Постанова

від 11.07.2024 по справі 457/193/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 457/193/24 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.

Провадження № 22-ц/811/530/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: О.В. Псярук

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 01 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого володіння та визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

01.02.2024 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності.

Разом із поданням позовної заяви ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просило накласти арешт на транспортний засіб марки VW Passat B7 2,0 I TDI, 2013 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 .

Заява мотивована тим, що позов із тим самим предметом спору розглядався у Васильківському міськрайонному суді Київської області, де відповідачем був ОСОБА_3 (справа №362/2907/2020). Постановою Київського апеляційного суду від 25.05.2021 року у цій справі скасовано ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2021 року та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про забезпечення позову та накладено арешт на транспортний засіб марки VW Passat B7 2,0 I TDI, 2013 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 . Через два тижні після прийняття вищевказаної постанови, ОСОБА_3 перереєстрував транспортний засіб на ОСОБА_1 . Вказана обставина стала підставою для відмови у задоволенні позову. Вищевказане в сукупності свідчить про те, що існує велика вірогідність того, що ОСОБА_1 знову відчужить транспортний засіб, що унеможливить виконання рішення суду і буде перешкоджати у здійсненні судочинства, а тому є необхідність у накладенні арешту на зазначений транспортний засіб, оскільки ОСОБА_1 фактично і є тією особою на користь якої відчужено автомобіль з метою недопущення його вилучення у ОСОБА_3 .

Оскаржуваною ухвалою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на транспортний засіб марки VW Passat B7 2,0 I TDI, 2013 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 .

Ухвалу судуоскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норми процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає,що ТОВ «ПоршеЛізинг Україна»не євласником транспортногозасобу VWPassatВ7,2013року виробництва,тому внього відсутнєправо вимогивитребувати майно,яке йомуне належить.Тобто,в даномувипадку ТОВ«Порше ЛізингУкраїна» неє належнимпозивачем усправі.Відповідно дочинного законодавстваУкраїни:власникові належатьправа володіння,користування тарозпорядження своїммайном. Таким чином, безпідставне накладання судом арешту на транспортний засіб марки VW Passat B7 2,0 I TDI, 2013 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності є порушення його майнових прав.

Просить ухвалу суду скасувати.

Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2ст. 247 ЦПК Україниза допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється., тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовним вимогамі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має враховувати практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України», право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є транспортний засіб марки VW Passat B7 2,0 I TDI, 2013 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , що належать відповідачу ОСОБА_1 , тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є співмірним із заявленими вимогами та достатнім для ефективного захисту прав заявника.

Із вказаним висновкам суду колегія суддів погоджується повністю.

У даному випадку, вжиття заходів забезпечення позову,накладення арешту на автомобіль з метою недопущення перереєстрації прав на це майно, ніяким чином не створює перешкоди у обмеженні можливості відповідача, користуватися цим майном, та не призведе до невідворотніх наслідків.

Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

За таких обставин, заходи забезпечення слід вважати співмірними із позовними вимогами, оскільки наявні потенційні загрози для виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 11 липня 2024 року.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 01 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 липня 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра