Ухвала від 28.06.2024 по справі 755/11261/18

Справа №:755/11261/18

Провадження №: 1-кс/755/2285/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" червня 2024 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Дарницький ринок», про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12017100020011702 та додані до нього матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2024 року до Дніпровського районного суду м.Києва надійшло клопотанняпредставника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Дарницький ринок», про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12017100020011702.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва від 30.05.2018 року по справі №753/9370/18 в рамках кримінального провадження №12017100020011702 від 03.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ст.197-1 КК України, було накладено арешт на об`єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами: Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874253680363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874327780363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874141280363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874302880363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №873895480363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874313780363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874346180363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874273880363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874183880363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874238080363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874064280363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874079580363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874109780363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874226480363,Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874091780363,Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874380680363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №873864880363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874052580363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874036180363, Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №874364080363.

Власником даних об`єктів нерухомого майна за вищенаведеними реєстраційними номерами є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРНИЦЬКИЙ РИНОК».

З урахуванням тривалості часу проведення досудового розслідування, відсутності відомостей про пред`явлення будь-кому підозри у кримінальному провадженні №12017100020011702 у червні 2024 року ТОВ «ДАРНИЦЬКИЙ РИНОК» звернулось до Дарницького районного суду м.Києва із клопотанням про скасування арешту майна з вищезазначеного майна (справа № 753/10392/24).

В процесі розгляду Дарницьким районним судом м.Києва справи №753/10392/24 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017100020011702 стало відомо, що у 2018 році була змінена підслідність у кримінальному провадженні та матеріали кримінального провадження №12017100020011702 від 03.11.2017 року були передані до Дніпровського управління поліції ГУ НП України у м.Києві.

Разом з тим, 12.08.2022 року постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП в м.Києві кримінальне провадження №12017100020011702, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2017 року, було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Оскільки кримінальне провадження закрито, підстави для перебування майна під арештом наразі відсутні.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 19.06.2024 року по справі №753/10392/24 було визначено, що територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою, та в складі якого знаходиться відповідний підрозділ дізнання. Та було роз`яснено право на звернення з відповідним клопотанням до Дніпровського районного суду м.Києва.

Згідно до ст.174 ч.3 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Разом з тим, постанова про закриття кримінального провадження була винесена 12.08.2022 року не прокурором, а дізнавачем, який згідно з приписами КПК України, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування і тому питання про скасування арешту майна вирішено не було.

В той же час, заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді КПК України, ну думку заявника, не містить.

Крім того, питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому ст.174 цього Кодексу.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 червня 2020 року по справі №727/2878/19 (провадження №14-516цс19), відступивши від свого висновку, сформульованого в п.49 постанови від 15 травня 2019 року (справа №372/2904/17-ц), у частині того, що питання про скасування арешту майна, накладеного за КПК 2012 року, після закриття слідчим кримінального провадження слід вирішувати за правилами цивільного судочинства, та зазначивши, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Враховуючи викладене, представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 просить суд задовольнити дане клопотання.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив суд проводити судовий розгляд даного клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Прокурор та дізнавач в судове засідання повторно не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися судом належним чином та своєчасно.

Разом з тим, від прокурора на адресу суду надійшло клопотання в якому він повідомляє суд про те, що за результатами проведеного досудового розслідування дізнавачем ВД Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві кримінальне провадження №12017100020011702, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2017 року, було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. З урахуванням викладеного, у зв`язку з закриттям кримінального провадження на сьогоднішній день необхідність в арешті відпала, а тому прокурор не заперечує щодо задоволення даного клопотання.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалося відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст.1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Частини 3 та 4 ст.174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст.174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою дізнавача на підставі приписів п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст.132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» №2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст. 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст.Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч.4 ст.132 КПК є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України.

За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого (дізнавача) або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.

Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.

У Рішенні від 3 жовтня 1997 року №4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali ). В Рішенні від 18 червня 2020 року №5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул (правова позиція, викладена у правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22).

У даній справі кримінальне провадження було закрито постановою дізнавача на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, і з цього моменту припинила свою дію ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва від 30.05.2018 року по справі №753/9370/18, в рамках кримінального провадження №12017100020011702 від 03.11.2017 року, внаслідок чого арешт на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, було скасовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Дарницький ринок», про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12017100020011702.

Керуючись ст.ст.2, 7-29, 132, 174, 309, 310, 369-372, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Дарницький ринок», про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12017100020011702 - відмовити.

Копію ухвали направити для відома учасникам судового провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м.Києва ОСОБА_1