СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4808/24
ун. № 759/11308/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року м.Київ
слідчий суддя Святошинського району м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023110000001056 від 12.12.2023 року за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
11.07.2024 р. під час розгляду слідчим суддею ОСОБА_4 клопотання про арешт майна адвокатом ОСОБА_3 усно заявлено слідчому судді відвід з підстав порушення правил підсудності.
11.07.2024 р. протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали клопотання передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 для вирішення питання про відвід.
11.07.2024 р. адвокатом ОСОБА_3 направлено до суду письмові пояснення до заяви про відвід слідчого судді. В обґрунтування заяви адвокат вказує, що ним у судовому засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна було заявлено клопотання про передачу вказаного матеріалів справи до Київського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки орган досудового розслідування розташований у Шевченківському районні м.Києва, однак слідча суддя відмовила у його задоволенні, порушивши таким чином належну правову процедуру. Відмова слідчого судді в передачі справи для вирішення підсудності є порушенням імперативної норми ст. 132 КПК України та викликає обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , адже наслідками порушення правил підсудності може бути заздалегіть визначений результат судового розгляду клопотання про накладення арешту.
У судове засідання слідчий не з`явився, своєю заявою просить здійснювати розгляд заяви про відвід за його відсутності, просить відмовити в задоволенні заяви про відвід судді.
Захисник ОСОБА_20 в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив до суду письмові пояснення.
На підставі ч.4 ст. 107 КПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.
Дослідивши надані матеріали клопотання про накладення арешту, письмові пояснення та обґрунтування заявленого відводу, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Згідно ст.75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями ст.80 КПК України, розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
У заяві про відвід судді адвокат ОСОБА_3 фактично посилається на те, що порушено ст. 132 КПК України, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, однак, слідча суддя відмовила у клопотанні.
Постановою заступника начальника ГУНП в Київській області - начальника слідчого управління полковника поліції ОСОБА_21 від 29.05.2024 року місцем проведення досудового розслідування визначено місцезнаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП - Святошинський район міста Києва (м. Київ, вул. Святошинська 2а), що відноситься до територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.
Наведені в заяві захисника ОСОБА_3 . підстави відводу слідчого судді ОСОБА_4 не вказують на наявність обґрунтованих обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості або необ`єктивності судді, а зводяться до незгоди з її процесуальним рішенням у справі, а тому вони не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні статті 75 КПК України. Ознак будь-якої прямої чи побічної зацікавленості слідчого судді ОСОБА_4 , які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності, під час розгляду даної справи не встановлено.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі "Гаусшильдт проти Данії", " ОСОБА_22 проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України"). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі N 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі N 5-15п12).
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді ОСОБА_4 , що унеможливлювало б постановлення нею об`єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.
В свою чергу, суддя, який розглядає заяву про відвід, не в праві надавати правову оцінку процесуальним рішенням судді, який розглядає справу під час її розгляду.
За таких підстав, зазначені в заяві підстави про відвід, фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням слідчого судді ОСОБА_4 з розгляду нею клопотанню про арешт майна.
А отже, наведені доводи, не дають об`єктивних підстав для того, щоб поставити неупередженість слідчого судді під сумнів. На інші підстави для відводу слідчого судді заявник не посилається.
В зв`язку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 75, 76, 80 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120309191 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Заява про відвід судді |
Кримінальне
Святошинський районний суд міста Києва
Єросова І. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні