Рішення

від 28.06.2024 по справі 759/2859/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2859/24

пр. № 2/759/2227/24

28 червня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Державного підприємства «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У лютому 2024р. представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 62 407, 96 грн. та судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.

В обгрунтуванн позовних вимог посилався на те, що 23.08. 2019р. між ДП «Антонов», Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання освітніх послуг № 12.3130.2019. Відповідно до умов договору виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника надати освітню послугу - здобуття вищої освіти одержувачем, за фахом 134 - авіаційна та ракетно-космічна техніка (форма навчання - денна), а замовник зобов`язується сплатити вартість його навчання у розмірах та в порядку, встановлених договором. Розмір плати за навчання встановлюється на весь строк надання освітньої послуги (термін навчання з 2019-2022) і становить 31300,00 грн. На виконання умов Договору ДП «Антонов» оплатив вартість навчання відповідача у розмірі - 31300,00 грн та стипендії в розмірі - 8 300,00 грн, а всього 39 600,00грн.

У трудових відносинах з підприємством відповідач перебував з 16.10.2014р. по 04.09.2017р. За невиконання вимог навчального плану відповідача було відраховано зі складу студенитів ХАІ, а дію договору № 12.3130.2019 від 23.08.2019, припинено.

Зазначає, що відповідно до положень додаткової угоди відповідач зобов`язаний повернути ДП «Антонов» суму, виплачену підприємством за навчання, у випадку відрахування з навчального закладу за порушення навчальної дисципліни.

Проте, після відрахування з навчального закладу зі складу студентів ХАІ та припинення дії договору відповідач не повернув грошові кошти, сплачені позивачем за його навчання, чим порушив зобов`язання, передбачені пунктом 1 додаткової угоди № 1 до договору. Просить позов задовольнити.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 14.02.2024р. прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказав, що він взагалі не приступав до навчання у зв`язку із наявністю важкої хвороби серця, яка раптово потребувала подальшого оперативного втручання, що позбавило можливості приступити до навчання та отримувати освітні послуги на умовах договору про надання освітніх послуг № 12.3130.2019 від 23.08.2019р. Відповідачу не надавались послуги із навчання, він не відвідував занять і не приступив до навчання через поважну причину , а саме через хворобу, а тому не може нести витрати за послуги, які він фактично не отримував. Взяти до уваги момент припинення договору про надання освітніх послуг з 27.02.2020р., виглядає незрозумілою вимога про стягнення вартості освітньої послуги у сумі 31 300,00 з огляду на положення пп. 5.2 та 5.5 цього договору, де вартість 1-го курсу на 2019/2020 навчальний рік визначена у розмірі 9 500,00 грн., тому із врахуванням вимоги про «Щосеместрову» оплату (п.5.5) зобов`язання щодо оплати вартості повного першого семестру становитиме 4 750,00 грн. (9 500,00 грн. - 2 семестри).

Представник позивача надав відповідь на відзив в якому вказав, що твердження відповідача про неможливість відвідувати навчання через стан свого здоров`я та тих матеріалів, які були надані як доказ разом з відзивом на позовну заяву, не знаходять свого підтвердження. Всі копії медичних довідок, які надані на підтвердження хворобливого стану відповідача та неможливість відвідувати заняття, чомусь охоплюють період або до укладення договору або набагато пізніше і у більшій мірі стосуються проходження ВЛК, висновком якого відповідача було визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку.

Твердження відповідача, що ним було повідомлено адміністрацію ДП «АНТОНОВ» шляхом подання відповідно заяви, не знайшли свого підтвердження, про що свідчить службова записка за № 100/105 від 18.03.2024 відділу «Центр навчання», який саме організовує, забезпечує та контролює весь навчальний процес на підприємстві, відповідно до якої будь яких заяв чи повідомлень від відповідача про неможливість навчання або хворобу на підприємство не надходило.

Відповідача було виключено зі складу студентів саме за невиконання вимог навчального плану (Наказ № 372-уч від 27.02.2020). Між тим відповідач ніяким чином не скористався правом взяти академічну відпустку за станом здоров`я або будь яким чином повідомити навчальний заклад про його погіршення. Таким чином, зі свого боку позивачем, жодним чином не порушено або обмежено будь яких прав відповідача на отримання освіти . Разом із цим, Відповідачем не здійснено жодних дій чи навіть намірів повідомити підприємство про обставини, які впливають на виконання умов договору, тим більш враховуючи, що це є його обов`язком.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві з 16.19.2014р. (наказ від 15.10.2014р. № 3276к) по 04.09.2017р. (наказ від 04.09.2017р. № 4816 ку), як водій автотранспортний засобів 2 кл./а.с.32/.

21.08.2019 року між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та ДП «Антонов» укладено договір про співпрацю № 12.2588.2019 з реалізації дуальної форми здобуття освіти.

23.08. 2019 року між ДП «Антонов», Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та ОСОБА_1 укладено договір про надання освітніх послуг № 12.3130.2019/а.с.42/

Договір № №12.3130.2019 від 23.08. 2019 року укладено у межах Договору № 12.2588.2019 від 21.08. 2019 року про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти, за яким відбувалися фінансування витрат Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківській авіаційний інститут» з надання освітніх послуг в межах затверджених навчальних планів на користь ОСОБА_1 на замовлення ДП «Антонов».

Відповідно до п.1.1 договору № 12.3130.2019 від 23.08. 2019 р. предметом договору є надання освітньої послуги .Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а саме здобуття вищої освіти (денна), період навчання з 01.09.2019р. по 30.06.2022р. за фахом 134 - авіаційна та ракетно-космічна техніка.

Відповідно до п.5.2, 5.3. договору річна вартість становить: 2019/2020 становить 9 500,00 грн., 2020/2021 - 10 400, 00 грн., 2021/2022 - 11 400,00 грн. Загальна вартість становить 31 300,00 грн.

Замовник повністю вносить плату за визначений період навчання, не пізніше початку календарного місяця, у якому повинна здійснюватися чергова плата за освітню послугу (п. 5.4 Договору).

Відповідно до п.5.5 строки внесення плати: щосеместрово.

Одночасно з додатковою угодою №1 до договору 12.3130.2019 від 23.08. 2019 р., укладеною між позивачем та відповідачем, яка є невід`ємною частиною Договору, сторони домовилися про те, що відповідач бере на себе зобов`язання повернути позивачу грошові кошти, сплачені за навчання згідно Договору № 12.3130.2019 від 23 серпня 2019 року у наступних випадках зокрема, відрахування відповідача з навчального закладу за порушення навчальної дисципліни.

Згідно листа Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківській авіаційний інститут» від 20.02. 2023 року за № 38/29-195, затрачені кошти на навчання ОСОБА_1 , який навчався на контрактній основі ДП «Антонов», за період навчання з 01.09. 2019 року по 30.06.2022 року складають 39 600,00 грн, з них перераховано підприємством за навчання - 31300,00 грн, перераховано підприємством та сплачено стипендії - 8 300,00 грн/а.с.46/.

Наказом № 4816 ку про припинення трудового договору від 04.09.2017 року ОСОБА_1 звільнено з ДП «Антонов» за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України/а.с.44/.

Наказом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» № 372-уч від 27.02.2020 року ОСОБА_1 відраховано зі складу студентів 110к ст. групи з 27.02.2020р., а дію договору № 12.3130.2019р. припинено з 27.02.2020р./а.с.41/.

04.07.2023 р. відповідачу направлено вимогу про необхідність повернення коштів за навчання вих. № 126/9784-23. 22. Проте, відповідач не повернув ДП «Антонов» кошти, сплачені за навчання./а.с.47/.

Відповідно до п. 6.4 договору у разі дострокового розірвання договору у зв`язку з порушенням замовником зобов`язань за договором або невиконання одержувачем обов`язків щодо дотримання вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку ХАІ, вимог з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачених відповідними правилами та інструкціями, а також за невиконання вимог навчального плану, кошти, що були внесені замовником за поточний семестр, залишаються у виконавця та використувуються для виконання його статутних завдань.

Згідно частини 3 статті 53 Закону України «Про освіту» - здобувачі освіти зобов`язані, зокрема, дотримуватись умов договору про надання освітніх послуг.

Згідно частини 6 статті 79 Закону України «Про освіту» - розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання,то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Договір № 12.3130.2019 від 23 серпня 2019 року є цивільно-правовою угодою, що за формою та змістом відповідає загальним вимогам Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлює у своїй Постанові від 26 січня 2021 року при розгляді справи № 607/3693/17 ( № 4-151цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, якщо між сторонами укладеної угоди про підготовку фахівця з вищою освітою передбачений обов`язок цього фахівця після закінчення відповідного навчання відпрацювати три роки, наприклад, в закладі охорони здоров`я, куди цей фахівець (випускник) буде направлений за розподілом, а також його обов`язок компенсувати (відшкодувати) замовнику його навчання вартість витрат цього замовника на це навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (наприклад, відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом), то зазначене зобов`язання з відшкодування витрат на навчання є цивільно-правовим договірним зобов`язанням.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Суд, не приймає до уваги посилання відповідача, на те що він не приступив до навчання у зв`язку із хворобою, оскільки він не був позбавлений права взяти академічну відпустку або повідомити позивача про виниклі обставини.

В той же час, відповідно до платіжної інструкції № C5JF- Т2СN-DН5F-ХХ W2 від 26.04.2023р. ОСОБА_1 сплатив позивачу за навчання у 1 семестрі 2019р. суму у розмірі 4 750,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач був відрахований 27.02.2020 р. зі складу студентів 110к ст. групи з 27.02.2020р., а дію договору № 12.3130.2019р. припинено з 27.02.2020р.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем сплачено кошти за перший семестр у розмірі 4 750,00 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи норми ст. 141 ЦПК , оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду покладаються на позивача.

На підставі ст. 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264 265, 268, 273, 365 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Антонов» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Позивач: Державне підприємство «Антонов», ЄДРПОУ 14307529, м.Київ,вул. Академіка Туполєва, 1) .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Суддя Н.О. Петренко