Рішення

від 04.06.2024 по справі 233/5344/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №233/5344/23

2-о/760/134/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., за участю секретаря судових засідань - Вчерашнюк А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відокремлений структурний підрозділ КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» КЛПЗ «Міський психіатричний диспансер м. Костянтинівки» про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просить:

- встановити факт, що має юридичне значення підтверджуючий, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдина повнолітня працездатна особа, яка піклується, здійснює догляд і утримання на непрофесійній основі за непрацездатною матір`ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з чинним законодавством України.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що утримує та здійснює догляд за непрацездатною матір`ю ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи. ОСОБА_3 має також доньку - ОСОБА_2 , однак остання проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що віддалено від місця проживання ОСОБА_3 . Окрім цього, на утриманні ОСОБА_2 перебувають малолітні діти, що також перешкоджає здійсненню догляду за матір`ю.

Разом з тим, заявник вказує, що ОСОБА_3 перебувала на його утриманні та фактично проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлення факту піклування та догляду заявнику необхідно для отримання соціальних пільг та виплат, а також пов`язано з виникненням прав та обов`язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.09.2023 заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відокремлений структурний підрозділ КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» КЛПЗ «Міський психіатричний диспансер м. Костянтинівки» про встановлення факту, що має юридичне значення передано на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва за територіальною юрисдикцією.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.10.2023 відкрито окреме провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відокремлений структурний підрозділ КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» КЛПЗ «Міський психіатричний диспансер м. Костянтинівки» про встановлення факту, що має юридичне значення.

В судове засідання заявник та заінтересовані особи не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Від заявника надійшла заява про розгляд без участі, в якій вказав, що заяву підтримує та просив задовольнити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи, причина інвалідності: загальне захворювання, що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №432293.

ОСОБА_3 має двох дітей:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 27.03.1981, серії НОМЕР_1 , актовий запис №292;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 05.01.1983, серії НОМЕР_2 , актовий запис №12.

Відповідно до скриншоту довідки переселенця від 07.04.2023 №3009-7501589741 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_3 є: АДРЕСА_3 .

Відповідно до скриншоту довідки переселенця від 07.04.2023 №3009-5002696447 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є: АДРЕСА_4 .

Згідно з довідкою ТОВ «АТМ КОНСТРАКШИН» від 24.08.2023 №4 ОСОБА_1 працює в ТОВ «АТМ Констракшин» на посаді менеджера по роботі з клієнтами з 15.04.2020.

ОСОБА_2 має двох неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 04.05.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, серія НОМЕР_3 , актовий запис №220;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 19.12.2020 Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), серія НОМЕР_4 , актовий запис №219.

Згідно з ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

В силу частин 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема перебування фізичної особи на утриманні.

Окрім цього, згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Звертаючись до суду із вказаною заявою, ОСОБА_1 вказував, що з моменту фактичної потреби у сторонньому догляді, він постійно опікується матір`ю, надає їй повний супровід у повсякденному житті та утримує її, однак жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, окрім довідки переселенця, яка свідчить лише про місце проживання останнього разом з матір`ю, проте не підтверджує факт опіки та утримання, не надає.

Також заявником не доведено, що інші особи, зокрема, донька, ОСОБА_2 не може здійснювати постійний догляд за матір`ю. Наявність на її утриманні двох дітей не звільняє її від обов`язку утримувати матір.

Крім того, заявником не надано доказів того, що ОСОБА_3 , як інвалід ІІ групи, не має інших осіб, які зобов`язані за законом здійснювати її догляд. Також не доведено, що вона не перебуває в шлюбі, не має інших дітей.

Окрім цього, суд зазначає, що однією з підстав звернення до суду із вказаною заявою, як зазначає заявник, є отримання відстрочки від призову на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України. (ст. 17 Конституції України).

Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. ( ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України»).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. (ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами похилого віку, у тому числі і за особами, що потребують постійного стороннього догляду визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року №430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №859 зі змінами та доповненнями. Вказані нормативно-правові акти визначають порядок отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Факт постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам, хворим та особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, може бути встановлений структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з дотриманням Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №859.

Пунктом шостим частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» встановлено, що надавачами соціальних послуг, зокрема є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Пунктом 3 частини шостої статті 13 указаного Закону для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону, передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, проте для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Формування Реєстру, відповідно до частини шостої статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року №99.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року №1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Таким чином, саме нормами Закону України «Про соціальні послуги» урегульовано питання оформлення статусу особи щодо надання соціальних послуг фізичною особою не на професійній основі і у відповідності до статті 13 цього Закону надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Відтак, порядок встановлення факту здійснення фізичною особою догляду за особою, яка потребує постійного догляду, визначений відповідним законодавством, а саме нормами Закону України «Про соціальні послуги», у зв`язку з чим, відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.

У постанові Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі № 378/760/23 зроблено висновок, що: «факт постійного догляду встановлюється у позасудовому порядку».

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, одним з головних аспектів здійснення цивільного судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд зобов`язаний розглянути справу в межах заявлених вимог та не уповноважений виходити за їх межі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про недоведеність заявлених вимог та відмову у задоволенні заяви у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263, 265, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відокремлений структурний підрозділ КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» КЛПЗ «Міський психіатричний диспансер м. Костянтинівки» про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г.О. Козленко