Постанова

від 09.07.2024 по справі 873/145/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 873/145/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув апеляційну скаргу Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Колос"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Є.Ю. Шаптала) від 22.05.2024

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропроект"

про видачу наказу на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" від 22.06.2021 у третейській справі № 04/14-2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропроект"

до Приватного - орендного сільськогосподарського підприємства "Колос"

про стягнення боргу.

Учасники справи:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - Паламарчук О.М., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 22.06.2021 Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при корпорації "Радник" (далі - Третейський суд) постановив рішення у третейській справі № 04/14-2021 (далі - Рішення) про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропроект" (далі - Позивач) та стягнення з Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" (далі - Відповідач) на користь Позивача 1 570 593 грн 44 коп. пені та процентів річних за порушення грошового зобов`язання за договором поставки від 26.09.2019 № 26091901/1 (далі - Договір) та 15 705 грн 93 коп. третейського збору.

1.2. 27.07.2021 Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа, а саме наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду щодо стягнення заборгованості за Договором.

1.3. 06.02.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу (залишену без змін постановою Верховного Суду від 16.04.2024) про задоволення заяви Позивача та видачу наказів на примусове виконання Рішення Третейського суду.

1.4. 23.04.2024 Відповідач звернувся із заявою до Північного апеляційного господарського суду із заявою, в якій просив відстрочити Відповідачу до дванадцяти календарних місяців виконання Рішення Третейського суду, видавши відповідні накази.

1.5. Заява обґрунтована негативними наслідками, які настануть для фінансового стану Відповідача у разі виконання Рішення Третейського суду в день пред`явлення до виконання відповідних виконавчих документів, а саме у вигляді повної зупинки здійснення господарських операцій та неможливості здійснення виплат по заробітній платі 35 працівникам з огляду на:

- особливості господарської діяльності підприємства Відповідача, що пов`язана з вирощуванням сільськогосподарських культур та є сезонною;

- форс-мажорні обставини, підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України, а саме виняткові погодні умови влітку 2020 року та в липні 2023 року під час сезону вирощування Відповідачем відповідних культур, що зумовило неналежне виконання обов`язку Відповідача перед Позивачем у спірних правовідносинах та виникнення боргу, щодо якого ухвалене Рішення Третейського суду;

- військову агресію російської федерації проти України, через що зменшились посівні площі, були пошкоджені відповідні будівлі, споруди та обладнання, заблоковані порти, що забезпечували відповідні логістичні ланцюги з реалізації продукції, зросли ціни на паливо, що сукупно вплинуло та призвело до зменшення доходів українських фермерів й агрокомпаній, до яких належить Відповідач.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 22.05.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви Відповідача про відстрочення виконання Рішення Третейського суду.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для відстрочення Відповідачу виконання Рішення Третейського суду, оскільки Відповідач не довів, як обставини військової агресії російської федерації проти України впливають на неможливість виконання Рішення третейського суду та на затримку у строках його виконання з огляду на те, що Рішення ухвалене 22.06.2021 - до початку зазначеної агресії з 24.02.2022, тоді як Відповідач не надавав доказів неможливості виконання вказаного рішення в період з моменту його ухвалення з 22.06.2021 до 24.02.2024. За аналогічних мотивів суд відхилив аргументи Відповідача з посиланням на несприятливі погодні умови в липні 2023 року.

3. Встановлені судом обставини

3.1. Зазначені Відповідачем обставини, пов`язані з військовою агресією та воєнним станом, а саме: скороченням посівних площ (на 20% порівняно з 2021 роком), пошкодженням виробничих будівель, споруд й обладнання, зростання цін на добриво та дизельне паливо, блокадою чорноморських портів; настали з 24.02.2022.

3.2. Обов`язок виконати Рішення Третейського суду у Відповідача виник з 22.06.2021. В резолютивній частині Рішення Третейського суду зазначено, що це рішення вступає в силу з моменту його оголошення.

3.3. Відповідач не надав належних доказів неможливості виконання судового рішення в період з 22.06.2021 до 24.02.2022.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

4.1. 23.05.2024 Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 та прийняти рішення, яким відстрочити Відповідачу на строк до дванадцяти місяців виконання Рішення Третейського суду, видавши відповідні накази.

5. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами скаржника суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відповідача про відстрочення виконання Рішення Третейського суду, порушивши при цьому норми статті 331 ГПК України, оскільки апеляційний суд не врахував правові позиці, викладені у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19 та від 16.01.2020 у справі N 910/1820/19 щодо застосування приписів зазначеної статті ГПК України.

Інші аргументи в апеляційній скарзі є аналогічні обґрунтуванням, наведеним в заяві про відстрочення виконання Рішення Третейського суду (пункт 1.5) та зводяться до настання негативних наслідків для фінансового стану Відповідача у разі виконання Рішення Третейського суду в день пред`явлення до виконання відповідних виконавчих документів, а саме у вигляді повної зупинки здійснення господарських операцій та не можливості здійснення виплат по заробітній платі 35 працівникам.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

6.1. Предметом розгляду у цьому провадженні стали вимоги Відповідача про відстрочення виконання Рішення Третейського суду, наказ на примусове виконання якого був виданий у цій справі згідно з ухвалою суду першої інстанції від 06.02.2024 (що залишена без змін постановою Верховного Суду від 16.04.2024), у зв`язку з чим щодо порядку виконання рішення третейського суду Суд зазначає про таке.

6.2. Згідно з пунктом 31 Регламенту Черкаського обласного постійно діючого третейського суд при Корпорації "Радник" (затвердженого Радою директорів Корпорації "Радник", протокол № 8 від 24.03.2021) Рішення Третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. Вимога про негайне виконання рішення Третейського суду означає, що сторона має почати вчинення дій, спрямованих на виконання рішення, або підготовку до вчинення таких дій - якщо вона є обов`язковою, - не пізніше наступного дня після проголошення резолютивної частини рішення Третейського суду.

Виконання рішення Третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

6.3. Правила та умови відстрочення виконання рішення регламентовані положеннями статті 331 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що:

- за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання;

- заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи;

- підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо;

- розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови;

- при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову;

- про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена; у необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

6.4. Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з частинами першою, другою якої сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

6.5. Щодо застосування наведених положень статті 331 ГПК України та статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" Суд зазначає, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявна загрозу банкрутства (неплатоспроможності), відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

При цьому відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

У наведених висновках Суд звертається до правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 (провадження № 61-40258ав18) та від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23.

6.6. У зв`язку із наведеним Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення постанови суду хоча і перебувають в площинні процесуального права, однак підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) залежать від предмету спору.

У цьому висновку Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.06.2018 у справі № 813/8842/-13а.

6.7. Крім цього, звертаючись до висновків Верховного Суду в постановах від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23, від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 (пункт 4.12), Суд зауважує, що хоча підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі статтею 331 ГПК України та статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють його виконання (пункти 6.3- 6.5), водночас питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.

Тобто необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є дотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін, а також дотримання розумного строку відстрочення.

6.8. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини (пункти 1.1, 3.1- 3.3):

- щодо зазначення в Рішенні Третейського суду, що це рішення вступає в силу з моменту його оголошення;

- щодо виникнення у Відповідача обов`язку виконати Рішення Третейського суду з 22.06.2021;

- щодо ненадання Відповідачем належних доказів неможливості виконання судового рішення, зокрема і в період з 22.06.2021 до 24.02.2022;

- щодо ухвалення рішення про видачу наказу на примусове виконання рішення лише 06.02.2024 (пункт 1.3);

Суд,

- попри визначені Відповідачем обставини для відстрочення виконання Рішення Третейського суду, які пов`язані як із сезонністю господарської діяльності Відповідача та несприятливими погодними умовами, що мали місце влітку 2020 та 2023 років, так і з військовою агресією та воєнним станом (пункт 1.5);

- однак з огляду на те, що стягнена за Рішенням Третейського суду сума нарахована за порушення Відповідачем тих зобов`язань перед Позивачем, які виникли у 2019- 2020 роках, присуджена до стягнення за Рішенням Третейського суду в червні 2021 року, а у Відповідача тривалий час, тобто до 06.02.2024 зберігалась можливість виконати Рішення Третейського суду добровільно (пункт 6.2), у тому числі і до настання з 24.02.2022 зазначених Відповідачем обставин та подій, однак Відповідач не надав доказів намагання урегулювати з Позивачем спірні питання протягом всього періоду для добровільного виконання Рішення (майже три роки, з 22.06.2021 до 06.04.2024), зокрема і шляхом частково погашення в добровільному порядку суми боргу, присудженої за Рішенням;

погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведення Відповідачем визначених законом підстав для відстрочення виконання Рішення Третейського суду на строк до 12 місяців, оскільки Відповідач не довів свою добросовісну поведінку з виконання Рішення Третейського суду, тоді як протилежне - з відстроченням виконання цього рішення, означало б недотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін у правовідносинах з виконання Рішення Третейського суду.

6.9. Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1), зокрема і аргументи про неврахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19 та від 16.01.2020 у справі N 910/1820/19, оскільки, попри визначені процесуальним законом правила, умови та стандарти для вирішення питання щодо розстрочення, відстрочення виконання судового рішення, а також висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права (пункти 6.5- 6.7), водночас оцінка відповідних обставин, які є підставою для розстрочення (відстрочення) судового рішення, здійснюється у кожному конкретному випадку з урахування унікальних обставин судового спору, а сама лише інтерполяція відповідних висновків суду, зроблених у одній справі на обставини іншої справи - не свідчить про помилковість висновків судів, зроблених під час дослідження обставин конкретної справи.

6.10. На підставі викладеного, виходячи з меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції згідно зі статтею 269 ГПК України, а також враховуючи, що скаржник не довів підстав для відстрочення виконання Рішення Третейського суду та не спростував відповідні висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування цього рішення.

6.11. Таким чином висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про відмову у задоволенні заяви Відповідача про відстрочення виконання Рішення Третейського суду зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених обставин справи. У зв`язку з викладеним та відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 ГПК України оскаржувана ухвала місцевого суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

6.12. У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 25, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 282, 331 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 873/145/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк