Рішення

від 11.07.2024 по справі 703/3169/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3169/23

2/703/102/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Дегтярь Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод», третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про скасування заборони відчуження нерухомого майна,-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просить суд скасувати заборону на нерухоме майно зареєстровану 24 травня 2007 року за № 5016576 Першою черкаською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення б/н від 29 квітня 1986 року Смілянського машинобудівного заводу.

Ухвалою судді від 07 липня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 вересня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

12 жовтня 2023 року зупинено провадження по справі в зв`язку з смертю позивача.

Ухвалою судді від 05 червня 2024 року поновлено провадження по справі та залучено до участі у справі в якості позивача ОСОБА_1 , як спадкоємицю ОСОБА_2 .

В судове засідання позивачка не з`явилась, до суду надійшла заява від представника позивачки, адвоката Новокщонової О.М. про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність та відсутність позивачки.

Відповідач в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа в судове засідання не з`явилась.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл. 11 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовільнити з наступних підстав.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. ( ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 був власником домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових пав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 жовтня 2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва пр. смерть серії НОМЕР_1 від 29 вересня 2023 року.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 05 серпня 1967 року вбачається, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про право на спадщину від 22 травня 2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1

З Інформації з Державного реєстру речових пав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 жовтня 2022 року вбачається, що на будинок АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_2 накладено заборону обтяження, реєстраційний номер 5016576, зареєстровано 24 травня 2007 року за № 5016576 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора підстава обтяження: повідомлення б/н 29 квітня 1986 року Смілянський машбуд завод, додаткові дані: архівний номер 577540 CHERKASY. Архівна дата 01.04.1999, дата виникнення 20.05.1986, № 17742 160, внутр. № С001А0225F038295А2А, коментантарий з 5-86.

Оскільки іншим шляхом зняти арешт позивачка не має можливості, звернулась до суду із даним позовом.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт/заборону, відповідно до статей 15,16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Судом встановлено, що позивач не має зобов`язань перед ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» однак позбавлена можливості реалізувати право на розпорядження належним їй нерухомим майном, вчинення юридично значимих дій, з якими пов`язано виникнення її особистих та майнових прав, та може усунути цю перешкоду не інакше як в судовому порядку. Таким чином, заборона відчуження накладена на майно належне ОСОБА_1 порушує право власності позивачки, як власниці.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

У цій справі предметом позову є, зокрема, скасування заборони на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_2 накладено заборону обтяження, реєстраційний номер 5016576, зареєстровано 24 травня 2007 року за № 5016576 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора підстава обтяження: повідомлення б/н 29 квітня 1986 року Смілянський машбуд завод,

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наявність накладеної заборони відчуження на майно, неможливість скасування її в позасудовому порядку та оскільки позивачка в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття заборони, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту її права шляхом скасування обтяження, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову, оскільки наявність вказаного обтяження перешкоджає вільному розпорядженню майном позивачці.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в сумі 1073 грн. 60 коп.

Згідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просила суд стягнути витрат на правову допомогу з відповідача в сумі 5291 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивачки слід стягнути 5291 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 5, 6, 10, 263-265 ЦПК України, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод», третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про скасування заборони відчуження нерухомого майна,- задовольнити.

Скасувати заборону (архівний запис) на нерухоме майно будинок АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 , реєстраційний номер 5016576, зареєстровану 24 травня 2007 року за № 5016576 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора підстава обтяження: повідомлення б/н 29 квітня 1986 року Смілянський машбуд завод, додаткові дані: архівний номер 577540 CHERKASY. Архівна дата 01.04.1999, дата виникнення 20.05.1986, № 17742 160, внутр. № С001А0225F038295А2А, коментарій з 5-86.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» (ідентифікаційний код 14313725, вул. Незалежності, 67 в м. Сміла) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп. та 5291 грн. витрат на правову допомогу, а всього 6364 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: В. О. Прилуцький