Рішення

від 02.07.2024 по справі 924/432/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2024 р. Справа № 924/432/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОІЛ КОМПАНІ", с. Сушиця, Самбірський район, Львівська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "К.НАФТА", м. Хмельницький

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився.

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОІЛ КОМПАНІ", с. Сушиця, Самбірський район, Львівська область звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "К.НАФТА", м. Хмельницький 3 305 775, 00 грн. основної заборгованості, 723 323,33 грн. пені, 65 046, 75 грн. інфляційних втрат, 472 140,20 грн. 20 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №08 поставки нафтопродуктів (скрапленого (зрідженого) газу (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази) від 29.06.2022р. в частині здійснення розрахунків.

Позивачем через систему „Електронний суд 10.05.2024р. сформовано заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначає, що у зв`язку із арифметичною опискою у резолютивній частині позовної заяви позивач на підставі ч.3.ст 46 ГПК України уточнює позовні вимоги, вказавши коректний розмір пені за розрахунком, що описаний у позовній заяві від 01.05.2024 - 722 323,33 грн.

Представник позивача у судове засідання 02.07.2024р. не з`явився. Через систему „Електронний суд подав заяву про розгляд справи без участі представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив, правом на подання відзиву не скористався.

Рішенням Вищої ради правосуддя №1845-0/15-21 від 17.07.2021р. затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до абз.5 ч.37 вказаного Положення, особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Ухвала суду від 04.06.2024 надсилалась відповідачу - 04.06.2024р. на електронну пошту dzekano@ukr.net.

Матеріали справи містять також довідку про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача 04.06.2024.

Крім того, ухвала суду надсилалася на юридичну адресу відповідача.

На підставі наведеного, ухвала суду від 04.06.2024 вважається врученою адресату.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

29.06.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗОІЛ КОМПАНІ» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «К. НАФТА» (покупець) укладено договір № 08 поставки нафтопродуктів (скрапленого (зрідженого) газу (пропан бутан або суміш пропану з бутаном) та інші гази) відповідно до якого (п.1.1.) постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю нафтопродукти (скраплений(зріджений) газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази), а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати їх оплату на протязі дії цього Договору та відповідно до його умов та умов чинного законодавства України. Кількість, асортимент, ціна та інші необхідні для поставки партії "Товару" дані визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що складаються постачальником та підтверджуються шляхом підписання покупцем на умовах даного Договору. Рахунок-фактура, видаткова накладна, підписані сторонами є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.1. договору постачальник передає товар покупцю на умовах: за письмовою або усною заявкою. Строк поставки визначається сторонами у заявках, а у разі здійснення поставки на умовах передплати не пізніше ніж через три календарні дні з дати здійснення оплати за партію „товару. Під партією сторони розуміють кількість „товару, відвантаженою за однією товаро-транспортною накладною.

Згідно з пунктом 2.5.1. "товар" вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю та якістю, а право власності на "товар" таким, що перейшло від постачальника до покупця, з дати підписання відповідної видаткової накладної та товарно-транспортної накладної. Датою поставки "товару" вважається дата, зазначена в видатковій накладній та товарно-транспортній накладній.

Покупець здійснює 100 % передоплату за "товар" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Постачальник має право здійснити відпуск "товару" покупцеві без попередньої оплати. У такому випадку покупець зобов`язаний здійснити оплату вартості товару у термін, що не перевищує 7 (семи) календарних днів від дня відвантаження "товару" і переходу права на "товар" до покупця (п.3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору підставою для оплати "товару" є цей договір.

Датою оплати "товару" вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.4. договору).

Згідно з п. 3.5. договору ціна на "товар" формується постачальником кожний день і обумовлена сторонами на день поставки зазначається у видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.7. договору за наявності заборгованості покупця за "товар" отриманого за даним договором та вартості витрат на його доставку, покупець даним, без будь-яких додаткових доручень та розпоряджень, доручає постачальнику, а постачальник зараховує кошти, які надійшли від покупця, як погашення заборгованості за "Товар", відвантажений за даним Договором та вартості витрат на його доставку за минулі періоди незалежно від вказаного в платіжному дорученні покупця призначенні платежу. Зміна призначення платежу, здійснена постачальником відповідно до даного пункту, не вимагає від сторін будь-якого письмового оформлення.

