Рішення

від 10.07.2024 по справі 140/3620/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3620/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про визначення вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України для цілей нарахування митних платежів №UA205110/2023/000030 від 03.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач переміщував через митний кордон України товар - дитяче взуття вагою 49 кг, кількістю 56 пар, загальною вартістю 77,84 доларів США у вигляді супроводжуючого багажу з Республіки Польща в Україну. На підтвердження вартості товару позивачем було подано інвойс №112 від 27.09.2023, де зазначено, що продавцем є WENZHOU INTERNATIONAL ECO. TEC. CO-OPERATION CO.,LTD (китайська компанія імпортер), а покупцем ОСОБА_1 , який придбав товар «Children`s shoes that cover the ankles Mix» (дитяче взуття, що закриває щиколотку), кількістю 56 пар, вартістю за одиницю 1,39 доларів США та загальною вартістю 77,84 доларів США.

Позивач зауважує, що не здійснює комерційну діяльність та придбав взуття для власних потреб. Він не вибирав і не міг вплинути на те, який документ йому було видано при отриманні свого товару, а тому єдиним належним документом який підтверджує реальну вартість товару є інвойс №112 від 27.09.2023.

Із транзитної декларації (Т1) №23PL301010NU66F256 вбачається, що відправником товару є POL - CEL Sp z o.o. Agencja i Magazyn Celny (2) (ТОВ ПОЛ-ЦЕЛ склад і митне агентство), місце завантаження Хелм (S17), місце розвантаження Володимир-Волинський (S18), а одержувачем ОСОБА_1 , здійснював перевезення дитячого взуття автомобілем з д. н. з AC5182АХ дитячого взуття, а саме: Взуття дитяче та підліткове на підошві з гуми, з верхом з текстильних матеріалів та штучної шкіри, нове: торгівельна марка JONG GOLF, країна виробництва Китай.

Оскільки, в інвойсі №112 від 27.09.2023 зазначена уся необхідна інформація, яка дає можливість ідентифікувати товар, встановити його вартість, відомості про дату складання документа, особу яка придбала товар, назву підприємства, від імені якого складено документ, відтак даний інвойс, а також супровідний документ Т1 було надано митному органу для підтвердження вартості дитячого взуття.

Однак 03.10.2023 Волинською митницею винесене рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів №UA205110/2023/000030, відкоригувавши вартість задекларованого дитячого взуття із 1,39 доларів за одиницю до 17,96 доларів США, відповідно за загальна вартість змінилась із 77,84 доларів США на 1005,97 доларів США, у зв`язку із чим позивач був змушений сплатити завищену суму митних платежів, вказану в уніфікованій митній квитанції МД-1 №034719 в сумі 5608,98 грн.

У графі 18 вказаного рішення зазначено: Відповідно до п. 1 ст. 368 МКУ не надано касові та товарні чеки, ярлики та інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товарів. Митна вартість товарів відповідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби становить 20,53 дол. США/кг (МД №UA101040/2023/8700 від 11.09.2023).

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що він надав митному органу митну декларацію від 28.09.2023, інвойс від 27.09.2023 №112 та супровідний документ Т1 №23PL301010NU66F256 для підтвердження вартості товару.

В той же час в оскаржуваному рішенні митний орган формально обмежився лише посиланнями на норму законодавства України, без жодного обґрунтування конкретної ситуації, що фактично створює для пересічного громадянина становище правової невизначеності; у спірному рішенні не зазначено, з яких саме підстав митний орган прийняв рішення про визначення вартості товарів, не вказано та необґрунтовано, чому наявні документи не дають можливості визначити вартість товару, чому вони не є достатніми для митного оформлення товару та чому відповідач не взяв їх до уваги. Вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Крім того, зазначає, що інформація з автоматизованої інформаційної системи не може бути безумовним джерелом для визначення митної вартості товару. Митний орган вказав лише номер та дату митної декларації (№UA101040/2023/8700 від 11.09.2023), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказала, що 28.09.2023 на митному посту «Устилуг» Волинської митниці громадянкою ОСОБА_1 письмово задекларовано товар дитяче та підліткове взуття вагою 49 кг, кількістю 56 пар, загальною вартістю 77,84 доларів США, про що свідчить митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності.

На підтвердження відомостей про вартість вказаного товару позивачем подано інвойс №112 від 27.09.2023, згідно якого продавцем є WENZHOU INTERNATIONAL ECO. TEC.CO-OPERATION CO., LTD (китайська компанія імпортер), а покупцем ОСОБА_1 .

Зазначає, що у транспортному засобі н.з. НОМЕР_1 , окрім товару, який переміщувався гр. ОСОБА_1 переміщувався також аналогічний товар приблизно в такій же кількості, належний 7 громадянам та водію. Так, згідно Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.09.2023 під час проведення повного митного огляду т.з. р.н НОМЕР_1 встановлено, що у вантажному відділенні автомобіля переміщується до України товар: взуття дитяче на підошві з гуми, з верхом з текстильних матеріалів та штучної шкури, нове; торгівельна марка JONG GOLF, країна виробництва Китай, загальною кількістю 440 пар; загальною вагою 400,8 кг (брутто). Згідно поданих товаросупровідних документів: експортної декларації №23PL301010NU66F256 від 27.09.2023 та інвойси №110-118 від 27.09.2023 на товари, які належать водію та пасажирам, загальною вартістю 622,72 дол. США. Зважаючи на однотипність товару, який підлягав огляду, вказане, призвело до сумніву митниці щодо дійсної мети переміщення вказаного товару громадянами для потреб, які жодним чином не пов`язані з особистими та сімейними потребами, проте, ймовірно, комерційними, шляхом подрібнення партії товару з метою уникнення від оподаткування.

В митниці виник обґрунтований сумнів щодо достовірності заявлених відомостей про фактурну вартість товару, адже на підтвердження фактурної вартості позивачкою подано інвойс, який є комерційним документом, що не відповідає положенням ч.1 ст.368 МК України, яка визначає, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України громадянами, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів. У 1983 році Робоча група із спрощення процедур міжнародної торгівлі (РГ.4) прийняла Рекомендацію №6. Ця Рекомендація передбачає формуляр-зразок саме комерційного рахунку, який приведений у відповідність з Формуляром зразком Організації Об`єднаних Націй, для використання в міжнародній (зовнішній) торгівлі. Відповідач зазначає, що інвойс є комерційним документом та не може підтверджувати фактурну вартість товару, ввезеного на митну територію України громадянином, адже свідчить про комерційну мету, що суперечить ч.1 ст.364 МК України. При цьому, адвокат не враховує, що відсутність підпису уповноважених сторін на інвойсі, суперечить вищевказаній Рекомендації, яка надає можливість застосування електронного фактурування саме в комерційних цілях для великих, малих і середніх підприємств, проте не для громадян, які не є суб`єктами міжнародної торгівлі. Разом з тим, з інформації, зазначеної в інвойсі вбачається застосування умов поставки DAP, згідно Інкотермс, що використовуються в зовнішньоекономічній торгівлі. DAP (постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце. У умовах DAP ризик переходить від продавця до покупця з пункту призначення, зазначеного в договорі поставки. Після прибуття товару в країну призначення, митне очищення в країні-імпорті необхідно заповнити за його власними витратами та ризиками, включаючи всі митні збори та податки. Інкотермс це офіційні правила, що розроблені Міжнародною торговою палатою для тлумачення термінів, що стосуються внутрішньої та міжнародної торгівлі, регулюють відносини між продавцем та покупцем в рамках договорів купівлі-продажу. Інкотермс - це міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торгівельних термінів (умов) в галузі міжнародної (зовнішньої) торгівлі. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність фізичні особи, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України Про підприємництво. Оскільки позивач не є підприємцем, вказане виключає можливість підтвердження фактурної вартості наданим інвойсом. У зв`язку з вищевказаним та наявністю інформації в митного органу щодо ідентичного та подібного (аналогічного) товару (МД № UA101040/2023/8700 від 11.09.2023) митним органом самостійно відповідно до вимог цього Кодексу прийнято письмове рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів №UA205110/2023/000030 від 03.10.2023.

Також представник відповідача зазначає, що відповідь від ТзОВ «Пол Цел» на запит адвоката Шумського Б.А. про підтвердження фактурної вартості ввезеного товару не може слугувати належним доказом, оскільки незрозуміло що це за склад та яке відношення він має до вказаної господарської операції та чи має ТзОВ «Пол Цел», а не продавець - китайська фірма, повноваження на підтвердження вартості товару за вказаним інвойсом. При цьому, гіпотетична наявність таких представницьких повноважень ТзОВ «Пол Цел» передбачала б можливість видачу інших документів, які б підтверджували б фактурну вартість, ввезеного громадянином товару, в роздрібній торгівлі - касових або товарних чеків, ярликів, банківських виписок, електронних повідомлень з інтернет-магазинів.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів №№UA205110/2023/000030 від 03.10.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні позову повністю. Також заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Також разом з відзивом представник Волинської митниці подала клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 23.04.2024 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

29.09.2023 на митному посту «Устилуг» Волинської митниці громадянином ОСОБА_1 з метою переміщення через державний кордон України товару подано митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, згідно якої задекларовано товар - взуття підліткове вагою 49 кг, кількістю 56 пар, загальною вартістю 77,84 доларів США.

Для підтвердження вартості товару до вказаної митної декларації позивачем було долучено інвойс №112 від 27.09.2023 та супровідний документ Т1 №23PL301010NU66F256 від 27.09.2023.

28.09.2023 посадовими особами Волинської митниці складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в якому зазначено, що під час проведення повного митного огляду у транспортному засобі н.з. НОМЕР_1 окрім товару, який переміщувався гр. ОСОБА_1 , переміщувався також аналогічний товар приблизно в такій же кількості, належний 7 громадянам та водію. Зокрема, у вантажному відділенні автомобіля переміщується до України товар: взуття дитяче на підошві з гуми, з верхом з текстильних матеріалів та штучної шкури, нове; торгівельна марка JONG GOLF, країна виробництва Китай, загальною кількістю 440 пар; загальною вагою 400,8 кг (брутто). Згідно поданих товаросупровідних документів: експортної декларації №23PL301010NU66F256 від 27.09.2023 та інвойсів №110-118 від 27.09.2023 на товари, які належать водію та пасажирам, загальною вартістю 622,72 дол. США. Сторонніх вкладень не виявлено.

03.10.2023 Волинською митницею прийнято рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів №UA205110/2023/000030, згідно якого митним органом задекларований позивачем товар визначено як взуття дитяче та підліткове на підошві з гуми, з верхом з текстильних матеріалів та штучної шкіри, нове; торгівельна марка JONG COLF, код товару 640419900, та визначено вартість товару за одиницю 17,96 доларів США, загальну вартість товару визначено 1005,97 доларів США (36786,91 грн).

У графі 18 оскаржуваного рішення №UA205110/2023/000030 від 03.10.2023 зазначено обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів, а саме: Відповідно до п. 1 ст. 368 МКУ не надано касові та товарні чеки, ярлики та інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товарів. Митна вартість товарів відповідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби становить 20,53 дол. США/кг (МД №UA101040/2023/8700 від 11.09.2023).

Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення для справляння митним органом з ОСОБА_1 митних платежів відповідач склав уніфіковану митну квитанцію МД-1 серія ЄС №034719 від 03.10.2023 та нарахував митні платежі на загальну суму 5608,98 грн. Відповідно до копії чеку №5484 від 03.10.2023 позивач здійснила оплату зазначених митних платежів.

24.10.2023 представник позивача адвокат Шумський Б.А. подав до Волинської митниці адвокатський запит №05/24-10-23, в якому просив повідомити у зв`язку з чим винесено рішення №UA205110/2023/000030 від 03.10.2023 та чому не було враховано поданий позивачем інвойс №112 від 27.09.2023 на підтвердження вартості, а також місця придбання товару.

Листом №7.3-28-07/13422 від 01.11.2023 Волинська митниця повідомила представника позивача про те, що відповідно до частини четвертої статті 368 глави 53 розділу XII МК України, наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2023 №62 Про затвердження форми рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів та у зв`язку з наявністю в митного органу інформації щодо рівня цін на подібні (аналогічні) та ідентичні товари прийнято письмове рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України. Вказаний інвойс не було враховано на підтвердження вартості, а також місця придбання товару, оскільки він є комерційним документом, що не відповідає положенням ч. 1 ст. 368 МК України. При цьому, з інформації, зазначеної в інвойсі, вбачається застосування умов поставки DAP згідно Інкотермс, що використовуються в зовнішній торгівлі. Інкотермс - це офіційні правила, що розроблені Міжнародною торговою палатою для тлумачення термінів, що стосуються внутрішньої та міжнародної торгівлі, регулюють відносини між продавцем та покупцем в рамках договорів купівлі-продажу. Відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно Законом України Про підприємництво. Разом з тим, наданий інвойс у паперовій формі не містить підписів уповноважених сторін та інформації щодо реквізитів для оплати товару та /або проведеної оплати.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача №UA205110/2023/000030 від 03.10.2023, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами врегульовано розділом ХІІ МК України.

За правилами статті 364 МК України цей розділ регулює умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. У випадку переміщення громадянами-підприємцями через митний кордон України товарів, пов`язаних зі здійсненням ними підприємницької діяльності, митне оформлення здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами України для підприємств. Положення цього розділу в такому випадку не застосовуються. Положення цього розділу не поширюються на товари, що переміщуються особами, які користуються митними пільгами згідно із розділом XIII цього Кодексу, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 365 МК України визначено, що громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.

Частиною першою статті 368 МК України встановлено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

Відповідно до частини третьої статті 368 МК України особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

Водночас частиною четвертою статті 368 МК України встановлено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу шляхом прийняття письмового рішення за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Аналізуючи вищенаведені положення МК України, слід дійти висновку, що громадяни вправі ввозити на територію України не заборонені до ввезення товари для особистих, сімейних та інших потреб, які не пов`язані зі здійсненням підприємницької діяльності. Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, яка визначається на основі вартості, що зазначена в таких документах: касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

Згідно з абзацом другим пункту 8 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, для письмового декларування громадянами особистих речей, інших товарів для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, використовується митна декларація, зазначена в абзаці п`ятому пункту 2 цього Положення, відповідно до якого товари декларуються шляхом подання митному органу митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що гр. ОСОБА_1 подала Волинській митниці митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, у якій зазначила про ввезення на митну територію України товару: дитяче та підліткове взуття вагою 49 кг, кількістю 56 пар, загальною вартістю 77,84 доларів США.

Таким чином, подаючи таку декларацію, позивач зазначила мету ввезення товарів - для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності.

У листі Державної митної служби України 02.10.2012 №11.1/2-15.1/10958-ЕП Щодо застосування окремих норм Митного кодексу України, адресованому начальникам митниць, зазначено, що при здійсненні митними органами митних формальностей щодо товарів громадян, слід враховувати кількість товарів, вартість та мету їх ввезення. У випадку ввезення громадянами товарів, які за своїми кількісними показниками не можуть відповідати меті щодо особистих, сімейних потреб, митне оформлення таких товарів здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами України для підприємств. Положення розділу ХII Кодексу в такому випадку не застосовуються.

Так, здійснюючи митний контроль, відповідач встановив, що у транспортному засобі, НОМЕР_1 , окрім товару, який переміщувався гр. ОСОБА_1 переміщувався також аналогічний товар приблизно в такій же кількості, належний водію та пасажирам. Вказані обставини підтверджені актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.09.2023 під час проведення повного митного огляду.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи митниці про наявність сумніву у дійсній меті переміщення позивачем товарів та достовірності заявлених відомостей про їх фактурну вартість, оскільки загальна кількість товару (дитяче та підліткового взуття) згідно з актом огляду транспортного засобу становила 440 пар та декларування товару здійснювалось громадянами, що переміщувались в цьому транспортному засобі, в приблизній кількості кожною особою.

Перевіряючи документи, які подані для підтвердження фактурної вартості задекларованого позивачем товару, митниця дійшла висновку, що поданий інвойс №112 від 27.09.2023 не підтверджує таку вартість, оскільки є комерційним документом, а позивач в свою чергу не є підприємцем.

В силу вимог частини другої статті 53 МК України рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому розділ VIII МК України регулює питання митного оформлення, метою якого згідно з приписами частини першої статті 246 МК України є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Суд зауважує, що інвойс - це документ у міжнародній комерційній практиці, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і відомості про постачальника та одержувача. Якщо умови оплати відтермінування платежу, інвойс є розрахунковим документом. Це фактично основний документ, який використовується митницею для розрахунку митних платежів при митному оформленні імпорту товару.

Передумовою складення інвойсу є укладення договору, який визначає договірні взаємовідносини між його сторонами. У спірному випадку продавцем товару є іноземна компанія, що здійснює міжнародну торгівлю товарами з комерційною метою. Позивач, у свою чергу, здійснив придбання партії товару (дитяче та підліткове взуття у кількості 56 пар), що не свідчить про його використання для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності.

Оскільки в даному випадку товар не був заявлений до митного оформлення у порядку, встановленому розділом VIII МК України, тому наданий позивачем інвойс на підтвердження фактурної вартості ввезеного товару не може вважатись належним документом, що передбачений частиною першою статті 368 МК України.

Також суд зауважує, що позивач не надав ні митному органу, ні суду жодного доказу на підтвердження проведення розрахунків за придбаний товар, оскільки за загальним правилом при придбанні товарів фізичними особами розрахунок проводиться на місці чи через мережу Інтернет (в разі замовлення товарів через інтернет-сайти, в тому числі іноземні), а відтермінування платежу, якщо таке і мало місце, повинно підтверджуватись відповідними договірними зобов`язаннями, чого в даному випадку при здійсненні митного контролю встановлено не було. Крім того, позивач не підтвердив мету ввезення такої кількості товару саме для особистих чи сімейних потреб.

Суд не бере до уваги наданий позивачем лист компанії «POL-CEL Sp z o.o. Agencja i Magazyn Celny», відповідно до якого дана компанія підтвердила митне оформлення ОСОБА_1 транзиту товарів з Республіки Польща, вартість товару згідно інвойсу №112 від 27.09.2023, видачу товару зі складу за транзитною декларацією Т1, де відправником зазначено компанію «WENZHOU INTERNATIONAL ECO. TEC», оскільки доказів взаємозв`язку зазначеної компанії з компанією-продавцем не подано.

З огляду на встановлені обставини, які свідчать про непідтвердження позивачем заявленої фактурної вартості товару, суд вважає, що у відповідача були достатні правові підстави для прийняття письмового рішення про самостійне її визначення, відповідно до приписів частини четвертої статті 368 МК України, на підставі даних з автоматизованої інформаційної системи щодо ідентичного та подібного (аналогічного) товару за МД №UA101040/2023/8700 від 11.09.2023.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів, що рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів №UA205110/2023/000030 від 03.10.2023 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним митним законодавством.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а відтак і про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про визначення вартості товарів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк