Рішення

від 09.07.2024 по справі 925/518/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Черкаси справа №925/518/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом фермерського господарства «Агронат» (вул.Шевченка, 15А, с.Тернівка, Обухівський (Кагарлицький) район, Київська область, 09260 ідентифікаційний код 38846491)

до приватного підприємства «Екотерм-Жашків» (пров.Медовий, 7, м.Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, ідентифікаційний код 36213657)

про стягнення 167 787,57 грн,

22.04.2024 фермерське господарство «Агронат» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до приватного підприємства «Екотерм-Жашків», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №18/12 від 18.12.2023 у розмірі 167 787,57 грн, з яких: 165 698,46 грн заборгованість за договором, 1426,32 3% річних, 662,79 грн інфляційні втрати. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на оплату правової допомоги у сумі 15000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання взятих на себе договірних зобов`язань позивач поставив на користь відповідача кукурудзу врожаю 2023 року у кількості 221,20 тон на загальну суму 1 128 118,93 грн. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково та сплатив позивачу 962 420,47 грн, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у сумі 165 698,46 грн, за примусовим стягненням якої разом із нарахованими на неї інфляційними витратами та річними позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.04.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачці строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідачки на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 25.04.2024 про відкриття провадження у справі 26.04.2024 направлена на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте вручена відповідачу не була та повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

14.05.2024 судом повторно було направлено ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.04.2024 про відкриття провадження у справі на адресу відповідача, проте ця ухвала знов вручена відповідачу не була та повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

21.05.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін за участю представника відповідача директора Цимбала С.М.

Подання клопотання представником відповідача доводить обізнаність відповідача про розгляд цієї справи судом. Отже, судом вжито належних заходів про повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті, малозначною є справа, у якій ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 і становить 3028,00 грн.

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами статті 250 Кодексу питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки сума позову на момент звернення позивача до суду, визначена у розмірі 167 787,57 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн*100=302 800,00), суд вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, тому підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін у суду відсутні.

29.05.2024 до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зазначив про часткове погашення заборгованості відповідачем у сумі 20000,00 грн, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 145 698,46 грн, 1426,32 3% річних, 662,79 грн інфляційні втрати, 3028 грн судового збору, 15000,00 грн витрат на правову допомогу. До заяви позивачем долучено платіжний документ №303 від 24.05.2024 про сплату відповідачем 20000,00 грн.

18.06.2024 до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зазначив про часткове погашення заборгованості відповідачем у сумі 20000,00 грн, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 145 698,46 грн, 1426,32 3% річних, 662,79 грн інфляційні втрати, 3028 грн судового збору, 15000,00 грн витрат на правову допомогу. До заяви позивачем долучено платіжний документ №348 від 17.06.2024 про сплату відповідачем 20000,00 грн.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог від 29.05.2024, суд зазначає, що Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, яке передбачене положеннями Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, тому суд приймає зазначену заяву до розгляду.

У заяві про зменшення позовних вимог від 18.06.2024 позивач також зазначив про сплату позивачем 20000,00 грн основної заборгованості, про що долучив відповідний платіжний документ, проте у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача на свою користь 145 698,46 грн основної заборгованості, тобто не зменшив розмір основної заборгованості, що підлягає до стягнення.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

18.12.2023 між фермерським господарством «Агронат» (постачальник) та приватним підприємством «Екотерм-Жашків» (покупець) було укладено договір поставки №18/12 (далі договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, які встановлені договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його у порядку та строки на умовах, які передбачені договором (пункт 1.1 договору).

Постачальник зобов`язується після набуття чинності договору поставляти партію товару покупцеві згідно із специфікації до цього договору (пункт 1.2 договору).

Найменування, асортимент, ціна, кількість і вартість товару визначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (додаток 1 до договору) (пункт 1.3 договору).

Покупець сплачує поставлений товар постачальником за ціною, яка передбачена специфікацією за кожну одиницю товару. Оплата здійснюється після постачання товару постачальником (пункт 3.1 договору).

Покупець зобов`язаний сплатити товар протягом 3-х календарних днів з дня його отримання (пункт 3.3 договору).

При невиконанні або неналежному виконані зобов`язань за договором винна сторона несе відповідальність, яка визначена договором та чинним законодавством України (пункт 6.1 договору).

Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Договір діє протягом одного розу з моменту його підписання сторонами. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які допущені під час строку дії договору (розділ 5 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений печатками підприємств.

18.12.2023 між постачальником та покупцем було підписано дві специфікації до договору поставки: специфікація №1 та специфікація №2, у яких сторони за договором узгодили найменування, асортимент, ціну, кількість і вартість товару, що поставляється.

