Рішення

від 10.07.2024 по справі 140/4456/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4456/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТКОМ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАТКОМ» (далі ТОВ «ЛАТКОМ», позивач, товариство) звернулося із позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000065/2 від 09.04.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем, як покупцем та фірмою «KVR INTERNATIONAL CO., LTD», Китай, як постачальником, 29.05.2019 було укладено договір №LTC1, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язався виготовити та передати, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах даного договору. 01.01.2024 між покупцем та постачальником була укладена Додаткова угода № 4 до Договору поставки LTC1, якою сторони з 01.01.2024 прийняли Додаток № 1 до Договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови Договору. В Додатку № 1 від 01.01.2024 до Договору поставки LTC1 сторони погодили ціни на товар на період з 01 січня по 31 грудня 2024 в доларах США.

Згідно умов вказаного договору 08.04.2024 ТОВ «ЛАТКОМ» визначало митну вартість отриманого від «KVR INTERNATIONAL CO., LTD» товару у вигляді радіаторів по цінах згідно із додатком №1 від 01.01.2024 до договору та розмитнювало вказаний товар за МД № 24UA205140023379U9 по основному (першому) методу за ціною договору (інвойсу).

При митному оформленні МД № 24UA205140023379U9 товариство надало наступні документи: Договір № LTC1 від 29.05.2019; Додаткову угоду № 4 від 01.01.2024 до Договору поставки LTC1; Додаток 1 від 01.01.2024 до Договору поставки LTC1; Заявка № 16 від 15.11.2023 на виробництво та поставку товару; Пакувальний лист б/н від 25.01.2024; Інвойс № 16 від 25.01.2024; Супровідний документ Т1 № 24PL322080NS6KD9F3 від 02.04.2024; Коносамент ZH240100291В від 12.02.2024; CMR б/н від 02.04.2024; Сертифікат про походження товару 24С4403А2228/01958 від 15.03.2024; Платіжну інструкцію в іноземній валюті № 197 від 20.11.2023; Платіжну інструкцію в іноземній валюті № 208 від 13.03.2024; Довідку про транспортні витрати № 16875/В від 03.04.2024; Лист про не страхування вантажу № 04-03 від 08.04.2024; Прайс-лист 244403АО/015270 від 18.03.2024; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023; Заявку на транспортування та експедирування № 16875 від 05.02.2024; Експортну декларацію №310120240519585981 від 03.02.2024.

Однак, в електронному повідомленні №2813225 від 09.04.2024 митний орган відмовився визнати задекларовану позивачем митну вартість 22 найменувань 2065 штук радіаторів у зв`язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- в супровідному документі ТІ, який був заповнений в порту Гданськ 24Р1 322080M56KO9P3 від 02.04.2023р. в графі 2 не зазначено даних щодо продавця (експортера). Крім того, на 2-ій сторінці даного документу, крім даних що стосуються даної поставки товару, зазначені дані відповідно до інвойсів: № ZT24LKD005 та № ZT24LEZ D005, які не мають відношення до даної поставки, однак можуть впливати на вартість транспортування товару до кордону України, які є невід`ємними складовими митної вартості.

- згідно довідки про транспортно-експедиційні витрати № 16875/В від 03.01.2024 вартість перевезення по маршруту м.Гданськ (Польща) - м/п Шегині становить 34914,30 грн. Слід зазначити, що відстань між м.Гданськ (Польща) - м/п Шегині за даними Coogle maps становить 755 км., тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 46,24 грн/км. Однак, згідно статистичної інформації сайту www.della.com.ua/price/158 найнижча вартість перевезення за квітень 2024р. з Польщі в Україну автомобільним тентованим транспортом (20тонн) становить 88,37 грн/км. Також, в вищезазначеній довідці про транспортно-експедиційні витрати зазначено вартість на перевезення тільки до кордону України, хоча товар транспортується до м. Луцьк, тобто не зазначено вартість транспортування від кордону України до м. Луцьк, тобто перевізником виписана довідка що місить не повні дані щодо транспортування товару. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 54 МК України щодо наявного у митного органу права контролю за правильністю визначення заявленої митної вартості товарів відповідач запропонував надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

В спростування вищезазначених сумнівів в листі №04-04 від 09.04.2024 позивач надав додаткові документи та пояснив наступне.

- в графі 3 пункту 31 вантажно-митної декларації № 24UA205140023397U9 від 08.04.2024 було чітко вказано, що у контейнері EGHU9321663 є товари по двох інших вантажно-митних деклараціях, які також були подані до митного оформлення, що проігноровано інспектор митного поста «Луцьк» ОСОБА_1 ;

- в супровідному документі Т1 № 24PL322080NS6KD9F3 від 02.04.2024 не зазначено експортера з тих причин, що у даному перевезенні було три експортери, на сторінці 2 супровідного документа Т1№ 24PL322080NS6KD9F3 зазначені дані відповідно до усіх інвойсів що містяться у контейнері EGHU9321663, також там зазначені компанії експортери згідно кожного інвойсу та найменування товарів що перевозяться, в оскільки, супровідний документ Т1 є суто транзитним документом, його не можна враховувати для підтвердження митної вартості товарів, так як він не містить у собі числових значень щодо вартості товару;

- в довідці про транспортно-експедиційні витрати № 16875/В від 03.04.2024 вартість перевезення вказана лише за митною декларацією № 24UA205140023397U9 до кордону України. А оскільки, за даною поставкою було подано до митного оформленні ще дві митні декларації: № 24UA205140023395U0 від 08.04.2024 та № 24UA205140023396U0 від 08.04.2024, то транспортні витрати були розподілені пропорційно за усіма трьома вказаними митними деклараціями.

Також, ТОВ «ЛАТКОМ» звернуло увагу митниці на не доцільність порівнювати митну вартість поданих до митного оформлення радіаторів та радіаторів обігрівача для легкових автомобілів не для промислового складання групи бюджетних автомобілів ВАЗ, ГАЗ, ЗАЗ, Daewoo з митною вартістю радіаторів та радіаторів обігрівача до легкових автомобілів іноземного виробництва вищого та преміального класу.

Також позивачем до листа № 04-04 від 09.04.2024 додало копії наступних документів:

Рахунок на оплату № 4047 від 03.04.2024 від ТОВ «ЄВРО-ФОРВАРДІНГ», де також показано усю суму транспортування, яка ідентична сумі, що зазначена у заявці № 16875 від 05.02.2024 на транспортування та експедирування контейнерів. Крім того, у даному рахунку вказані транспортні витрати по території України та експедиторську винагороду по території України тобто відображені усі транспортні витрати. Довідки про транспортно-експедиційні витрати № 16875/А від 03.04.2024 та № 16875/С від 03.04.2024, які були надані під час митного оформлення інших товарів, що містяться у контейнері EGHU9321663. Виписки з бухгалтерської документації а саме: МД № 23UA205140093961U5 від 07.11.2023; Структура собівартості від 07.11.2023; Накладні № 0000827 від 27.12.2023, № 0000790 від 08.12.2023, № 0000788 від 08.12.2023, № 0000765 від 30.11 2023, № 0000744 від 27.12.2023, № 0000728 від 20.11.2023, № 0000713 від 14.11.2023, № 0000714 від 14.11.2023, № 0000700 від 08.11.2023, № 0000699 від 08.11.2023; Звіт ЕККА № 90 від 21.11.2023; Звіт ЕККА № 94 від 08.12.2023. Одночасно, листом № 04-05 від 09.04.2024 ТОВ «ЛАТКОМ» повідомило митницю про надання всіх необхідних документів для підтвердження митної вартості та з метою безперебійного здійснення господарської діяльності і виконання своїх зобов`язань перед контрагентами, попросило прийняти рішення без врахування передбаченого ст. 53 МКУ 10-ти денного терміну.

Однак, надані документи та пояснення не були враховані та 09.04.2024 Волинською митницею було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000065/2. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 9,25 дол.США/кг за МД №100340/2024/610160 від 24.01.2024.

Коригування митної вартості стало підставою для видання 09.04.2024 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/000875.

Враховуючи викладене, ТОВ «ЛАТКОМ» 10.04.2024 було вимушене оформити вантажно-митну декларацію № 24UA205140024021U4 для випуску товарів у вільний обіг та додатково сплатити митні платежі на загальну суму 68000,00 грн.

Позивач вважає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) із митною декларацією відповідачу надано усі документи, що підтверджують числові знамення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

У листі №04-04 від 09.04.2024 на електронне повідомлення митниці та з метою додаткового обґрунтування правильності визначення митної вартості ТОВ «ЛАТКОМ» додало ще ряд документів, які спростовували не обґрунтовані сумніви відповідача про ніби відсутність в наданих позивачем документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

В той же час, відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числове значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З огляду на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000065/2 від 09.04.2024 не обґрунтоване належними законодавчими актами, суперечить вимогам МК України та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 26.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.120).

У відзиві на позовну заяву від 09.05.2024 представник відповідача позовних вимог не визнала та просила відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом подано МД від 08.04.2024 №24UA205140023397U9 на товар: «Радіатори для легкових автомобілів не для промислового складання», згідно із якою митну вартість вказаного товару визначено за основним методом за ціною договору (контракту), про що свідчить інформація, зазначена в графі 43 даної МД.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- в супровідному документі Т1, який був заповнений в порту Гданська №°24PL322080NS6KD9F3 від 02.04.2023 в графі 2 не зазначено даних щодо продавця (експортера). Крім того, на 2-ій сторінці даного документу, крім даних що стосуються даної поставки товару, зазначені дані відповідно до інвойсів: №ZT24LKD005 ТА J49ZT24LEZD005, які не мають відношення до даної поставки, однак можуть впливати на вартість транспортування товару до кордону України, які є невід`ємними складовими митної вартості;

- згідно довідки про транспортно-експедиційні витрати №16875/B від 03.01.2024 вартість перевезення по маршруту м.Гданськ (Польща) - м/п Шегині становить 34914,30 грн. Слід зазначити, що відстань між м.Гданськ (Польща) - м/п Шегині за даними Google maps становить 755 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 46,24 грн/км. Однак, згідно статистичної інформації сайту www.della.com.ua/price/158 найнижча вартість перевезення за квітень 2024р. з Польщі в Україну автомобільним тентованим транспортом (20тонн) становить 88,37 грн/км. Також, в вищезазначеній довідці про транспортно-експедиційні витрати зазначено вартість на перевезення тільки до кордону України, хоча товар транспортується до м. Луцьк, тобто не зазначено вартість транспортування від кордону України до м. Луцьк, тобто перевізником виписана довідка що містить не повні дані щодо транспортування товару. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей. Крім того, вище зазначені факти не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості.

У зв`язку із наявністю вказаних розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», статтей 53, 54 МК України декларанту запропоновано в 10-денний термін надати додаткові документи.

Для підтвердження митної вартості декларантом надано: Лист-пояснення №04-04 від 09.04.2024; Лист №04-05 від 09.04.2024; Рахунок на оплату №4047 від 03.04.2024; Довідку про транспортно-експедиційні витрати №16875/А від 03.04.2024; Довідку про транспортно-експедиційні витрати №16875/С від 03.04.2024; Виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, звіт ЕККА).

Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №04-05 від 09.04.2024.

Представник відповідача зазначає, що неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - 9.25 Дол.США/кг за МД №UA100340/2024/610160 від 24.01.2024.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №24UA205140024021U4 від 10.04.2024 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Згідно з ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

З огляду на все вищевказане, вважає, що рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 09.04.2024 №205140/2024/000065/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

Ухвалою суду від 10.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.188).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛАТКОМ» зареєстроване як юридична особа 24.01.2019, основним видом економічної діяльності є 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.21).

Як слідує з матеріалів справи між ТОВ «ЛАТКОМ» (покупець) та фірмою «KVR INTERNATIONAL CO., LTD China» (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.05.2019 №LTC1, за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити і передати у власність покупця продукцію, зазначену у додатку №1 до цього договору, відповідно до заявок покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (а.с. 22-29, 30-34 переклад).

01.01.2024 між покупцем та постачальником була укладена Додаткова угода № 4 до Договору поставки LTC1, якою сторони з 01.01.2024 прийняли Додаток № 1 до Договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови Договору. В Додатку № 1 від 01.01.2024 до Договору поставки LTC1 сторони погодили ціни на товар на період з 01 січня по 31 грудня 2024р. в доларах США (а.с.35-42 з перекладами).

Відповідно до комерційного інвойсу від 25.01.2024 №16 загальна вартість ввезеного товару становить 22378,25 доларів США. Оплата: 10% предоплата, 90% залишкова оплата. Умовами поставки визначено FOB Нінгбо (Китай) до Україна через Гданськ (Польша) (а.с.43, 43 переклад).

08.04.2024 з метою здійснення митного оформлення товару: «ЛР2106.1301012 350 шт., ЛР2107.1301012 250 шт., ЛР2108.1301012 600 шт., ЛР2110.1301012 50 шт., ЛР1118.1301012 30 шт., ЛР21213.1301012 30 шт., ЛР21214.1301012 10 шт., ЛР2123.1301012 25 шт., ЛР2170.1301012 70 шт., ЛР21073.1301012 40 шт., ЛР21082.1301012 50 шт., ЛР1102.1301012 60 шт. 1. Радіатори обігрівача для легкових автомобілів не для промислового складання: ЛР1118.8101060 20 шт., ЛР2108.8101060 140 шт., ЛР2111.8101060 60 шт., ЛР2106.8101060 120 шт., ЛР2110.8101060 20 шт., ЛР2123.8101060 20 шт., ЛР3302.8101060 - 10-20 шт., ЛР2101.8101060 100 шт. Всього: 2065 шт. Виробник: КVR INTERNATIONAL CO.,LTD,CN. Торгівельна марка відсутня» декларантом позивача подано до Волинської митниці електронну митну декларацію № 24UA205140023379U9, у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 22378,25 доларів США. Митна вартість становить 961762,46 грн, яку визначено за першим методом - за ціною договору з урахуванням вартості доставки товару (а.с.45-47).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу наступні документи: Договір № LTC1 від 29.05.2019; Додаткову угоду № 4 від 01.01.2024 до Договору поставки LTC1; Додаток 1 від 01.01.2024 до Договору поставки LTC1; Заявка № 16 від 15.11.2023 на виробництво та поставку товару; Пакувальний лист б/н від 25.01.2024; Інвойс № 16 від 25.01.2024; Супровідний документ Т1 № 24PL322080NS6KD9F3 від 02.04.2024; Коносамент ZH240100291В від 12.02.2024; CMR б/н від 02.04.2024; Сертифікат про походження товару 24С4403А2228/01958 від 15.03.2024; Платіжну інструкцію в іноземній валюті № 197 від 20.11.2023; Платіжну інструкцію в іноземній валюті № 208 від 13.03.2024; Довідку про транспортні витрати № 16875/В від 03.04.2024; Лист про не страхування вантажу № 04-03 від 08.04.2024; Прайс-лист 244403АО/015270 від 18.03.2024; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023; Заявку на транспортування та експедирування № 16875 від 05.02.2024; Експортну декларацію №310120240519585981 від 03.02.2024.

За результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлені наступні розбіжності:

- в супровідному документі ТІ, який був заповнений в порту Гданськ 24Р1 322080M56KO9P3 від 02.04.2023 в графі 2 не зазначено даних щодо продавця (експортера). Крім того, на 2-ій сторінці даного документу, крім даних що стосуються даної поставки товару, зазначені дані відповідно до інвойсів: № ZT24LKD005 та № ZT24LEZ D005, які не мають відношення до даної поставки, однак можуть впливати на вартість транспортування товару до кордону України, які є невід`ємними складовими митної вартості.

- згідно довідки про транспортно-експедиційні витрати № 16875/В від 03.01.2024 вартість перевезення по маршруту м.Гданськ (Польща) - м/п Шегині становить 34914,30 грн. Слід зазначити, що відстань між м.Гданськ (Польща) - м/п Шегині за даними Coogle maps становить 755 км., тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 46,24 грн/км. Однак, згідно статистичної інформації сайту www.della.com.ua/price/158 найнижча вартість перевезення за квітень 2024 року з Польщі в Україну автомобільним тентованим транспортом (20тонн) становить 88,37 грн/км. Також, в вищезазначеній довідці про транспортно-експедиційні витрати зазначено вартість на перевезення тільки до кордону України, хоча товар транспортується до м. Луцьк, тобто не зазначено вартість транспортування від кордону України до м. Луцьк, тобто перевізником виписана довідка що місить не повні дані щодо транспортування товару. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

У зв`язку з вищевикладеним декларанту направлене електронне повідомлення №2813225 від 09.04.2024 з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; рахунок та довідку на транспортування з включенням транспортних витрат в повній мірі; заявку на перевезення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с. 159-звлорот).

На запит митного органу позивач надав лист пояснення №04-04 від 09.04.2024 (а.с.83-85) та додаткові документи: Рахунок на оплату № 4047 від 03.04.2024 від ТОВ «ЄВРО-ФОРВАРДІНГ», де також показано усю суму транспортування, яка ідентична сумі, що зазначена у заявці № 16875 від 05.02.2024 на транспортування та експедирування контейнерів. Крім того, у даному рахунку вказані транспортні витрати по території України та експедиторську винагороду по території України тобто відображені усі транспортні витрати. Довідки про транспортно-експедиційні витрати № 16875/А від 03.04.2024 та № 16875/С від 03.04.2024, які були надані під час митного оформлення інших товарів, що містяться у контейнері EGHU9321663. Виписки з бухгалтерської документації а саме: МД № 23UA205140093961U5 від 07.11.2023; Структура собівартості від 07.11.2023; Накладні № 0000827 від 27.12.2023, № 0000790 від 08.12.2023, № 0000788 від 08.12.2023, № 0000765 від 30.11 2023, № 0000744 від 27.12.2023, № 0000728 від 20.11.2023, № 0000713 від 14.11.2023, № 0000714 від 14.11.2023, № 0000700 від 08.11.2023, № 0000699 від 08.11.2023; Звіт ЕККА № 90 від 21.11.2023; Звіт ЕККА № 94 від 08.12.2023. Одночасно, листом № 04-05 від 09.04.2024 ТОВ «ЛАТКОМ» повідомило митницю про надання всіх необхідних документів для підтвердження митної вартості та з метою безперебійного здійснення господарської діяльності і виконання своїх зобов`язань перед контрагентами, попросило прийняти рішення без врахування передбаченого ст. 53 МКУ 10-ти денного терміну.

09.04.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000065/2 (а.с.107-108) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000875 (а.с.109-111).

У графі 33 оскаржуваного рішення №UA205140/2024/000065/2 від 09.04.2024 зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять ycix даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, які наведені вище.

Згідно із статтею 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, необхідно згідно із статтями 53 та 54 МК України в 10-ти денний термін надати: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прай-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) транспортні (перевізні) документи.

Для підтвердження митної вартості декларантом надано:

- Лист-пояснення №04-04 від 09.04.2024;

- Лист №04-05 від 09.04.2024;

- Рахунок на оплату №4047 від 03.04.2024;

- Довідку про транспортно-експедиційні витрати №16875/А від 03.04.2024;

- Довідку про транспортно-експедиційні витрати №16875/С від 03.04.2024;

- Виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, звіт ЕККА).

Загальна вага по супровідному документу Т1 № 24PL322080NS6KD9F3 від 02.04.2023 не відповідає вазі зазначеній в коносаменті №ZH240100291B від 12.02.2024.

Листом №01-03 від 08.04.2024 ТОВ «ЛАТКОМ» повідомило митницю, що страхування вантажу не проводилось, однак, експедитором інформації щодо страхування товару не надано.

Лист №04-04 від 09.04.2024 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «ЛАТКОМ» щодо поданих до митного оформлення документів.

Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №04-05 від 09.04.2024.

За умови надання, згідно із частиною третьої статті 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами частини шостої статі 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, які декларантом неспростовані, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 - 9.25 Дол.США/кг за МД №UA100340/2024/610160 від 24.01.2024.

10.04.2024 декларант подав митну декларацію №24UA205140024021U4, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (а.с.112).

Згідно платіжної інструкції №34 від 08.04.2024 ТОВ «ЛАТКОМ» додатково перерахувало на рахунок Державної митної служби в якості попередньої оплати за митне оформлення платежів на м/п «Луцьк» 70 000 грн. (а.с.113).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000065/2 від 09.04.2024, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «Радіатори для легкових автомобілів не для промислового складання» за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: Договір № LTC1 від 29.05.2019; Додаткову угоду № 4 від 01.01.2024 до Договору поставки LTC1; Додаток 1 від 01.01.2024 до Договору поставки LTC1; Заявка № 16 від 15.11.2023 на виробництво та поставку товару; Пакувальний лист б/н від 25.01.2024; Інвойс № 16 від 25.01.2024; Супровідний документ Т1 № 24PL322080NS6KD9F3 від 02.04.2024; Коносамент ZH240100291В від 12.02.2024; CMR б/н від 02.04.2024; Сертифікат про походження товару 24С4403А2228/01958 від 15.03.2024; Платіжну інструкцію в іноземній валюті № 197 від 20.11.2023; Платіжну інструкцію в іноземній валюті № 208 від 13.03.2024; Довідку про транспортні витрати № 16875/В від 03.04.2024; Лист про не страхування вантажу № 04-03 від 08.04.2024; Прайс-лист 244403АО/015270 від 18.03.2024; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023; Заявку на транспортування та експедирування № 16875 від 05.02.2024; Експортну декларацію №310120240519585981 від 03.02.2024.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, відповідно до пункту 3.1 контракту від 29.05.2019 № LTC1 ціна на товар, що поставляється за цим договором, узгоджена в Додатку №1 на умовах FOB Нінгбо (Інкотермс 2010) і, крім іншого включає в себе: витрати з підготовки та виробництва товару, витрати з перед друкарської підготовки індивідуальної та групової (транспортної) упаковки, технічних паспортів виробів наліпок, вартість індивідуальної, групової та транспортної упаковки, паспортів виробів і наліпок, виготовлених відповідно до вимог покупця, витрати та упаковку та маркування товару, витрати на пересилку документів покупцю кур`єрською службою, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, доставку товару до місця, зазначеного в умовах поставки та зберігання його там до моменту передачі уповноваженою покупцем транспортною організацією.

Згідно із пунктом 3.2. контракту ціна товару є фіксованою і не підлягає зміні протягом строку дії додатка №1 цього договору.

Як встановлено судом, 01.01.2024 між покупцем та постачальником була укладена додаткова угода №4 до договору поставки від 29.05.2019 № LTC1, якою сторони з 01.01.2024 прийняли додаток №1 до договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови договору, яким були визначені ціни на товар (найменування товару за каталогом покупця) у відповідності з умовами поставки FOB Нінгбо на період з 01 січня по 31 грудня 2024.

Відповідно до комерційного інвойсу від 25.01.2024 №16 ціна товару становить 22378,25 доларів США, що відповідає ціні, яка зазначена у вантажно-митній декларації від 08.04.2024 24UA205140023379U9.

З приводу посилання митного органу на те, що в супровідному документі Т1, який був заповнений в порту Гданська №°24PL322080NS6KD9F3 від 02.04.2023 в графі 2 не зазначено даних щодо продавця (експортера). Крім того, на 2-ій сторінці даного документу, крім даних що стосуються даної поставки товару, зазначені дані відповідно до інвойсів: №ZT24LKD005 ТА J49ZT24LEZD005, які не мають відношення до даної поставки, однак можуть впливати на вартість транспортування товару до кордону України, які є невід`ємними складовими митної вартості, суд зазначає наступне.

Як зазначено у графі 3 пункту 31 вантажно-митної декларації № 24UA205140023397U9 від 08.04.2024 у контейнері EGHU9321663 є товари по двох інших вантажно-митних деклараціях, які також були подані до митного оформлення, однак відповідачем проігноровано даний факт.

Також суд погоджується із твердженнями позивача про те, що в супровідному документі Т1 № 24PL322080NS6KD9F3 від 02.04 2024 не зазначено експортера з тих причин, що у перевезенні даного товару було три експортери, а тому на сторінці 2 супровідного документа Т1№ 24PL322080NS6KD9F3 зазначені дані відповідно до усіх інвойсів що містяться у контейнері EGHU9321663, також зазначені компанії експортери згідно кожного інвойсу та найменування товарів, що перевозяться.

Поряд з цим суд звертає увагу на тек, що супровідний документ Т1 є суто транзитним документом, його не можна враховувати для підтвердження митної вартості товарів, так як він не містить у собі числових значень щодо вартості товару.

Стосовно доводів митного органу про те, що згідно довідки про транспортно-експедиційні витрати №16875/B від 03.01.2024 вартість перевезення по маршруту м.Гданськ (Польща) - м/п Шегині становить 34914,30 грн. Слід зазначити, що відстань між м.Гданськ (Польща) - м/п Шегині за даними Google maps становить 755 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 46,24 грн/км. Однак, згідно статистичної інформації сайту www.della.com.ua/price/158 найнижча вартість перевезення за квітень 2024р. з Польщі в Україну автомобільним тентованим транспортом (20тонн) становить 88,37 грн/км. Також, в вищезазначеній довідці про транспортно-експедиційні витрати зазначено вартість на перевезення тільки до кордону України, хоча товар транспортується до м. Луцьк, тобто не зазначено вартість транспортування від кордону України до м. Луцьк, тобто перевізником виписана довідка що містить не повні дані щодо транспортування товару, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем (клієнт) та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (експедитор) було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.04.2023 №ЄФ 1704-23Л, відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін (а.с.69-76).

Як слідує з рахунку на оплату № 4047 від 03.04.2024 від ТОВ "ЄВРО-ФОРВАРДІНГ" вказано усю суму транспортування, яка ідентична сумі, що зазначена у заявці № 16875 від 05.02.2024 на транспортування та експедирування контейнерів. Крім того, у даному рахунку вказані транспортні витрати по території України та експедиторську винагороду по території України тобто відображені усі транспортні витрати (а.с.77-78, 86).

В довідці в довідці про транспортно-експедиційні витрати № 16875/В від 03.04.2024 вартість перевезення вказана лише згідно митної декларації № 24UA205140023397U9 до кордону України (а.с.87). Відтак, за даною поставкою було подано до митного оформленні ще дві митні декларації: № 24UA2O5140023395U0 від 08.04.2024р. та № 24UA205140023396UO від 08.04.2024, то транспортні витрати були розподілені пропорційно за усіма трьома вказаними митними деклараціями.

Крім того, в довідках про транспортно-експедиційні витрати № 16875/А від 03.04.2024 та № 16875/С від 03.04.2024 (а.с.87-88) вказана вартість перевезення інших товарів, що знаходились в контейнері EGHU9321663, що свідчить про відсутність надуманих відповідачем «ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей».

Матеріалами справи підтверджується, що з метою спростування відповідних сумнівів митного органу позивач разом із поясненням від 09.04.2024 № 04-04 надав відповідачу довідки про транспортно-експедиційні витрати № 16875/А від 03.04.2024 та № 16875/С від 03.04.2024, які були надані під час митного оформлення інших товарів, що містяться у контейнері EGHU9321663.

Суд зауважує, що в ч. 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, до митної вартості включаються реальні витрати на транспортування товару до митного кордону України. При цьому, вказана норма не передбачає необхідності включення до митної вартості можливих додаткових витрат при перевезенні вантажу. А тому, відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України до митної вартості включаються лише реальні транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України.

Аналогічна правова позиція з даного приводу викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2023р. у справі № 813/2658/16.

З урахуванням вищезазначеного, на думку суду, відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення товариством митної вартості за першим методом, оскільки розрахунок витрат на транспортування, які підлягають включенню до митної вартості, позивачем проведено правильно, усі необхідні документи на підтвердження розміру таких витрат надано.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, слід дійти висновку про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура (інвойс) та банківський платіжний документ.

Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення №UA205140/2024/000065/2 від 09.04.2024 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1373 від 19.04.2024 (а.с.20).

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на переклад документів у розмірі 4110,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами частин третьої, шостої статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19 склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку із залученням перекладача, позивач надав суду: договір про надання послуг №01/24 від 15.04.2024, рахунок-фактуру №076 від 19.04.2024, виставлений ТОВ «ЛАТКОМ» від ФОП ОСОБА_2 на суму 4110,00 грн, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №076 від 19.04.2024, відповідно до якого виконавцем були надані послуги з перекладу митної документації, а також платіжна інструкція №1374 від 19.04.2024, відповідно до якої позивач оплатив послуги перекладу в сумі 4110,00 грн (а.с.114-118).

Факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що переклад документів, які є письмовими доказами у справі, замовлений позивачем на вимогу суду, то такі витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи і у зв`язку із задоволенням позову також підлягають розподілу разом з іншими витратами. При цьому відповідач не надав суду доказів про неспівмірність цих витрат на оплату робіт (послуг) перекладача.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що факт понесення позивачем витрат на залучення перекладача в сумі 4110,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами, відтак такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань митниці на користь позивача.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 7138,00 грн, з них 4110,00 грн - витрати пов`язані із залученням перекладача та 3028,00 грн витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 137, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТКОМ» (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Львівська, будинок 63, код ЄДРПОУ 42770680) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000065/2 від 09.04.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТКОМ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в загальній сумі 7138,00 грн (сім тисяч сто тридцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючого

Суддя В.В. Мачульський