Постанова

від 03.07.2024 по справі 682/3320/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 682/3320/23

Провадження № 22-ц/4820/1269/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Дияк Я. А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року (суддя Матвєєва Н. В., повне судове рішення складено 12.04.2024) у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що йому на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 6823980300:07:007:0010 площею 2,6947 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. 04.09.2013 уклав з ТОВ «СГП «Дніпро» договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Право оренди зареєстровано 03.03.2014, номер запису про інше речове право 4856316, індексний номер рішення 11349469. За умовами пунктів 9, 11 договору орендна плата виплачується особисто орендодавцю або уповноваженій ним особі в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що на момент укладення договору у грошовій формі становить 1203,70 грн, один раз на рік до 30 грудня поточного року. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Відповідно до умов укладеної 17.08.2019 додаткової угоди договір укладено до 28.12.2028, орендна плата виплачується особисто орендодавцю або уповноваженій ним особі у розмірі 7453,42 грн один раз на рік до 30 грудня поточного року.

В порушення умов укладеного договору відповідач з 2020 року систематично не виплачує орендну плату за користування земельною ділянкою. Вважає, що ТОВ «СГП «Дніпро» допустило істотне порушення умов договору оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 6823980300:07:007:0010, наслідком чого є його розірвання. Розмір орендної плати за 2020-2023 роки з урахуванням індексації складає 33242,25 грн, а саме: 2020 рік - 7453,42 грн х 105%= 7826,09 грн; 2021 рік - 7453,42 грн х 110% = 8198,76 грн; 2022 рік - 7453,42 грн х 126% = 9436,03 грн; 2023 рік - 7453,42 грн х 104,4% = 7781,37 грн.

Крім того, за невиконання грошового зобов`язання відповідач зобов`язаний сплатити інфляційні втрати і 3% річних від простроченої суми. За 2020 рік інфляційні втрати складає 3548,85 грн, 3% річних - 696,63 грн; за 2021 рік інфляційні втрати - 2633,01 грн, 3% річних - 483,83 грн; за 2022 рік інфляційні втрати - 656,71 грн; 3% річних - 273,77 грн.

Пунктом 15 договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення. За 2020 рік пеня складає 847,57 грн, за 2021 рік - 588,67 грн, за 2022 рік - 333,09 грн.

Тому позивач просив: розірвати договір оренди землі, укладений 04 вересня 2013 року з ТОВ «СГП «Дніпро», щодо земельної ділянки кадастровий номер 6823980300:07:007:0010 площею 2,6947 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, право оренди за яким було зареєстровано 03 березня 2014 року (номер запису про інше речове право: 4856316 від 03.03.2014, індексний номер рішення 11349469 від 03.03.2014); стягнути з ТОВ «СГП «Дніпро» заборгованість в сумі 43304,38 грн, з яких заборгованість з орендної плати - 33242,25 грн, інфляційні втрати - 6838,57 грн; 3% річних - 1454,23 грн, пеня - 1769,33 грн.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року позов задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений 04 вересня 2013 року між ОСОБА_2 і ТОВ «СГП «Дніпро», (земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,6947 га кадастровий номер 6823980300:07:007:0010, що розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області), право оренди за яким було зареєстроване 03 березня 2014 року (номер запису про інше речове право: 4856316 від 03.03.2014, індексний номер рішення 11349469 від 03.03.2014). Стягнуто з ТОВ «СГП «Дніпро» на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати у сумі 33242,25 грн, інфляційні втрати в розмірі 6838,57 грн, 3% річних у розмірі 1454,23 грн, пеню в розмірі 1769,33 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 14000 грн та 2147,20 грн судового збору.

ТОВ «СГП «Дніпро», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне встановлення обставин справи. Вважає, що висновок про несплату орендної плати ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах. Крім того, позивач не довів факт оплати витрат на професійну правничу допомогу. У матеріалах справи відсутні будь-які квитанції чи платіжні доручення про сплату ним 14000 грн. Суд першої інстанції не врахував, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності та розумності, оскільки спір є типовим та не вимагає затрат великої кількості часу.

У засіданні апеляційного суду представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_3 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з її зайнятістю в іншій справі.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи можливість юридичної особи представляти свої інтереси самостійно, направити для участі в судовому засіданні іншого представника, поважні причини неявки в судове засідання представник ОСОБА_3 відсутні.

Колегія суддів вважає за можливе слухати справу за відсутності представника відповідача і виходить з того, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, не відкладаючи розгляд справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,6947 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 6823980300:07:007:0010, розташованої на території Ганнопільської сільської ради Славутського району Хмельницької області. Право власності зареєстровано 08.08.2013 (а.с. 16-19).

04.08.2013 між ОСОБА_2 і ТОВ «СГП «Дніпро» був укладений договір оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 6823980300:07:007:0010. Право оренди зареєстровано 03.03.2014, номер запису про інше речове право 4856316 (а.с. 18-19, 23-26).

Відповідно до умов договору ОСОБА_2 передав ТОВ «СГП «Дніпро» земельну ділянку кадастровий номер 6823980300:07:007:0010 площею 2,69 га сільськогосподарського призначення у строкове платне користування строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 40123,49 грн.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата виплачується особисто орендодавцю, або уповноваженій ним згідно діючого законодавства особі, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що на момент укладення договору у грошовій формі становить 1203,70 грн, один раз на рік до 30 грудня поточного року.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації (пункт 11 договору оренди).

17.05.2019 між ОСОБА_2 і ТОВ «СГП «Дніпро» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 27.08.2013, якою передбачено, що договір оренди землі укладений до 28.12.2028, орендна плата виплачується особисто орендодавцю або уповноваженій на це згідно діючого законодавства особі у розмірі 7453,42 грн один раз на рік до 30-го грудня поточного року (а.с. 27).

З відомостей на виплату грошей (орендна плата за землю) за 2017 рік ОСОБА_2 виплачена орендна плата в сумі 2904,63 грн, за 2018 рік у сумі - 1452,32 грн. (а.с. 28-32).

З видаткових касових ордерів № 371 від 24.09.2016 та від 19.04.2021 вбачається, що ОСОБА_2 виплачено орендну плату за земельний пай у 2016 році в сумі 2904,62 грн, у 2019 році - 6000 грн (а.с. 33).

За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору вбачається, що станом на 20.02.2024 ТОВ «СГП «Дніпро» у другому кварталі 2021 року не нараховувало орендну плату позивачу, проте йому виплачено орендну плату в сумі 6000 грн за минулі роки. В четвертому кварталі 2021 року відповідачем нараховано позивачу орендну плату в сумі 7453,42 грн, проте не виплачено її (а.с. 64-66).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за договором оренди щодо сплати орендної плати за 2020-2023, що є підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати. Крім того, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1-2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до матеріалів справи між ОСОБА_2 і ТОВ «СГП «Дніпро» виникли договірні правовідносини оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV), частини 1 статті 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина 1 статті 15 Закону № 161-XIV).

Частинами 1-3 статті 21 Закону № 161-XIV передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з частиною 3 статтею 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін, договір відповідно до частини 1 статті 32 Закону № 161-XIV може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положенням статті 24 Закону № 161-XIV передбачені права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ «СГП «Дніпро» твердження позивача про несплату орендної плати не спростувало. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за 2020-2023 роки. Не містить посилання на такі докази й апеляційна скарга.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення орендарем істотних умов договору оренди, що є підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для розірвання договору оренди не заслуговують на увагу та зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ «СГП «Дніпро» не сплатило орендну плату за користування земельною ділянкою за 2020-2023 роки, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача розміру орендної плати з урахуванням індексації у розмірі 33242,25 грн. Розрахунок ОСОБА_2 є вірним та не спростований відповідачем.

Оскільки сторони не передбачили в договорі оренди, що при обчисленні розміру орендної плати враховується сукупний індекс інфляції з часу укладення договору, то з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди на користь його дійсності, чинності та виконуваності, колегія суддів вважає, що у межах заявлених вимог коефіцієнт інфляції правильно обчислений позивачем з урахуванням плати за кожен рік як добуток індексів інфляції з січня по грудень відповідного року.

За розрахунком позивача за період з 31.12.2020 по 18.12.2023 за порушення виконання грошового зобов`язання 3% складає 1454,23 грн, інфляційні втрати - 6838,57 грн.

Апеляційний суд погоджується з таким розрахунком. Відповідачем він також не спростований.

Положеннями статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 15 договору оренди землі від 04.09.2013 передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, за вимоги орендодавця сплачується штраф (пеня) у розмірі 0,01% від несплаченої суми.

Розрахунок ОСОБА_2 , відповідно до якого розмір пені складає 1769,33 грн, колегія суддів вважає правильним.

З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Стягнення судом першої інстанції з ТОВ «СГП «Дніпро» на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в сумі 14000 грн відповідає вимогам закону.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частинами 3 і 8 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Доводи апеляційної скарги про неспівмірність витрат на правничу допомогу складності справи, виконаній адвокатом роботі не заслуговують на увагу з таких підстав.

У суді першої інстанції відповідач не заявляв про неспівмірність витрат на правничу допомогу.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. З цих підстав суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу.

З урахуванням практики ЄСПЛ при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Правову допомогу у справі ОСОБА_2 надавав адвокат Плакса В. А. відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги № 23-03/23 від 23.03.2023 та ордера серії ВК № 1112540 від 12.12.2023.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.03.2023 вартість наданої правової (правничої) допомоги (гонорар), що надається на умовах цього договору, складається з наступних сум: збір матеріалів, необхідних для складання проекту позовної заяви до суду - 1500 грн; складання проекту позовної заяви, узгодження її з замовником та подання до суду; складання документів процесуального та непроцесуального характеру під час розгляду справи у суді першої інстанції; представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції (не більше трьох судових засідань (при цьому немає значення чи відбулось фактично у зазначений день судове засідання, достатньо присутність Адвоката у зазначений день у приміщенні суді); кожне наступне судове засідання - 2000 грн) - 10500 грн. Вартість правничої (правової) допомоги, що потребує оформлення додатковими угодами, встановлюється за домовленістю Сторін.

Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар адвокату в порядку, розмірі та в строки згідно з домовленостями сторін.

Відповідно до акту прийому-передачі наданої правничої допомоги від 19.03.2024 та детального опису робіт (наданих послуг/правничої допомоги) плата за послуги складає 14000 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення витрат на правову допомогу у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження понесення таких витрат.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» залишити без задоволення.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 липня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта