ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
08 липня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1828/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши заяву Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області про скасування судового наказу та клопотання про поновлення пропущенного строку для подачі заяви про скасування судового наказу (вх.№16359 від 24.06.2024), виданого за заявою у справі №922/1828/24
за заявоюАдвокатського бюро "Жовновач і партнери" (місцезнаходження: 61024, місто Харків, вулиця Максиміліанівська, будинок 11, офіс 1; код ЄДРПОУ: 41881321 до Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (місцезнаходження: 62433, Харківська область, місто Люботин, вулиця Слобажанська, будинок 151 А; код ЄДРПОУ: 05392163) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 128 208,19 грн.
ВСТАНОВИВ:
30.05.2024 Господарським судом Харківської області було видано судовий наказ у справі № 922/1828/24 за заявою Адвокатського бюро "Жовновач і партнери" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області заборгованості у розмірі 128 208,19 грн., яка виникла на підставі письмових договорів про надання правничої допомоги №3/21 від 13.01.2021, №4/22 ід 24.01.2022, №11/23 від 22.02.2023.
24.06.2024 до Господарського суду Харківської обалсті від боржника надійшла заява про скасування судового наказу одночасно із клопотанням про поновлення пропущенного строку на подання заяви про скасування наказу (вх.№16359 від 24.06.2024).
В обґрунтування заяви про поновлення пропущенного строку для подачі заяви про скасування судового наказу, боржник зазначає, що він лише 17.06.2024 року ознайомився із наказом Господарського суду Харківської області в електронному кабінеті, оскільки доступ до електронного кабінету мав лише колишній начальник Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області - Євтушенко О.О., якого наказом №24 від 18.03.2024 було звільнено з займаної посади. Крім того, боржник зазначає, що після звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, 19.03.2024 Люботинським міським головою видано розпорядження та призначено комісію з метою перевірки фінансово - господарської діяльності управіління, яка триває по тепершній час. Також, на час подання вищевказаного клопотання, стосовно ОСОБА_1 проводяться слідчі дії по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023222060000229 від 05.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Крім того, боржник зазначає, що саме в особі ОСОБА_1 укладались договори з Адвокатським бюро "Жовновач і партнери" про надання правничої допомоги. З огляду на вищевикладені обставини, зважаючи на те, що на даний час договір з юристом (адвокатом) про надання управлінню правничої допомоги не укладений, а діяльність управління була паралізована виходячи з наведених вище фактів, боржник просить поновити Виробничому управлінню комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області пропущений строк для подачі заяви про скасування судового наказу від 30.05.2024 у справі №922/1828/24 та скасувати судовий наказ.
З причин неможливості судді Рильової В.В. відправляти правосуддя у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці з 17.06.2024 по 05.07.2024, суд розглядає клопотання про поновлення пропущенного строку на подання заяви про скасування наказу (вх.№16359 від 24.06.2024) та заяву про скасування судового наказу - у перший робочий день після виходу судді Рильової В.В. з відпустки - 08.07.2024.
Розглянувши клопотання божника про поновлення пропущенного строку для подачі заяви про скасування судового наказу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно п.3 ч.5 ст.157 ГПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Частиною першою статті 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ було надіслано боржнику до його електронного кабінету. Згідно довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Судовий наказ" від 30.05.2024 у справі № 922/1828/24 (суддя Рильова В.В.) було надіслано одержувачу Виробничому управлінню комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області в його Електронний кабінет та доставлено до Електронного кабінету: 30.05.24 о 15:30 годині. Отже, днем вручення боржнику судового наказу є 30.05.2024. Таким чином, боржник мав право подати заяву про скасування судового наказу, в порядку ч.1 ст 157 ГПК України, у строк до 14.06.2024 (включно).
20.06.2024, враховуючи положення п.4 ст.156, ст.159, ст.242 ГПК України, судовий наказ від 30.05.2024 набрав законної сили.
Разом з тим, як зазначає Виробниче управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування судового наказу, зі смістом судового наказу боржник ознайомився 17.06.2024. Заява про скасування судового наказу надійшла до суду 24 червня 2024 року, тобто з пропуском строку.
Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року вступив в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-IX.
Суд зазначає, що відповідно до абз.2 ч.5 ст.6 ГПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Як вбачається з аналізу вищезазначаних положень ГПК України, відповідно до положень ч.6 ст. 6 та ч.7 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Згідно відповіді №2134688 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, зробленої на запит суду та сформованої засобами ЄСІТС "Електронний суд", юридична особа з кодом ЄДРПОУ 05392163 - Виробниче управління комунального господарства люботинської міської ради Харківської області має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 08.01.2024.
Крім того, суд вказує на те, що боржником не надано належних та допустимих доказів того, що доступ до Електронного кабінету мав лише колишній начальник управління. Загалом, суд критично оцінює наведені доводи в якості підстави для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, з огляду на таке.
Так, доводи заявника щодо обізнаності про існування судового наказу у даній справі саме 17.06.2024 року не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому, саме лише посилання на дату обізнаності заявника не дає можливості достеменно встановити, коли саме заявнику стало відомо про існування судового наказу, неможливо встановити чи заявник свідомо не звертався до суду із заявою про скасування судового наказу/ про поновлення строку для подання заяви, в порядку та строки, визначені ГПК України.
Також, як вбачається з матеріалів поданого клопотання, наказом №24 від 18.03.2024 начальника Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області - ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади, а наказом №25 від 20.03.2024 на посаду начальника призначено ОСОБА_2 . Отже, з дня призначення на посаду нового начальника управління до видачі судом судового наказу пройшло більше двох місяців.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою
Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування вимоги про поновлення строку, суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні підстави для поновлення пропущеного строку не є обґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами.
Так, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
З огляду на викладене, на думку суду, Боржник не послався та не надав суду належних і допустимих доказів, що пропуск строку на звернення із заявою про скасування судового наказу відбувся із поважних причин, які могли б бути підставою для поновлення такого строку. Так, в обгрунтування своїх тверджень щодо наявності доступу до Електронного кабінету боржника лише у колишнього керівника, боржник не наводить обгрунтування причин неможливості доступу до Електронного кабінету у діючого керівника з моменту його призначення на посаду (20.03.24) або іншого законного представника Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області, а також не наведено поважних причин неможливості ознайомлення із суовим наказом у п`ятнадцятиденний строк з моменету його отримання ( ч.1 ст. 157 ГПК України).
Крім того, приписи діючого законодавства встановлюють обов`язок реєстрації Електронного кабінету саме юридичними особами, а не їх посадовими особами.
З огляну на викладене, суд не вважає обгрунтованими та доведеними поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу, а тому в задоволенні клопотання про поновлення пропущенного строку на подання заяви про скасування наказу (вх.№16359 від 24.06.2024) суд відмовляє.
Відповідно до ч.2 ст.158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
З огляду на викладене, враховуючи, що в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку судом відмовлено, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику відповідно до ч.2 ст.158 ГПК України .
Керуючись ст. 118, 119, 157, ч. 2 ст. 158 , 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання боржника про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу відмовити.
Заяву Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області про скасування судового наказу (вх.№16359 від 24.06.2024) повернути заявнику.
Додаток (для боржника): заява Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області про скасування судового наказу (вх.№16359 від 24.06.2024) у тому числі платіжне доручення №135 від 20.06.2024 року на суму 151,40 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.07.2024 року.
СуддяВ.В. Рильова
Справа №922/1828/24
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120306453 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи наказного провадження |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Рильова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні