Постанова

від 10.07.2024 по справі 127/3907/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/3907/23

Провадження № 33/801/607/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.

Доповідач: Голота Л. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,

за участі : представника Вінницької митниці Цибко А. В.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Трохимець Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 2.03.2023 по справі № 127/3907/23 пропритягнення доадміністративної відповідальностігромадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Штайнен, Швейцарія, адреса: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Швейцарії НОМЕР_1 , виданий 12.09.2018; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , видана органом №8011, 28.09.2022 року; РНОКПП НОМЕР_3 ; керівник ТОВ «Інбіко Європа» (юридична адреса 01054 м. Київ, вулиця Гончара Олеся, будинок 65А код ЄДРПОУ 21645327) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 МК України, -

в с т а н о в и в :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 2.03.2023 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 МК України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Porsche Panamera 4 Sport Turismo», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Швейцарія), VIN-код НОМЕР_5 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 гривень.

Як зазначено в постанові суду, 28.12.2022 о 19:18 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці з метою перетину митного кордону, в пішохідному напрямку «вихід з України», по смузі спрощеного митного контролю, обравши смугу руху «зелений коридор», ввійшов ОСОБА_1 .. Під час проведення митного контролю та перевірки, на підставі інформації АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_1 9.06.2021 через пункт пропуску «Виступовичі Нова Рудня» відділ митного оформлення № 1 митного поста «Овруч» Київської митниці ДФС, ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «Porsche Panamera 4 Sport Turismo», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Швейцарія), VIN-код НОМЕР_5 , в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» з метою особистого користування. Станом на 28.12.2022 даний автомобіль не вивезений з митної території України, інформація щодо поміщення транспортного засобу в інший митний режим відсутня. Таким чином, враховуючи вимоги МК України ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу легкового автомобіля марки «Porsche Panamera 4 Sport Turismo», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Швейцарія), VIN-код НОМЕР_5 більше ніж на 30 діб.

Не погоджуючись із постановою суду, захисником Трохимець О. П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № 54043 від 19.06.2024), яка подана засобами поштового зв`язку 17.06.2024, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого частиною шостою статті 481 МК України.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції належним чином, чим порушено його права, передбачені статтею 268 КУпАП, в тому числі право подати пояснення з приводу обставин справи.

Судом першої інстанції не обґрунтовано чому призначено більш суворе стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, а не альтернативне стягнення у виді штрафу. Застосований судом першої інстанції вид стягнення є надмірно суворим та тяжким стягненням. Судом не досліджено обставини, що пом`якшують стягнення ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують його стягнення, те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, здійснює волонтерську діяльність. Виносячи постанову про конфіскацію транспортного засобу суд першої інстанції не дослідив обставини, що вказують на неможливість виконання стягнення, адже автомобіль використовувався для волонтерських потреб, пов`язаних з евакуацією мешканців окупованих населених пунктів, для здійснення транспортування продуктів, медичних засобів, засобів зв`язку та інших матеріалів на потреби волонтерських організацій в березні 2022 в Київській області. Вказаний автомобіль був втрачений на околицях м. Ірпінь і вочевидь був знищений.

Також заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції з тих підстав, що постанова суду від 2.03.2023 прийнята за відсутності ОСОБА_1 , зміст постанови та факт її існування не був відомий, копію постанови ОСОБА_1 не отримував, а дізнався про існування оскаржуваної постанови він при перетині кордону у 2024 році, після чого звернувся за правовою допомогою до АО «КОНСИЛІУМ». Копію постанови суду отримано на запит адвоката 10.06.2024, апеляційну скаргу подано 19.06.2024, тобто протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

До апеляційної скарги додано наступні докази : копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , згідно якого ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 22.10.2020 /а. с. 60/; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а. с. 61-62/; лист Благодійної організації «Благодійний фонд «Сила Переяславщини» від 19.02.2024 № 001/24 /а. с. 63/; лист Благодійної організації «Благодійний фонд «Фріда» № 19/02/24-1 від 19.02.2024 /а. с. 64/; лист компанії «АСВА» від 13.02.2024 вих № 6 /а. с. 65/; копію податкової декларації /а. с. 66-67/; копію фінансової звітності малого підприємця /а. с. 68-69/.

Ознайомившись із доданими доказами, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для їх прийняття відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП та врахування при розгляді справи в апеляційному суді.

Постановою апеляційного суду від 4.07.2024 клопотання захисника ОСОБА_3 про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено, про що захисника було повідомлено завчасно 4.07.2024 /довідка про доставку електронного листа а. с. 83/.

Захисник ТрохимецьО.П.,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,з власнихтехнічних причинне змігприйняти участьу судовомузасіданні врежимі відеоконференції. Потелефону адвокат повідомивсуд,що клопотання провідкладення справиним поданоне буде, ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (частина шоста статті 294 КУпАП).

З огляду на положення частини шостої статті 294 КУпАП апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі захисника та ОСОБА_1 , які були обізнані про дату час і місце розгляду справи, враховуючи при цьому, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.

У судовому засіданні представник Вінницької митниці Цибко А. В. також просила застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, враховуючи. Що особа проживає на території України, має дохід та сам бажає сплатити штраф.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що пропущений строк на оскарження постанови суду підлягає поновленню, а апеляційна скарга - задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 7тачастиною першою статті 287цього Кодексу.

НормиКУпАПне містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьомуКУпАПне пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З матеріалів справи вбачається, що постанова суду прийнята за відсутності ОСОБА_1 , зміст постанови та факт її існування не був відомий, копію постанови ОСОБА_1 не отримував, а дізнався про існування оскаржуваної постанови він при перетині кордону у 2024 році, після чого звернувся за правовою допомогою до АО «КОНСИЛІУМ». Копію постанови суду отримано на запит адвоката 10.06.2024 /а. с. 36, 48, 52-59/, апеляційну скаргу (вх № 54043 від 19.06.2024) подано засобами поштового зв`язку 17.06.2024, тобто протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду /а. с. 33-37/.

З огляду на зазначене, наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Трохимець О. П., строку на оскарження постанови суду суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.

Щодо перегляду справи апеляційним судом.

Орган (посадоваособа)при підготовцідо розглядусправи проадміністративне правопорушеннявирішує такіпитання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (пункт 3 частини першої статті 278 КУпАП).

Відповідно достатті 268 КУпАПсправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції належним чином, чим порушено його права, передбачені статтею 268 КУпАП, в тому числі право подати пояснення з приводу обставин справи, апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу, оскільки у матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді першої інстанції 2.03.2023, що є порушення вимог статті 268 КУпАП та є обов`язковою підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Приймаючи нову постанову відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 294 КУпАП апеляційний суд зазначає наступне.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (стаття 487 МК України).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (стаття 495 МК України).

Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених частиною шостою статті 481 МК України.

Диспозиція частини шостої статті 481 МК України передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (стаття 103 МК України).

Згідно з частиною першою статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 МК України підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема : протоколом про порушення митних правил № 0660/401000/22 від 28.12.2022 /а. с. 2-5/, витягом з АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ /а. с. 8-12/, доповідною запискою старшого державного інспектора ВМО «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ОСОБА_4 /а. с. 13/. Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оспорюється /а. с. 35/.

Відповідно достатті 280 КУпАПпосадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати зокрема, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі про особу правопорушника.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Призначаючи найбільш суворий вид стягнення, передбачений санкцією статті, за якою правопорушник притягується до відповідальності, суддя повинен навести у постанові відповідні мотиви і зазначити, які обставини чи дані про особу правопорушника враховані при цьому.

Апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу твердження в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції при призначенні адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини шостої статті 481 МК України у виді конфіскації транспортного засобу «Porsche Panamera 4 Sport Turismo», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Швейцарія), VIN-код НОМЕР_5 , не досліджено обставини, від яких залежить призначення стягнення за вчинення інкримінованого правопорушення.

Положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Принцип верховенства права - одна з підвалин демократичного суспільства та закріплений в усіх статтях Конвенції. Питання чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогам захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання буде дотримано принципу пропорційності, та не стануть вжиті заходи особистим і надмірним тягарем для правопорушника.

Вирішуючи питання про конфіскацію автомобіля, суд першої інстанції не мотивував, чому в даному випадку слід конфісковувати автомобіль, хоча санкцією частини шостої статті 481 МК України передбачено можливість не застосовувати таке стягнення, а передбачено також стягнення у виді штрафу, яке є менш суворим.

Призначаючи ОСОБА_1 стягнення,передбачене санкцієючастини шостоїстатті 481МК України,апеляційний судвраховує обставинисправи,зокрема те,що вінвину визнав/а.с.35/,здійснює волонтерськудіяльність та займаєтьсяна територіїУкраїни підприємницькоюдіяльністю /а.с.61-69/,одружений нагромадянці України ОСОБА_2 /а.с.60/,раніше не притягувавсядо адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, а також враховуючи, що представник митниці Цибко А. В. під час апеляційного розгляду також просила призначити адміністративне стягнення ОСОБА_1 у виді штрафу, а тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн.

Застосований апеляційним судом вид стягнення буде відповідати положенням статті 1, 23, 33 КУпАП.

Аргументи апеляційної скарги про те, що автомобіль «Porsche Panamera 4 Sport Turismo», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Швейцарія), VIN-код НОМЕР_5 , був втрачений на околицях м. Ірпінь у березні 2022 року і вочевидь був знищений, апеляційний суд оцінює критично, оскільки доказів на підтвердження цих обставин суду не надано, а висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо стягнення судового збору.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (стаття 40-1 КУпАП).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.

Зважаючи на наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , строк на оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 2.03.2023 по справі № 127/3907/23.

Апеляційну скаргу захисника Трохимець Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 2.03.2023 по справі № 127/3907/23 скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 МК України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Голота