Постанова

від 10.07.2024 по справі 907/57/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. м. Львів Справа №907/57/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М. Гриців

І.Ю. Панова

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, б/н від 06.05.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/13274/24 від 07.05.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст рішення складено 24.04.2024, м. Ужгород)

у справі №907/57/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м. Київ

до Хустської районної ради Закарпатської області, м Хуст, Закарпатська область

про стягнення суми 58 723,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

25.01.2024 на розгляд Господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Хустської районної ради Закарпатської області про стягнення боргу в сумі 58 723,10 грн., з яких: 53 506,13 грн. пеня, 3501,77 грн. три проценти річних та 1715,20 грн. інфляційних втрат. Попри це просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, а саме 2422,40 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов договору, протягом січня 2023 - квітня 2023 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 332 068,84 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Оплату за переданий газ відповідач здійснив повністю у сумі 332 068,84 грн., однак зобов`язання не було виконано в строк, чим порушено умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору. З огляду на, це позивач, вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача 53 506,13 грн. пені, 3 501,77 грн. три відсотки річних та 1 715,20 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування даних позовних вимог посилається на положення ст. ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692,712 ЦК України.

Відповідач Хустська районна рада Закарпатської області, у відзиві, частково визнає позовні вимоги про стягнення з нього 3% річних в сумі 3501,77 грн. та 1715,20 грн. інфляційних втрат. Не погоджується лише з нарахуванням пені в сумі 53 506,13 грн., вважаючи, що дана сума є надмірно великою в порівнянні з основним боргом та підлягає зменшенню, на підставі ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України. В обґрунтування даного вказує на те, що відповідач є органом місцевого самоврядування та здійснював закупівлю природного газу у позивача для обігріву власних адміністративних приміщень під час опалювального сезону. Оплату, згідно договору відповідач міг здійснювати виключно при наявності відповідних бюджетних призначень. Фактичне надходження коштів на казначейські рахунки відповідача для виконання зобов`язань за договорами на оплату енергоносіїв та комунальних послуг, які уклав відповідач, не залежить від його власної волі. Натомість стверджує, що він сумлінно сплачував позивачу за поставлений товар одразу, як тільки у нього з`являлися необхідні кошти, а порушення строків здійснення платежів є наслідком складної соціально-економічної ситуації в державі в умовах дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до цього просить позовні вимоги задовільнити частково; стягнути з Хустськорї районної ради Закарпатської області на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» пеню в сумі 5350,61 грн., 3% річних в сумі 3501,77 грн., інфляційні втрати в сумі 1715,20 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Хустської районної ради Закарпатської області на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 31 970,03 грн., з яких: 26753,06 грн. пені, 3501,77 грн. 3% річних та 1 715,20 грн. втрат від інфляції а також 2422,40 грн., у відшкодування витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

Дане рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, однак, щодо суми стягнення пені, то враховуючи відсутність у відповідача заборгованості, щодо оплати вартості спожитого природнього газу, беручи до уваги ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, спірність між ними; відсутність доказів понесення підприємством збитків внаслідок порушень відповідачем строків оплати; враховуючи те, що відповідає є органом місцевого самоврядування дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені на 50 % до 26 753,06 грн.

Позивач - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24 у частині часткового задоволення позовних вимог, у зв`язку зі зменшенням судом розміру пені на 50% від заявленої суми пені до стягнення, вважаючи, що рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, та процесуального права, зокрема ст. ст. 236, 236 ГПК України без дослідження усіх обставин справи. Вказує, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача по справі в період виникнення правовідносин. Крім цього, звертає увагу на те, що судом не враховано того, що неналежне планування своєї діяльності відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки. Ризик від власної діяльності відповідача не може покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. За наведеного вважає, що висновок суду, щодо наявності підстав для зменшення пені на 50%, суперечить, як положенням законодавства, так і матеріалам справи.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення пені в розмірі 26753,07 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким дані вимоги задоволити; судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача у справі.

Відповідач Хустська районна рада Закарпатської області, у відзиві заперечує вимоги апеляційної скарги, посилаючись в спростування таких, на правові позиції Верховного суду викладені у постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 14.07.2021 №916/878/20, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц , від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Вказує, що скаржник (позивач) у позовній заяві не зазначив про наявність у нього збитків, відповідно вважає, що Господарський суд Закарпатської області у рішенні від 22.04.2024 у даній справі дійшов до правильних правових висновків і правомірно зменшив розмір пені. Отже відповідно, просить, відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/57/24.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10 травня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Панова І.Ю.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, б/н від 06.05.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/13274/24 від 07.05.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24 та ухвалено розглядати таку без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі №907/57/24 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Учасники процесу належним чином повідомлені про розгляд справи №907/57/24 в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи ухвалою суду від 10.05.2024 до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду про доставку електронних листів, які підписані уповноваженим представником суду.

29.05.2024 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №907/57/24..

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали апеляційної скарги в сукупності з матеріалами справи та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року в частині оскарження у справі №907/57/24 нормам матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи виходячи з наступного.

Обставини справи.

20.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Хустською районною радою Закарпатської області укладено Договір постачання природного газу № 06-2217/22-БО-Т, згідно п.2.1. якого постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг природного газу у період з січня 2023 по березень 2023 року (включно) в кількості 26 100,00 тисяч м.куб.

Відповідно до п. 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором (-ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог кодексу ГТС/кодексу ГРМ (п. 3.5.1. договору).

За змістом п.п. 3.5.2., 3.5.3. договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу визначена п. 4.1. договору та становить всього (з урахуванням ПДВ та тарифу на його транспортування) 16 553,89 грн. за 1 м.куб. природного газу.

Згідно п.5.1. договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Відповідно до п. 13.1. договору він набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до « 31» березня 2023 р. включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

На виконання умов зазначеного вищевказаного договору, протягом січня 2023 - квітня 2023 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 332 068,84 грн. що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.01.2023, обсяг переданого газу: 6,38810 тис.куб.м, вартістю: 105 747,89 грн;

- від 28.02.2023, обсяг переданого газу: 8,27647 тис.куб.м, вартістю: 137 007,76 грн;

- від 31.03.2023, обсяг переданого газу: 5,38230 тис.куб.м, вартістю: 89 097,98 грн;

- від 11.05.2023, обсяг переданого газу: 0,01300 тис.куб.м, вартістю: 215,21 грн.

Як вказує, позивач оплату за переданий газ відповідач здійснив повністю у сумі 332 068,84 грн., однак з порушенням строку обумовленого договором.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 договору).

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

З врахуванням наведеного позивачем нараховано боргу в сумі 58 723,10 грн., з яких: 53 506,13 грн. пені, 3 501,77 грн. три відсотки річних та 1 715,20 грн. втрат від інфляції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Хустської районної ради Закарпатської області на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 31 970,03 грн., з яких: 26753,06 грн. пені, 3501,77 грн. 3% річних та 1 715,20 грн. втрат від інфляції а також 2422,40 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

Слід відмітити, що суд повважав за справедливе, пропорційне і таке, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, зменшити розмір пені до 50 % від нарахованої суми 26 753,06 грн. та стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу відмовлено.

Позивачем подано апеляційну скаргу і рішення оскаржується лише, в частині відмови в стягненні 26 753,06 грн. пені.

Згідно вимог положень ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 в межах доводів апеляційної скарги.

При перегляді рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/57/24, в частині відмови в стягненні 26753,06 грн., Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав , встановлених ст. 11 цього кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності , розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з обставин справи та не заперечується сторонами відповідач оплату за переданий газ позивачеві здійснив повністю у сумі 332 068,84 грн., однак з порушенням строку обумовленого договором.

Відтак, згідно розрахунку вбачається, що позивачем нараховано боргу в сумі 58 723,10 грн., з яких: 53 506,13 грн. пені, 3 501,77 грн. три відсотки річних та 1 715,20 грн. втрат від інфляції. Дані суми по суті відповідачем не заперечуються.

Відповідач, не погоджується лише з нарахуванням пені в сумі 53 506,13 грн. вважаючи, що дана сума є надмірно великою в порівняні з основним боргом та підлягає зменшенню на підставі ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України. В обґрунтування даного вказує на те, що відповідач є органом місцевого самоврядування та здійснював закупівлю природного газу у позивача для обігріву власних адміністративних приміщень під час опалювального сезону. Оплату згідно договору відповідач міг здійснювати виключно при наявності відповідних бюджетних призначень. Фактичне надходження коштів на казначейські рахунки відповідача для виконання зобов`язань за договорами на оплату енергоносіїв та комунальних послуг, які уклав відповідач, не залежить від його власної волі. Натомість стверджує, що він сумлінно сплачував позивачу за поставлений товар, одразу, як тільки у нього з`являлися необхідні кошти, а порушення строків здійснення платежів є наслідком складної соціально-економічної ситуації в державі в умовах дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до цього просить позовні вимоги задовільнити частково; стягнути з Хустськорї районної ради Закарпатської області на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» пеню в сумі 5350,61 грн., 3% річних в сумі 3501,77 грн., інфляційні втрати в сумі 1715,20 грн. Судом першої інстанції за обставин справи зменшено розмір такої до 50 % до 26753,07 грн.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 Договору).

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Вирішуючи питання, щодо стягнення нарахованої відповідачу пені суд першої інстанції, з огляду на обставини справи, правомірно враховує положення ст. 233 Господарського кодексу України, за якими у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено пеню, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та з дотриманням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

За змістом зазначених норм, які суд вважає за можливе застосувати під час розгляду питання щодо можливості зменшення нарахованих відповідачу штрафу та пені, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Отже, таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки, пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам.

Як вірно відмічено судом першої інстанції подібний за змістом висновок, щодо застосування норм права, які регулюють можливість зменшення судом нарахованих штрафних санкцій, а саме: статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.

Як вбачається з обставин справи позивач і відповідач у спірних правовідносинах беруть участь як господарюючі суб`єкти (постачальник та споживач природного газу) та, відповідно, несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статті 74 Господарського процесуального кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань передбачених ст. 230 Цивільного кодексу України санкцій за порушення грошового зобов`язання є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань.

Також, судом першої інстанції вірно зауважено, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується господарським судом згідно із вимогами статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В той же час, відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

Слід відмітити, що неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Як встановлено судом, компенсаційний характер невиконання відповідачем зобов`язань за договором позивачем забезпечено додатково (крім пені) вимогами про стягнення з відповідача 3 501,77 грн. трьох відсотків річних та 1 715,20 грн. втрат від інфляції.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, позивачем не доводиться наявність в нього будь-яких матеріальних збитків, пов`язаних з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 висловив правову позицію такого змісту: «У зв`язку з викладеним, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, Суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 щодо застосування, зокрема, положень частини третьої статті 551 ЦК України із висновком, що можливість зменшення заявленої до стягнення пені на 99% залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін».

Отже, з врахуванням викладеного, враховуючи відсутність у відповідача заборгованості, щодо оплати вартості спожитого природнього газу, беручи до уваги ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, співмірність між ними; відсутність доказів понесення підприємством збитків внаслідок порушень відповідачем строків оплати; враховуючи те, що відповідач є органом місцевого самоврядування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені на 50 % від нарахованої суми 26 753,06 грн. та стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу правомірно та обґрунтовано відмовив.

З врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Закарпатської області прийняв рішення від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24, з додержанням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням всіх матеріалів та обставин справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, б/н від 06.05.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/13274/24 від 07.05.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у справі №907/57/24 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №907/57/24 повернути Господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Ю. Панова