Рішення

від 11.07.2024 по справі 120/4210/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 липня 2024 р. Справа № 120/4210/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Рибаченкове" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнати протиправним та скасувати рішення , зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Рибаченкове» (далі ФГ «Рибаченкове», господарство, позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі- ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) із позовом, в якому просив :

-визнати протиправним та скасувати рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи від 20.03.2024 р. №2730/02-32-04-07;

-зобов`язати поновити в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи з дати виключення 01.01.2024 р.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що на виконання вимог ПКУ подав загальну декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2024 р., відомості про наявність земельних ділянок (Додаток 1 до загальної декларації), розрахунок частини сільськогосподарського товаровиробництва, звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та відомості про наявність земельних ділянок (додатки до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи), розрахунок мінімального податкового зобов`язання за податковий 2024 рік.

При цьому , податковий орган в спірному рішенні прийшов до висновку, що оскільки не подано повний пакет податкової звітності наявні підстави для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

З такими висновками відповідача господарство не погоджується вказуючи, що ним подано необхідну звітність. Більш того підставою для виключення з реєстру є не подання звітності передбаченої п.295.9.1 та 29.8.1 ПКУ.

Ухвалою від 08.04.2024 р. відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

25.04.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач вказав, що позивачем не подано розрахунку мінімального зобов`язання за звітний рік, тобто податкова звітність подана не в повному обсязі. А отже, наявні підстави для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, відповідно, спірне рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

26.04.2024 р. надійшла відповідь на відзив, в якій господарство вказало, що розрахунок мінімального зобов`язання за 2024 рік було подано, що підтверджується квитанцією від 09.02.2024 р.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Ухвалою від 17.06.2024 р. витребувано додаткові докази.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

Фермерське господарство «Рибаченкове» (код ЄДРПОУ 42862891) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.03.2019, має основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

09.02.2024 р. ФГ «Рибаченкове» до податкового органу подано наступну податкову звітність:

- загальну податкову декларацію за 2024 р.;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2024 р.;

- відомості про наявність земельних ділянок Додаток №1

- розрахункову частину декларації для юридичних осіб;

- розрахункову частину декларації для фізичних осіб - підприємців;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 р.;

- розрахунок мінімального зобов`язання за 2024 рік

Рішенням від 20.03.2024 р. №2730/02-32-04-07 контролюючий орган встановив порушення ФГ «Рибаченкове» вимоги пп. 298.8.1 статті 298 ПК України, а саме, у встановлений термін не подано розрахунок мінімального зобов`язання за 2024 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та виключив господарство з реєстру платників єдиного податку четвертої групи ПППА «ЛАН» з 01.01.204 р.

Не погоджуючись із таким рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п. 299.10 ст. 299 ПК України зазначено:

"Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента)."

Згідно з п.п.295.9.1. п.295.9 ст.295 ПК України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.298.8.1. п.298.8 ст.298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Судом встановлено, що відповідач прийняв оскаржене рішення про скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи з підстав несвоєчасного подання позивачем податкової звітності, зокрема розрахунку мінімального зобов`язання за 2024 рік до загальної податкової декларації.

Тут слід вказати, що наказом МФУ від 19.06.2015 р. затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи з додатками.

При цьому, в Додатку 3 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, вказано, що Додаток 3 є невід`ємною частиною податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. Номер зазначається послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних додатків. Платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов`язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (пункт 2971.1 статті 2971 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України).

Отже, Додаток 3 подається з розрахунком загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік. При цьому, позивач подав такий розрахунок саме у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік, що підтверджується листом ГУ ДПС у Вінницькій області датованому 21.06.2024 р.

З огляду на приписи п.п.5 п.299.10. ст.299 ПК України, враховуючи подання позивачем податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи з мотивів несвоєчасного подання, оскільки таке скасування можливе лише у випадку неподання її (звітності) взагалі, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю .

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Окремо суд вказує на те, що на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги №26/03-2024 від 26.03.2024 року. та платіжну інструкцію №49 від 27.03.2024 р.

Як видно з матеріалів справи, 26.03.2024 року між позивачем та АБ "Супруна Миколи" укладено договір про правову допомогу. За умовами цього договору об`єднання зобов`язується надавати клієнту юридичні послуги та правничу допомогу. Також встановлено фіксований гонорар в розмірі 10 000 грн.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 р. по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Окремо суд вказує, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року по справі № 760/10847/20-ц (http://surl.li/hrmqh) було сформульовано висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Так в договорі про надання правової допомоги №26/03-2024 від 26.03.2024 року. вказано перелік послуг , які мають бути надані, зокрема, підготовка позову, відповіді на відзив та заяв із процесуальних питань.

При цьому, суд акцентує увагу, що у відзиві відповідач просить зменшити витрати на правничу допомогу вказуючи на неспівмірність витрат.

Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, беручи до уваги клопотання відповідча про зменшення витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Відтак, суд доходить висновку, що слід витрати на правничу допомогу понесені позивачем підлягають зменшенню та відшкодуванню в розмірі 8 000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про виключення Фермерського господарства «Рибаченкове» з реєстру платників єдиного податку четвертої групи від 20.03.2024 р. №2730/02-32-04-07.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити Фермерське господарство «Рибаченкове» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи з дати виключення 01.01.2024 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) на користь Фермерського господарства «Рибаченкове» (вул. Північна, 106, с. Карбівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 42862891) витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) на користь Фермерського господарства Рибаченкове (вул. Північна, 106, с. Карбівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 42862891) витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Фермерське господарство "Рибаченкове" (вул. Північна, 106, с. Карбівка, Вінницька область,код ЄДРПОУ 42862891)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150)

Повний текст рішення оформлено 11.07.2024 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна