Постанова

від 09.07.2024 по справі 922/551/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/551/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Здоровко Л.М.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.,

за участі представників сторін:

позивача Сосунова Є.В (в залі суду) витяг з ЄДР, посадова інструкція, довіреність №06/11-60 від 06.11.2023,

відповідача Рижкова І.П. (в залі суду) ордер на надання правничої (правової) допомоги №1130108 від 22.02.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1266Х/2) та апеляційну скаргу НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вх. №1458 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23, ухвалене суддею Присяжнюком О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 21.06.2023,

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,

до НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю), м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

НЕК "УКРЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю), в якій просило стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 1917052,31 грн, яка складається з: основної заборгованості за період червень 2021 березень 2022 у сумі 1787780,46 грн; інфляційних витрат у сумі 103901,92 грн; 3% річних у сумі 19423,16 грн, пені 0.01% у сумі 1594,17 грн та штрафу 7% у сумі 4352,60 грн; судові витрати покласти на відповідача у розмірі 28755,78 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД" на користь Національної енергетичної компанії "Укренерго" основну заборгованість за період червень 2021 березень 2022 в сумі 1550697,90 грн; інфляційні витрати в сумі 103901,92 грн; 3% річних в сумі 19423,16 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД" на користь Національної енергетичної компанії "Укренерго" 25110,34 грн судового збору. Закрито провадження у справі №922/551/23 на суму 237082,56 грн на підставі ч.1 п.2 ст.231 ГПК України. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Повернуто Національній енергетичній компанії "Укренерго" з Державного бюджету України сплачений судовий збір на підставі ч.1 п.5 Закону України "Про судовий збір" в розмірі 3556,24 грн.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на момент звернення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до суду першої інстанції основний борг відповідача перед позивачем складав 1787780,46 грн, враховуючи погашення відповідачем під час розгляду справи частково суми основного боргу у розмірі 237082,56 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму сплаченого боргу. Враховуючи, що залишок несплаченої відповідачем заборгованості за договором від 29.04.2019 № 0077-01024 за період червень 2021 - березень 2022 за розрахунком позивача, з яким погодився суд першої інстанції, складав 1550697,90 грн, доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять та сторонами не надано, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача зазначеної основної суми заборгованості на суму 1550697,90 грн. Також, перевіривши поданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат на суму 103901,92 грн, 3% річних на суму 19423,16 грн, судом встановлено, що вказані нарахування є правомірними, у зв`язку із чим підлягають задоволенню. Щодо вимог про стягнення пені на суму 1594,17 грн та штрафу на суму 4352,60 грн суд першої інстанції зазначив щодо необхідності застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" та відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині, з огляду на те, що період нарахування пені та штрафу позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось засобами електронного зв`язку з використанням системи "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про часткове стягнення пені та штрафу 7%; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу у розмірі: пеня 0,01 % 1594,17 грн, штраф 7% 4352,60 грн на користь НЕК "Укренерго", в іншій частині залишити рішення суду першої інстанції без змін; судові витрати покласти на відповідача у розмірі 4026,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не враховано положення діючого законодавства про дію нормативних актів у часі, помилково визнано час набрання чинності змін до постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, які внесені постановою № 413 від 26.04.2022. Так у п. 5 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 встановлено рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Таким чином на час нарахування 0,01% пені у розмірі 1594,17 грн та штрафу 7% у розмірі 4352,60 грн не існувало жодної заборони щодо їх нарахування. Натомість, при прийнятті змін Постановою №413 від 26.04.2022 у п. 16 Постанови № 332 від 25.02.2022 встановлено заборону на нарахування штрафних санкцій, що позивачем чітко дотримано та нарахування проводились саме до набрання чинності вищевказаною постановою НКРЕКП. Зміни до Постанови № 332 від 25.02.2022, які прийняті 26.04.2022 Постановою № 413 НКРЕКП, не мають зворотної дії в часі та починають діяти з моменту прийняття, а не з 25.02.2022, як вказано в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В., суддя Бородіна Л.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1266Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23 та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 25 липня 2023 року о 15:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) також звернулось до Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний Суд (документ сформований в системі Електронний суд 18.07.2023) з апеляційною скаргою (вх. 1458 П/2 від 19.07.2023), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 року у справі №922/551/23 в частині задоволених позовних вимог НЕК "УКРЕНЕРГО" та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду та витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є таким, що підлягає скасуванню в цій частині. Апелянт, зокрема, зазначив, що подання платіжних документів здійснюється сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії відповідно до Правил Ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, розділом VII "Виставлення рахунків та платежів" яких передбачено, що АР (НЕК УКРЕНЕРГО) встановлює регламент щодо розрахунків. Проте відповідний регламент позивач до суду не надав, а суд першої інстанції не зобов`язав позивача його надати, і за відсутності регламенту дійшов висновку про дотримання позивачем його вимог. За твердженням скаржника, складання та виставлення відповідних рахунків-фактур було з порушенням пункту 7.3.1 Правил ринку. Крім того, на думку відповідача, суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини справи, які мають значення для справи, а саме щодо складання та направлення відповідних актів коригувань та актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів. Також відповідач зазначив про те, що після відкриття провадження у справі та до ухвалення оскаржуваного рішення суду у квітні 2023 року ним було здійснено платежі за договором №0077-01024 за спірний період на суму 200000,00 грн, але на час розгляду справи банк відповідача на давав підтвердження їх отримання позивачем. З цих підстав додано копії платіжних інструкцій до апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 залишено без руху апеляційну скаргу НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вх. №1458 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023, у зв`язку з відпусткою судді Бородіної Л.І., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 відкладено розгляд справи №922/551/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1266Х/2) на 05 вересня 2023 року о 09:30 годині.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2023, у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вх. №1458 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 05 вересня 2023 року о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

З огляду на те, що апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1266Х/2) та НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вх. №1458 Х/2) подані на один і той самий процесуальний документ, а саме на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23, колегія суддів вирішила призначити до спільного розгляду вказані апеляційні скарги.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023, у зв`язку з відпусткою судді Тарасової І.В., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 05.09.2023 розпочалось за участю представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2023, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 17.10.2023, зупинено апеляційне провадження у справі №922/551/23 за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1266Х/2) та НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вх. №1458 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22; ухвалено сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

05.09.2023 до суду апеляційної інстанції від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 10587), в якому позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що акт корегування в розумінні Правил ринку не є первинним документом, а підсумовує заборгованість по зобов`язанням відповідача та суми, які нараховані за період, а отже підставою для оплати заборгованості є рахунок-фактура та оплата проводиться виключно через систему управління ринком, про що було вказано в позовній заяві та встановлено судом першої інстанції.

Водночас, позивачем подано клопотання про поновлення строку на його подання (вх.№10586 від 05.09.2023), яке обґрунтоване тривалим отриманням інформації від суміжних підрозділів позивача на підставі того, що у позивача встановлено віддалений графік роботи персоналу, а основна інформація з приводу розрахунків знаходиться не в м. Харків, а також додано наказ НЕК "Укренерго" від 04.05.2022 №170 "Про деякі питання організації роботи працівників НЕК "Укренерго" на період воєнного стану".

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 визначено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 22.08.2023.

Зважаючи на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження, враховуючи Рекомендацій Ради суддів України про роботу судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року, з огляду на незначний пропуск строку, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку подання відзиву на апеляційну скаргу, а тому поновлює його та приймає відзив до розгляду.

28.05.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №922/551/23 (вх. № 7370).