Відповідно до специфікації №1 поставляється кукурудза 3 класу врожаю 2023 року у кількості 110,8 тонн вартістю 565 080,00 грн з ПДВ.

Відповідно до специфікації №2 поставляється кукурудза 3 класу врожаю 2023 року у кількості 111,12 тонн вартістю 566 712,00 грн з ПДВ.

На виконання умов договору та специфікації №1 позивач 19.12.2023 поставив відповідачу кукурудзу урожаю 2023 року у кількості 110,08 тонн загальною вартістю 561 407,47 грн з ПДВ, що підтверджене видатковою накладною №3 від 19.12.2023, які підписана уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений печатками підприємств.

22.12.2023 на виконання умов договору та специфікації №2 позивач поставив відповідачу кукурудзу урожаю 2023 року у кількості 111,12 тонн загальною вартістю 566 711,46 грн з ПДВ, що підтверджене видатковою накладною №4 від 22.12.2023, які підписана уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений печатками підприємств.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, перерахувавши 962 420,47 грн, що підтверджується платіжними документами, що містяться у матеріалах справи, залишок заборгованості відповідача становить 165 698,46 грн.

02.02.2024 позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості, у якій позивач вимагав від відповідача погасити заборгованість у сумі 179 698,72 грн за поставлений товар на протязі п`яти календарних днів з дати отримання даної претензії.

Після направлення претензії, відповідач сплатив частину заборгованості у сумі 14000,25 грн, що підтверджене платіжним документом №266 від 07.02.2024 (а.с.20) та направив позивачу гарантійний лист, у якому зобов`язався у термін до 15.03.2024 погасити борг за договором поставки товару з оплати за поставлений товар у сумі 165 698,72 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив частину основної заборгованості, про що зазначив сам позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог, а саме 20000,00 грн згідно з платіжним документом №303 від 24.05.2024 та 20000,00 грн згідно з платіжним документом №348 від 17.06.2024.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар разом із нарахованими на неї інфляційними витратами та річними.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладених між сторонами договорів. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору такого виду. Договори не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки та специфікацій №1 та №2, позивач поставив, а відповідач прийняв кукурудзу урожаю 2023 року у кількості 221,20 тонн загальною вартістю 1 128 118,93 грн, що підтверджене видатковим накладними.

Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами договору покупець зобов`язаний сплатити товар протягом 3-х календарних днів з дня його отримання. Отже, у силу наведених правових норм після отримання товару від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати його вартості протягом трьох календарних днів.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду, відповідач за поставлений товар частково розрахувався з позивачем, перерахувавши на користь останнього 962 420,47 грн, внаслідок чого у відповідача станом на момент звернення позивача до суду була наявна заборгованість перед позивачем у сумі 165 698,46 грн. Будь-яких доказів іншого матеріали справи не містять. Розмір заборгованості визнано відповідачем у гарантійному листу, який міститься у матеріалах справи (а.с.25).

Під час перебування справи в суді, відповідач частково розрахувався з позивачем та перерахував на користь останнього 40000,00 грн, а саме 20000,00 грн згідно з платіжним документом №303 від 24.05.2024 та 20000,00 грн згідно з платіжним документом №348 від 17.06.2024.

У своїх заявах про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2024 та від 18.06.2024 позивач хоч і зазначив про дві оплати відповідачем у розмірі 20000,00 грн кожна, проте у прохальній частині просив суд стягнути з відповідача 145 698,46 грн основної заборгованості.

Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2024 про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 145 698,46 грн основної заборгованості.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи часткову сплату відповідачем 17.06.2024 основної заборгованості, суд дійшов висновку, що провадження у справі у частині стягнення з відповідача 20000,00 грн підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору у цій частині.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 125 698,46 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 1426,32 грн 3% річних та 662,79 грн інфляційних витрат за період прострочення з 26.12.2023 до 08.04.2024, які також просить стягнути з останнього.

Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що розрахунок розміру 3% річних здійснений позивачем арифметично правильно, а інфляційних витрат невірно, проте їх розмір не перевищує розміру можливого нарахування тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині у визначеному позивачем розмірі.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги фермерського господарства «Агронат» до приватного підприємства «Екотерм-Жашків» підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2618,22 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2024.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з приватного підприємства «Екотерм-Жашків» (пров.Медовий, 7, м.Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, ідентифікаційний код 36213657) на користь фермерського господарства «Агронат» (вул.Шевченка, 15А, с.Тернівка, Обухівський (Кагарлицький) район, Київська область, 09260 ідентифікаційний код 38846491) 125 698,46 грн заборгованості, 1426,32 грн 3% річних, 662,79 грн інфляційних витрат та 2618,22 грн судового збору.

4.Закрити провадження у справі у частині стягнення 20000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко