Ухвала

від 11.07.2024 по справі 320/23051/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

справа №320/23051/23

адміністративне провадження № К/990/25054/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №320/23051/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Безпека» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №320/23051/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Безпека» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Не погодившись із прийнятим рішенням, контролюючим органом 20.05.2024 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 апеляційну залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у м. Києві строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого скаржник має право надати до Шостого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору, звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 та вказати поважні причини його пропуску, зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №320/23051/23.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційну скаргу Головне управління ДПС у м. Києві подало до суду апеляційної інстанції 20.05.2024, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження. Головним управлінням ДПС у м. Києві не було подано до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024, не вказано поважних причин пропуску строку, не зазначено підстави для його поновлення та не підтверджено вказане належними в розумінні положень статей 72, 73 КАС України доказами, а отже вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху не виконано.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №320/23051/23.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Частиною 3 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд.

Верховний Суд зауважує, що Головним управлінням ДПС у м. Києві жодним чином не конкретизовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права Шостим апеляційним адміністративним судом при винесенні оскаржуваної ухвали. Скаржником не спростовано висновки суду апеляційної інстанції, що апеляційну скаргу подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України, не обґрунтовано поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».

Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №320/23051/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Л.І. Бившева