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024 у зв`язку з відставкою судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 поновлено провадження у справі №922/551/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1266Х/2) та НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вх. №1458 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23 відбудеться 09 липня 2024 року о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 104; запропоновано сторонам надати письмові пояснення щодо обставин даної справи з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

20.06.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) надійшли пояснення (вх. № 8338), в яких відповідач вказує на те, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу на підставі підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413), яким на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", а також того, що НКРЕКП мало закріплені на законодавчому рівні повноваження для прийняття вказаної норми, повністю відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22. А тому просить рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23 в частині відмови в задоволені позовних вимог НЕК УКРЕНЕРГО про стягнення штрафних санкцій та пені залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 у зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді Фоміної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Гребенюк Н.В.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 09.07.2024 розпочалось за участі представників сторін, які надали пояснення щодо обставин даної справи, з урахуванням доводів та вимог своїх апеляційних скарг. Представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача просив скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі НЕК "Укренерго") є юридичною особою 100 відсотків акцій якого належить державі (є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"); виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

З матеріалів справи вбачається, що НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі - НВП ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (ТОВ), відповідач, СВБ) на підставі заяви від 22.04.2019 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з 29.04.2019 приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0077-01024 (далі - договір) та було долучено до реєстру учасників ринку електричної енергії, що підтверджується листом-повідомленням від 02.05.2019 вих. № 01/15619 Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго", позивач, ОСП) (т.1, а.с. 80).

Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність в якості СВБ (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Протягом 2019-2022 років до договору були внесені зміни, договір діяв у редакціях, затверджених наказами Національної енергетичної компанії "Укренерго" від 08.07.2019 № 366, від 07.08.2019 № 423, від 16.08.2019 № 441, від 06.03.2020 № 85, від 26.11.2020 № 634, від 21.12.2020 № 709, 05.01.2021 № 6, від 25.02.2021 № 111, від 16.03.2021 №141, від 01.06.2021 № 303, від 31.01.2022 № 58, які оприлюднені на офіційному сайті останнього https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory /#1594303518945-6f4b41ba-c92d).

Згідно з умовами договору, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин:

- за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3 договору);

- ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку) (пункт 1.4 договору);

- врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 договору);

- вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії зазначається Правилами ринку (п.п. 2.1, 2.2 договору);

- при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309, Законом та чинним законодавством України (п. 3.1 договору);

- ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді, ОСП зобов`язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; СВБ має право на доступ до інформації щодо розрахунку платежів, що формуються АР для СВБ відповідно до Правил ринку; СВБ зобов`язана здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку (п.п. 3.2-3.5 договору);

- за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (пункт 4.1 договору);

- у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - акт купівлі- продажу) та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня;

- виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору (пункт 5.1 договору);

- подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п.5.6 договору);

- якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів з врегулювання у порядку, передбаченому Правилами ринку (п.п. 5.7, 5.8 договору);

- ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (п.п.5.9, 5.10 договору);

- якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру, обставин юридичного форс-мажору (дія/рішення органів державної влади, органів, установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають безпосереднє відношення до виконання цього договору)) унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов`язань за цим договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу сторону протягом п`яти днів з моменту виникнення таких обставин (п. 6.1 договору);

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за цим договором зобов`язань позбавляє таку сторону права посилатися на будь-яку зазначену в пункті 6.1 цього договору обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань (п. 6.2 договору);

- наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або її територіальними підрозділами (п. 6.4 договору).

- цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.п. 9.1, 9.2 договору);

- цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором (п.п. 10.1-10.3 договору).

За твердженням позивача, на виконання умов укладеного договору НЕК "Укренерго" поставив, а відповідач отримав електричну енергію для врегулювання небалансів, що підтверджується рахунками-фактурами на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів у період, актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (актами-коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів). Враховуючи, що розрахунки за небаланси проводяться через систему управління ринком споживачем на підставі виставленого рахунку через особистий кабінет у системі управління ринком та позивачем було сформовано у системі управління ринком рахунки, за небаланси електричної енергії за договором, проте відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків, зазначене стало причиною звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення суми основного боргу за період з червня 2021 року по березень 2022 року на загальну суму 1.787.780,46 грн, а також нарахованих 3% річних у сумі 19423,16 грн, інфляційних втрат у сумі 103901,92 грн, пені у сумі 1594,17 грн та штрафу у сумі 4352,60 грн за прострочення сплати рахунків.

При цьому, посилаючись на те, що у відповідності до пункту 6.1 договору відповідач повинен був повідомити про настання форс-мажорних обставин позивача протягом п`яти днів з моменту настання таких обставин та надати відповідний сертифікат ТПП України про їх засвідчення, чого не було зроблено останнім, позивач зазначає про правомірність нарахування ним штрафних санкцій.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позов зазначив про те, що ним визнається наявність заборгованості за період червень-липень 2021 року на загальну суму 58180,51 грн, тоді як сума заборгованості відповідача перед позивачем за серпень, жовтень-грудень 2021 року та січень, березень 2022 року на загальну суму 1245114,37 грн не визнається відповідачем, оскільки здійснені нарахування, відображені в актах-корегуваннях, не були узгоджені з відповідачем внаслідок ненаправлення актів-корегувань належним чином та у встановлений строк.

Крім того, посилаючись на умови статті 6 договору, якою передбачено форс-мажорні обставини, лист Торгова-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, та обставини щодо численних пошкоджень на території відповідача внаслідок постійних обстрілів та виникнення пожежі в будівлі відповідача, внаслідок чого був знищений комп`ютер, з якого здійснювався вхід до системи управління ринком - Market Management System (mms.ua.energo), відповідач зазначає про відсутність технічної можливості ознайомить з рахунками-фактурами.

Щодо нарахувань інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та пені відповідач зазначив про те, що з огляду на введений воєнний стан в країні з 24.02.2022 нарахування позивачем штрафних санкцій в період з 24.02.2022 є порушенням підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332.

Також, відповідач зазначив про те, що після відкриття провадження у справі ним здійснені оплати за договором, на підтвердження чого надав платіжні інструкції від 27.04.2023 №2050 на суму 86505,62 грн, від 03.05.2023 № 2146 на суму 14764,24 грн, № 2147 на суму 128345,87 грн, № 2148 на суму 6694,16 грн.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив заперечив проти доводів відповідача щодо суми основної заборгованості з посиланням на обставини щодо виставлення рахунків у системі управління ринком, де кожен учасник згідно вимог закону та умов договору повинен оплачувати виставлені рахунки за надані послуги. Водночас, в прохальній частині відповіді на відзив позивач з урахуванням сплачених відповідачем коштів під час розгляду справи просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу червень 2021 - березень 2022 у сумі 1.550.697,90 грн, та нарахованих штрафних санкцій у розмірі: 223498,72 грн (інфляційне збільшення), 33.842,38 грн (3% річних), 35.545,77 грн пені 0.01%, 71.580.47 грн штрафу 7%.

Тобто, позивачем у відповіді на відзив, після закриття підготовчого провадження ухвалою суду від 17.05.2023, фактично змінені позовні вимоги шляхом зменшення суми основного боргу та збільшення позовних вимог в частині здійсненнях нарахувань.

Проте, за наслідками розгляду вказаної заяви судом першої інстанції не прийнято до розгляду вищезазначені нарахування до розгляду, а отже здійснено розгляд справи в межах первісно поданих позовних вимог. Такі висновки суду першої інстанції не оспорюються сторонами.

20.06.2023 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог з підстав, зазначених вище.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зазначає таке.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 14 та статтею 629 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис містить частина перша статті 193 Господарського кодексу України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

Відповідно до статті 52 Закону адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

Судом встановлено, що НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі, на якого покладено функції адміністратора розрахунків.

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

Частиною 5 статті 70 Закону визначено, що оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Як було встановлено, між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору від 29.04.2019 № 0077-01024 зі змінами та доповненнями), шляхом приєднання відповідача до типового договору врегулювання небалансів. Цей договір встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії стороні відповідальній за баланс (СВБ), у тому числі її балансуючої групи.

Так, згідно пунктів 1.2.-1.4 договору, сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ. За договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом та Правилами ринку затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018.

Згідно з пунктом 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку), у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

Пунктом 1.11.1 Правил ринку передбачено, що за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.11.8 Правил ринку АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Відтак, сторони як учасники ринку використовують у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system) через мережу Інтернет за http://mms.ua.energy, а адміністратор ринку (АР) надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку.

Пунктом 1.9.1. гл. 1.9. розділу І Правил ринку передбачено, що оператор системи передачі (ОСП) забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Відповідно до п 7.3.1. Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачем (ОСП) через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставлено на оплату відповідачу (СВБ) платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів електричної енергії, а саме: №0404202200480 від 04.04.2022 за період 01.06.2021-30.06.2021 на загальну суму 30676,14 грн; №0405202200480 від 04.05.2022 за період 01.07.2021-30.07.2021 на загальну суму 27504,37 грн; №0106202200488 від 01.06.2022 за період 01.08.2021-31.08.2021 на загальну суму 67871,04 грн; №2007202200487 від 20.07.2022 за період 01.09.2021-30.09.2021 на загальну суму 128345,87 грн; №0709202200475 від 07.09.2022 за період 01.10.2021-31.10.2021 на загальну суму 56320,51 грн; №1409202200481 від 14.09.2022 за період 01.11.2021-30.11.2021 на загальну суму 428735,14 грн; №1509202200694 від 15.09.2022 за період 01.12.2021-31.12.2021 на загальну суму 107918,81 грн; №2309202200486 від 23.09.2022 за період 01.01.2022-31.01.2022 на загальну суму 158989,85 грн; №0903202200209 від 09.03.2022 за період 01.02.2022-28.02.2022 на загальну суму 394289,39 грн; №1703202200238 від 17.03.2022 за період 01.03.2022-10.03.2022 на загальну суму 62180,10 грн; №2803202200278 від 28.03.2022 за період 11.03.2022-20.03.2022 на загальну суму 110461,25 грн; №0704202200268 від 07.04.2022 за період 21.03.2022-31.03.2022 на загальну суму 8280,05 грн; №0212202200570 від 02.12.2022 за період 01.03.2022-31.03.2022 на загальну суму 425279,02 грн.

Згідно з п.7.7.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, можна узагальнити, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків. При цьому, оплата платіжного документа на банківський рахунок АР має здійснюватись протягом двох банківських днів з дати направлення відповідного платіжного документа.

З урахуванням п. 7.7.3 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вказаних рахунків-фактур є таким, що настав.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 33 Закону України "Про ринок електроенергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку.

Згідно з п.п.3.2. п.3.2 договору ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.

Проте відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання щодо сплати зазначених рахунків внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем за період червень 2021 року березень 2022 року на загальну суму 1787780,46 грн.

Відтак, судом першої інстанції встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем та обов`язок останнього оплатити таку заборгованість. При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що після звернення позивача до суду з позовом відповідачем сплачено позивачу частину суми заборгованості в розмірі 237082,56грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 27.04.2023 № 2050, від 03.05.2023 № 2146, № 2147, № 2148, а отже, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 1.550.697,90 грн.

Водночас щодо вимог про стягнення заборгованості в розмірі 237082,56грн судом першої інстанції закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, зважаючи на погашення цієї частини заборгованості під час розгляду справи. У цій частині висновки суду першої інстанції не оскаржуються жодною із сторін, а тому не є предметом апеляційного перегляду.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до непогодження з висновками суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу за договором від 29.04.2019 №0077-01024 (зі змінами) з посиланням на складання та виставлення відповідних рахунків-фактур за спірний період з порушенням пункту 7.3.1 Правил ринку, а також недотримання позивачем вимог пункту 5.9 договору щодо направлення у встановленому порядку актів-корегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.

Стосовно вказаних тверджень відповідача суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до умов договору та Правил ринку оплата вартості небалансів не ставиться у залежність від підписання СВБ актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та інших платежів та актів-корегування (врегулювання) до цих актів купівлі-продажу.

Як зазначалось, згідно з пунктом 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 7.7.3 глави 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.

Відповідач, посилаючись в апеляційній скарзі на недоведеність позивачем правильності своїх розрахунків ціни небалансів, не довів того, що він повідомляв про це відповідача у встановлений договором строк.

Відповідно до пункту 7.8.1 Правил ринку, якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач відповідно до пункту 7.8.1 Правил ринку ініціював суперечку щодо сум, зазначених в рахунках-фактурах.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем як під час розгляду справи судом першої інстанції, так й в суді апеляційної інстанції визнається заборгованість за червень та липень 2021 року, оскільки акти-корегування електричної енергії для врегулювання небалансів та інших платежів за цей період були належним чином отримані відповідачем та підписанні останнім.

Водночас, стосовно всіх інших актів корегування, а саме: №ВР/21/08-0077 від 18.02.2022 за серпень 2021 року; №ВР/21/09-0077 від 04.03.2022 за вересень 2021 року; №ВР/21/10-0077 від 03.05.2022 за жовтень 2021 року; №ВР/21/11-0077 від 23.05.2022 за листопад 2021 року; №ВР/21/12-0077 від 07.06.2022 за грудень 2021 року; №ВР/22/01-0077 від 28.06.2022 за січень 2022 року; №ВР/22/03-0077 від 10.08.2022 за березень 2022 року, відповідач зазначив, що вказані документи у встановленому договором №0077-01024 порядку позивачем відповідачу не направлялися.

При цьому, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на обставини щодо неналежного направлення на його електронну адресу актів-корегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та інших платежів, з порушенням пункту 5.9 договору, фактично зазначає про направлення сканованих копій таких актів на електронну адресу НВП ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (ТОВ) зі звичайним підписом без КЕП.

Відповідачем не заперечувались обставини щодо відповідності сум вказаних у рахунках та цих актах, а лише наголошується на недотриманні порядку їх надіслання на його адресу. Проте, як вже було зазначено, відповідно до умов договору та Правил ринку підставою для оплати заборгованості є рахунок-фактура, виставлення яких відповідачем не заперечується.

До того ж, згідно наданих до матеріалів справи платіжних документів відповідачем здійснено часткову оплату за серпень 2021 року на підставі рахунку №0106202200488 від 01.06.2022 за період 01.08.2021-31.08.2021 на суму 14764,24 грн (платіжна інструкція від 03.05.2023 № 2146), за вересень 2021 року на підставі рахунку №2007202200487 від 20.07.2022 на суму 128345,87 грн (платіжна інструкція від 03.05.2023 № 2147), за жовтень 2021 року на підставі рахунку №0709202200475 від 07.09.2022 на суму 6694,16 грн (платіжна інструкція від 03.05.2023 № 2148), за лютий 2022 року на підставі рахунку №0903202200209 від 09.03.2022 на суму 86505,62 грн (платіжна інструкція від 27.04.2023 № 2050).

Наведене свідчить, що відповідачем не наведено доводів та не надано доказів на підтвердження неправильності визначення позивачем обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої відповідачем у спірний період, та невідповідності визначених сум у виставлених рахунках за цей період, та здійснено часткову оплату за деякими з цих рахунків.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування обґрунтованості визначеної позивачем вартості електричної енергії для врегулювання небалансів у спірному періоді на підставі рахунків, виставлених позивачем відповідачу.

Таким чином, оскільки у відповідача перед позивачем наявний обов`язок щодо оплати заборгованості у розмірі 1.550.697,90 грн, що не було спростовано відповідачем під час апеляційного перегляду, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги в частині її стягнення.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що у квітні 2023 року, тобто після відкриття провадження у справі та до ухвалення оскаржуваного рішення суду, відповідачем також було здійснено платежі за договором №0077-01024 на загальну суму 200000,00 грн, проте на час розгляду справи банк відповідача не надавав підтвердження їх отримання позивачем. На підтвердження цього до апеляційної скарги додано платіжні інструкції від 21.04.2024 №2006 на суму 30676,14 грн, №2007 на суму 27504,37 грн, №2008 на суму 41819,49 грн, від 28.04.2023 №2078 на суму 11287,31 грн, №2077 на суму 88712,69 грн.

Щодо цих тверджень заявника та доданих до суду апеляційної інстанції додаткових доказів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача). Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції в порушення приписів ч.4 ст. 80 ГПК України заявником не було зазначено про докази, які не можуть бути подано; причини, з яких докази не можуть бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Водночас, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Заявником не доведено жодної причини об`єктивної неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції та норми, яка б забороняла йому вчиняти такі дії, що виключає процесуальні підстави для дослідження їх апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, подання до апеляційного господарського суду додаткових доказів, які не були надані суду першої інстанції та за відсутності повідомлення суду про неможливість їх подання з об`єктивних причин, не може свідчити про неповноту оцінки судом першої інстанції доказів чи невірного встановлення обставин, адже такі докази не могли бути ним враховані.

З огляду на викладене, судова колегія долучає до матеріалів справи вищенаведені додаткові докази, однак до розгляду не приймає як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, а отже доводи відповідача про неврахування цих обставин відхиляються судом та не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо пред`явлених позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.

Як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку останнім нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 19423,16 грн за загальний період з 15.03.2022 до 04.01.2023, а також інфляційні втрати в сумі 103901,92 грн за загальний період з квітня 2022 року по листопад 2022 року.

Враховуючи обставини прострочення відповідачем зобов`язань зі здійснення оплати за отриману електричну енергії для врегулювання небалансів за договором №0077-01024 від 29.04.2019 та перевіривши розрахунок, заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, зважаючи на суми боргу з урахуванням дат їх виникнення, суд першої інстанції встановив правильність такого розрахунку.

При цьому, відповідачем не заперечувалось під час розгляду даної справи правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України. Апеляційна скарга також не містить відповідних доводів щодо неправильності здійсненого розрахунку вищенаведених нарахувань.

Крім того, зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції з посиланням на пункт 6 договору щодо обов`язку відповідача повідомити про настання форс-мажорних обставин позивача протягом п`яти днів з моменту настання таких обставин та надати відповідний сертифікат ТПП України про їх засвідчення, чого відповідачем не було дотримано, дійшов висновку про правомірність здійснених позивачем нарахувань.

Апеляційна скарга відповідача не містить доводів щодо непогодження з такими висновками суду першої інстанції, а відтак цим обставинам не надається оцінка судом апеляційної інстанції з урахуванням меж апеляційного перегляду справи.

Таким чином, встановивши обставини порушення відповідачем строків розрахунків, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення і цієї частини позову.

Отже, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Щодо апеляційної скарги позивача, слід зазначити таке.

Як вже було зазначено вище, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу з посиланням на приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", з чим не погодився позивач, оскільки вважає, що приписи постанови №332 не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судова колегія зазначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України) та застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання унормовано законами, зокрема, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України (частини перша, третя статті 549 ЦК України, статті 230, 231 ГК України).

НКРЕКП 25.02.2022 прийнято Постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі Постанова №332), відповідно до преамбули якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);

-оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 Постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У подальшому до Постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Колегія суддів зазначає, що питання щодо обов`язковості застосування учасниками ринку електричної енергії положень пп. 16 п. 1 Постанови № 332 було предметом розгляду Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22, до розгляду якої зупинялося апеляційне провадження у даній справі.

Відтак, оцінюючи доводи позивача, колегією суддів враховуються висновки Верховного Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 наступного змісту:

підпункт 16 пункту 1 Постанови Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов таких висновків.

НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У цій постанові враховано, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття. Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Об`єднана палата дійшла висновку, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому, такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

Відповідно до положень ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову у даній справі щодо стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій у вигляді пені за загальний період з 15.03.2022 по 25.04.2022 у розмірі 1594,17 грн та штрафу за період 22.03.2022 по 25.04.2022 у сумі 4352,60 грн, суд першої інстанції вірно застосував приписи Постанови №332 як такі, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії, що не спростовано позивачем під час апеляційного перегляду даної справи.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Отже, оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1266Х/2) та НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вх. №1458 Х/2) без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23 без змін.

Оскільки апеляційні скарги залишені без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1266Х/2) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вх. №1458 Х/2) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі №922/551/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.07.2024.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя Л.М. Здоровко