Ухвала

від 10.07.2024 по справі 924/632/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"10" липня 2024 р. Справа № 924/632/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Інноваційна Компанія "Запоріжжя" про забезпечення позову від 09.07.2024р. до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

Заявником, товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Інноваційна Компанія "Запоріжжя", подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій, посилаючи на ст. 137 ГПК України та ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", просить суд зупинити дію рішення № 72/48-р/к від 07.06.2024р. у справі № 72/31-21 в частині, що стосується заявника, до моменту набуття законної сили рішення суду у справі за майбутнім позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Інноваційна Компанія "Запоріжжя" до Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, зокрема, що 07.06.2024р. майбутнім відповідачем було ухвалено рішення № 72/48-р/к, яким визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інноваційна компанія "Запоріжжя" та фізична особа-підприємець Синявін Дмитро Миколайович своїми діями, які полягали в узгодженні своєї конкурентної поведінки під час підготовки та участі у відкритих торгах за предметом закупівлі: "Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (обігрівач для новонароджених), ДК 021:2015:33180000-5: Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму" (ідентифікатор закупівлі: UА-2020-10-22-007122-а), проведених Обласним комунальним некомерційним підприємством "Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня", вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вчинення порушення, що зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інноваційна компанія "Запоріжжя" у розмірі 68000,00 грн.

Заявник категорично не погоджується з інформацією, що викладена у вищевказаному рішенні майбутнього відповідача, витяг з якого опубліковано через мережу Інтернет на його власному веб-сайті, яка стосується заявника та вважає таку інформацію недостовірною, такою, що посягає на ділову репутацію заявника (зокрема зміст п.п. 77, 82, 83, 113, 116, 121 рішення).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України).

У ч. 12 ст. 137 ГПК України вказано, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 висловив позицію, згідно з якою, якщо позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а тому така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 07.09.2020 у справі №904/1766/20, від 26.08.2020 у справі №907/73/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищенаведеного, достатньо обґрунтованим для забезпечення позовних вимог немайнового характеру є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Тобто сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та з цією метою і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, подати докази наявності відповідних обставин.

Згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Разом з тим, незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Так, частина п`ята статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.

Забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб призведе до продовження діяльності позивача на противагу рішенню, згідно з яким дії позивача визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Окрім того, право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі № 914/938/19, від 01.04.2020 у справі № 912/2156/19.

Також суд зазначає, що у даному випадку заходи забезпечення позову, які позивач просить суд вжити за поданою заявою, не є адекватними та співмірними майбутньому способу захисту товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Інноваційна Компанія "Запоріжжя", а саме щодо "захисту ділової репутації, спростування недостовірної інформації", про що в майбутньому заявник має намір звернутися до суду. При цьому враховується норми ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стосовно вимог які можуть пред`являються заявниками (оскарження рішень), що в свою чергу може слугувати підставою для зупинення виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України.

Фактично, заявником не доведено обставин, які свідчили б про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду, в разі задоволення такого позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду по суті спору.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів, у зв`язку із чим заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Інноваційна Компанія "Запоріжжя" про забезпечення позову від 09.07.2024р. до подання позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяС.В. Заверуха

Віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.

Ухвалу направити заявнику до електронного кабінету Електронного суду.

Електронна адреса представника заявника: dmitry.netyaga@uic.org.ua