Згідно з п. 3.8. договору сторони домовилися про наступну послідовність погашення покупцем своїх грошових зобов`язань за даним договором: 1. прострочена сума неоплаченого/частково несплаченого або несвоєчасно оплаченого отриманого «товару»; 2. оплата штрафних санкцій; 3. поточна планова оплата.

Загальна сума договору визначається вартістю відвантаженого „товару протягом всього строку дії договору. Вартістю відвантаженого „товару визначається сторонами у видаткових накладних та/або товаро-транспортних накладних, що є невід`ємними частинами цього договору. Будь-яка видаткова накладна виписана покупцю на поставку „товару протягом дії даного договору вважається виписаною, згідно умов даного договору (п.3.9. договору).

Згідно з п. 4.1. договору сторони зобов`язуються належним чином виконувати умови цього договору, зокрема в частині, пов`язаній із своєчасним проведенням оплат, отриманням рахунків, за якими проводяться оплати, оформленням документів та інше.

Відповідно до п. 4.2. договору сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.5. договору у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період дії прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого "товару" за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги постачальника, а також зобов`язується сплатити процент річних в розмірі - 20 % (двадцяти відсотків) від суми неоплаченого або несвоєчасно оплаченого "товару", за повний період прострочення платежу за користування грошовими коштами.

Нарахування пені за порушення виконання зобов`язання, передбаченого цим пунктом здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов`язання повинно було бути виконане покупцем.

Термін позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості, яка виникла згідно умов даного договору, інфляційного збільшення суми боргу, пені, та 20 % (двадцяти процентів) річних за даним договором установлюється сторонами тривалістю 5 (п`ять) років.

Відповідно до п.4.7. договору сплата штрафних санкцій не звільняє сторін від виконання зобов`язань за цим договором.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо протягом 20 (двадцяти) робочих днів до закінчення даного договору жодна із сторін письмово не заявить про припинення договору, то строк дії договору продовжується на наступний календарний рік без обмеження по кількості разів пролонгації. Датою письмової заяви сторони про припинення договору вважається дата штемпеля відділення поштового зв`язку на описі вкладення до листа про припинення договору.

Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за йоно невиконання.

Закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання сторін, які виникли на підставі договору (п.7.3. договору).

Договір скріплений підписами та печатками сторін.

На виконання умов договору поставки позивач здійснив постачання товару відповідачу на загальну суму 4526822,68 грн.

Згідно з Акту Звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023-08.04.2024 р. від 08.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗОІЛ КОМПАНІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «К. НАФТА», який підписаний сторонами, покупець здійснив часткову оплату, що підтверджується платіжними інструкціями: № efd69c1b72 від 25.04.2023 р. на суму 200 000, 00 грн., № 340с91b2a2 від 09.05.2023 р. на суму 100 000,00 грн., № 4b841c476e від 07.06.2023 р. на суму 190 000,00 грн., №381662d781 від 12.06.2023 р. на суму 254 000,00 грн., № 37451383 від 04.10.2023 р. на суму 82 047,68 грн., №37451568 від 04.12.2023 р. на суму 100 000,00 грн., № 37451574 від 06.12.2023 р. на суму 50 000,00 грн., №37451594 від 11.12.2023 р. на суму 40 000,00 грн., № 37451595 від 12.12.2023 р. на суму 60 000,00 грн., № 37451609 від 14.12.2023 р. на суму 50 000,00 грн., № 37451615 від 19.12.2023 р. на суму 50 000,00 грн. , № 37451672 від 10.01.2024р. на суму 25 000,00 грн., № 37451707 від 31.01.2024 р. на суму 10 000,00 грн., №37451736 від 07.02.2024 р. на суму 10 000 ,00 грн. Тобто в загальному покупець здійснив оплату на суму 1 221 047,68 грн.

Позивачем направлено відповідачу претензію №01 від 06.02.2024 із вимогою сплатити заборгованість, яка виникла на підставі договору поставки, за поставлений товар та виплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, двадцять процентів річних від простроченої суми та штрафних санкцій у відсотках за подвійною обліковою ставкою НБУ за період 01.01.2023 - 01.02.2024 р.

Однак, відповідачем відповіді на претензію не надано, оплату за поставлений товар не здійснено.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем не повністю виконано свої зобов`язання щодо оплати вартості товару згідно договору №08 поставки нафтопродуктів (скрапленого (зрідженого) газу (пропан бутан або суміш пропану з бутаном) та інші гази), позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ч.1 пункту 1 ч. 2 статті 11, ч.ч. 1, 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з поставки товару.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗОІЛ КОМПАНІ» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «К. НАФТА» (покупець) укладено договір № 08 поставки нафтопродуктів (скрапленого (зрідженого) газу (пропан бутан або суміш пропану з бутаном) та інші гази), який є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до договору поставки нафтопродуктів позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 526822,68 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Згідно із ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Розділом 3 договору поставки сторонами погоджено ціну та порядок розрахунків.

Однак, відповідач своїх договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків за отриманий товар у визначені строки не виконав, внаслідок чого у нього існує заборгованість перед позивачем у сумі 3305775,00 грн.

Факт визнання заборгованості відповідачем підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків за період 01.01.2023-08.04.2024р. від 08.04.2024р., який підписаний сторонами.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження проведення оплати суми заборгованості заявленої до стягнення.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом відзначається, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини щодо прострочення оплати поставленого товару згідно договору, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3305775,00 грн. основного боргу обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення інфляційних втрат в розмірі 65046,75 грн. та 472140,20 грн. 20% річних.

Згідно із приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, умовами договору сторони погодили, а саме п.4.5. передбачає, що у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період дії прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого "товару" за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги постачальника, а також зобов`язується сплатити процент річних в розмірі - 20 % (двадцяти відсотків) від суми неоплаченого або несвоєчасно оплаченого "товару", за повний період прострочення платежу за користування грошовими коштами.

Також, ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірним нарахування 472140,20 грн. 20% річних і підлягає задоволенню.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то при обрахунку загальної суми позивачем допущено арифметичну помилку, тому стягненню з відповідача підлягає 64436,75 грн. інфляційних втрат, у стягненні 610 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 722323,33 грн. пені судом відзначається таке.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, стягнення пені з відповідача у випадку порушення термінів взаєморозрахунків передбачено п.4.5. договору поставки.

Судом встановлено, що позивачем вірно визначені періоди нарахування пені, однак знову допущено арифметичну помилку при обрахунку загальної суми. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 717943,17 грн. пені, у стягненні 4380,16 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення 3 305 775,00 грн. основної заборгованості, 717 943,17 грн. пені, 64 436,75 грн. інфляційних втрат, 472 140,20 грн. 20% річних. У позові в частині стягнення 610 грн. втрат від інфляції та 4380,16 грн. пені належить відмовити.

Крім того, позивач у позовній заяві просить покласти на відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. Однак, будь-яких доказів обґрунтованості витрат на правову допомогу позивачем не подано, тому підстав для їх стягнення у суду немає.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К.НАФТА" (м. Хмельницький, вул. Шухевича Романа, буд. 16, код 43349867) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОІЛ КОМПАНІ" (Львівська область, Самбірський район, с. Сушиця, вул. Копача, буд. 56, код 36809112) 3 305 775,00 грн. (три мільйони триста п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.) основної заборгованості, 717 943,17 грн. (сімсот сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок три гривні 17 коп.) пені, 64 436,75 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять шість гривень 75 коп.) інфляційних втрат, 472 140,20 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі сто сорок гривень 20 коп.) 20% річних та 68 404,43 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста чотири гривні 43 коп.) витрат по оплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 10.07.2024р.

Віддрук 1 прим: 1 - до справи.

Позивачу, відповідачу надіслати ухвалу до кабінету ЕС.

Надіслати на ел. адреси: представнику позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відповідачу dzekano@ukr.net