Ухвала

від 11.07.2024 по справі 592/11064/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/11064/24

Провадження № 2/592/2076/24

УХВАЛА

11 липня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми під головуванням судді Костенко В.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Адвос» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою й просив визнати незаконними та скасувати накази відповідача, поновити на посаді адвоката-партнера та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У позовній заяві не зазначено ціну позову, а саме суму середнього заробітку, що підлягає стягненню, не наведений її розрахунок, докази на його підтвердження, не надані відповідні докази.

В цілому заява не відповідала вимогам п. 1 ч. 1 ст. 176, п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, всупереч яким не зазначено ціну позову, а саме суму середнього заробітку, що підлягає стягненню, не наведений її розрахунок, докази на його підтвердження, не надані відповідні докази.

Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву було залишено без руху, а позивачу запропоновано усунути вказані недоліки, склавши нову позовну заяву та зазначити ціну позову, а саме суму середнього заробітку, що підлягає стягненню, навести її розрахунок, докази на його підтвердження, подати відповідні докази з копіями для відповідача.

При постановленні ухвали суд виходив з того, що у відповідності до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Право на звернення до суду для захисту прав не є абсолютним. Кожна особа яка звертається до суду має виконувати положення Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема при зверненні до суду з позовною заявою вона має відповідати мінімальним вимогам, щодо її змісту й обґрунтування. Кожна сторона має подати суду усі наявні докази.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 176, п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві мають бути зазначені ціна позову, а саме сума яка підлягає стягненню, її розрахунок докази на її підтвердження тощо.

Зі змісту позовної заяви вбачалося, що спір є трудовим та позивач ставив питання про стягнення середнього заробітку, а тому він вочевидь мав бути обізнаним у розмірі заробітної плати. Мав можливості отримати такі докази тощо. Більше того до позовної заяви наданий розрахунковий листок, який містить відомості про заробітну плату позивача.

Ціну позову про стягнення середньої заробітної плати, її розрахунок позивач мав зазначити у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 176, п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України саме у позовній заяві.

Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноз ч.ч.1,2ст.174ЦПК Українипри розглядісправи судому порядкупозовного провадженняучасники справивикладають письмовосвої вимоги,заперечення,аргументи,пояснення таміркування щодопредмета спорувиключно узаявах посуті справи,визначених цимКодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідні вимоги до позовної заяви вказані у ч. 3 ст. 175 ЦПК України, значний зміст якої наведений у попередній ухвалі суду.

Аналізуючи зміст наведених норм слід дійти висновку, що основним документом для позивача є відповідна позовна заяву у якій він має зазначити усі свої вимоги які подає для вирішення судом, зокрема ціну позову її розрахунок тощо. При цьому відповідну ціну позову та її розрахунок має зазначити саме позивач цій позовній заяві. Дотримання таких вимог закону позивачем кореспондується з правом відповідача викласти свої заперечення та докази проти заявленого позову. Позивач у даній позовній заяві фактично переклав на суд обов`язок визначити суму середнього заробітку яку слід стягувати, тим самим поставив себе у становище вище суду та відповідача по справі. Втім це явно суперечить наведеним положенням закону та засадам судочинства, а саме принципу диспозитивності.

Ураховуючи наведені положення закону суд пропонував позивачу привести саме позовну заяву у відповідність до вимог закону.

Позивач не звернув увагу на зміст ухвали від 08.07.2024, не врахував наведені положення закону та не склав нову позовну заяву. Натомість позивач подав тільки суду заяву про усунення недоліків. У заяві виклав ціну позову, її розрахунок. Також у заяві просив витребувати у відповідача довідку про розмір середньої заробітної плати. У обґрунтування питання про витребування доказів зазначив, що самостійно отримати докази не зміг. Доказів у обґрунтування клопотання позивач не подав. Матеріали позовної заяви також не містять будь-яких доказів, які підтверджували звернення позивача з приводу надання йому відповідних доказів. Більше того до позовної заяви наданий розрахунковий листок, який містить певну інформацію про заробітну плату позивача, однак він не посилається на нього у позовній заяві..

Подана позивачем заява про усунення недоліків більше схожа за своїм змістом на заяву з процесуальних питань (ст. 182 ЦПК України) та клопотання про витребування доказів (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Проте недоліки самої позовної заяви не усунуто. Позовна заява не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 176, п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тобто перевірка позовної заяви на відповідність вимогам ст. 175 і ст. 177 ЦПК України є складовою процесу відкриття провадження у справі. Втім така норма є імперативною та підлягає застосуванню суддею у разі встановлення невідповідності заяви вимогам закону.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Наведені норми зобов`язують суд повернути позовну заяву позивачу якщо вона не відповідає вимогам ст. 175 і ст. 177 ЦПК України, а позивач у встановлений судом строк не усунув виявлені недоліки.

Ураховуючи наведене та керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України заяву слід вважати неподаною і повернути. Повернення заяви не є перешкодою у доступі до суду та повторного звернення до суду.

На підставі зазначеного і керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Адвос» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку вважати неподаною і повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її складання.

Суддя В.Г. Костенко