї актуальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №903/780/22 від 20.06.2023.

Таким чином, суд вважає, що усні заперечення АТ КБ «Приватбанк» висловлені представником Банку у судових засіданнях 28.05.2024 та 11.06.2024 щодо грошових вимог ОСОБА_4 є однією з форм заперечення кредитора щодо визнання вимог інших кредиторів, право на яке передбачено ч. 6 ст. 45 КУзПБ.

Дослідивши письмові пояснення боржника та документи, що до них долучені, судом встановлено, що 23.01.2023 ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 10 000 дол. США які зобов`язувався повернути до 31.12.2023.

Однак, ОСОБА_1 ані у строк до 31.12.2023, ані в подальшому свого обов`язку не виконав, борг позикодавцю ОСОБА_4 не повернув.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Н наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане. (Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13, від 02.07.2014 у справі №6-79цс14, від 13.12.2017 у справі №6-99цс17, постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №154/3443/18).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

При цьому, факт укладення договору позики (шляхом отримання розписки) не оспорюється ні позикодавцем, ні позичальником.

Головним обов`язком суду та взагалі суттю судового провадження є встановлення істинних фактичних обставин у справі. У свою чергу учасники по справі здійснюють відповідні процесуальні дії щодо доведення тих чи інших обставин (фактів) шляхом надання доказів, а вже суд їх повинен об`єктивно оцінити.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, керуючись внутрішнім переконанням та засадами розумності та справедливості, з урахуванням сукупності доказів та їх причинно-наслідкового зв`язку, - судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено реальність грошового зобов`язання ОСОБА_1 перед ОСОБА_4 на суму 10 000 дол. США.

Відтак суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_4 про визнання грошових вимог до боржника.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У постанові ВП ВС від 23.10.2019 № 723/304/16-ц (14-360цс19) зазначено наступне.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України, а також частини 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Із заяви ОСОБА_4 вбачається, що заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 10 000 дол. США в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника 22.04.2024, тобто у розмірі 397 879 грн 00 коп.

Судом встановлено, що заявник звернувся до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника 22.04.2024 - через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС.

Відповідно до офіційного курсу долара США до гривні за даними НБУ, що розміщенні на за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=22.04.2024period=daily станом на 22.04.2024 за 1 долар США необхідно було сплатити 39,7879 грн, у зв`язку з чим грошові вимоги 10 000 доларів США в гривневому еквіваленті на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами становить 397 879 грн 00 коп. (10 000 доларів США *39,7879 грн./дол..США).

Статтею 133 КУзПБ встановлено порядок задоволення вимог кредиторів в справі про неплатоспроможність. Таким чином відповідно до п. 4 даної статті Кодексу вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи той факт, що заявлені грошові вимоги ОСОБА_4 до боржника не забезпечені заставою, а також керуючись ст. ст. 12, 45, 113, 114, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ОСОБА_4 просить суд визнати її грошові вимоги 10 000 дол. США в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника - на суму 397 879 грн 00 коп. господарський суд дійшов висновку про визнання саме такого розміру вимог.

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена п. 4 ст. 133 даного Кодексу.

Зважаючи на викладене у сукупності, господарський суд визнає вимоги кредитора ОСОБА_4 до боржника у справі № 918/220/24 у розмірі 397 879 грн 00 коп. - друга черга задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що заяву з грошовими вимогами до боржника подано 22.04.2024 через підсистему "Електронний суд", відповідно ОСОБА_4 зобов`язана була сплатити судовий збір у розмірі 4 844 грн 80 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору від 6 056 грн 00 коп.

Судом встановлено, що заявником внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 6 056 грн 00 коп. із належних 4 844 грн 80 коп., що підтверджується квитанцією № 9341-0369-5364-1306 від 03.05.2024.

За таких обставин, у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд дійшов висновку, що сума судового збору яка підлягає поверненню ОСОБА_4 з Державного бюджету України становить 1 211 грн 20 коп.

Відтак суд роз`яснює ОСОБА_4 про її можливість звернення до суду із письмовим клопотанням про повернення з Державного бюджету України 1 211 грн 20 коп у зв`язку із сплатою судового збору із надлишком.

Приписами п. 2 ст. 47 КУзПБ передбачено, що розпорядник майна (керуючий реструктуризацією) за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 123 КУзПБ, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Керуючись ст. ст. 222, 234, 235 ГПК України, ст. ст. 45, 46, 47, 122, 123, 133 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства УНІВЕРСАЛ БАНК про визнання грошових вимог кредитора у справі № 918/220/24 задовольнити.

2. Визнати грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства УНІВЕРСАЛ БАНК (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 56 525 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн 38 коп. (з яких: 52 694 грн 78 коп. - заборгованість за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.20222 по справі № 569/11055/22; 2 481 грн 00 коп. - судовий збір за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.20222 по справі № 569/11055/22; 1 079 грн 60 коп. заборгованість за порушення грошового зобов`язання) - друга черга задоволення.

3. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства УНІВЕРСАЛ БАНК (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) у розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.

4. Заяву ОСОБА_4 про визнання грошових вимог кредитора у справі № 918/220/24 - задовольнити.

5. Визнати грошові вимоги кредитора ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 397 879 (триста дев`яносто сім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) грн 00 коп. - друга черга задоволення.

6. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на оплату судового збору у розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.

7. Зобов`язати керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну протягом трьох робочих днів після постановлення даної ухвали за результатами попереднього засідання письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів. Докази направлення повідомлення надати суду.

8. Зобов`язати керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну організувати проведення та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

14. Призначити засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "23" липня 2024 р. на 14:40 год.

15. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань № 10.

Ухвала набирає законної сили в порядку з моменту її підписання - 09.07.2024 та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич


Суд	Господарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення	04.07.2024
Оприлюднено	15.07.2024
Номер документу	120306216
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: неплатоспроможність фізичної особи

Пашкевич І.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 04.07.2024 по справі 918/220/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —918/220/24

Ухвала від 04.07.2024

Ухвала
від 04.07.2024 по справі 918/220/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